Я, невдячна дитина

Мене звати Олена. Я звичайна жінка. Дочка. Людина, яка все життя прагнула любові, прийняття і розуміння. Але виросла в родині, де найчастіше чула не "я тебе люблю", а "ти — невдячна дитина". Ці слова стали моїм фоном. Моєю реальністю. Моїм болем.

У цій книзі я хочу поділитися своїм досвідом — чесно, без прикрас. А ще — дати опору тим, хто виріс у подібних умовах. Я знаю, як це — жити в домі, де постійно мусиш щось "відпрацьовувати". Де любов залежить від твоєї поведінки. Де будь-яке "ні" сприймається як зрада.
Як вижити? Як зберегти себе? І чи можна зцілити рани, які не видно назовні? Відповіді — на сторінках цієї книги.