15 550
Історія, яка написана (не) нами 18+
В процесі ·
144 стор.
· Регулярно оновлюється
Анотація до книги "Історія, яка написана (не) нами"
Вона живе поруч із владою й давно знає її справжнє обличчя. Не красиве: холодне, цинічне, таке, що ламає мовчки. У її домі рішення приймають не серцем, а впливом, і кожен крок контролюється сильнішими.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
“Вони різні, як два полюси, що ніколи не зійдуться, але не цього разу! Він легко перетинає межі закону. Вона - ховає свій біль. Й обидва шукають свою мрію. Які межі доведеться перетнути їм обом, щоб знайти? ”
“Вони вперше списалися на сайті письменників, де люди ховаються за словами. Він — бандит. Вона — жінка впливового чоловіка. Невинне листування швидко стало забороненою пристрастю. Тут кожне почуття ризик...”
Зміст книги: 81 глава
Останнє оновлення: сьогодні
293 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаємо вас, дорогі читачі!✨️
Нам буде дуже тепло і радісно читати ваші коментарі та думки — для нас це справді важливо й надихає рухатися далі, писати ще і вкладати в історію всю душу.
Щиро дякуємо кожному, хто читає, підтримує і ділиться своїми враженнями.❤️
Слова Олівера про поганий вчинок, зачепили. Він правий. Справді тут про збереження себе і дорогих тобі людей. Але яка ця грань тонка і як на ній важко утриматися.Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, ДЯКУЄМО Вам Пані.Щодо слів Олівера скажу коротко, не тільки Олівер, а й той хто вклав ці слова в промову Олівера, ПОВНІСТЮ згоден з ними! І можу сказати - не дуже важко. Це спочатку здається смужка тонка, а як звикаєш, то ця грань стає завширшки за хайвей. Тобто щоб впасти у безодню задовбаєшься ту "дорогу" переходити))))
Кожен раз Олівер непередбачуваний. Читаю про його першу зброю в 19 і про переконання і знову він мені повстає в образі такого собі темного Бетмена, який бороться із тими кого вважає біосміттям. Уже з нетерпінням хочу прочитати наступні розділи, щоб побачити його ще в якомусь новому світлі❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Вас Пані.... Почитав і завмер...Я Тільки після Ваших слів зрозумів на кого ці риси... Олівера схожі. Дійсно наче якась темна версія Бетмена із Мультивсесвіту...Прямо від самого малку... Дивно і чому, це я сам до цієї аналогії не дійшов. Чи то з середини не бачиш, тільки зі сторони то видно... Дякуємо Вам за цей відгук. Дуже такий...Для роздумів. Олівер же просто божевільний при свідомості...Аби як там не було Дякуємо Вам.
Міра мені здається сильною жінкою, але черпає силу вона в своїй маленькій донечці, заради якої, мабуть, зробить все можливе та неможливе...
Ларія Ковальська, Все вірно Ви відчули Пані) Міра дуже сильна! Над сильна... Але кожній сильній людині потрібна опора. Для Міри , це її маленька Зірочка Зої. Дякуємо, що читаєте Нас))))
5. Цікавий і дуже суперечливий образ Олівера. Навіть не знаю, чого більше : відрази, зацікавленості, симпатії. Все в клубку, який буде нелегко розплутати) Дякую за цікаві розділи❤️❤️❤️
Тея Калиновська, О! Пані, як нам приємно, що образ Олівера саме так відчувається))) Це все тому, що він справжній і не бачить сенсу ховатись. Його світ як і він сам -це розсудливе божевілля! Саме тому Ми у блогах і створили образ альтер его Олівер Жах))))) А і доречі той клубок Олівера не розплутати)))) Спойлер - у наступних майбутніх розділах буде ще "гірше"))) Тому готуйтеся. Той Олівер і огиду і розуміння буде викликати одночасно)))
Таємниці, таємниці. У Міри, у Ірвінга, навіть у Айві. Однозначно, буде цікаво дізнатися, що вони приховують. Я заінтригована.
Тея Калиновська, О так, Пані))) Це дуже заплутаний темний клубок у Міри. Ми бажали не Тільки лавсторі зробити, а ще й художню інтригу додати) Це тому Ми і у блогах створили образ альтерего Міри Морок))))
Цікаво чому приїхала поліція і що такого неприємного було в минулому Міри, що вона так реагує на приїзд( У її житті стільки таємниць. Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Дякуємо Пані, що так проникаєтесь до наших персонажів і сюжету) Це так приємно)))
Скелети в шафі приховує Ірвінг, а Яв маневрує словами, щоб Міра думала за себе.
Арія Щульц, Ну що сказати Пані) Нарцис і невдалий маніпулянт створює саме таку атмосферу навколо себе
..
Відповідь Олівера на блог: читала, затамувавши подих. Така підтримка, хоча він і наголошує, що підтримка вам не потрібна! Вона звучала саме так !
Арія Щульц, Дякуємо Вам Пані за цей відгук....З одного боку дійсно важлива була не підтримка, а глибина розуміння...А з іншого... Ніщо так не підтримує як усвідомлення того, що тебе так глибоко розуміють...З самої середини...Саму суть...Дякуємо)
5.Аманда ще та змія. Можливо, у жінки просто заграла ревність — але тупа ревність до порно. А можливо, вона так грається з ним, щоб позлити й ще більше його понервувати.
Арія Щульц, Дякуємо, що відчули цю сцену так сильно) Гадаю, що вже по трохи стає зрозумілим, чому такі відносини у Олівера з А мандою) Ну а далі буде зрозуміло, чому він досі у тому шлюбі)
Нова обкладинка прекрасна ❤️❤️❤️❤️
Арія Щульц, Дякуємо Вам, Сяюча Пані Скореного Мороку)
Цікава робота в Олівера, і як персонаж, він теж дуже цікавий)
Ларія Ковальська, Дякуємо Вам Пані)) Нам приємно, що поринаєте у наш світ) І те, що наші герої Вам подобаються)
4.2 мені здається, чи чоловік Міри - гулянка? Чи це така тактика, щоб внести ще більший хаос і в без того нестабільний світ дружини? Дякую за розділ❤️
Тея Калиновська, Воно не те, от саме гуляка. Воно просто так живе. Воно живе так як йому забажається, уявляючи у своїй нікчемній голові, що він є володарем, що контролює все навколо, та всі навколо танцюють з бубном навколо нього, виключно із Мірою. В реальності, все, що воно робить,весь формат його дій спричиняє навкруги хаос, притиснення, образи, примарні надії та розчарування. + до всього воно вважає себе владним, на справді просто є "душнило"))))
4.1Міра живе в постійній напрузі і внутрішній боротьбі. Це важко. Мені її шкода. Таке враження, що її чоловік пригнічує її, позбавляє можливості вільно дихати(( Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Дякуємо Вам, Пані за чудовий коментар) Той не те, що пригнічує Міру, то просто в нього такий стиль життя. Воно така "людина", а все, що відбуваються з Мірою, то наслідки такого його "життя".
Розділ 3.3.
Проте те, як у Олівера підписана жінка в телефоні, з якою заставкою та рингтоном, одразу багато говорить про їхні стосунки. Але тут постає інше питання: з якої причини вони взагалі уклали шлюб? Якщо з кохання — то що сталося у їхніх стосунках, що зараз вони перебувають у такому стані? А якщо шлюб із самого початку був не з любові, то стає ще цікавіше — з якої причини вони одружилися?
Діана Лисенко, Дякуємо Вам, Пані за те, що так проникаєтесь сюжетною віхою. Так "стосунки" , що у Олівера, що у Міри достатньо...специфічні. У кожного з них є свої причини ДОСІ перебувати у них. Щодо Олівера, можу заспойлерити, що впродовж розвитку сюжету, причина, чому Олівер досі з А мандою буде розкрита, так як це питання, гадаю потребує пояснень)
Розділ 3.2.
Коли клієнт почав розповідати свою історію, одразу стало зрозуміло, чим саме Олівер займається. А за родом діяльності про героя можна сказати дуже багато. Впевнена, що автори готують читачів до складного внутрішнього світу персонажа, і від цього історія стає ще захопливішою.
Діана Лисенко, Вітаємо Вас, Пані) Ну дійсно, що світ Міри , що Олівера достатньо...Такі... Специфічні) У Олівера взагалі...божевільний) Головне, щоб ці світи не відштовхували, а викликали інтерес, бо як ми і говорили у передмові, багато з того, що відносяться до внутрішнього світу, міркувань,емоційних станів, стосунків і переживань взято з реалності, але огорнуто в цікаву художню обгортку.Дякуємо, що читаєте)
Хочу окремо відзначити ваші візуалізації — вони дуже гарно підкреслюють написане в книзі, а твоя картинка в голові малюється ще яскравіше.
Арія Щульц, Дякуємо Вам Пані))) Дуже раді, що Вам сподобалися наші Візуали))) Ми дуже багато вклали у них зусиль, щоб вони передали посилення яскравості сюжету))))
Щоб захистити безпомічного, над яким чинять зло, інколи доводиться стати ще більшим злом — аби покарати людину, що чинить лихо.
Шановні автори, у вас підіймаються дуже глибокі психологічні й філософські теми. Надзвичайно приємно читати такий багатий текст.
Арія Щульц, Дякуємо Вам Пані Арія!!! Нам приємно, що мало того, що Ви так глибоко відчуваєте текст, так ще й поділяєте погляди гг. Так гг може ставати, ще більше злом для кари))) Але! Сам він вже давно не вважає свої вчинки злом))))) колись вважав себе месником ха-ха-ха, а зараз і взагалі просто як работа все це))) То може в перший раз то ще якесь відчуття, а потім вже все норм))) І взагалі для такого божевільного як гг вираз: "якщо довго вдивлятися у темряву, то темрява подивитися на тебе" не діє))) А чому? Та тому, що гг ту темряву і не бачить взагалі)))))) ....Або він сам і є та темрява, що якраз і подивилась у очі покидькам...Ну а ще гг інколи вважає себе лицарем ? ха-ха-ха
5.2. Золоті слова Олівера. І додати нічого. Правила та мораль створена для того щоб контролювати. Куди краще аби всі було в гармонії і не довелося б створювати ніяких правил та обмежень.
Марина Мелтон, Ну знаєте Пані))) Нас просто гордість розпирає за нашого гг))) Нам дуже приємно, що його філософія відгукнулася Вам))) Хоча опасалися, що вона може бути сприйнята в штики))) А Ви говорите "золоті слова"))) Боже)))) Ну нам дуже приємно))))
5.1 Тут я повністю згодна з думками чи навіть ствердженням Олівера, що деякі люди найдивніші та найжорстокіші істоти на планеті Земля. Їхні вчинки іноді, зовсім не виправдовують статус "розумних" у ланці існування всіх істот.
Марина Мелтон, Дякуємо Вам Пані, за Вашу думку))) Але... ГГ більш радикально відноситься до цього питання)))) Біосміття є біосміття))) Доречі це один з факторів, чому він не дуже схильний до страху) Ну він давно вже зрозумів, що лякатися смердючих мішків з біосміттям то не вірно зовсім) Головне коли то сміття прибираєш/переміщуєш/ маневруєш - не поранитись об гострі предмети, що стирчать з тих смітників)))
5. Я думаю в мене одній людині живе кілька особистостей. І кожна подає свій голос у відповідній ситуації. Не можна бути однаковим для всіх. Головне, бути у гармонії з ними усіма))
Марина Мелтон, )))) Ото Ви Пані як влучно підмітили))) Так звісно головне бути у гармонії з тими особистостями в голові, але....))))) ті особистості щей й між собою можуть бути не в ладах))) У випадку з гг, то взагалі одна кімната га трьох ха-ха-ха))) Дякуємо Вам, що так глибоко відчуваєте текст, та ділитеся своїми враженнями))))
Про родину героїні - в мене не має слів. Точніше вони є, але коментувати цензурно не вийде. Бо я проти. Я таке засуджую і ненавиджу. Гроші, влада, приниження. У мене все!)))
Марина Мелтон, Так Пані, повністю згодні з Вами.... Неприємні, м'яко кажучи обставини. Така собі 'психологічна м'ясорубка"((((
4. Точне зауваження щодо підтримки. Вона потрібна. Особливо якщо людина звернулася з цим. Скільки так поламаних доль та талантів зарито від байдужості. А творчі люди дуже чутливі.
Марина Мелтон, Вітаємо Пані) Як же глибоко ви відчуваєте, зміст нашої книги. Щодо підтримки, Ви праві. Але коли не має від кого її отримати, то тоді треба ту підтримку шукати в самому собі, саме через те, що талановиті люди чутливі. Зачинити серце у броню, доки не з'явиться гідна людина, з розумінням, що я гідний, не зважаючи на осуд і обставини. Принаймі я саме таки і роблю.
Дуже атмосферно та живо написано! Бажаю цій історії успіхів!
Кейт Лорен, Дякуємо Вам Пані) Нам дуже приємно, що Ви долучилися до нашої історії і вона Вам відгукнулося) Дякуємо Вам за побажання, і сподіваємось, що пройдете той шлях разом з нашими героями від початку і до його логічного завершення) Бажаємо Вам Нестримного Творчого Потоку)
Перші розділи дуже пронизливі, особливо зачепила розповідь про принцесу, яку залишили батьки...
Ларія Ковальська, Вітаємо Вас, Пані Ларія) Нам надзвичайно приємно, що Ви так чуйно відчули перші розділи нашої книги) Повірте, далі буде ще багато цікавих моментів). Ще раз щиро дякуємо Вам і приємного ознайомлення)
Дорогі автори, признавайтеся — хустинки готувати, бо ще на другому розділі очі щипало!?
Адріан Анжелворд, Дякую за попередження
Такий цікавий образ Міри. Не можна обрізати мрії дітям, а щоденники інколи кращі за подруг.
Ірвінг- повна протилежність дружині.Цікаво ,наскільки вона щаслива з ним? Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Вас, Пані) Так, повністю з Вами згоден) Образ Міри ДУЖЕ ЦІКАВИЙ) Щоденник то є справжня машина часу, для спогадів) А наскільки вона щаслива з отим? Ну скажімо настільки, що можно його назвати Нікчемавік КончІрвінг!
3.3 Поважаю і надалі. Тільки уточніть: 7 + 12 тис. за дві доби - це в доларах? Якщо так, я його ще більше поважаю і особливо дружину:))) Витягувати такі суми із такого Олівера може тільки справжня королева))
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️
Олівер такий вірний чоловік❤️❤️❤️ Готовий із пістолетом відбиватися від непристойних пропозицій❤️❤️❤️ Але знаючи творчу натуру пана Андріана вже готуюся до провокацій і несподіваних сюжетних поворотів. Так в чому підвох?
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️
Сподобалося, як Олівер ,,під'їхав'' до клієнта і пропозицією помсти) Прониклася повагою. Побачу в наступних розділах чи недаремно. Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Дякуємо Пані))) Що так проникаєтесь нашою книгою ))) Ну Ви ж вже зрозуміли , що Олівер сам обирає замовлення, ті які йому дійсно до вподоби)))
Ну і ситуація з документами — неоднозначна. Хоча Міра як дружина дуже гарно відстояла свого чоловіка, не даючи ніякої інформації.
Арія Щульц, В першу чергу, Міра відстояла майбутнє своєї донечки, а КончІрвінг Взагалі пасе задніх)
У розділах 4–5 читаю про стосунки Міри та Ірвінга і, чесно кажучи, я б ту манку йому на голову насадила (злий смайлик ) Читаю далі — те, як він отримує задоволення від того, що їй боляче дивитися, як інша жінка фліртує напряму, зовсім не соромлячись присутності його жінки, — і я просто закипаю. Але дочитую до Зої… і тану. Я сама мама, і коли підіймається тема дітей та гір, які заради них готовий звернути, — це б’є прямо в серце
Арія Щульц, Вітаємо Пані Арія))) Боже!! Ну як же ж приємно читати Такий емоційний відгук))) Так той її ...як його назвати.. той просто КончІрвінг одним словом!!!) А щодо дітей, то так)))) Приємно, що Ви розтанули))) Цей розділ належить Перу Майстрині Леді Маргариті))
Страшна казочка...
Адріан Анжелворд, Я і не сумніваюся...
Справді в сторінках книги можна заховатися і розчинитися і навіть жити у цьому вигаданому світі, якщо реальність занадто давить, але завжди потрібно вчасно зупинитися...
Адріан Анжелворд, Обов'язково залишуся і продовжу читати❤️❤️❤️
Дуже живі й емоційні діалоги, а репліки на кшталт «налякаєш йожика голою дупою» — справжній мед на вуха. Дуже красиво, і по-справжньому відчувається текст.
Арія Щульц, Дякуємо Вам Пані Арія) Нам так приємно, що вам відгукується Наш твір( усміхнений смайлик) Ну дуже приємно))) І там далі меду длая вушок ще буде дуже багато)
3.3Ех, розмова чоловіка і дружини… так ріже вухо. Вам вдалося передати відчуття неприємності — дуже шкода, що такі шлюби існують не лише в книжках, а й у реальному житті.
Хоча провести вечір без такої жінки — за переглядом порнушки, непогана перспектива
Арія Щульц, Вітаємо Вас Пані Арія) Як приємно, що прочитавши цей розділ Ви також так глибоко відчули цю ситуцію)
Прочитала розділ перший і відразу задумалася. Дійсно. Скільки в ньому передано життєвого болю та стуації, в якій певно був кожен автор. Та й будь-яка інша людина, яка веде соціальні мережі активно. Скільки люди пишуть про свої перемоги, поразки та біль. Їхній мотив зрозумілий. А щодо читача? Кому справді цікаво? Хто підтримає той біль? І чи варто? Чи за цим до нас приходять люди, які, наприклад, приходять читати наші книжки? Їм цікаве життя автора чи достатньо і своїх проблем. Взагалі, життя - це важель радості та болю, злетів і падінь, кохання та зрад.... цей список бескінечний, але він у кожного свій. Заради цього ми і живемо. Заради таких моментів воно і цінне. І кожен розуміє цей біль по своєму. Головне цінувати кожен такий момент. Бо живемо ми у моменті - це головне, що повинно нас турбувати більше всього.
Марина Мелтон, НУ ТАК ЦЕ Ж ДОБРЕ))) ПАНІ))) БОЖЕ ЯК НАМ ПРИЄМНО ТАКЕ ЧУТИ))))
2-3 .Болісні моменти, страхи й падіння формують нас і змінюють нашу жагу до життя. До них варто повертатися лише, щоб зробити висновки й рухатися далі.
Книга дуже глибока — тут немає інтрижки на один вечір, тут щось таке, що затягує. Чи планується видання у друк? Такі детальні описи та внутрішні монологи справді гідні паперу.
Арія Щульц, Дікуємо Вам Пані))) Ото ж Ви добре як поринули у твір))) Ух як же ж гарно відчули всі його глибини та сужетні обійми!!! І твір ще й процесі створення) І к буде завершений звісно Ми плануємо його у друк) А от розділ 2 то належить Майстрині Пера Леді Маргариті)))
Коли у другій главі героїня розповідає казку, вона просто зачіпає серце. Не знаю, що чекає на мене далі, але підозрюю, що ця казка - це відсилка до минулого, яке пережила героїня, і до того, як важко з цим жити й знову згадувати ту жахливу сторінку свого життя.
Діана Лисенко, Дякуємо Пані, що відчули...Це...Це болюче минуле, замасковане у казку...Інакше як огорнути жах у майже дитячу казку не можна було((( От саме тому воно так і чипляє!!! Дякуємо вам, щиро!!!! Приємного читання!
Хочу відмітити з власного досвіду, як людина, яка теж веде щоденник, що це дуже корисно не для того, щоб зафіксувати спогади, а щоб розібратися в собі й отримати емоційне полегшення. Для героїні ж це, скоріше за все, просто необхідно, як повітря.
Діана Лисенко, Вітаємо вас Пані) Щодо щоденника скажу. Особисто я його вже давно не веду, але! Сам по собі щоденни то є перша і справжня машина часу! Що насправді домогає розібратись у собі? Це спроможніит поглянути на якесь питання з самого його початку, або навіть що передкувало якійсь події. І от тут якраз сторіни щоденника і переносять тебе у менуле. І от якраз так, як у фантастиці і змінюється сьогодення! Завдяки щоденнику порінув у минуле, майже зустрився із собою минулим, побачив з чого все почалося погане чи добре, і закривши щоденник повернувся у теперішній час вже з рішенням або думкою як спробувати змінити сьогодення!
3.1 Про що я казала) Прототип героя, сам Олівер. Коротше, складний буде персонаж) Якесь протиріччя між його уявою і реальністю. Або я його не так розумію )) Відчуваю буде цікаво✨✨✨ Дякую за розділ❤️
Тея Калиновська, Дякуємо Вам Пані))) Олівер не те, що складний персонаж. Він більш...багатошаровий, але ті шари не як упорядкована структура, а наче хаотичні діаметрально різні світи, що накладаються один на одний, у єдиному спільному просторі!
3. Мені подобається манера пана Андріана створювати фантастичні образи. Вони завжди багатогранні і багатозначні. Дуже часто служать не тільки для розкриття, чогось зовнішнього, але, як в цьому випадку - внутрішнього світу героя. Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Пані Тая! А мені зхнаєто, що подобаєсться? Те як ви дуже тоно, зазираючи на перед та в одночас глибоко зазираєте у суть речей, а потім крізі детальний аналіз складаєте речення із слів , кожне з яких потрапляє у свою суть, а саме речення повністю розкриває суть питання! Майстерно, можу вам відмітити.
2.1 така цікава асоціація Олівера з лицарем. Проекція підсвідомих бажань родом із дитинства на доросле життя. Не закритий гештальт. Цікаво в що переросте? Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Вас Пані Тая))) Як Ви всеж таки Майстерно та тонко відчуваєте дуууже тонкі грані та вправно і влучно знаходите кожне слово, щоб писати те що сховано! Хм..Дякуємо Вам Пані))) Це дуже тонко і влучно)))
Я рада, що знайшла час на вашу книгу. Не буду багатослівною, але скажу відверто: перший розділ — комок у горлі і печіння в очах. У цій книзі є душа. Дякую
Арія Щульц, Дякуємо Пані!!! Дякуємо, що знайшли час на нашу книгу!! Повірте, весь час який ви присвятите нашій книзі не буде змарнований в пусту! В цій книзі кожний розділ дихає своєї атмосферою, колоритом, фарбими! А разом розділ за розділом Твір дихає життям! Повірте враження ви отримаєти і вони вам сподобаються!! Дякуємо вам!!
3. Такий цікавий образ героя Олівера. Талановитий письменник, бізнесмен але веде себе наче останній бандит з вулиці. Ще якісь незрозумілі відносини з його дружиною. Але висновків робити не передчасно не буду. Впевнена, що автор ще має що про це розповісти. Але його високі цінності щодо кохання та легкого сексу вражають. Нехай це і сказано ним грубо, але в цьому є якийсь сенс. Це показує його зовсім з іншої сторони. Наче в ньому идить дві, а то й більше особистостей. Він своєрідний, але розумний, розсудливий, знає чого хоче від життя. І з ним нікоди не буде скучно.
Марина Мелтон, Знаєте Пані...От те, що про декілько особистостей...Так!( спойлер) є в ньому ТРИ особистості! Але, про це вже по сюжету буде далі. Не заню як Ви це вілчули вже на третій главі..(здивований смайлик)...І от саме це і робить його божевільним, не прсто без даху, а саме через власний світогляд на суть речей як складений цей світ. Особливо щодо поганих вчинків(теж спойлер). Бути талановитим письменником, ніяк йому не заважає вести себе як останній бандюган...Але, розумієте у чьому річ...Як відрізнити у двох майже однакових на вигляд страшних чоловіків де душегуб а де лицар? і у того і ту того ніж і меч, і той і інший одягнений у бладунки, і перший і другий із страшними посмішками та у крові? Як? Лише по вчинкам! Перший бажає відняти/привласнити/спустошити інший додати/повернути/наповнити!!! Тож хто такий Олівер вирішувати Вам))))
2. Саме такі болючі моменти, страхи та падіння формують нас, наше Я, змінюють ссідомість. І це є не відємною частиною життя. Чи варто про цезгадувати? Можливо раз. Розповів чи прокрутив ситуацію, зробив висновок і живи далі. Набирайся досвіду та насолоджуйся моментами. Вашу книгу не прочитаєш на одному подиху. вона затягує углибинні роздуми та власні я. Вона не важка, ні. Вона емоційна, вона жива!
Марина Мелтон, Вітаємо Вас Пані))) Знаєте...От Ваш прискіпливий плогляд, наче промін яскравого світла розтинає темряву та освітлює те що ховається під її щільним саваном!!! І знаєте ТАК! Ми створювали наш твір не тільки як щось яскраво -разважальне! Ми також бажали, щоб дії і події викликали не тільки цікавість а і питання. Змушували замислитись. Дякуємо, що відчули і побачили це!
7.12) Ох, мені подобаються відповіді Міри...
Ви гарно синхронізуєте та проводите паралель з тим, що відбувається між дорослими, та як реагує на це дитячий світ. Дочка Міри сама вловлює кожну зміну інтонації в розмові її батьків. Не лише дорослі зважають на її присутність та контролюють слова — вона сама здатна на це. І тоді кожен учасник цієї гри стає більшим заручником ситуації.
Але реакція Міри... Здається, її гра перевершила гру Ірвінга!
Белла Ісфрелла, Дякуємо Вам Пані Белла) Знаєте..от особисто мені оця сцена у трьох...дуже чіпляє до сліз. Мала донечка сміється і не розуміє що поряд не тільки батьки , що її люблять а й майже смертельні вороги. Які наче біються у темряві кішжалами з гострими лезами - ніхто не бачить куди потрапив сепернику, лише чутно його звуки голосу та ледь помітні реакціі...А під час цього бою маленька дитинка радісно сміється((((БОГИИИИ( смайли зі сльозами)
7.11) Якось принизливо, коли маєш суперницю, яка на тебе працює, яка по суті має підкорятися. Хоча для Міри це не суперниця, бо й чоловіка вона давно сприймає інакше. Але бути змушеною потрапляти в ситуації, які й компрометують, і здатні вибити землю з-під ніг!
І цей випадок з килимом, що змушує повернутись у минуле.
Ірвінг хоче одночасно і контролювати, і вести свою гру. Мірі доводиться в це грати!
Белла Ісфрелла, Вітаємо Вас Пані Белла))) Оце ви гарно підмітли! Суперниця- не суперниця! Чоловік-нечоловік! Життя- як гра! Не життя я суцільна маячна з ранку до ночі, а той ще й у ночі! Взагалі не уявляю як у такому неконтрольованому хаосі розкішного безладу замаскованно під контроль та порядок існує Міра!!! Це якесь же божевілля із дня у день! І Мірі не те що грати доводиться, їй ото наче на каноє маневрувати між камінням у бурхливій річці!
Так шкода Міру, її світ здається ніколи не був
достатньо безпечним. Ще й до того ж дитина,
в такій итуації я б відчувала себе особливо вразливою.
А Олівер...Олівер має почуття честі та власні принципи.
І завдяки цим принципам, він вчиняє гідно, і робить правильний
вибір. Добре, що його принципи не купити за гроші
Анжеліка Вереск, Вітаємо Вас Пані Анжеліка))) Все вірно! Міру не те, що шкода! Там прямо туга до неї!!До сліз! А Олівер так...Хлопчик з загогуленою...Ну, що сказати) Всі мої персонажі такі))) Трішки божевільні курпедлики))) Грощі хоч і полюбляют, але не продають ні себе ні ідеали за гроші)
Як тільки прочитала присвяту й передмову-зізнання, одразу зрозуміла, що мене чекає неймовірний твір. Книга зацікавила з перших рядків, тому одразу додаю її до бібліотеки.
Діана Лисенко, Вітаємо вас Пані))) Не хочемо хвалитися( Ну особисто я хочу!), але твір дійсно цікавий! Він живе, дихає, затягує в себе наче якийсь магічний портал у інший надзвичайний вимір) Повірте! Протягом твору вас буде дуже часто відвідувати відчуття здивування!
2. В кожного своя темрява і як добре, що є той хто може потіснити тінь в душі і дати надію, що там з'явиться світло. Видно в героїні справді, була трагічна подія в житті, якщо вона потребувала свого лицаря- рятівника❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Пані...Як бі так вірно сказати...Щодо лицаря- рятівника, тут справа у, що у Міри темрява така, що просто світлом не осяяти, а у лицарь - рятівник не зі світлом а з полум1ям йде, щоб випалити ту всю темряву нафіг!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати