1 165
Анотація до книги "Химери Калітрасу"
Коли тебе створюють як інструмент, право на власну долю стає найвищою розкішшю.
Шість химер — шість унікальних поєднань заборонених генів. Вони втекли з храму, де були богами й полоненими водночас, аби опинитися в реальності, де на них полюють, намагаються вбити або використати.
Попереду — світ, де немає місця святості, зате повно божевілля: джипи-перевертні, квіти-вбивці, хтиві жриці й бегемоти-маніяки. Саме в такому оточенні Дітям Калітрасу доведеться з’ясувати, хто вони насправді: зброя в чужих руках чи єдині бовдури, здатні врятувати цей хаос, який інші називають «життям».
Шість химер — шість унікальних поєднань заборонених генів. Вони втекли з храму, де були богами й полоненими водночас, аби опинитися в реальності, де на них полюють, намагаються вбити або використати.
Попереду — світ, де немає місця святості, зате повно божевілля: джипи-перевертні, квіти-вбивці, хтиві жриці й бегемоти-маніяки. Саме в такому оточенні Дітям Калітрасу доведеться з’ясувати, хто вони насправді: зброя в чужих руках чи єдині бовдури, здатні врятувати цей хаос, який інші називають «життям».
чорний гуморфантастика.пригоди і фентезі
“Масштаб вражає з перших сторінок: від храмових в'язнів до рятівників хаосу. Це неймовірний коктейль із магії, технологій та карколомних пригод. Однозначно один із найкрутіших творів жанру! Читати всім!”
“Шість химер, загадковий Калітрас, імперія, вищі й нижчі світи, Гестія, яка знає значно більше, ніж розповідає. А ще — літаючі машини, що стають драконами. Сюжет стрімко набирає масштабу, залишаючи дедалі більше запитань.”
Зміст книги: 50 глав
Останнє оновлення: вчора
64 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти47-50 Нарешті наша команда випробовують по повній власних анім. Бої дуже епічні. Правда, не розумію наміри Гестії з вимкненням зв'язку. Може навпаки, для того, щоб знайшли вихід і пристосувалися? Так зрештою і було. Дуже епічні битви. Зингома виявилася куди складнішою, ніж гадалося спершу. Сподіваюся з Келаном буде все гаразд. Адже поранення отримала не людська його сутність.
NinaYar, Йой, так. Підопічні не в курсі, що вона в зперті селсарі.
Чудова книга)
Юлія Богута, Дякую! ❤️
І знаєте, я вже ловлю себе на тому, що починаю запам'ятовувати назви, імена та деталі, бо виникає підозра: а раптом саме те, що зараз здається просто гарною подробицею, згодом виявиться ключем до чогось набагато більшого? І саме це тримає мою увагу. Мені хочеться не просто дізнатися, що станеться з героями, а поступово розібратися в самому світі, зрозуміти його закони, його минуле і те, ким насправді є ті, кого ми зараз лише починаємо пізнавати.
Після п'ятого розділу у мене вже немає відчуття, що я просто читаю фантастику. У мене є відчуття, що я повільно вхожу в величезну історію, яка має власну міфологію, пам'ять і правила , і поки що бачу лише верхівку всього задуму. І це, мабуть, найприємніше відчуття для мене: коли книга не вичерпує себе кількома розділами, а навпаки — що далі читаєш, то більше хочеться зрозуміти.
Тож я продовжую читати. І тепер уже з дуже конкретною цікавістю: що ж Ви сховали під усією цією красою, міфологією, технологіями та родинними таємницями? Бо відчуття таке, що справжня історія вашого твору тільки починає показувати своє обличчя.
Ейларіс Вальєн, Дякую ще раз. Мені як автору дуже приємно почути такий фідбек! Задум дійсно на цикл, я по іншому не вмію:)). Тож, ласкаво прошу ❤️
Залишила невеличку рекомендацію Вашій чудовій книзі. Сподіваюся, вона буде видимою. Натхнення Вам!
Ейларіс Вальєн, Дякую! ❤️
Гестія теж змусила мене переглянути перше враження. Спершу я сприймала її радше як голос і функцію штучного інтелекту, але з кожним розділом це уявлення починає розсипатися. У ній відчувається щось набагато глибше і давніше, ніж просто система, яка керує чи передає інформацію. Коли поступово відкривається її зв'язок із походженням, материнством і самою силою цього світу, Гестія перестає бути для мене просто частиною технологічного устрою — вона стає одним із ключів до розуміння всього, що відбувається.
Дуже тепло я сприйняла Намсал. Після всього масштабу, польотів, машин і загадок поява Марі, Каї, Нолі та Келана повертає історію до чогось дуже людського. У їхній зустрічі з братами є радість від возз'єднання, але водночас відчувається те, що між цими людьми існує минуле, якого не можна просто викреслити. І саме тому мені особливо цікаво спостерігати за ними не лише як за частиною великої міфології Калтрасу, а й як за людьми, яких пов'язує значно більше, ніж спільне походження.
NinaYar, Просто на початку Гестія справді справила на мене саме таке враження)
Вітаю! Вирішила нарешті познайомитися з Вашим твором і розпочала з першого розділу, хоча, зізнаюся, після нього слово «познайомитися» вже звучить надто скромно. Ви буквально з перших сторінок створили світ, до якого не просто входиш — у нього провалюєшся, причому настільки природно, що в якийсь момент перестаєш бути стороннім читачем і починаєш дивитися на все очима самих героїв.
Найперше мене підкорила атмосфера . Ваші гори тут зовсім не декорація, яку поставили десь позаду персонажів, аби зробити картинку красивішою. Вони відчуваються живими, майже самостійними: багряні схили, фіолетове небо, запах спецій і трав, висота, простір, опасность — все це настільки виразне, що під час читання я буквально бачила перед собою цей краєвид. І найбільше мені сподобалося, що Ви не просто описуєте світ, а дозволяєте йому говорити власною мовою . Тут навіть колір неба чи запах трави сприймається не випадковою деталлю, а частиною чогось більшого, чого читач поки що не розуміє, але вже відчуває.
Ейларіс Вальєн, Дякую за відгук! Завжди рада новим читачам, тим більше, таким щедрим на приємне слово! ❤️
А ось після появи храмового комплексу, шифтерів, посланців імперії та селсарів я вже остаточно зрозуміла, що історія значно масштабніша, ніж здавалося на початку. Тут поступово починають переплітатися особисте й загальне: родинна історія братів виявляється пов'язаною з набагато більшими силами, а їхнє походження — вже не просто частиною власної біографії, а важливим ланкою в устрої всього цього світу. І мені подобається, що Ви не поспішаєте все пояснювати. Навпаки, шкірна відповідь породжує нові питання.
Ще одна річ, яка мене зачепила, — відчуття давності за всім, що відбувається. Переді мною — фантастичний світ із технологіями, польотами та абсолютно незвичними істотами, але водночас під усім цим лежить міфологія, пам'ять про походження та щось дуже старе, що продовжує впливати на теперішнє. Через це книга для мене поступово перестає бути просто історією про пригоди у фантастичному світі. У них починає відчуватися справжня сага, де сьогодні постійно веде діалог із минулим. Дуже цікаво!
Тож я дуже рада, що вирішила познайомитися з Вашим твором. Перший розділ залишив по собі саме ті відчуття, заради яких я люблю знаходити нові книги: коли ще не знаєш усіх відповідей, але вже відчуваєш, що попереду щось значно більше, ніж просто чергова історія. Дякую!
Ейларіс Вальєн, Велике дякую за такі детальні і схвальні відгуки! Дуже рада, що Вам зайшла атмосфера, сподіваюсь, книга і надалі не розчарує:)) ❤️
Чим далі я читаю, тим сильніше розумію, що після першого розділу я лише заглянула у світ, а тепер цей світ починає розгортатися переді мною на повну силу. І що мені особливо подобається — Ви не просто додаєте нові локації, персонажів чи поняття заради масштабу. Кожна нова деталь ніби відкриває ще одну кулю історії, через яку починаєш по-іншому дивитися на те, що вже прочитала.
Окреме захоплення в мене викликали Тайрен і Хоук. Спершу я сприймала їх як неймовірні летючі машини, але поступово це відчуття змінилося: вони вже зовсім не здаються просто технікою. У них є свій характер, своя присутність і те, як вони пов'язані з братами, роблять їх частиною самої історії. А коли ця технологія набуває образу довговічних драконів, для мене ніби стирається межа між машиною, міфом та живим существом. Це дуже гарне поєднання, бо воно чудово передає головну особливість Вашого світу: тут майбутнє зовсім не суперечить давньому, а навпаки — дивним чином із ним переплітається.
І водночас Ви дуже добре залишаєте недомовленість . Згадки про Гестію, втрату зв'язку, небезпеку не дають готових відповідей, зате породжують десятки запитань. Мені подобається саме такий спосіб зацікавити читача, коли автор не намагається одразу пояснити весь світ, а залишає достатньо загадок, щоби хотілося самому складати їх в єдину картину.
Після першого розділу в мене залишилося дуже чітке відчуття, що я лише відчинила двері у величезний світ, і за ними набагато більше, ніж устигла побачити. Тут є масштаб, є атмосфера, є герої, за якими хочеться спостерігати, і є та сама загадка, яка вже починає непомітно затягувати. Це не той качан, після якого просто думаєш: «цікаво, що буде далі». Це початок, після якого хочеться повернутись у цей світ і розглянути його поважніше, бо складається враження, що навіть найменша деталь може виявитися важливою.
Дуже зачепили мене й Калеб із Реєм. Це той випадок, коли двоє персонажів не просто мають різні характери — вони ніби по-різному дивляться на реальність . Калеб намагається пізнати її через знання, логіку, науку, тоді як Рей відчуває світ через символи, образи і ті, що не завжди можна пояснити словами. І мені надзвичайно сподобалося спостерігати за цією різницею, бо вона не виглядає штучно створеним автором протиставленням. Вона виявляється в їхніх розмовах, реакціях, поглядах — і саме тому брати сприймаються живими.
А ще я дуже люблю, коли у фантастичній історії за великим світом залишається місце для людського . Тут воно є. За загадками, Гестією, небезпекою та втраченим зв'язком проступає історія людей, які мають спільне минуле, пам'ять та втрати. Тому зустріч із батьківщиною після довгої розлуки для мене стала одним із найтепліших моментів розділу. На тлі всього незвіданого і потенційно небезпечного вона раптом нагадує, заради чого взагалі важливо пройти цю подорож.
45-46 Текумі по - джентельменськи привітав Каю з ініціацією. Хоча вона чекала від нього підвох. Проте, Мантикора виявилася не тільки ефектною а й ефективною анімою. Епічною досить була битва Туґало і Шаміри. Бегемот з носорогом. Шкода, що в Каї так і не вийшло порішити з тим Туґало в тій вязниці. Дарма так Ліам завалив. Атмосферні, насичені розділи.
Ромул Шерідан, Дякую за коментар! ❤️Так, шкода, що Тугало не порішили, "пощастило" йому...
34-44 Події дуже динамічно розгортаються. Пришвидшення маніфестації та визначення власних анім — досить несподівані й вимагають негайно діяти. І не легкі, як бачимо. Подорож на Занґому була дуже цікавою там наче відображення всіх можливих анім. Дуже містичне місце й загадкове місце. До речі, я в захваті від Тайрена. Тобто вони з Хоуком можуть приймати вид будь-якого транспорту. Тут — катамаран. Калеб з Алією трохи побили горішків з тим "хто кому підлизнув"))) Нє, ну практика "побутоворго садизму" між Калебом і Марою — це взагалі рушій пригод. Ну такий вже Калеб, хоча вміє бути зосередженим. Він взалі то полюбляє альпінізм. А там треба бути саме таким — зосередженим. Дуже цікаво, що Рей отримав ящірку а Калеб птаха. Дуже колоритне й захопливе було перетворення. Дуже цікаво було побачити усвідомлення Сільвани, що химери яких відпустив Кассіан не прості, а діти Гестії. Нік досить багато пролив світла. Вона наче неохоче обживається на місці Гестії в Калітрасі. Однак зауважу далі — Гестія й так поки що загадка номер один)) До речі, Кассіан має симпатію до неї. Це досить помітно. При тому, що та має звинувачення у зраді імперії. Дуже цікаво. Чекаю на продовження)
Ромул Шерідан, Дякую за відгук і підтримку! Пригоди на Зангомі - одні з моїх най улюбленіших, тож рада, що Вам зайшло! Перший том вже виходить на фінішну пряму, тож продовження скоро!
22-33 Цілий калейдоскоп подій! Компанія нажих химер досить насиченою провели час в Мішітакані. До речі декому досвід з сиренами пригодиться потім з донькою патріарха)) Ні ну дуже цікаво й мальоаничо описано. Особливо мені сподобалося про аніми у вигляді звірів. Декотрі аніми мають досить кумедні властивості, як то беремота. А може навпаки, такими якостями можна привабити женихів?)) Сподобався мені Ламан як персонаж. Досить цікавий вийшов. Чомусь мені видався харизматичним. А також співачка Алія. Хочу підкреслити, що просто в захваті від вигаданих імен, топонімів, назв міст, тощо. Хочу дати належне також прекрасним візуалізація
Окрім прекрасної описової мови з дотепним, глибоким гумором — візуали додають до уяви. Як на мене — досить гарна і якісна фентезійна космоопера вийшла. Думаю, непоганий серіал би вийшов, якби це екранізувати. ))
Ромул Шерідан, Дякую за такий розгорнутий відгук, мене дуже тішить , що Вам заходить! Думаю, мрія кожного автора , щоб його визнали тим чи іншим чином , серіал, - це було б чудово! Думаю, з розвитком технологій ми скоро самі зможемо створювати серіали за власними книжками:)) За Вашою космооперою теж би залюбки подивилася ❤️
11-21 Дуже цікаво та насичено розгортаються події. Отже, Гестії висунуто серйозні звинувачуваня. Але вона заслуговує, напевно — суто з людяного боку. Питання про заборону нащадків актуальне і заборонене через неї. Це викликає недовіру і навіть неприязнь. Дуже цікаво спостерігати і за тим, ким вони є насправді — наші химери. До речі, як і Гестія. Вона для мене все ще загадка. З контексту, вона навіжена вчена. А втім — буде видно. А от Нола в тому струмку з її метаморфозами — очевидно у них є багато прихованих можливостей. Ну і вони не позбавлені кмітливості та гумору. Кумедно вони проходили блок пост до Мішікатану. Загалом, тут багато психології. І дуже багато пасхалок. На різне. На міфологію, кінематограф, медицину, і навіть на наші українські реалії. Дуже цікаво ✨
Ромул Шерідан, Дякую за коментарі! Гестія дійсно трошки "божевільний вчений", і куди ж без пасхалок:))
Вітаю! Прийміть рекомендацію)⚡
NinaYar, І не обов'язково рекомендувати у відповідь))
Я сам люблю фентезі й пробую його писати, тому завжди звертаю увагу, чи має вигаданий світ щось справді своє. У «Химерах Калітрасу» із цим усе добре. Світ дивний, великий, місцями навіжений, але не схожий на десятки інших. Тут змішалися фентезі, фантастика, біопанк і чорний гумор. І воно, як не дивно, працює. Найцікавішими для мене виявилися самі химери. Вони не виглядають просто героями з різними здібностями. Це одна дуже непроста родина. Кожен зі своїм характером, образами й способом виживати. Гестія теж цікава саме своєю неоднозначністю. Вона їхня мати й творець, але водночас саме через неї у дітей стільки травм. За всіма пригодами й божевіллям стоїть хороше питання. Якщо тебе створили як зброю, чи можеш ти сам вирішити, ким бути? На початку імен, назв та нових понять трохи забагато, тому треба втягнутися. Але поступово саме це починає створювати відчуття справді великого світу. Я сам так люблю коли світ деталізований. Книга точно має власний характер. Комусь вона може здатися надто шаленою, але безликою її точно не назвеш. Бажаю авторці натхнення та сил довести цю велику історію до завершення.
Hrigorii Panchuk, Дякую за такий розгорнутий відук! Задум зрів дуже давно, і він не на одну книгу, тож на початку може дійсно скластися враження, що всього забагато. Сподіваюся, у Вас вистачить терпіння слідкувати за всим цим химерним божевіллям ❤️❤️❤️
Цікавий твір, який вражає масштабом задуму та фантазії. Купа різних рас, купа різних світів пов'язаних складними відносинами. А в центрі сюжету стоять люди які утворюють незвичайну сім'ю. Їхня єдність допомагає їм протистояти будь-яким зовнішнім викликам цього казкового, загадкового та жорстокого всесвіту.
Вечірній Сутінок, Дякую за відгук! Дуже приємно почути Вашу думку
6-10 От реально усі ці випробування на межі виснаження. Досі не можу уявити масштаби Калітрасу. Здається, це не просто місце. Це ще щось на межі станів. Гестія теж залишається загадкою для мене. Вона вчить, але водночас не позбавлена суто людських слабкостей. Дуже цікавий світоустрій. Цей поділ на вищі і нижчі світи. Здається, що діти Калітрасу — такі собі химери, створені для подорожі в між світами. Досить жорстка спостерігається напруженість, щодо Гестії. Очевидно, вона знає більше, а підопічні не зовсім готові це сприйняти. 10 розділ досить епічний з появою селсарі. Цей командор Кассіан заявляє неабиякі права. Очевидно, ми маємо справу з імперією. Але наша команда не надто рада такому розкладу. Попри те, що Рей ще після лабораторії не відійшов, спроба відсічі за допомогою Хоука була досить епічною. Дуже цікаво ✨
Вітаю! Обрав цей твір у марафоні Уляни, але він і так був у моїй бібліотеці. Наразі прочитав 5 розділів і готовий розповісти про свої враження. Поки що на початку історії, і мені достеменно не відомо, хто такі Калеб і Рей за походженням, але "генетична колиска серед червоних каньйонів у підніжжя Тенґлару" і таємничий Калітрас — одразу задають фантастичного тону історії, і натякають на майбутнє епічне розгортання подій. І воно одразу несподівано наступає. Тайрен і Хоук — летючі машини — є наче такими собі домашніми улюбленцями, наче продовженням самих братів — виглядають вже епічно, на фоні космічної картини повернення. А ще вони стають довговіїми драконами. Гестія... — спочатку думав, що то бортовий голос ШІ. А це геть більше, — це матір. Атмосферним є і Намсал — місто і їх очікуючі Мара, Кая, Нола і Келан — браття і сестри — поріддя Гестії — діти Калітрасу. Вони йдуть додому. До Калітрасу. А тут — храмовий комплекс, шіфтери, посланці імперії, селсарі, і ще багато чого — усе це дуже цікаво. Дуже багато леталей. Читаю далі✨
Ромул Шерідан, Дякую за такий розширений відгук! Сподіваюсь Вас не відлякало так багато деталей на початку:)) Я теж читаю вашу "У пошуках життя" - дуже атмосферна космоопера, і маю кілька книг у черзі.
Вітаю! Пропоную взаємну підписку. Буду рада підтримувати одна одну у творчості ✨
K Kovalska, Підтримала. Успіхів у творчості! ✨
Робота, роботою, а особисте життя Калеба влаштувати хочуть ♥️
Лана Сетман, Це точно❤️❤️❤️
Успіху та натхнення.Додала до бібліотеки.Підписалася.)
Наталя Дотепчук, Дякую♥️
Мої вподобання на підтримку книги ❤️❤️❤️
Борис Бордовий, Дякую ❤️
Оце справді яскравий і божевільний світ! Шість химер, створених як зброя, але спраглих власної долі, — дуже сильна основа для історії. А джини-перевертні, квіти-вбивці та бегемоти-маніяки обіцяють неймовірні пригоди й чорний гумор ?Цікаво, ким зрештою стануть Діти Калітрасу — рятівниками цього хаосу чи його найнебезпечнішою частиною.
Володимир Морвейн, Дякую за відгук.
Вітаю!!! Успіху! Підписався, буду радий взаємності.
5. флешбек дуже емоційний!
Вень Чжулун, Дякую. У химер було не найщасливіше дитинство.
Вітаю! Цікаво! Підписався. Запрошую до себе на сторінку)
Олександр Ісаєнков, Дякую!
Дуже незвичний і цікавий опис, додала в бібліотеку, почитаю))
Машер Епін, Дякую, приємного читання!
Цікаво! Мені дуже подобається ця книга, підписалась :)
Orishka Marisabelka, Дякую! Мені дуже приємно!
Цікаво!
Шепіт Місяця, Дякую!
❤️
Міра Голд, Дякую!
4. Опис трансформації Хоук у граційну дракониху розміром із велику кішку, яка кокетливо змахує неймовірно довгими віями, вийшов надзвичайно яскравим і викликав щиру посмішку. Цей кокетливий образ «сором’язливої дівчинки» шикарно контрастує з її жорстокою ефективністю в бою, що робить персонажа ще більш живим і незабутнім. А реакція Тайрена, який у думках Калеба задоволено замуркотів і визнав її «милою», додає сцені особливого затишного шарму перед черговою порцією таємниць Храму.
Віталій Козаченко, Дякую! Обожнюю такі прийоми, дають взнаки захоплення аніме.
5. Зустріч із Гестією вийшла неймовірно напруженою. Момент, коли Мара нарешті порушує табу і прямо звинувачує матір у жорстоких генетичних експериментах над власними дітьми, став потужною емоційною кульмінацією всього діалогу. Фінальні слова Гестії про те, як складно бути матір'ю, залишають важкий, але дуже глибокий посмак, змушуючи замислитися над справжніми мотивами цієї хижачки.
Віталій Козаченко, Дякую за коментар. Так, мама у діток складна особистість. Дякую за коментар
Ох і Мара, більше ображати діток не буде. Дякую за продовження
Лана Сетман, Насправді вона біла і пухнаста, десь вглибині. Дякую!
На дорозі до Калітрасу змусили напружитися - круто! Тайрен - красунчик))
Лана Нова, Так,він такий. Дякую за коментар !
Доброго дня, пані Ніно! Читаю вашу книгу — майже дочитав першу частину. Все, що хочу сказати: мені неймовірно подобається! Текст написаний дуже професійно.
Моя окрема любов — живий позашляховик «Тайрен». Шкода, що не маю водійських прав, але щиро сподіваюся, що на драконів вони не потрібні) Загалом, те, що найбільше захопило: шикарний авторський світ, колоритні персонажі та їхня взаємодія, чудовий гумор і справжній дух пригод.
Залишаю рекомендацію, можете увімкнути її за бажанням. Сподіваюся, що не помилився в описі, адже ще не встиг прочитати все, але навіть на цьому етапі чітко зрозуміло, що це майстерна робота!
Олексій Цапович, Дякую за такий розгорнутий відгук! За рекомендацію теж дякую! На драконах можна і без прав, якщо вони дозволять:))
Дуже цікава ідея. Опис одразу привертає увагу, бо світ виглядає дивним і непередбачуваним. Хочеться дізнатися, ким насправді є ці шестеро химер і що чекає на них далі. Бажаю книзі багато читачів!
Аліса МОР, Дякую!
Яка незвичайна книга))) Успіху автору!
Хельга Сонячна, Дякую!
Дуже цікаво. Ще й чорний гумор...)
Лада Короп, Дякую!
Дуже цікаво.Обов'язково починаю.Додала до бібліотеки.
Позитив - це дуже добре, дякую
Лана Сетман, Дякую!❤️
Незвична книга з захоплюючим сюжетом, чекаю продовження
Ольга Бабіч, Дякую!❤️
Неймовірно казкова і чарівна історія ❤️
Еллі Мун, Дякую!
Неординарна ідея книги і світ героїв!
Лана Нова, ❤️❤️❤️Дякую!
Цікавий, інтригуючий початок, додаю в бібліотеку. Гарно пишете! ❤️❤️❤️
4. Цікаво))) подобається))
Ооо, оригінально! Поки що багато нового і незрозумілого, видно, що дуже широкий і небезпечний всесвіт... Але цікаво)
Вень Чжулун, Дякую! ♥️♥️♥️
3. Ооо, екшн))
2. Хороша команда зібралась, мені подобається))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати