1

Навколо була непроглядна темрява. За той час, поки я був в багажнику, мої очі звикли до темряви. Не знаю, скільки часу я пробув під замком, але в моїй голові навіть встиг з'явитися план, як врятуватися. Була лише одна проблема. Для того, щоб замахнутися монтуванням або домкратом, які я намацав під собою, всередині було мало місця. Коли нарешті відкрився багажник, промінь ліхтарика осліпив мене, і я не зміг напасти на людину, що стояла. Я її просто не бачив.

- Вилазь!

Мій викрадач сказав тільки одне слово. Але від інтонації, з якою воно було сказано, по шкірі побігли мурашки. Мені захотілося закрити багажник, аби сховатися від нього.

Сяк-так вийшло перекинути ноги через край багажника, і я опинився на землі. В ту ж мить, про себе нагадала потилиця, яка через рану, почала страшенно пульсувати. Почало паморочитися в голові. Я закрив очі і почав повільно дихати. Поступово запаморочення почало зникати.

- Обов'язково було бити по голові? - незнайомець, який кілька годин тому підібрався до мене зі спини і вдарив чимось по потилиці, навіть і не думав відповідати.

За той час, поки я був без свідомості, він зміг зв'язати мені руки і ноги, та ще й з'єднати мотузки. Так що можливості втекти у мене не було. Вся це ситуація здавалася якоюсь награною, ніби взята з якогось фільму. Я був впевнений, що він хоче мене просто налякати! Ну, що ж, йому доведеться постаратися!

Викрадач щось шукав на задньому сидінні машини, і у мене з'явилася можливість все це дуже швидко закінчити! Я схопив домкрат з багажника, і почав швидко наближатися до чоловіка, наскільки дозволяли мотузки. Яке було моє здивування, коли наблизившись впритул, я побачив в його руках держак лопати. З'явилося якесь секундне замішання. Через цю заминку, мені в ліву щелепу "прилетіла" лопата. Біль тривав всього частку секунди, після чого хтось "вимкнув" світло.