15 466
Історія, яка написана (не) нами 18+
В процесі ·
144 стор.
· Регулярно оновлюється
Анотація до книги "Історія, яка написана (не) нами"
Вона живе поруч із владою й давно знає її справжнє обличчя. Не красиве: холодне, цинічне, таке, що ламає мовчки. У її домі рішення приймають не серцем, а впливом, і кожен крок контролюється сильнішими.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
“Вони різні, як два полюси, що ніколи не зійдуться, але не цього разу! Він легко перетинає межі закону. Вона - ховає свій біль. Й обидва шукають свою мрію. Які межі доведеться перетнути їм обом, щоб знайти? ”
Зміст книги: 81 глава
Останнє оновлення: сьогодні
292 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаємо вас, дорогі читачі!✨️
Нам буде дуже тепло і радісно читати ваші коментарі та думки — для нас це справді важливо й надихає рухатися далі, писати ще і вкладати в історію всю душу.
Щиро дякуємо кожному, хто читає, підтримує і ділиться своїми враженнями.❤️
От ви мені скажіть, де знайти час читати такі чудові книги? Один читач доєднався до вас — натхнення вам!
Арія Щульц, Дякуємо вам.❤️✨️ Ми дуже раді, що ви доєдналися. Нехай час для читання все ж знаходиться, а історія буде вам у задоволення. Дякуємо за підтримку.❤️✨️
У мене теж є люди, які запитують як там книги, а точніше вони кажуть "дурістіка", бо електроні то не книги. Я знаю, що цим людям байдуже на мою творчість, тому останнім часом навіть не відповідаю, а одразу переводжу тему.
Це справді чудово знайти ту людину, яка буде розуміти більше ніж написано і сказано ❤️❤️❤️
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️❤️
100%
Вітаю.Ви заманили в свої сіті ще одного читача.Перший розділ затягнув.І я відчуваю,що це божевілля саме те, що мені потрібно)))
Еларен Веш, Дякуємо, що читаєте, це неймовірно приємно!❤️❤️❤️ І ласкаво запрошуємо в наші милі хаотичні сіті. Якщо перший розділ затягнув, то далі буде тільки гірше… або краще, залежно від того, як ви ставитеся до контрольованого божевілля.☺️
Ірвін це Ізверг( на пукінській мові) Тобто нелюд
Леді АІ, Дякуємо, що читаєте, це неймовірно приємно!❤️❤️❤️ Ну, Ірвінг… так, це саме той випадок, коли слово «нелюд» звучить майже ніжно.
Сама анотація уже чіпляє)) Виникає цікавість, як же буде народжуватися кохання між Олівером та Мірою❤️ Натхнення вам!
Кейт Лорен, Вітаємо Пані)) Нам дуже приємно таке чути від вас))) Аннотація то ще квіточки))) А от справжні ягідки вже на сторінках))) І ми бажаємо вам нестримного творчого потоку!!!
Ох і не заслуговує Міра на таке ставлення, але я рада, що хоча б Ірвінг не здогадався, що вона була в його кабінеті. І сподіваюся, що скоро вона йому помститься, а їх гра слів це просто щось неймовірне!!!!
Вікторія), Вітаємо Пані) Так Слава Богам, що той не здогадався, що наша Міра була в кабінеті...Це був би просто жах!!! А діалог їхній))) ммм оскара можно давати))))
7.11. Цей діалог між ними ТАКИЙ напружений. Кожен погляд, кожна репліка. Здається, ще секунда й повітря між ними просто підірветься. Донечка трохи врівноважує це. Але... І його цей сміх дуже лякає..
Цікаво, звідки він дізнався, що вона була у нього в кабінеті? Невже Айві розказала?? Або може у нього там якісь камери? Я б не здивувалась..
Mary J, Ой не можу, Пані))) Оці коментарі від вас ну просто пісня) Нам так же ж вони подобаються!!! І то ніяких камер у того не має! То воно таке окасте! Отож вічно підозріле самозакохане і окасте, щей вважає себе мегамозоком))))
7.10. ..... Господи, це просто... я не знаю, як підібрати не лайливих слів. Я просто в шоці сиджу після прочитання цього розділу.
Мені дуже сильно болить за Міру. Це просто... вона не заслужила на таке ставлення. Ще і від чоловіка. Від людини, яка має бути тобі опорою, розуміти, поважати...
Те, як він відзивається про її допомогу іншим... Це вже каже про нього, як про особистість. А далі... про її творчість. Мене просто вбили та закопали на місці.
Дуже важкий розділ. Стільки емоцій.... І хоч міра дала йому ляпаса, а він відреагував спокійно.. це тільки більше мене налякало. Від таких чоловіків ніколи не знаєш, чого чекати.
Mary J, Вітаємо Пані Магістриня Потоку) Ну от як це ви так завжди все так тонко і глибоко відчуваєте))) Ну нам же це надзвичайно приємно читати!!! Ви все так глибоко відчуваєте...Наче самі є часткою цієї історії))) А Міра звісно на таке ставлення не заслуговує! Навіть не важке, а принизливе ставлення... Але навіть у такій складній ситуаціі , сам на сам з...тим наша Міра вийшла героїнею))))
7.9. Ну і напруга в цьому розділі!!! Боже, я сиділа затамувавши подих. Та тут просто гра в шахи! Навіть говорити не треба, все сказано поглядами.
Для мене стало неочікувано, що Айві сказала, що це Міра зробила. Але більше мене вразило те, що вона промовчала.... Дуже дивно.. я навіть не знаю, як реагувати.
Розділ просто фантастичний!!!
Mary J, Вітаємо Пані) У Нашої Леді Маргарити завжди фантастичні розділи))) А сцена звісно напружена! Такий мовчазний жар та словесний лід...То є пік майстерності. А от чому та Айві змовчала? Ну то буде звісно вже далі)))
Ось нам трохи і розкривається таємниця минулого життя Міри...
І виявляється воно було зовсім не солодким, а навіть дуже навпаки((((
Мені так не сподобався цей її чоловік!
Як же він погано розмовляє із нею із цією дівчиною(((
Схоже він зраджує їй і ні у що не ставить її, зовсім не поважає(((
Я ще не знаю що там відбуватиметься із цією сім'єю у майбутньому,
та мабуть нічого хорошого, враховуючи те, що ми читали про Міру у минулих розділах.
Добре хоч дитина тримає її і змушує жити...
Любов до дитини то велика річ.
Але що ж бути далі, і що ж буде з цією дитиною?
Так закручено, навіть мені нічого в голову не приходить
Анжеліка Вереск, Вітаємо Пані) Дуже нам приємно, що розділи вам так відгукуються))) Звісно така людина як той чоловік мало кому може подобатися .. Мені навіть задається, що він сам себе не дуже полюбляє, тому все так і відбувається.Фасад гарний, а за ним тріснута стіна. Звісно, що любов до дитини то є зірка яка висвітлює шлях...Але!!! У Міри окрім любові до донечки є ще й внутрішня сила! Тому боротьба триває)
7.12. Мені просто хотілося власними руками його придушити!!!!
Міра трималася просто неймовірно. Але мене аж трусило всю від гніву!!!
Адріан Анжелворд, Іхіхі)) ви вгадали )
Прочитав Розділ 7.12. БУДУ ПИСАТИ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ БО СЛОВО "ВРАЖЕНИЙ" НЕ ОПИСУЄ І БЛИЗЬКО МОЇ ВІДЧУТТЯ ПІСЛЯ ПРОЧИТАННЯ!!! ТЕ ЩО ТИ НАПИСАЛА, ГОСПОДЬ МИЛОСЕРДНИЙ, МІЛЕДІ... ЦЕ ТАЛАНТ ПОМНОЖЕНИЙ НА ГЕНІЙ! НУ І НАМАГАВСЯ ЧИТАТИ НЕ ОТОТОЖНЮЮЧИ СЕБЕ З ОЛІВЕРОМ. ПЕРШЕ, ЩО Я ХОЧУ ЗАЗНАЧИТИ, ЦЕ ТЕ ЩО ТИ ВЖЕ ДАВНО ВИЙШЛА ЗА РАМКИ ПЕРШОЇ ОСОБИ. ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ У ТВОЇХ ОПИСАХ ЗАЛИШИЛАСЬ ТІЛЬКИ БУКВА Я!!!! ВОНИ НАСТІЛЬКИ БАГАТОШАРОВІ ТА ОБ'ЄМНІ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ НЕ СТАНДАРТНІ 180 КУТУ ОГЛЯДУ ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ, А ПОВНУ СФЕРУ ПРОСТОРУ У 360. ВСЯ СЦЕНА СПРИЙМАЄТЬСЯ НАЧЕ З БОКУ, НІЖ ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ. БУКВА "Я" У ТВОЄМУ ШЕДЕВРІ БІЛЬШЕ СПРИЙМАЄТЬСЯ ЯК ПОСИЛ ДО ВНУТРІШНІЙ РОЗДУМІВ ГГ, НІЖ ДО КУТУ ОГЛЯДУ "УЯВНОЇ КАМЕРИ". ЦЕ - НАД МАЙСТЕРНІСТЬ.ЩО МІРА ЩО ДОНЯ ЩО КОНЧІРВІНГ СПРИЙМАЮТЬСЯ І УЯВЛЯЮТЬСЯ ВСІ САМЕ З БОКУ А НЕ З ОЧЕЙ МІРИ. ЦЕ ПЕРШИЙ МОМЕНТ, ЩОДО РІВНЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВІДТВОРЕННЯ. ДРУГИЙ МОМЕНТ - ЕМОЦІЙНА ЗАЛУЧЕНІСТЬ.ЦЕ, БОЖЕ....ЦЕ НАСТІЛЬКИ МАТИ БОЖА ГЛИБОКО ВСЕ, ЩО Я І БІЛЬ ВІД МАЦАННЯ КОНЧІРВІНГА ВІДЧУВ І СЛЬОЗИ РАДОСТІ ВІД ТОГО ЯК ДОНЕЧКА РОЗМОВЛЯЄ І СМІЄТЬСЯ.БЛІІІІН ЦЕ БУЛО ПОТУЖНО!!!! РОЗУМІЄШ? ПО-ТУ-ЖНО!!!!
Маргарита Сухина, ТЕ ЩО ПОВ'ЯЗАНО З ТОБОЙ, Я ЗАВЖДИ БАЧУ В СУТЬ! БО ІНАКШЕ З МІЛЕДІ І НЕ МОЖНА))))
Ох, цікаво як же Міра зможе викрутитися перед чоловіком. І що ж він зробить за те, що вона копалася в його документах, чи може він і не знає, що вона там шукала?
Вікторія), Пані) Скажемо так, Міра давно вже вмілий грок, тому вона не тощо буде викручуватися) Вона буде вигравати собі вигідну позицію) Дякуємо Вам за те, що продовжуєте знайомитись з нашою історією)
Цікавий спосіб....Міра зливає на папір усі свої
страждання та переживання. Свої сподівання, надії,
старі образи і нові рани. І як же я її розумію!
Як же це перегукується із моїми власними способами боротися із депресією,
трози структурувати роботу мозку, щоб не загнати себе в таку яму,
з якої я вже не виберуся. Тому я почала писати, і не можу
цього не робити. Бо письменництво - це мій власний психотерапевт.
Якби не це, навіть згадувати не хочу...
Тому я чудово розумію Міру.
Це і починається з дівочих блокнотів у школі,
особистих щоденників, яким довіряєш усе.
Це був неймовірно емоційний розділ, дякую ❤️❤️❤️
Анжеліка Вереск, Вітаємо Пані) Так Міра не тільки свою слабкість але і силу зливає у сторінки! О ні! Не Тільки, що її ранить,що їй болить) Ще вона ділися зі сторінками своєю рушійною силою, яку стримує, щоб вона не вирвалася на волю раніше призначеного часу! Дякуємо, що розділи Вам так Глибоко відгукуються)
Так! Можливо Це якось не правильно, АЛЕ Я НЕ МОЖУ ВТРИМАТИСЯ!!! Я давно хотів коментувати ті частини які написані Тобою...Але ж співавтори не коментують? ПЛЮВАТИ НАФІГ НА ЦІ ПРАВИЛА!!! МАТИ ПЕРВОРОДНИХ БОГІВ!!! ВСІ ЧАСТИНИ, ЩО ТИ НАПИСАЛА МОНУМЕНТАЛЬНІ ...АЛЕ БОЖЕ!! ЦЯ ЧАСТИНА ЗМУШУЄ ТРЕМТІТИ! ПОПЕРЕДНЯ ГАДАВ ПРИГОЛОМШЛИВА! АЛЕ ЦЯ!!! У ЦЬОМУ СТРАШНОМУ ДІАЛОГУ ТА КРИЖАНІЙ СЦЕНІ ВИДНО ЯКИЙ КРАХ СПОДІВАНЬ, ЯК ЛУНА МИНУЛОЇ ПРИСТРАСТІ СТАЄ БОЛЮЧОЮ ЗГАДКОЮ, ЯК МИНУЛА ПРИСТРАСТЬ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ЗБРОЮ, ЯК ЗДАВАЛОСЯ СПІЛЬНИЙ ШЛЯХ... РУХНУВ У БЕЗОДНЮ НАЧЕ ЦВІЛИЙ МОТУЗКОВИЙ МІСТ... ЦЕ ВЖЕ НЕ ПЕРЕГОРІЛІ БАЖАННЯ, ЯКІ МОЖЛИВО РОЗДМУХАТИ...ЦЕ ОХОПЛЕНЕ СУМНИМ МОРОКОМ І КРИЖАНЕ СЕРЦЯ ЯКІ ПОСМІХАЮЧИСЬ ЗАГОСТРЮЮТЬ ЛЕЗА ОДИН ПРОТИ ОДНОГО....
Адріан Анжелворд, Щиро дякую тобі за такі слова, вони прям у саме серце.❤️ І якщо чесно, я рада, що ти порушуєш «правила». Бо хто-хто, а ти точно відчуваєш ці сцени так само глибоко, як вони писалися. Дякую, що бачиш у них те, що я туди закладала. Працюємо далі: раз уже ми взялися за цю історію, то налякаємо й розчавимо читачів до кінця.☺️✨️
Анотація дуже цікава ❤️ Бажаю Вам успіхів з книгою та море натхнення ❣️
Адріан Анжелворд, Щиро Дякую ✨❤️
То Айві застала Севіну на гарячому) ох і пройда, чує моє серце. Але Севіна молодчинка, дала з першого разу зрозуміти хто є хто!
Тая Бровська, Звісно Тая так і треба з тими хто постійно пхає ніс туди куди не треба!!! Що то за фігня, коли Міра у себе дома наче у гостях! Кожна....профуріна слідкує!!!
Ну Френк у нас виявляється реаліст))))
вважає, що дивиться на світ реальним поглядом)))
але при цьому навіть не усвідомлює, наскільки це однобоко)))
ну хай, він має право на свою думку, а Олівер має свою))
це вічне питання - чи є любов, чи є тільки розрахунок))
можна розмовляти на цю тему і сперечатися цілу вічність, і будуть праві і ті і інші))
є любов а є і розрахунок)
не може існувати любові без якихось обов'язків, але не може існувати і розрахунок без любові, бо інакше усе триматиметься на голому ринкові))
Але я вважаю, що любов і обов'язок - вони йдуть поруч))
тому що людина яка любить, вона усвідомлює те, що несе відповідальність за ці стосунки, за людину з якою вона разом)))
Ну і взагалі, дорослі люди - вони це розуміють)))
А любов у всьому цьому - це кермо))
любов - це руль цього корабля, під назвою "стосунки"))
Якщо керує Любов, то все інше піде як по маслу))
тому у цьому плані Френкові слід повчитися у Олівера)))
Анжеліка Вереск, Вітаємо Вас Пані Анжеліка! Оце Ви який розгорнутий коментар зробили))) По полицях все розклали! Так змістовно проаналізували основи філософіі Френка та Олівера. Та знайшли недоліки в кожній) Шикарно) Звісно ми всі розуміємо, що все не так просто і поверхнево, як воно озвучується на словах. Весь філософський ряд якого дотримуються Олівер та Френк є лише наслідком подій їхніх життів. За кожним з цих поглядів в глибині ховаються купа сумнівів та переосмислень, але головний вектор філософії залишається не змінним, тому щокожному з них легше так сприймати оточуючий світ...Ну Оліверу точно..А от Френк...НУ то вже згодом)))
7.8 Ого… оце так стосунки з мамою… Дуже шкода і болить за Міру(((
Господи… "…частіше від любові". Міра думками так легко до цього ставиться, що в мене аж мурахи пішли, а серце стиснулося. Сподіваюся, що вона не очікує того ж для себе…
І ні, це не дурість. Більше того, дуже часто підтримку й розуміння можна отримати саме від чужої людини, а не від найріднішої…
Ухххх!!! Ну і напруження в цьому діалозі між Мірою та Ірвінгом. Дуже цікаво дізнатися, що ж саме в тих паперах!
А ще… до речі, я щиро здивована, що він так любить доньку. Але трохи хвилююся, щоб це не було лише доти, доки вона маленька і мила. Бо часто потім, коли донька виростає, такі чоловіки починають контролювати все, вважаючи її власністю. Сподіваюся, що тут не так.
Mary J, Пані Мері) Вітаємо) Ви як завжи так глибоко та емпатійно бачите всю ситуацію...Мабуть це Ваш дар повною мірою емпатійно відчути ситуацію! А щодо підтимки"чужої" людини..Тут справа так, як я вважаю, якщо ти вже щось прийняв від так званої "чужої" людини, і це відгукнулось, то насправді та людина не "чужа"))) а так саме рідна, просто довго відшукувалась))) Щодо паперів - БУДЕ ЦІКАВО) Щодо того КончІрвінга...Нічого краще говорити не буду)))
7.7. Ооо)) Дуже круто, що Міра вирішила провчити Лілі))
У її світі інакше не можна. А такі люди завжди люблять підслуховувати, а потім ще й розносити чутки.
Гммм… дуже цікаво, що звільнення служниць треба обговорювати з Ірвінгом… До речі, я чомусь ще багато розділів тому подумала, що він або спить з Айві, або вона цього дуже добивається.
Тому я не здивуюсь, якщо це так.
Mary J, Лілі та Айві ... Це яскравий приклад того, як люди з одного соціального класу торкаючись розкоші по дотичній, можно сказати втрачають розум. Здоровий глузд. Вони мимоволі втягуються у потік життя заможніх людей і вже через певний час починають вважати себе часткою цього потоку.. Хоча по суті своїй вони є лише сторонніми спостерігачами. Це страшна пастка у якій можно наробити багато дурниць, а вихід з цієї пастки ніколи не буває безболісними або без втрат...І спати у цьому випадку це не найстрашніша з помилок!
7.10) Побачивши оновлення, одразу відкрила книгу! Психологічно жорсткий розділ. Жити з Ірвінгом – це якесь справжнє катування, і у Міри має бути дуже сильна мотивація для цього. Звісно, малеча, але ж... Можливо, Міра справді любить ці виклики та випробування для свого характеру. Проте, ця ситуація могла завершитися для неї набагато гірше.
Белла Ісфрелла, Вітаю Вас Пані Белла) Я озвучу свій погляд на суть речей. Я бачу ситуацію таким , чином , що все що йде у житті Міри це наслідки! Звісно у цих наслідках вона приймає виклики ціх наслідків. Звісно, щоб здолати ці виклики їй доводиться намагатись бути сильнішою за ці виклики і коли вона їх долає, звісно їй це подобається! Гадаю кожному подобається перемога.Але ж суть га справді у іншому... Першопричина тих наслідків у тому, що Міра від природи занадто добра і сподівалася, що їй буде відплата тою "монетою", а як показало життя решту їй віддавали лускою від порожніх горіхів. Гадаю кожен був би.. не дуже радий такому "грошообігу" вже перебуваючи у відносинах. Ну от і доводиться при можливості отримувати сатисфакцію на своїх умовах!
Від мене вподобайка і побажання успіху.
Єва Ромік, Дякуємо Вам Пані))) Щиро Дякуємо)))
7.1
Ох, Ірвінге, здається, тобі не варто було загадками відповідати. Тепер в грі жінка, а вони, повір, можуть більше рукастого чоловіка ;))
Дякую за цікаві розділи❤️
Маргарита Сухина, ❤️❤️❤️
Однозначно, схоже сімейне життя Олівера невдале, і склалося на найкращим чином))))
таке роздратування при погляді на ім'я на екрані, та звук голосу)))
але все ж таки я не схвалюю таке)))
я за сімейний інститут)))
якщо все так погано, чому не розлучитися?)))
Якби там не було, але це життя)))
Але не дивлячись на історію, хочеться ще відмітити майстерність автора,
який так яскраво та соковито описує емоції)))
Уявляєш себе на місці героя, і прямо відчуваєш усі ці нотки його настрою)))
Це треба мати талант, щоб герої викликали реакцію)))
Анжеліка Вереск, Абсолютно невдале "сімейне" життя у Олівера. То не життя і ланцюг.Якби Олівер міг без прямої шкоди для себе розірвати ті ланцюги, це було б зроблено дууууже давно. Олівер теж як ніхто інший за справжній інститут сім'ї, а не за цирк, що прикриваєтеся сім'єю , щоб отримати статус , забезпечення та захист! Але у відповідь на таке і Олівер вигадав як... помститися. Але то вже далі по сюжету. А щодо автора - то він просто відобразив емоціі так як би їх відчула людина з певним характером у подібній ситуації.Дякуємо Вам за Ваші глибокі змістовні коментарі, Пані Анжеліка! Нам Дуже вони до душі))))
6.6 Уявляю його шок ))))
Тая Бровська, Ну...так))) Трішки був мабуть здивований)
Ого які епічні сцени пише у своєму романі Олівер Арден))))
Таке враження, ніби все, що він пише, він відчуває або радше я би сказала переносить, моменти зі свого життя у безсмертну алегорію)))
таке епічне фентезі я би почитала)))
А якщо серйозно, коли я дійшла до моменту зі сном про дівчину, я дещо згадала)))
деякі чоловіки казали мені, що іноді деяким представникам сильної статі, сниться якась дівчина, яка є уособленням певного ідеалу та певних бажань)))
Вони ніколи не бачили цю дівчину в житті і здається що вона існує тільки уві сні)))
але вони починають марити нею і бажати зустрітися із нею у реальному житті)))
що вони віддали б усе, аби бути разом із нею)))
Мені здається в Олівера та ж сама ситуація)))
Отож я йому не заздрю)))
Хіба, якщо Ця дівчина є нашою головною героїнею) його янголом))
Анжеліка Вереск, Вітаю Вас Шановна Пані Анжеліка...Як би так описати відчуття після Вашого коментаря...От коли описуєш перса, то ніби всеж зрозуміло. Його емоційний ряд і все таке... А от свої власні виявляється зовсім інша справа. Всю ту багато шарову важливість Ваших слів якось не впишеш словами...Не знаю...РАДИЙ,ЩАСЛИВИЙ, ВЫРАЖЕНИЙ та помножити це на ..10? ВИ НАВІТЬ НЕ УЯВЛЯЄТЕ НАСКІЛЬКИ Є ВАЖЛИВИМ ЦЕЙ , САМЕ ЦЕЙ КОМЕНТАР!!!!!!!!! ВИ НАЧЕ ОРАКУЛ, що говорить тільки Істину! Може Ви і не збирались нічого НАД особливого говорити...Ви просто поділились тим що згадали...АЛЕ ВИ НЕ УЯВЛЯЄТЕ ЯК ЦІ ВАШІ СПОГАДИ ВИЯВИЛИСЯ НАДВАЖЛИВИМИ!!!!!!! Не можу тут пояснити, але для ...Ну то не просто слова у Коментарі , то , скажімо так ПРЯМЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ УСЬОГО, РОЗУМІЄТЕ УСЬОГО що Є ВАЖЛИВИМ весь цей Час!!!! ДЯКУЄМО ВАМ!!!!!!
Ой який жах!!(((
щойно прочитала другий розділ, у якому наша героїня розповідає сон-казку зі свого дитинства((((
так шкода її, бідна((((
Уявляю, який це залишило слід на все її життя(((
я не знаю хіба, що з психологом це пропрацьовувати((((
такі події накладають свій відбиток на усю особистість(((
мені так хочеться, щоб вона забула увесь той жах, і стала щасливою(((
дуже шкода ту маленьку дівчинку(((
Анжеліка Вереск, Можливо хтось інший зміг би розповісти так як воно було насправді...точніше і ми так бажали спочатку...Але вважаю, що через казку все було і зрозуміло і не такий мерзенний відтінок реальності опис залишить. Гадаю психолог не потрібен, але й забувати про те, якими монстрами можуть бути люди забувати не слід. Згоден, маленьку дівчинку шкода, а от доросла дівчинка вже "занотувала" собі урок на все життя. Дякую, що так глибоко відчули події минулого, бо в подальшому це більш розгорнуто надасть розуміння тому як Міра дивиться на навколишній світ.
Прочитала перший розділ вашої книги)))
відразу сподобалося як сильно передаються автором емоції жінки,
яка попри біль намагається жити а не існувати)).
Яка відчуває себе, яка знайшла спосіб виплеснути свій біль назовні,
і проявити у цьому свою силу.
Чому ж Олівер здався їй трохи божевільним?
Вони так довго існували лише в онлайн форматі,
що ця зустріч могла б і не відбутися)
але вона відбулася, і героїня побачила у погляді чоловіка щось більше, ніж зовнішня симпатія))
Анжеліка Вереск, Дякую вам щиро за такі слова. ❤️✨ Рада, що ви відчули Мірину силу й той біль, який вона ховає за спокоєм. А Олівер… він справді трохи «божевільний» у своєму захопленні нею, і саме це робить їхню зустріч такою живою. Далі між ними буде ще цікавіше.
7.9) Майстерно описана сцена взаємин між чоловіком, дружиною та служницею. Напруга, а також правда, яка лише більше компрометує… Бажання перемогти у грі, правила якої вже всім відомі. З нетерпінням чекаю, як історія розвиватиметься далі.
Белла Ісфрелла, Дякую вам за такий уважний погляд на сцену. Рада, що вам цікаво спостерігати, як ця «гра» розвиватиметься далі.❤️✨️
6.2-6.5
Мені сподобалося Пабло-Сантьябло – сильний мат. ))))
А взагалі розділи чіткі: їхав чувак у пекло до чорта, якого мав би боятися, а воно чогось не боялося ;) І як так?)))
Адріан Анжелворд, ☺️❤️❤️❤️
6 - 6.1
Оце ж вона засіла у його голові!)
І
Оце ж він настрочив їй повідомлення... Відчув так відчув❤️
Тая Бровська, Вона насправді засіла в його голові, задовго до того як він побачив ЇЇ на екрані плазми))) От тільки до того ,як побачив не знав, що це сама Вона! Та Єдина))) Тепер ЗНАЄ))))
7.8) І знову я не знайшла відповіді... Що ж то були за документи і чому вони загрожують життю Міри? З нетерпінням чекаю оновлення, щоб дізнатися!))
Белла Ісфрелла, ДЯКУЄМО Вам Пані, Белла))) Так) Поки документи залишаються інтригою,але цей ШИКАРНИЙ розділ так СМАЧНО подовжує поглиблювати нас у світ Міри, та характери персонажів)))
7.6..) Оце так сцена! Чесно кажучи, не очікувала такого від Міри. З іншого боку, у її світі тільки так і треба. Ти мусиш бути або тією, хто тисне гарненькою туфелькою, або тією, чию руку шпилькою притискають до підлоги. Характер розкрився чудово. Ось це той самий момент, коли поруч яскраво уявляється Олівер. Адже недостатньо бути гарненькою квіточкою — треба ще мати гострі шипи та довгий стебель. Гарна, провокуюча сцена. Я задоволена.)))
Маргарита Сухина, А Олівер уявляє Міру поруч завжди)))
Я б не здивувалася, якби Ірвінг ходив наліво. Тим паче, очевидно, що Айві дозволяє собі більше, ніж належить.
Белла Ісфрелла, Айві ще та...юла. А Ірвінг .... йому потрібно підсгажувати свій егоценрізм!!!
7.6. ОМГ) Це було дуже hoooot)) Міра просто добіса неймовірна) Розділ вийшов, як сцена з кіно)) Я кричала: “Так їй, давай ще!” — і було ще)))
А ще мені подобається, як вона розкрилася в цьому розділі) Омг, вони з Олівером ідеально підходять одне одному) Він діє емоційно, вона — зважено, але як же схоже)))
Дякую за розділ ❤️
Mary J, ПАНІ МЕРІ!!!! Ну як же ГАРНО Ви це все відчуваєте)))) У цьому розділі Видно, ЯКА Міра ПРЕКРАСНА квіточка... Але квіточка з шипами!!!!( смайлик чортенятки). Вся ніжність, доброта та піклування лише для особливих, близьких людей! Всі інші -мотлох! Особливо, якщо вони самі день-у-день це доводять. Бачите, як цікаво співпало))) Вона навчилась бути такою. Талант і жорстокість приєдналися в ній в єдине ціле...І те саме відбувається з Олівером))) Навіть на такому рівні, рівні байдужості до болю мотлоху Вони схожі))) Але... Поки Міра ще не здогадується про це)))
7.5) Ось і дочекалася. Світ Міри потроху зіштовхується зі світом Олівера, і лише так це можна назвати. Поки що це лише літературні суперечки, в яких вони опинилися по один бік барикад.
У мене вже є припущення, що стане спусковим механізмом між ними. Вже хочеться дізнатися, чи маю я рацію. Чекаю оновлення!)))
Белла Ісфрелла, Насправді суміщення світів на початку стосунків через літери, то може бути більш глибшим, ніж зчитування візуальної інформаціі з фізичного стану людини.Так видно поверхову, рефлекторну дію гнів, радість, сум , сміх.Люди рокам можуть бачити один одного дня, жити разом, а потім поговорити і зрозуміти, що вони чужі один одному. Зіткнення через літери дає доступ до більш глибших шарів особистості, до яких фізична складова додається, а не навпаки. До того ж Олівер і реальний фізичний світ теж вважає одним з світів, який він створює,як і фантастичні літературні. Тільки замість літер дії, вчинки, слова , а так в принципі різниця не дуже велика)
7.4) Поринути у спогади Міри варто лише для того, щоб краще зрозуміти її мотиви та те, що привело її до саме такого моменту життя.
Нарешті я отримала відповідь на питання, яке виникало в мене щоразу, коли розділ належав Мірі: Як вона стала дружиною Ірвінга?
Невдала історія першого кохання затягла Міру в ще більшу прірву: спочатку це були ілюзії, а потім — жахлива реальність, яка впала їй на голову, коли прийшло перше розуміння, з ким Міра розділила життя. Але саме такий ланцюг подій у її житті й зробив її такою, якою вона стала.
Процес читання цікавий, адже персонажі поступово розкривають свою багатогранність. Передчуття змушує мене одразу перейти до наступного розділу, щоб з'ясувати, що ж там далі))
Белла Ісфрелла, Насправді, вважаю, що шлях Міри відбувся саме таким чином, тому, що вона з самого дитинства не наважувалася прийняти саму себе.Була вона і темрява, яка нібито роз'їдала її з середини. Вона намагалась через загально людські, жіночі поняття, нача зброєю здолати цю темряву. Розуміння вчинків чоловіків, розуміння важкої жіночою долі, вибір не залишитися в злиднях,ціною власних сліз... А потім поступово їй прийшло усвідомлення , що та "страшна" темрява насправді такий самий інструмент,як у Олівера погані вчинки, завдяки якому насправді можно намагатись себе захистити. Ось у чому глибинна схожість Олівера та Міри
Яка ж невчасно ця Айві! Я знала, що десь вона встромить свого носа! Але Міра навчилася жити у світі, де варто вже не захищатися, а «нападати першою». Розмова відбулась напруженою, але я раділа, що вона поставила її на місце, ніби це була й моя маленька перемога)))
Белла Ісфрелла, Взагалі скажу Пані, що і Айві теж ще одна з "заблудших" душ,яка як і Ірвінг знаходиться в полоні власних, хибних переконань, де всі вороги а вона змушена з ними боротися , щоб вижити. І так само як і Ірвінг постійно знаходить підтвердження, своїм хибним думкам.Взагалі, якщо уважно проаналізувати сюжет книги, то всі персонажі знаходяться постійній тумані хибних переконань і ідей, чим поганять собі і оточуючим життя. Справжня драма полягає у тому, що люди в яких є здатність змінювати і себе, і відношення і навколишнє в гарну сторону, навпаки все глибше і глибше занурюється у морок власного хибного погляду речей.Історія про те, як звичайні люди навмисно гасять в собі світло, переконавши себе у вірності цього шляху.Тут не має справжніх однозначних поганців та антогоністів...окрім Олівера...і Міри... Олівер є антагоністом, по відношенню до усіх, бо якіб обставини не складались, його жорстокі переконання такті ведуть його в перед, і він це добре усвідомлює. А Міра...це сяюче серце.. яке щільно огорнуто темрявою,яке так само летить вперед, навіть якщо від цього будуть страждати навколишні.Серце,яке крізь темряву один Олівер бачить
На які хитрощі доводиться йти дружині, коли живеш з таким, як Ірвінг! Але ж колись вони кохали одне одного, з чогось ця невесела їхня історія починалася? Читаю далі, що ж вона могла знайти в його кабінеті??
Белла Ісфрелла, Ну звісно Пані кохали.Коли жінка у відчаї, а їй простягають руку допомоги, освітлюють темряву, то не може тендітне жіноче серце ставиться до цього з байдужістю. Тут біда вже в самому Ірвінгу. Десь його не оцінили, там з ним не погодились, тут була суперечка, і все! Якщо і було у Ірвінга щось щире, то він все позамикав на сто замків , або взагали викинув з себе і веде себе вже як з ворогами, хочу по суті саме він сам собі і є гірший з ворогів. От з такою психологією так і починається і закінчується , назавжди історія кохання.
«Високої моральності» від Ірвінга я й не чекала, але, здається, чим більше розвивається сюжет, тим нижче він падає. Цікаво, що ж насправді він приховує від Міри?
Белла Ісфрелла, Щодо Ірвінга , в мене теж є певна думка. Саме головне, що сам Ірвінг не вважає, що робить, щось дійсно погане. Він використовує загально прийняті "інструменти"( алко, драгс) для релаксації своєї психіки, навіть якщо вони шкодять здоров'ю. Але його велика вада в тому, що він помічає, наскільки складно тільки йому. І коли цього не помічають інші, то для нього це стає дуже болючим аспектом. Він ставить собі "галочку" - ворог! І це вже не важливо хто не помітив його складності життя, Міра, батьки, друзі - всі стають для нього ворогами і відповідно він починає так само ставитись до них ,як до ворогів. На привеликий жаль він засліплений лише власним станом, і це ж звісно руйнує і його самого і відношення з оточуючими.
7. ) Цей момент не стільки про "темну таємницю Міри", скільки про глибинне розуміння її внутрішнього світу та її життєвої необхідності у взаємному енергообміні, читач-письменник. Усе залежить від фокусу: в парі влучних фраз стає зрозуміло, наскільки незамінним є цей світ для неї. Цей розділ, на мою думку, зачепить авторів розкриттям такого цікавого аспекту нашої праці. А ще я вважаю цей момент актом самовідвертості — в першу чергу, перед самою собою. Це лише підтверджує, що Міра є справді глибоким персонажем.
І тут я вбачаю паралель з Олівером і його пристрастю писати та створювати світ на папері.
Белла Ісфрелла, Всеж таки,Пані ця Ваша здатність торкатися змісту на глибинно емпатійному рівні нас дуже вражає. Вдячні Вам за це) Щодо темної частини буття Міри вважаю, що це насправді внутрішнє самосприйняття , аніж об'єктивна реальність. Воно йде лише від порівняння тої Міри яка є і якаб Міра могла бути. Але насправді...Якби вона була б тою, Мірою яка є в уяві, то була б та, уявна Міра справжньою? Вважаю, що ні) В тому й уся річ, що уявне -це завжди одні "плюси", а реальність - це завжди контраст, боротьба , програши та перемоги своїм страхам, мінусам та темряві. Тому насправді реальна Міра, краще за уявну, бо є аналіз, усвідомлення та прагнення до ідеальної уявної Міри, яка є лише маяком) Тому і присутня само відвертість , бо реальна Міра це прагнення та живе, палаюче серце, яке просто опинилось в обставинах не зовсім для нього підходящих)
7.2. Мені так болить за Міру на початку розділу. Коли вона радіє, що він спить.... Це говорить більше, ніж будь-які слова.
Цікаво, що саме вона знайшла в кабінеті! А кінець розділу - то серцевий напад на місці. Хоч би то був не Ірвінг
Маргарита Сухина, ❤️❤️❤️
7.4. Навіть важко коментувати. Ви просто неймовірно описали думки й відчуття жінки, яка все це проходить. Бо так воно і є.
Фрази про зради, виправдання, що в нього просто важкий етап і т. д. — все це настільки життєво.
Дуже багато жінок потерпають від аб’юзивних стосунків і не бачать виходу. А враховуючи минуле героїні...
На реченні «недостатньо правильною» я здригнулася всім тілом. Сподіваюсь, що Міра вийде неушкодженою з цих стосунків. Хоча... вона вже надто багато відчула на собі в них.
Розділ просто неймовірний. На мільйон із десяти. Відчула його кожною клітинкою свого тіла.
Дякую!
Маргарита Сухина, І вам це неймовірно вдалося!!! Ви майстерно описали цю частину і передали, що відчуває жінка, проходячи через цей досвід ❤️
7.3. Бляяяяхааа. Ця сучка не краще, ніж якби до кабінету зайшов Ірвінг.
Міра... ОМГ! Яка жінка!!! Мені іспонує її характер) Я так пишалася нею. Вона дуже круто повела себе. Але все одно я тепер дуже хвилююсь за неї.
Бо цій стерві не довіряю...
Маргарита Сухина, Охх)) Це повністю ваша заслуга!) Так передати напруження, щоб в мене аж серце стало в момент, коли ця стерво зайшла в кабінет... Я читала так швидко, що, здається, мій зір впав на кілька відсотків, аж так хвилювалася за Міру.
7.5. Початок розділу й думки Міри про те, що ми часто плутаємо цінність із ціною… Абсолютно точно. І, на жаль, інколи помічаємо це надто пізно. Увесь цей фрагмент можна розбирати на цитати й записувати собі.
А ще, за всім цим, перестаєш жити. По-справжньому. Існуєш у якомусь просторі — вишуканому, неймовірному — але без відчуття життя, його повноти. Красива обгортка й відсутність цукерки всередині.
Маргарита Сухина, ❤️❤️❤️
Нарешті я повернулася до Олівера з Мірою! 6.1))
Він занурився в її блог так глибоко, ніби знав її краще, ніж ті, хто був поруч. Зрештою, вони не помічали того, що відкрилося йому.
«Твій біль був почутий».
Складалося враження, що він знайшов у ній відбиток самого себе. Можливо, це було те, що ледве жевріло в його душі, чого ніхто не бачив, або те, що він вже не бажав показувати світові.
Як чуттєво)))
Белла Ісфрелла, Як же приємно читати ваші слова.
Дякуємо, що повернулися до них — це завжди трохи як обійми для автора.❤️❤️❤️
Несподіваним став момент, коли сам мафіозний бос Пабло визнав в Олівері не лише втілення демона, а й талановитого письменника-фантаста. Це досить контрастний та неординарний момент: ворог бачив у ньому і жахливе чудовисько, і обдарованого митця.
Це розкриває в Олівері несподівану суміш якостей.
Белла Ісфрелла, Дякуємо вам велике.❤️✨️
У Олівера й справді є дві сторони — темна й творча. І навіть ворог інколи бачить у ньому більше, ніж близькі.
Щиро тішуся, що цей момент вам відгукнувся.
Так шкода Міру, адже на її шляху потрапляли не ті чоловіки, які були гідні бути з нею. Сподіваюся, що коли вона зустріне Олівера, то буде по-справжньому щаслива)
Вікторія), Ох, це так в яблучко.✨️
Міра справді все життя ніби йшла навпомацки, хапаючись за тих, хто не вмів тримати. І кожен такий "не той" трохи ламав, трохи гартував… ну, як це буває в житті, правда?
Дякуємо вам велике.❤️❤️❤️
7.5. ОМГ!) Момент про блог!)) Я буквально вчора знайшла його й перечитала весь)) аоаооа)))
Її думки про Олівера неймовірні, просто в саме серденько!
І, звичайно, позиція щодо помилок у творах мені дуже близька. Це, до речі, повертає нас до початку розділу — ми чомусь дуже часто цінуємо красиву обгортку, яка всередині порожня.
Можна прочитати ідеально відредаговану книгу, де не знайдеш жодної помилки, але вона буде пуста. А можна читати те, від чого серце буде зупинятися, запускатися, стискатися — і повертатися до цього знову, навіть якщо там трапляються якісь помилки.
Мені дуже сподобалося, як описано, якими різними були їхні коментарі — її холодними, а його гарячими. Це додає їм контрасту, але водночас і схожості.
Адріан Анжелворд, Звичайно знайшла)) Я не могла його не знайти, після того, як ви про нього згадали! Вчора години 3-4 просиділа, поки все перечитувала))) Той блог як повноцінна книга, я стільки емоцій отримала))) Адріане, ото ви вмієте заінтригувати, я пішла читати ваші "Дебати")))
7.5. Мені неймовірно сподобалася частина, де Міра описує, якою бачить себе у відображенні. Це дуже яскраво резонує з тим життям, у якому вона живе.
Момент, коли вона роздумує, чи не смішно так захоплюватися собою, наче чужою, — пробив діру в моєму серці.
Кожен, звичайно, бачить і аналізує текст по-своєму, і я не знаю, чи закладали ви цей сенс, чи це щось особисто про мене. Але це трохи (трохи!) схоже на дисоціацію. Люди, які опиняються в складних життєвих ситуаціях, можуть так реагувати, щоб захистити себе.
Але, можливо, це просто мені так відгукнулося.
Адріан Анжелворд, Ооо, Міра точно не скорена! Видно, що багато в неї в житті відбувалося і зараз по сюжету відбувається....*намагається підібрати не лайливе слово*....
Але вона точно з тих, хто може битися до останнього подиху, а потім, якщо треба, ще і повернутися привидом і продовжити битися. Проте!!!! Я сподіваюсь, що далі по сюжету, де вона нарешті буде з Олівером їй не доведеться це робити) І судячи з тих спойлерів, які я знаю - саме так і сталося ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати