1 599
“Поряд з нами”
Анотація до книги "Яма"
Прийшовши до тями, чоловік розуміє, що знаходиться в багажнику машини, зв'язаним. Невідома людина привезла його в ліс і видала лопату. Тепер у нього є зовсім небагато часу, щоб втекти чи спробувати домовитись із викрадачем. Поки Яма не стала надто глибокою.
“Містична історія, яка захоплює. Фінал, що залишає більше запитань, ніж відповідей. Цікаво, неординарно та подекуди доволі моторошно.”
“Найглибші ями не ті, які викопали для нас інші, а ті, що вирили ми самі. Ті, в яких ми хотіли заховати свої гріхи, проступки і можливо й власне сумління? Але чим глибшими стають ті ями, тим пустішою стає наша душа.”
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую!
Було приємно прочитати оповідання. Потренував уяву перед сном) Закінчення теж сподобалось. Люблю несподівані повороти, хоча звичайно це не хепі енд)
P.S. Піду докатувати своїх демонів :-D
Євгеній Шульженко, Дякую))
Так, мені теж подобаються несподівані повороти)) а хепі енд то таке, якщо це не любовний роман, то не обов'язковий))
Шокуючий маленький трилер, ставлю зірочку) Перші три розділи здалися якимись сумбурними, та потім було зроблено по-справжньому професійно. Особливо вразили усі ці слухові галюцинації Гг... Оригінально! Закінчення не відразу зрозуміла, допомогли попередні коментарі.
Dana N, Дякую, що зазначили щодо змін під фінал)) Так, маленький трилер, так би мовити, проба пера))
Не так вже і страшно)) то я себе більше накрутила. Але кінець моторошний і моя уява почала знову малювати якісь жахастики. Дякую за цікаву історію.
Іра Майська, Отакої, я розпинався, старався, а їй не страшно... =D
Кінець таким і замислювався)
Читав кілька разів на сон грядущий ваше оповідання. Смачніше будь-якої вечірньої казочки))
Дмитро Євтушенко, Прям всмак)) Дякую))
На ніч захотілося почитати "ужастики". Що ж, вам не вийшло мене залякати...) Однак серце декілька разів все ж йокнуло.
По атмосфері нагадало мені фільм "Острів проклятих".
Людина, особистий псих, є він сам. І тільки не кажіть, що я не маю рацію!
Ці миті, коли безіменний персонаж чув не те, що говорили люди насправді.. ось тут промурашувало.))
Ось декілька помилочок.. У чужому тексті їх легше побачити, ніж у власному:
Пролог
Самих справжніх джунглях — найбільший страх філолога =)) найбільш справжніх чи найсправжніших
Розділ 2. Десь посередині
"Легкі вмить спорожніли, лопата випала з рук". Мабуть, ви мали на увазі, "легені".
Налякати вам мене, харизматичний чортяка, не вдалося.) Проте сам текст до пронизливих сиріт.
10 Катавась з 10.
Дмитро Євтушенко, Окей. Розберемось.
Ду-у-у-же моторошно. Тепер мною буде тіпати лише при одній згадці про садові ножиці))) Дякую, дуже крутий жахастик))
Олеся Мрійниця, Тоді наступні такі історії тобі сподобаються більше)))
Цікава задумка! Саме невизначеність з подіями у тексті, та й фінал, який лишає більше питань, аніж відповідей, роблять цю історію неординарною і багатогранною! Ну а містичну атмосферу передати вдалося просто бездоганно, досі сироти не посходили))) Дякую за чудовий твір)
Тетяна Овчіннікова, Приємного чути, що вдалося полоскотати нерви) Дякую за такі приємні слова))
Я не впевнена, але, здається, текст перекладений з російської мови. Або ж автор в житті розмовляє суржиком)
Так уже трапилось... Я стала свідком того, як людина втратила пальці. Якщо конкретніше - я бачила її одразу після цього. Кожна людина індивідуальна, звичайно, але мені здається, думки при тому мають злегка інший характер...
Мені сподобалась ідея про те, що можна не мститись, а не дозволяти забувати. Це, звісно, з поправкою на те, що зловмисника дійсно мучить совість.
Також сподобалось, що постраждалий не міг видати особистість кривдника, навіть якби пригадав. Адже у такому випадку спливе його власний грішок. Куди страшніший.
Але розповідь трішки змазана. Хоча чіткість потребує об'єму.
Крапка, Впевнений, що так і є)
Як то кажуть, нічого не зрозуміло, але дуже цікаво)) Насправді, варіантів стосовно того, що трапилося, декілька. Але правильний знає лише автор))
Дякую за цікавий твір!
Дар'я Новицька, Дякую за коментар) Скоро і читачі дізнаються, що ж насправді сталося після фіналу цього оповідання)
Прочитала, мені сподобалося. Я так зрозуміла, що із головним героєм свідомість грає злий жарт. Почуття вини його не відпускає. Але разом з тим, це може бути план того, хто мститься. Тут дуже багато запитань виникає. У будь-якому разі у вас чудово виходить писати жахи та трилери. Я прочитала із задоволенням.
Наталія Ковган, Такі приємні слова, мені аж ніяково)
Ви маєте рацію, щодо провини, вона може гризти дооовгий час. І хто знає, може саме провина грає злий жарт з героєм ;-)
Мені сподобалося ваше оповідання. Люблю таке щось загадкове з натяком на жах. Але мені якось головний герой видався занадто борзим, як для жертви))...ну зазвичай люди в таких ситуаціях просять про помилування і сперечаються з викрадачами, але може в цьому і роздзинка цього персонажа).
Та все ж після прочитання залишаються запитання, які мучать і не дають ясності). Хто був тим викрадачем? За кого він мстив? Що за дівчина? ....можливо гг є лікарем і зробив якусь невдалу операцію через що померла дівчина.?? Хз...може і ні, це так і залишилося загадкою. Але ні, якщо б був лікарем, то знав би що палець вже не врятувати)
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати