51 745
“Під місяцем”
Анотація до книги "Сірий півмісяць"
Він — мій чоловік за угодою. Моя пристрасть. Моя найбільша помилка.
Кай Вудроу дав мені клятву кохання, але поруч із ним я втратила себе.
У його руках — сила, темрява й небезпека. У моїх — лише віра, що кохання може врятувати.
Але ми обоє знаємо: ця історія закінчиться болем.
Наш шлюб — це боротьба. За почуття. За правду. За виживання.
І під сірим півмісяцем я мушу вирішити: залишитися в його тіні чи вирватися на світло.
P.S. Присвячується всім дівчаткам, які мріють про ідеального чоловіка.
А в результаті виберуть кохання, яке розіб’є їм серце.
Кай Вудроу дав мені клятву кохання, але поруч із ним я втратила себе.
У його руках — сила, темрява й небезпека. У моїх — лише віра, що кохання може врятувати.
Але ми обоє знаємо: ця історія закінчиться болем.
Наш шлюб — це боротьба. За почуття. За правду. За виживання.
І під сірим півмісяцем я мушу вирішити: залишитися в його тіні чи вирватися на світло.
P.S. Присвячується всім дівчаткам, які мріють про ідеального чоловіка.
А в результаті виберуть кохання, яке розіб’є їм серце.
“Чи закінчиться життя там, де почнеться шлюб за угодою? Чи зможе відкрити своє серце той, хто приховує найбільший секрет свого буття? Дружба, кохання, секрети та біль. Життя сіре, а не чорне та біле...”
“Луна мала все: друзів, родину та пару. Напад, зникнення хлопця і шлюб за угодою зламали її плани. Наречений - колишній, який покинув її три роки тому. Чи зможе він повернути її кохання?”
Зміст книги: 86 глав
186 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, кожному любому читачу!)
Лишайте коментарі та ваші думки) Навіть маленький коментар надихає та підтримує автора❤️
Якось неприємно боляче, навіть не знаю скільки ще болючих ударів можна витримати?! Я його не розумію. Я так хочу щоб вона була щасливою, Луна заслуговує)...без нього.
Milla Trus, Дякую!❤️Дуже буду чекати ваш відгук на наступну книгу) Якщо знайдете час❤️✨
Розділ 56: Відчувається, що героїня намагається втекти від болю через роботу. Вона ніби занурюється у справи, щоб не думати, не згадувати, не відчувати. І це так по-людськи — триматись за щось конкретне, коли всередині хаос. Але дуже відчутно, що її серце ще болить, просто вона ховає цей біль за звичними діями.
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
Не знаю, я описати свою реакцію))) На язиці крутяться тількі нецензурні слова щодо Кая) Я не хочу його більше пробачати! Ну не можна з такими секретами створювати нову родину. На що він взагалі розраховував? Я дуже зла на нього! А вам дякую за емоції❤️❤️❤️
Анна Лір, Ваша реакція безцінна!) Саме на таке я й розраховувала) Останній розділ - і продовження не змусить себе чекати❤️ Серія книг тільки починається❤️
Дякую, що повертаєтесь і проживаєте разом з героями їхній шлях❤️
Я не можу повірити що все так закінчиться! На ноті розбитого серця!
Людмила Каменецкая, Історія Кая та Луни точно не закінчиться так просто. Останній розділ відкриє остаточно всі карти) А після, буде нова книга... І сподіваюсь, що ви пройдете шлях героїв разом до кінця❤️
Бажаю автору подальших успіхів!
Люмен Белл, Дякую!
Тримаєте в напруженні! Цілий розділ без Кая, ох! Ну я навіть не знаю, я б уже мабуть не пішла ні на яку зістріч на місці Луни, бо ну скільки можна давати шанси! Якщо там дійсно є якесь логічне пояснення, краще б написав листа вже чи щось таке. Ну я все одно дуже заінтригована і чекаю продовження♥️
Анна Лір, Це було повідомлення від людини, яка точно допоможе Луні поставити остаточну крапку. І всі секрети стануть явні♥️
Коментар видалено
Або – “Вони знали все. До останньої коми. І все одно залишилися.” Так само і діалоги подекуди мають доволі штучний вигляд – починаючи з першого розділу: “потрібна турбота… зі смаком виклику”. Я не проти використання ШІ як такого, навіть для словесного втілення власних ідей – але здається, що історія стане живішою та оригінальнішою, якщо автор більше довірятиме самому собі.
Або – “Вони знали все. До останньої коми. І все одно залишилися.” Так само і діалоги подекуди мають доволі штучний вигляд – починаючи з першого розділу: “потрібна турбота… зі смаком виклику”. Я не проти використання ШІ як такого, навіть для словесного втілення власних ідей – але здається, що історія стане живішою та оригінальнішою, якщо автор більше довірятиме самому собі.
Загалом початок твору залишає двояке відчуття: текст без граматичних помилок, емоційний – але нелогічний вигляд з розповсюдженим сюжетним тропом “вимушений шлюб”, коли немає навіть приблизного попереднього пояснення, чому Луна погодилася. Помітний вплив ШІ – текст дуже вирівняний, що швидко втомлює при читанні, як і численні пафосні та неочевидні метафори: “міс“ може виявитися порожньою, а “просто дівчина“ – цікавою, глибокою, живою.“, “Зустрічі з татом завжди пахли стабільністю”, про матір Луни з її другом – “Вони виглядали як ті, хто пройшов війну – і вижив”. Взагалі жодного натяку немає, про що йдеться.
Загалом початок твору залишає двояке відчуття: текст без граматичних помилок, емоційний – але нелогічний вигляд з розповсюдженим сюжетним тропом “вимушений шлюб”, коли немає навіть приблизного попереднього пояснення, чому Луна погодилася. Помітний вплив ШІ – текст дуже вирівняний, що швидко втомлює при читанні, як і численні пафосні та неочевидні метафори: “міс“ може виявитися порожньою, а “просто дівчина“ – цікавою, глибокою, живою.“, “Зустрічі з татом завжди пахли стабільністю”, про матір Луни з її другом – “Вони виглядали як ті, хто пройшов війну – і вижив”. Взагалі жодного натяку немає, про що йдеться.
Розділ сьомий. Що ж, те, що наречений виявився їй більше ніж знайомим, додає інтриги. Надто пафосна фраза Луни – “Ти ніколи не питав, чого я хочу” – зважаючи на їхнє минуле) І оце речення – “раділа, що сьогодні не доведеться лягати завтра в ліжко з людиною, яку не знаю.” – то сьогодні чи завтра?) Не кажучи, що раніше вона теж не надто його знала) Та зрозуміло, що атмосфера була інша.
Розділ четвертий.
Луна страждає та розмірковує про “бізнес-план” та контроль – але поки неясно, в чому “бізнес” і нащо цей “контроль” її майбутньому чоловікові. Зрештою, навіть затяті “контрол-фріки” прагнуть завоювати кохання, бо людиною, яка щиро прив’язана, значно легше маніпулювати, ніж жінкою, яка вже до весілля мріє вбити нареченого – бо їй його нав’язали. Що ж то за вигода для нього, якщо дружина ненавидітиме і довіряти він їй не зможе?
Характеристика батька: “Адам Кларк, у свої п’ятдесят, мав усе: розлучення, бізнес, вплив – і доньку, яку любив.” – якось дивно заносити розлучення у список ”активів”. І тоді тим більш кумедна фраза Луни йому – “Можливо, ти забув, але шлюб – це на все життя”. Ну, для її батьків так не було. І дуже незрозуміло, як Адам просто поставив повнолітню самостійну дівчину в Америці чи Великій Британії перед фактом, що вона виходить заміж – і головне, що вона це прийняла! Жодних пояснень – що, як вона відмовиться? “Вбивство честі”, як у деяких ультраортодоксальних мусульманських країнах? І до чого тут “бізнес-угода”? Було б зрозуміло, якби дія відбувалася або в умовному Афганістані, або років двісті тому, коли шлюби переважно були нерозривними, жінка не могла вільно розпоряджатися собою, а чоловік, не будучи одруженим, здебільшого не міг будувати суспільну або політичну кар’єру – до того ж отримував за дружиною придане, а її батько – союзника в особі зятя.
Розділ третій. Коли Луна йде до офісу батька, діалог із Сідні раптом “виринає” нізвідки – наче читач має “побачити”, що в приймальні сидить секретарка, до того, як це написано.
Розділ другий. Цитата: “Я стала частіше бувати з мамою в клубі. Ми оновили систему безпеки, розвісили пам’ятки у жіночому туалеті, провели тренінги для персоналу: як розпізнати небезпеку, як реагувати. Мама поставила безпеку вище за прибуток. І я пишалася нею.” – ну, тут навіть не враховуючи моральний аспект, очевидно, що повторення подібного інциденту могло б неабияк зашкодити репутації клуба і, відповідно, вплинути на прибутки. Тож протиставлення не зовсім доречне.
Добрий день, я з марафону) Одразу візуально сподобалася обкладинка: гарні тони і одразу ніби натякає, що любовна історія буде щасливою)
Перший розділ написаний емоційно, сцена з нападом на головну героїню Луну сильна і моторошна, особливо коли виявляється, що це навіть не випадковий п’яний дебош.
52 розділ. Завжди в такі моменти я ставлю собі питання: як чоловік повинен правильно вчинити в такій ситуації? Його кохана йде, а він її не зупиняє. Можливо, з іншого боку, для неї це зараз зрада довіри, і він хоче дати їй простір, щоб вона сама вирішила, чи хоче залишитися поруч. Але мені здається, що будь-яка жінка хоче почути від коханого: «Не йди. Залишся. Я тебе не відпущу».
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
У 52 розділі чоловік добре поматав душу. А в 53 — мама повністю добила. Не хочу сильно спойлерити в коментарях, але хочу сказати одне: мама, звичайно, не винна. І все ж, коли Луна йде, вона, як Кай, не зупиняє її, а дозволяє піти. Мені здається, вона мала обійняти доньку, пригорнути до серця і поцілувати, незважаючи на все — адже Луна не чужа їй людина.
З іншого боку, маму можна зрозуміти: їй зараз теж важко, їй боляче, і, можливо, саме через це вона трішки не знає, як поводитися далі. Цікаво буде спостерігати, як розвиватимуться стосунки мами і доньки далі.
Діана Лисенко, І тут так само... Світ валиться, і не тільки в Луни. Потім вона дасть собі шанс зрозуміти Мію та Адама, але їхня дуга закриється значно пізніше)
Оце весілля. На автоматі. Друзі поруч, ніби можна в пожалітися, а всередині дівчини гордість. Вона не втратить обличчя, не пустить сьозу, а пройде це випробування. Але ж там у грудях Луни б'ється серце і щось мені підказує, що цей чоловік зробить їй тахікардію. Неочікувана зустріч, забуте(чи не зовсім) кохання. Різкий поворот, заплутана і прописана сюжетга лінія. Чіпляє і тримає. Супер! Додам до бібліотеки і читаю далі....
Люмен Белл, Я буду читати з великим задоволенням!
Після такого гарячого й пристрасного 50-го розділу — такий шокуючий 51-й! Завжди в подібні моменти я уявляю себе на місці головних героїв — що б я відчувала? Думаю, я б була в шоці.
Тут уже питання до Кая: коли він збирався розповісти все своїй дружині? Чи, можливо, йому більше подобається, коли дружина сама шукає відповіді на свої запитання, здогадується, а решту домислює сама? Я ще не знаю, що саме він приховує. Можливо, він просто хоче захистити Луну. Але як можна захистити кохану від самого себе? І чи зможе він повернути її довіру?
Люмен Белл, Читаю далі з величезним інтересом — історія тримає в напрузі!
Я в шоці! Ну защо Луні все це??? не знаю, що там Кай хотів пояснити, але поки що виглядає все дуже погано. Ну може Мері його сестра, типу позашлюбна дочка батька?))) Але це вже дуже натягнуто)) Схоже, що серце Луни розбилося остаточно, і його вже не склеїти, а довіру не відновити. Дякую, це було неймовірно емоційно!♥️
Анна Лір, Про позашлюбну дочку батька навіть я не могла б таке придумати))) Та й чому б він приховував би її? Все і правда не дуже добре. Але в них ще буде розмова, яка остаточно вирішить всі питання та відкриє недомовки❤️
Вам дякую❤️❤️❤️
Психологічно сильний розділ - міцної дівчинки Луни. Вигуляти свій біль в компанії друзів це гарне рішення. Змінити локацію з чотирьох стін на дівчат, які тебе люблять і підтримують. Непевне повернення додому і вранішнє рішення, на хвору голову, пройти підготований їй шлях. Це звісно викликає повагу, та є питання реакції матері на такий вчинок батька? Невже все так просто...
І знов Луна, як героїня з сильним і міцним характером йде до своєї мети. Замість весілля, вона перемикається і намагається втілити свої мрії, цілі, бажання. Розумничка!
Антоніна Шевченко, Реакція мами також не просто така спокійна. Є певні обставини, які читач дізнається разом з Луною❤️
Третій розділ - оце контраст!!! Стосунки з батьком. Це ж відношення до рідної дочки, як до інструмента в досягненні цілі. Жорстко, без будь-яких почуттів, без урахування бажань дівчини. Постановка перед фактом. І реакція Луни - взяла себе в руки. Відповіді з сарказмом. І ніби відчуття невідворотного. У мене враження, що її батько не доньку в любові ростив, а дресирував цуценя, яке продасть у власних корисних цілях.
Відчуття суперечності і неприйняття такого відношення, аж бурлить в мені. Хоча, Луна молодець, не впала в паніку))). Мені подобається. Виклад викликає емоції і утримує читача.
Читаємо далі.
Антоніна Шевченко, Одруження підібрано не випадково. І одного дня, Луна обов'язково дізнається суть її шлюбу за угодою. Дякую, за відгук❤️
Перший розділ - знайомство з головною героїнею. Її життям. Близькими і оточуючими. Луна, її світогляд, її характер, ерудованість і легке спілкування з людьми. Ситуація яка склалась з нею в саду - різка, добре прописана. Вибиває з колії. Привертає увагу і інтригує третім загадковим нападником. Тонке відчуття, головної героїні, про її не захищеність. Як психологічну так і фізичну. Читаю далі, зацікавила книга)
Антоніна Шевченко, Дякую за фідбек❤️
Все ж ще забагато секретів і недомовок залишилось. І щось здається мені що Мері навмисне організувала прогляд запису подругою в тому місці і в той момент. Не дурна вона, дурна б не була особистою асистенткою Кая.
Alexandra Lesia, Щиро радію, що ви продовжуєте читати❤️ Так, це все не випадково. Причина є, і Луна обов'язково її дізнається)
Ідея чудова, героїня також з героєм я тільки познайомилася, але він справляє враження власного не контрольованого виродка))))) Те що ми любимо)))Та мені не вистачає емоційних описів.Події швидко перебігають і я не встигала відчути її емоції.Хотілося затриматися на її шоковому стані та відчути як він переходить у якусь емоцію.Та ми швидко перемістилися далі.В цілому історія досить хороша))))
Еларен Веш, Дякую за чесний відгук) Подумаю, як можна доопрацювати певні моменти)
Чесно кажучи я весь цей час думала , що це буде Джаспер))) Рада, що помилилася))) Тепер питань більше ніж відповідей.
1 Як вони розійшлися і чи були щасливі разом.
2 куди, чорт забирай, дівся її бойфренд.
3 хто ж хотів її зґвалтувати.
4 чому мати не виступила проти одруження.
5 наречений спланував це весілля?
Ох чим більше питань тим цікавіше читати.))))
Еларен Веш, На всі питання знайдеться відповідь протягом книги) Дякую, за структуровані та чесні відгуки❤️
Так, поворот досить різкий і несподіваний.Не очікувала, що її батько випалить це саме так.
Мені трішки не вистачає описів почуттів і оточення, а ще діалоги виглядають трохи сухуватими.Особливо це помітно у розмові з батьком.Події розвиваються швидко і не вистачає відчуття занурення в історію і її атмосферу.
Еларен Веш, Дякую, за спостереження) Допрацюю❤️
Я до вас з марафону))))
Почну з обкладинки, вона чарівна і чутлива.Тому я не очікувала, що перший розділ буде такий динамічний.За кілька хвилин я пережила усвідомлення який жах пережила головна героїня в ці хвилини.А ще фраза одного з нападників,він явно знає її.І від цього стає моторошно.
Еларен Веш, Рада вітати) Дякую за відгук❤️
Луна - сильна дівчинка. Вона контролює себе і життя навколо себе. Чітка оцінка себе, як самодостатньої і гордої дівчини. Є цілі, є плани, є розміренний розклад її життєвих амбіцій. І здасться, що вона видихає тільки поряд з матір'ю. З її підтримкою і відчуттям безумовної любові. Матір не ріже їй крильця і спрямовує Луну у розуміння, що вона чудова дівчина і заслуговує лише найкращого. Так, чіпляє..
Читаємо далі)
Мені незрозуміло, чому Луна не може відмовитися від цього шлюбу. Навіть якщо вона залишиться підтримки батька у неї є мама з якою у неї чудові стосунки.Я так розумію у мами бізнес і вона може її підтримати фінансово.А якщо і ні, то дівчина викликала у мене враження, сильної натури.Сподіваюся в майбутньому автор пояснить цей момент.
Що ж це за бойфренд, що зникає без пояснень? Видно ,що стосунки гг і її мами чудові.Цікаво які у неї стосунки з татом. Сподівання на доросле життя у неї великі ,але схоже реальність має свої корективи))) Ну що ж подивимося)))
Розділ 44. Можливо, подружка й права, коли наголошує Луні, що потрібно все розповісти чоловікові про підозри щодо Тома. Але я хочу вступитися за головну героїню. Я думаю, що Луна перебуває у складному психологічному стані після пережитої травми. Замах на зґвалтування залишив у її душі не лише страх, а й постійну настороженість до світу й людей навколо. А те, що вона не може розповісти все чоловіку, можливо, не лише її провина. Можливо, Кай сам дав підстави, щоб Луна йому не довіряла настільки. Адже якщо ми довіряємо людині повністю, ми відкриваємо їй всю душу.
Діана Лисенко, ❤️ ❤️ ❤️
Інтрига тільки зростає! Я вже чекаю на щось вибухове))) А поки що встигла порадіти за Кая і Луну, вони дуже гарна пара❤️ ❤️ ❤️ Цікаво, чи ця підозріла Мері буде якось замішана у подальших подіях?) І який же подарунок приготував Каю батько?)
Анна Лір, О, так) в наступному розділі все стане на свої місця. Мері і правда не просто запрошена асистентка на дні народженні Кая❤️ останні розділи мої улюблені❤️
Розділ 40 — просто вибух емоцій! Дуже люблю такі моменти у книгах. Спочатку ці думки Луни, що вона сама на віллі й, можливо, за дверима маніяк — справжня сцена з кримінального фільму! Потім бійка — вже маленький бойовик із супергероїнею, а фінал — комедія) Велика похвала автору за такі неймовірні емоційні гойдалки!
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
Ох уж ці термінові справи... Підозрюю, що день народження піде не за планом)) Сподіваюсь, що Кай матиме можливість оцінити подарунок, який приготувала Луна, але щось мені підказує, що насуваються якісь епічні події, і все інше автоматично відійде на другий план. Дякую❤️
Анна Лір, Все правильно думаєте) Саме день народження Кая стане цікавим поворотом в сюжеті, який покаже трохи більше закулісся його життя❤️
Не втомлююсь дякувати за кожен ваш коментар❤️
Тут вже давненько є серденько від мене :)
Оксана Павелко, Щиро дякую❤️
Ого, аж забинтувати довелося? Не думала, що там все настільки погано... Цікаво, чи вони з Каєм встигли ще поспілкуватися про це наступного дня? Луна молодець, намагається переключитися на роботу, хоча внутрішнє напруження її не залишає. Ох, скоріше б день народження Кая♥️
Анна Лір, Так, там не маленьні сліди, тож Луна захотіла їх приховати. Адже, не всі можуть зрозуміти, такий темперамент. І це вже не перші сліди, які лишались на її тілі...
Дякую, що лишаєтесь і йдете до кінця❤️❤️❤️
дуже класно!!!
Інга Вальмор, Щиро дякую, що знайшли час лишити враження❤️
Після прочитання 38 розділу у мене знову з’явилися підозри щодо Кори. Якщо чесно, вона ще раніше викликала певну настороженість, а тепер — тим більше. Вона аж занадто правильна, занадто старається, і це якось… підозріло. Може, звісно, моя фантазія трохи розігралася, але здається, що Кора може бути причетна до руйнування видавництва. Є в ній щось таке, що не дає мені спокою. Залишу тут свої здогадки — цікаво буде перевірити пізніше, чи я не помиляюсь)
Діана Лисенко, Взаємно❤️Обіймаю❤️
У вас 100 підписників! ВІТАЮ!!!
Тая Бровська, Оу, дуже дякую! Якби не ви, відразу так і не помітила б❤️
Додала в бібліотеку — люблю такі історії,
Кейт Лорен, Дуже дякую❤️Сподіваюсь, вам сподобається історія) Буду рада почитати ваш фідбек❤️
Дуже сильна анотація!
Вона одразу створює напруження — від перших рядків відчувається і пристрасть, і небезпека, і фатальність. У ній є той контраст, який завжди чіпляє: кохання як спасіння і як руйнівна сила водночас. Фраза про «сірий півмісяць» звучить символічно — ніби межа між світлом і темрявою, як і стосунки героїв. А фінал з присвятою просто потрапляє в саме серце — чесно, боляче і дуже по-справжньому
Кейт Лорен, Дякую за такий глибокий аналіз!) Взагалі книги будуть називатись під колір та фазу місяця завдяки певним елементам в житті героїв. Сірий півмісяць називається саме так, тому що сірий улюблений колір Кая. Наступна книга буде носити назву улюбленого кольору Луни. А фази місяця використані під стилістику серії "Під місяцем"
У розділі 35 може здатися, що Луна відштовхує турботу Кая, але я чудово розумію її стан. Дівчина щойно пережила сильний стрес, і зараз вона просто не здатна одразу осмислити чи прийняти побачене. А от Кай у цій сцені справді показав себе як справжній чоловік — уважний, делікатний, з глибоким розумінням її болю. Його слова «я можу пообіцяти, що буду поруч, коли ти почнеш думати про погане» неймовірно ніжні й щирі. Такі моменти торкають душу. Дякую Вам за такий теплий слід у серці ❤️
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
Згодна, що Кай трохи перегнув. В стані алкогольного сп'яніння взагалі цим краще не займатися. Але нічого занадто страшного я не побачила)) Луна наче теж була не проти, і зрештою отримала задоволення)) Так, сцена може сприйматись трохи неоднозначно, але я б не назвала її надто жорсткою. Чекаємо, що буде далі♥️
Люмен Белл, Я так і зрозуміла, що там у нього щось сталося, і тому він так трохи зірвався)) Чекатиму продовження♥️
Скільки ще розділів до кінця книжки…. ??
оля Мельник, ❤️
Розділ 32 — просто неймовірний. Дуже проникливо написано момент, коли Луна вагається, чи переїжджати в кімнату Кая. Може, справа не лише в бажанні зберегти свій простір... Може, вона щось відчуває й боїться повністю довіритись йому?
Люмен Белл, ♥️♥️♥️
Сподіваюсь, що Кай поспішав на ділову зустріч з якимись владними союзниками, що допомогли б протистояти Максвеллу і Тому! Розумію, що там купа проблем у Кая і Луни, але мене більше за все обурило, що він знов завчасно не сказав про те, яка вечірка планується у нього на день нородження. І як тепер Луна встигне підібрати образ!☺️☺️☺️ Але закінчення розділу насторожує, яким же було її пробудження? Сподіваюсь, там Кай прийшов з великим букетом і сніданком у ліжко♥️ Дякую за прекрасні розділи♥️♥️♥️
Анна Лір, Так, Каю ще треба повчитись говорити не тільки в себе в голові) Він зробить все щоб захистити Луну. Але іноді найбільший ворог людини - вона сама...
Дякую, що читаєте і ділитесь враженнями♥️♥️♥️
Сцена з інтерв’ю, де звучить думка, що жінки самі винні, бо одягають відверті сукні чи показують тіло — на жаль, дуже проблемна. Жінка не може бути винною лише через те, що хтось захотів її тіло або неправильно сприйняв її зовнішність. А як тоді бути, коли жертвами стають маленькі дівчатка у звичайних джинсах і широких футболках? На жаль, навіть сьогодні багато людей — і серед них самі жінки — продовжують вважати, що жертва сама спровокувала насилля, через те що вдягла коротку спідницю. І невідомо, скільки ще потрібно часу та зусиль, щоб нарешті довести суспільству: винен завжди лише той, хто чинить насилля.
Діана Лисенко, Підписуюсь під кожним вашим словом! Тому хотілось і підкреслити це баченням героїв, які також не сприймають харасмент та насилля за нормальність.
Особисто я вважаю, що дівчина може хоч і гола ходити по вулиці, жодна людина, чоловік це чи жінка, немає права її торкатись чи причиняти шкоду. Особливо, коли це часто виправдовується базовими інстинктами. Ми ж наче розвинені істоти, люди, а не примітивні організми із відсутністю свідомості та контролю.
Дякую за вашу думку♥️ це дуже цінно, що книга зачепила у вашій уяві не тільки любовну лінію, а й суспільно важливі теми♥️♥️♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати