10 175
Анотація до книги "Я (не) люблю осінь"
Хто сказав що осінь – це час хандри, дощу, смутку, туманів і депресій? Ось я вважаю, це час яскравих барв, смачної їжі, затишних вечорів та кохання. Або розбитих сердець і зруйнованих ілюзій. Чи все таки кохання? Подивимось. Але одне я знаю точно: осінь багата на подарунки, приємні і не дуже.
Зміст книги: 18 глав
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені сподобалася ця історія. Як добре, що вона гарно закінчилася. Як кажуть, не все те золото, що блищить. Дякую автору і бажаю натхнення в написанні нових творів.
Лідія Рудніцька, Дуже дякую! Радію, що Вам сподобалося)
Приємна осіння історія. Рекомендую.
Валерія Толкач, Щиро дякую)
Дякую за книгу)
Света Овчаренко, Дякую Вам за прочитання)
Вау! Класна історія! На одному подиху прочилала. Надхнення у вашій творчості і вдячних читачів!)
Nadia Hrytsiuk, Щиро дякую)))
Така романтична і красива історія:) Сподобалась головна думка твору, адже як часто трапляється, що ми закохуємось в образ, зовсім не знаючи людину... Не зважаючи на невеличкий обсяг, сюжет моментами був напружений і викликав емоції) Успіхів та натхнення для наступних книг!)
Марина Тітова, Я вдячна за коментар. Мені дуже приємно, що Вам сподобалась книга)
Чудова книга. Мене відразу занурило в атмосферу і так захотілося відчути себе знову студенткою чи ученицею випускного класу. З нетерпінням чекаємо на продовження
Римма Остапчук, Так, я також не люблю прощатися з героями, до яких встигла прикипіти) Але я планувала коротку романтичну книгу з атмосферою осені та першого кохання. Гадаю, персонажі отримають свою завершену історію.
Мені дуже подобається, як Ви описуєте Руслана) Так обережно, гарно) Ось так відразу нічого і не запідозриш. Але ж вся суть відбувається між рядками. А там, ой, стільки всього ховається... Спостерігаємо далі і чекаємо на ранок)
.
Ох, Артур!..)) Це талант так описати героя, що він взагалі майже не мерехтить на очах, але кожною своєю появою все більше закохує в себе! Мислитель!) Цінитель музики)
Текст пісні — неймовірний))
А той його тужливий погляд — аж серце стискається((
.
А ще я в захваті від атмосфери музичної школи)) ця історія, окрім іншого, відрада для цінителів музики)
Дякую за глави!))
Катерина Овчаренко, Дякую, що залишаєтеся зі мною і ділитеся своїми враженнями) Це дуже важливо. Кульмінація книги вже близько. Скоро персонажі покажуть себе.
Яка цікава історія!) Я закохана у Вашу мову та стиль, дуже подобається!
.
Сюжет — крутий) Випускники, перше кохання, музиканти — вау, це супер!) За героями дуже цікаво спостерігати. Виходить так природньо та захопливо, що складається враження, ніби все проживаєш разом з ними. Слухаєш їх музику, катаєшся на роликах, смієшся над Дімкою, якого отруюють сиром з пліснявою, а потім регочеш, як він же бігає з Маринкою вулицею, наче коні))
.
Важко описати цю природу магії "поганців", алеее Артур зачарував своїми (хм, стільки на сьогодні ми маємо, 3? ;)) появами в книзі) Ох, вже ж ці складні хлопці. Магніти — не інакше)
.
А Руслан... Ох, ох, утримаюся я поки що від критики, може, я параноїк)
.
Обожнюю осінь і так чудово написані історії) Дякую Вам за глави))
.
P.S. окремо дякую за плейлист! Була рада бачити там "свої" треки, але ще більше — нових, які з радістю послухаю)
Катерина Овчаренко, Дякую за теплі слова. Надзвичайно приємно отримувати такі відгуки. Сподіваюся, Вам сподобається продовження. А стосовно Руслана... Подивимося чи це справді "параноя", чи чудова інтуїція та відчуття персонажів)))
З новинкою! Успіху книзі))
Катерина Овчаренко, Дуже дякую)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати