15 550
Історія, яка написана (не) нами 18+
В процесі ·
144 стор.
· Регулярно оновлюється
Анотація до книги "Історія, яка написана (не) нами"
Вона живе поруч із владою й давно знає її справжнє обличчя. Не красиве: холодне, цинічне, таке, що ламає мовчки. У її домі рішення приймають не серцем, а впливом, і кожен крок контролюється сильнішими.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
“Вони різні, як два полюси, що ніколи не зійдуться, але не цього разу! Він легко перетинає межі закону. Вона - ховає свій біль. Й обидва шукають свою мрію. Які межі доведеться перетнути їм обом, щоб знайти? ”
Зміст книги: 81 глава
Останнє оновлення: сьогодні
293 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаємо вас, дорогі читачі!✨️
Нам буде дуже тепло і радісно читати ваші коментарі та думки — для нас це справді важливо й надихає рухатися далі, писати ще і вкладати в історію всю душу.
Щиро дякуємо кожному, хто читає, підтримує і ділиться своїми враженнями.❤️
7.5. Мені неймовірно сподобалася частина, де Міра описує, якою бачить себе у відображенні. Це дуже яскраво резонує з тим життям, у якому вона живе.
Момент, коли вона роздумує, чи не смішно так захоплюватися собою, наче чужою, — пробив діру в моєму серці.
Кожен, звичайно, бачить і аналізує текст по-своєму, і я не знаю, чи закладали ви цей сенс, чи це щось особисто про мене. Але це трохи (трохи!) схоже на дисоціацію. Люди, які опиняються в складних життєвих ситуаціях, можуть так реагувати, щоб захистити себе.
Але, можливо, це просто мені так відгукнулося.
Адріан Анжелворд, Ооо, Міра точно не скорена! Видно, що багато в неї в житті відбувалося і зараз по сюжету відбувається....*намагається підібрати не лайливе слово*....
Але вона точно з тих, хто може битися до останнього подиху, а потім, якщо треба, ще і повернутися привидом і продовжити битися. Проте!!!! Я сподіваюсь, що далі по сюжету, де вона нарешті буде з Олівером їй не доведеться це робити) І судячи з тих спойлерів, які я знаю - саме так і сталося ♥️
оаоаоаоао!)) Новий розділ!)) Біжу читати ❤️
Mary J, Просимо Пані, Просимо))) Переглядайте, вражайтесь, почувайте себе як вдома)))
Життя Олівера – не для боягузів та слабкодухих. А цей Пабло? Ніякого самоконтролю! Сама жорстокість і чиста психопатія.
Проте сцена «примирення» – з вибухами та пістолетом біля скроні – була просто неймовірно переконливою.
Адріан Анжелворд, Не вірю, що такого внутрішнього демона можна стримати. Якщо він проявив себе одного разу, то це обов'язково повториться. А якщо додати сюди ще й божевільне кохання, то це станеться значно швидше.
Фото-візуали просто неймовірні!! Особливо мене зачарувала візуалізація Міри... така загадкова, ніжна, просто неймовірна! А ще дуже сподобався візуал Олівера в масці до розділу з гранатами)) І.. ОМГ! Який красивий будинок ❤️❤️❤️
Mary J, Будемо намагатися Пані))) Бо подивилися Ми на це, і Нам самим це дуже і дуже сподобалось!
Цікаво, які таємниці в сім'ї Міри. І що ж такого вони могли зробити, що до них з'явилася поліція?
Вікторія), Міра довгий час була наче в полоні. Сподівання, бажання, суперечки, руйнація надій, усвідомлення, що нічого не змінеться в її житті, як би гарно воно не виглядало. А потім зївилась донька. І може спочатку вся увага на донечку і була...Але якраз бажання максимально захистити донечуку і потрохи розкрило очі Міри, що в тому світі в якому вона живе не тільки присутній невдалий шлюб...а дещо страшніше та таємніше, ніж вона могла собі уявити...
5.5. ))) ОМГ)) Олівер!)) Це дуже неочікувано) На моменті де він відповів на питання "Мабуть, так, але.." паххапах) Так, знаю, сцена неоднозначна, але це неймовірна історія))
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️
Іентригуюче закінчення глави) Цікаво які будуть подальші дії Міри
Леді АІ, Як би так вірно сказати, щоб не кинути спойлер?...ВАЖЛИВІ подальші діі будуть у Міри))) Важливі доленості)
Який же наш Олівер багатогранний) І диявол, і письменник)))
Леді АІ, ахаха))) Саме так! ...Диявольський письменник)))
Олівер Дьяволі..Тепер так його називатиму) Аж не віриться що Олівер настільки крутий!)))
Леді АІ, Вітаємо Вас))) Так Олівер зовсім не крутий) Ну просто в нього більше зневаги до біомотлоха ніж страху до нього)))
І як у такій брутальній душі знайшлося місце ще й для мрійника? Образ Олівера дедалі стає привабливішим. Важко не думати навипередки з його власними думками.
Хоча його відверта одержимість трохи лякає, закохатися у ту, яку жодного разу не бачив у реальності... У цьому є і божевілля, і романтика, і щось на межі. І за цим хочеться слідкувати! Неймовірні емоції, дякую!
Адріан Анжелворд, Чому ж, це досить гармонійно в ньому поєднується, якщо заглибитись у його натуру, якщо побачити його зсередини. Саме таким він і постає: чутливим та небайдужим. Адже, як на мене, якби він не сприймав світ та не віддзеркалював його, то і не було б того внутрішнього конфлікту, який змушує його своєрідним чином прибирати це "сміття". Люди, яким байдуже, й не реагуватимуть так на цей світ. Але не Олівер! У ньому надто багато всього, щоб ігнорувати, і надто багато пристрастей, які потрібно кудись направляти. Десь на такому рівні я його й бачу.
Олівер вражає своєю рішучістю і цілеспрямованістю. Жодних сумнівів: Бачу – хочу, моя!
Белла Ісфрелла, Саме так! Я б ще так сказав ! Побачив, в МИТЬ усвідомив з широко розплющеними очима, що саме Вона є Та Сама! І Все! Назад дороги не має! Або вперед, або у безодню)))
Це просто неймовірний, шикарний перехід! Як вдалося пов'язати настільки відверту сцену з абсолютно випадковим відкриттям про жінку мрії? ))
Белла Ісфрелла, Ой Пані ))) Ну як же приємно, що Вам цей перехід прийшовся до смаку! Саме таким контрастним моментом Ми бажали показати, що якраз у нікчемний буденності можно випадково віднайти Діамант! Тобто ЇЇ!
6.1. я ридаю над коментарем Олівера до блогу... мені більше нічого додати
1000000/5
Адріан Анжелворд, Це неймовірно!)) я дуже рада, що у них все добре ❤️❤️❤️
Дякую ✨ бажаю вам ще більше натхнення, щоб писати далі ❤️
ооо, який крутий 5.13)) Ви неймовірно описали його емоції, коли він побачив її фото)
Ну і звісно, кінець розділу у стилі Олівера)) Його рішучість, те, що йому абсолютно все одно чи вона заміжня чи ні))
Mary J, Так!!! Йому зовсім байдуже заміжня вона, чи є дитина!Вона його Любов Життя! Так! Емоції справжні)
4 рази за стільки років?? ОМГ(((
Мені дуже шкода, що кохана Олівера померла... Це дуже боляче, хочеться його обійняти і просто побути поруч..
Френк цікавиц персонаж, поки викликав у мене неоднозначні емоції.. Може, він і справді нормальний друг, але з дивиною. Але поки що я його у чомусь підозрюю... Не знаю, в чому саме..
Олівер самотній, і хоч він і наче прагне побути один... мені здається, що він не самотності бажає, а тиші. А це різні речі
Mary J, Скажімо так, от якраз через те , що Олівер був молодий та дурний, та через те, що віра кохання вмерла в його серці, як він вважав на той період, тому він і потрапив до павутиння своєї поточної супруги! А Френк.. Ну почитаєте потім, ще за цього друга)))
Тільки почата читати.. Думка героїні "Найбільша зрада - це байдужість" дуже відгукнулася.
Перший розділ дуже цікавий)) Цікаво, чи може зі знайомства в інтернеті вийти кохання.
Як на мене, дуже часто абсолютно незнайома людина може підтримати і відчути навіть краще, ніж давно близька.
Mary J, Приєднаюсь до Шановної Леді Маргарити! Ви неймовірні!
5.11. Бідний Олівер) Навіть щоб порнушку підібрати підходящу треба стільки часу витратити)) хахаха))
І що то за така "коротка" порнушка на аж 40 хвилин)))
Mary J, (задумливий смайлик)...ну коротка, бо тож треба сюжет відчути...емоціі героїв... героїнь... їхні сподівання, бажання та невідворотність долі.. Всеж таки сюжет трішки драматичний! двум героїнями не вдалось уникнути...такого повороту.. і вони повною мірою відчули на( в) собі жорстоку, довгу реальність))...три жорсткі реальності... Тому це "коротка". А Оліверу потрібно завжди все відчути і зрозуміти аж до самої кульмінації. Тому для такої драматичної події , це ще "коротка" сценка( один усміхнений янголятко + три усміхнених чортенятки)
Ахах)) В уяві Олівера "стати добрішим" означає проколоти шини і не ламати пальців))
Ой, я не можу — мені до болю подобається цей герой!))
І... так як ми вже знаємо, що вони зустрінуть одне одного… мені було так тремтливо читати про його надію на доленосну випадковість, коли він думає, де опублікувати свій роман.
Розділ просто неймовірний — на 6 із 5! Дуже дякую ♥️
Mary J, От не знаю...Пані))) Ну, що сказати... Неймовірний говорите? Ну так і це все з життя взяте))) на 90%
Ще забула додати, сорі за спам) Але зараз раптом загадала)
Мене дуже зацікавив той факт, що 1) Книга Олівера завершилась дуже тепло і чуттєво. 2) Він не спить з жінками, хоча має можливості отримати задоволення, бо вірить в кохання...
Це з одного боку неймовірно резонує з його характером, а з іншого.. Боже, це дуже багатогранний герой! Його хочеться дослідити з усіх сторін
Mary J, Ну а що ж тут зробиш, Пані)) Якщо Олівер такий Король Рудвоб( читайте навпаки) От вірить він всеж таки в справжне кохання, по долі яке. Хоч і давно вже думав, що таке кохання лише мрія) І дійсно, може спати з ким завгодно, навіть з тою Амандою...Але ну то ж "не смачно" , ну дуже "не смачно" лягати разом не з коханням свого життя))) Йому замало просто хтивої втіхи) Можно, але не "смачно" От такий у Нас Олівер)
Цікаво, що такого зробив Олівер, через що не може покинути дружину? Вже не терпиться побачити першу зустріч з Мірою)
Вікторія), Зробив, Пані Вікторія...Зробив головну дурницю у своєму житті - з молоду зв'язався через дурість з тою Амандою, бо хоч і без гальмів, але все дурень вірив, що його можуть просто кохати...А як хотів піти...То і дізнався , що на гачку! Не гачок його помилка, а юнацька довірливість. От тепер він і "вигрібає на горіхи" стільки років)))
апхпахахп)) Я почала розділ 5.8)) опис "ідеального" дня від героя просто неймовірний)) Господи)) Це так смішно, що я перечитала 2 рази))
Але, звичайно, одночасно з цим дуже сумно, що у Олівера саме таке уявлення про ідеальний день.
Mary J, Ну...що можно сказати, Пані))) Якщо у розумінні Олівера його оточує біосміття та жертви вчинків цього біосміття , то звісно саме так і виглядає ГАРНИЙ день)))
5.6 і 5.7 читала на одному диханні.. Ні, я серйозно, в мене аж легені запекло.
ГосподиБоже, хотілося влізти в екран до Олівера і допомогти йому забити цих сволот!!!!
*по квартирі лунає груба лайка*
Я просто ненавиджу людей, які кривдять беззахисних тварин. Мене половину 5.7 трусило просто
Mary J, Ця сцена настільки чіпляє, бо взята з реального життя... Художньо змінена, але взята з реальності.Але не переживайте) Як і у книзі, так і к житті мерзотство було ГІДНО покарано))) ( 3 смайли чортенятки)
Розділ 5.3 дуже інтригує... мені навіть страшно читати далі, бо я дуже хвилююсь, що ж то за події, які змінили героя..
Mary J, Судячи з того, що я знаю Олівера з середини... Гадаю ті події не стільки змінили, скільки зняли кайдани з Олівера...
Якби мій чоловік ось так "попросив" сніданок — отримав би пательнею по пиці. А якби назвав мої книги "писульками" — ще б не встиг договорити, як його речі вже летіли б з вікна разом з ним))
Сподіваюся, що врешті-решт героїня знайде справжнє кохання і достойного чоловіка.
Mary J, Ахах, о це коментар просто чудовий.❤️✨️
Після таких "сніданків" іноді хочеться не готувати, а кидати тарілки!)))
5.2. Я також гарчала від задоволення поки читала) апххап)
Якщо серйозно, то в розділі піднята дуже важлива тема.. І мені насправді імпонує жорстокість Олівера тут.
Звичайно, можна довго сперечатись про те, чи можна відповідати насиллям на насилля.. Але я тут застрягну на кілька годин, поки буду розписувати всі так чи ні. Проте, будьте певні, в своїй голові я все це обдумаю
Mary J, О, цей коментар — золото.☺️
Так, тут якраз той момент, коли Олівер діє не як "хороший хлопець", а як людина, що більше не витримує безкарності.
3.3 Дуже цікаві відносини у Олівера з дружиною))) Сподіваюсь, потім розкриється більш детально)
Окремий респект за "Вічна памʼять"))) Як ніколи демонструє почуття героя)))хпаахп))
Мені дуже імпонує Олівер, як герой)
Mary J, "Вічна пам’ять" — це чистий Олівер, у всій своїй саркастичній красі.)))
Цікаво, що у головних гг однаково погані стосунки з чоловіком/дружиною)) Обидва автори) Як на мене, у них ну дуууже багато схожого)
Mary J, Точно підмічено.)))
Вони й справді надто схожі, тому й тягне одне до одного, навіть коли не можна.✨️✨️✨️
апххпахпахпа))) Я тільки почала 3.1)) На фразі "сам читаю - сам кінчаю" вдавилась гречкою)))
Mary J, Ахах.)))
Олівер, звісно, майстер вибивати з рівноваги.☺️✨️
Дуже цікава думка відносно того, що люди покалічені власними травмами... Так воно і є. Але мені здається, що це може навпаки допомогти знайти людину, яка буде як ніхто тебе розуміти і зможе підтримати. Відчути твій біль і, можливо, такі люди допомагають одне одному зцілитися
Mary J, Цілком згодна з вами. Іноді саме ті, хто сам пройшов через біль, найкраще вміють лікувати чужий. У цьому й сенс історії: дві зламані душі, які не шукають порятунку, але стають ним одна для одної. Дякую вам за такий глибокий коментар.❤️✨️
Не знаю, що цей факт про мене каже, але омг, у Олівера є кастет.. Автоматом додає позначку "hot" на героя))
Адріан Анжелворд, Пістолет - то дуже гаряче) але вміти користуватися кастетом.... омг... то не 18, а всі 118+
3.2 навіть важко коментувати...
Mary J, О ні, Пані))) Це ще не важка ситуація)))( сайлик янголятки) Це ще "квіточки")))
Я прям відчула цей біль Маріати, коли вона прощалася з ним... Час йшов, а вона все так і кохала! Кінець розділу порадував) Залишив після себе теплі відчуття)
Mary J, Так Пані) На це Ми і розраховуємо! Що після нестерпного суму, болю, відчаю, зневіри. Коли здається, що все втрачено, несподіванно з'являєтся полегшення і поєднання! НАЗАВЖДИ! Саме такий месендж закладений завуальовано у той маленький " фантастик")
5,10 - 5,13.
Йоли пали! Такий вечір мав би бути: легко-еротичний, на самоті з рукою...
Ні, блін! Спершу а-ля-дружбан нерви полоскотав своїми сицилійцями, а потім Манда повернулася! Ну, ладно, повернулася! Так не могла тихенько піти в свій душ і чоловіку не завадити???
Але, здається зірка засіяла, а зверху десь там, змилувалися – він Її знайшов!
Вра!!!
Маргарита Сухина, ❤️☺️❤️
Розділ 5.11! Думала опису цієї сцени не буде, та й сама б я не наважилася цього написати...))) Але відверто, як думки, так і вчинки героя. Цим книга і купує увагу)
Белла Ісфрелла, Цю сцену хотілося зробити чесною, без прикрас... такою, як сам Олівер.))))
Справді, важко зрозуміти ці «дружні» стосунки Френка та Олівера. І чому друга так цікавлять стосунки Олівера з його дружиною? Він у неї закоханий?
Белла Ісфрелла, Так, у їхніх «дружніх» стосунках справді не все так просто. Френк добре знає Олівера, але водночас занадто часто переходить межу... то з цікавості, то з власних мотивів.))) Чи є там щось більше, дізнаєтеся трохи далі.)))
Вітаю Нас Леді Маргарита з першою 1000 переглядів)))
Белла Ісфрелла, ДЯКУЄМО ВАМ ПАНІ))))
Вітаємо вас, дорогі читачі!✨️
Нам буде дуже тепло і радісно читати ваші коментарі та думки — для нас це справді важливо й надихає рухатися далі, писати ще і вкладати в історію всю душу.
Щиро дякуємо кожному, хто читає, підтримує і ділиться своїми враженнями.❤️
Коментар видалено
Вашу книгу можна розбирати на цитати❣️
Адріан Анжелворд, Щиро дякую ❤️❤️❤️
Мені надзвичайно приємно ☺️
Ви тут не знайдете описів природи чи довгих вступів. Лише тверда філософія головного героя: «Погані вчинки повинні каратися поганими вчинками». З нетерпінням уже чекаю, як у цей його світ увірветься Міра!
Белла Ісфрелла, Так Шановна Пані! Для Олівера дуже природньо стало, відповідати злом на зло! А знаєте чому? Тому, що з малку знав, що "поганий" вчинок це інструмент ! Це просто брудний інструмент, для благої цілі!!! Ще раз Вам Дякуємо за те, що читаєте!
Чесно кажучи, я не очікувала такої напруженої та дикої сцени ініціації в тій малолітній секті. Виникла неабияка напруга й очікування: чи зробить це Олівер, чи ні? Одна справа, коли це інші люди, та зовсім інша — коли залучені тварини. Я так хвилювалася, як він вчинить, але Олівер зробив те, що мав. Я б теж не витримала і, можливо, вчинила б так само. Його почуття в той момент мені цілком зрозумілі. Цей епізод — яскравий приклад того, як людина, яка потенційно несе добро та світло, переходить на бік пітьми, аби лише врятувати чиєсь життя. Головна ідея сцени: стати більшим чудовиськом, ніж ті потвори, що тебе оточують, щоб саме вони тебе боялися. Справді сильна сцена!!!
Белла Ісфрелла, Ви Пані настільки глибоко відчуваєте На з Леді Маргаритою твір, що ми не можемо стримати Нашу радість. Перечитуємо їх раз за разом. Це надзвичайно зворушливо, що Наша творчість прийшлась до смаку, та ще іншому Талановитому Автору. Нам Сердечно Приємно від Ваших глибоких коментарів. І дійсно насправді у Олівера не було іншого вибору...Дитина, чи дорослий, у людини завжди є вибір. Вибір того, що може зробити навколо краще. Але ціна звісно у цього вибору є! І от тоді люди вже порівнюють чи варта ціна такого вчинку. Саме це і є основою філософії кожного антигероя- вони не порівнюють. Вони приймають вибір, наскільки б жахливим він не був, або скільки б він їм не коштував. Так вони стають монстрами! Але! Монстрами для інших монстрів!!! І дійсно Олівер безжальне створіння! Але він не кривдить, не падає низько, творить, вірить у Справжнє Кохання, якби по дитячому це не було. І при цьому він абсолютно не чутливий до болю того кого вважає винним. Олівер чудовисько..Але з живими серцем та душею..Такий Дивний контраст темряви та світла...
Ну нарешті Олівер побачив ту яку хотів)
Леді АІ, Гадаю Леді АІ Любов потрібна усім, настільки, наскіли потрібна вода людині, яка заблукала в пустелі)))
ВАУ, перша хтива сцена))) Адріане, ти писав сам?))))
Леді АІ, Ну...Леді Аі...так) Допомогали...та будуть .."допомогати")(один смайлик янголятки+ три смайли чортенятки+ одна квітка)
Міра була пристрасною у своїх захопленнях, але водночас дещо вразливою. Самотність була її постійною супутницею, навіть коли її оточував натовп. Вона мала комфортне, налагоджене життя, але позбавлене розуміння. З безліччю пристрастей у душі та внутрішніх поривів, вона залишалася лише частиною чужого світу, який не хотів бачити в ній нічого більшого, ніж жінку, що мала задовольняти чиїсь потреби. Її боротьба була лише для неї, прихована у світі, якого ніхто не мав побачити. А у сценарії життя її чоловіка Ірвінга, якому вона віддала свої десять років, вона була наче тінь. І звідси виникає багато питань: як світ цієї жінки може перетнутись з таким неоднозначним світом Олівера?
Белла Ісфрелла, А от щодо Міри...Розумієте Пані. тут ситуація така, що Ця Прекрасна дівчина більшу частину свого життя стикалась саме з мороком, який випромінюють люди. І весь цей час вона боролася з ним самотужки. Іноді пориначи у оманливі мрії, що все ж таки щастя поряд..але раз за разом життя нагадувала їй, що мрії на жаль ніяк не можуть вплинути на похмуру реальність життя. Лише чисте, непочне світло її Таланту не давало зовсім Мороку поглинути її та остаточно розчаруватися...Перетворитись її душі на темряву, страшну за саму темну ніч. Але життя подарувало їй маленьку Путеводну ЗІрочку, заради якої вона піти на все...Навіть запечатати назавжди все Світле та По-Небесному чисте, що ще залишилось в ній...Саме тому Доля вирішила, що Вона повинна була зустрітись за таким божевільним, як Олівер, якому начхати на устої та порядки світу. Йому головне лише одне Вберегти ЇЇ Сяйво.Вони мусили зустрітись, щоб врятувати один одного. Він - ЇЇ Сяйво, Вона - від безодні божевілля...Не зважаючи скільки болю вони відчуюють при цьому, вони залишаться своєму потягу один до одного
Зворушлива відвертість, що здатна розкритись лише в кількох кинутих фразах, одразу занурює читача у бачення та сприйняття світу головним героєм Олівером. На тлі зухвалого й безжального світу, до якого він, здається, бездоганно пристосувався, несподівано можна побачити, мов світло сонця, ідеали Олівера. І хоча він демонструє деяку товстошкірість у зіткненні з іншими героями, його незламні принципи залишаються непорушними — як у справах, так і пріоритети в стосунках. Неймовірно захопливо поринати у внутрішній світ такого всебічно щирого героя, що постає перед нами без жодних прикрас, відверто і цілісно. Кожна глава затягує, читається на одному диханні. Це справжнє задоволення!
Белла Ісфрелла, Розумієте, Пані Белла у чому річ. З дитинства Олівер зрозумів, що межа поганий, добрий, або не має тільки поганих, чи тільки добрих дуже така собі не чітка, та може зміщуватись. А от чіткий розподіл між тими,хто чинить мерзотні вчинки, і тими над ким вчинки робляться залишається майже не рухомую! Він не сам прилаштувався у цьому недосконалому світі! Він просто кинув його собі під ноги та байдуже йде по його уламках, незважаючи на оточуючі спокуси! Він знає, що його світогляд та філософія набагато вище ніж будь які інші! Ну божевільний одним словом)))
Ох, ці фразочки Олівера! І такі нахабні, але ж які влучні! Одразу розумієш: характер у нього не з солодких.
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️
Почала читати — і вже не можу відірватися! Є такі моменти, що дуже близькі саме авторам. І багато емоцій, які зазвичай тримають у собі, але не героїня книги. Текст дуже професійний та послідовний. Читаю далі))
Белла Ісфрелла, О, який теплий відгук!❤️
Дуже приємно, що ви це відчули. Саме авторські емоції ми й хотіли показати без прикрас.))) Ми ж, здається, всі трохи такі: пишемо, щоб не вибухнути всередині.))
Дякую, що читаєте далі — це найкраще, що може почути автор.✨️
5.6-7
Навіть уявити важко що ввн тлді відчув. І разом з тим "БеЗладом" я на боці Його.
Маргарита Сухина, Чекаю проди❤️
По завершенні прочитаного можу сказати тільки одне: "таке життя, хлопці! Вас попереджали."
Маргарита Сухина, ❤️✍️❤️
Цікава і захоплива книга! В кожного героя своя життєва історія, так і хочеться більше про них дізнатися! Вже чекаю на розділ де Олівер залишиться сам удома!!!
Вікторія), Дякуємо Вам Пані Вікторія!!!! Ми безмежно вдячні Вам, за те, що прочитали розділи Нашої книги, та відчули їх пульс))) Найвища винагорода для кожного автора і для нас з Леді Маргаритою, це зацікавленість читача))) Гадаю, якщо до цього моменту Вам було цікаво, то далі Ви тим більше не будите розчаровані))) Дякуємо Вам і за підтримку і за інтерес до Нашого Твору)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати