46 569
“Під місяцем”
Анотація до книги "Сірий півмісяць"
Він — мій чоловік за угодою. Моя пристрасть. Моя найбільша помилка.
Кай Вудроу дав мені клятву кохання, але поруч із ним я втратила себе.
У його руках — сила, темрява й небезпека. У моїх — лише віра, що кохання може врятувати.
Але ми обоє знаємо: ця історія закінчиться болем.
Наш шлюб — це боротьба. За почуття. За правду. За виживання.
І під сірим півмісяцем я мушу вирішити: залишитися в його тіні чи вирватися на світло.
P.S. Присвячується всім дівчаткам, які мріють про ідеального чоловіка.
А в результаті виберуть кохання, яке розіб’є їм серце.
Кай Вудроу дав мені клятву кохання, але поруч із ним я втратила себе.
У його руках — сила, темрява й небезпека. У моїх — лише віра, що кохання може врятувати.
Але ми обоє знаємо: ця історія закінчиться болем.
Наш шлюб — це боротьба. За почуття. За правду. За виживання.
І під сірим півмісяцем я мушу вирішити: залишитися в його тіні чи вирватися на світло.
P.S. Присвячується всім дівчаткам, які мріють про ідеального чоловіка.
А в результаті виберуть кохання, яке розіб’є їм серце.
“Чи закінчиться життя там, де почнеться шлюб за угодою? Чи зможе відкрити своє серце той, хто приховує найбільший секрет свого буття? Дружба, кохання, секрети та біль. Життя сіре, а не чорне та біле...”
“Луна мала все: друзів, родину та пару. Напад, зникнення хлопця і шлюб за угодою зламали її плани. Наречений - колишній, який покинув її три роки тому. Чи зможе він повернути її кохання?”
Зміст книги: 84 глави
171 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, кожному любому читачу!)
Лишайте коментарі та ваші думки) Навіть маленький коментар надихає та підтримує автора❤️
Додала в бібліотеку❤️❤️❤️
Лія Оскар, Дуже дякую♥️❤️❤️
❤️❤️❤️
Міра Голд, Дякую❤️
Батькова угода про шлюб, нічого собі. Так недовго і трішки зійти з розуму, всі мрії на смітник (((
Неба Крайчик, Зійти з розуму не варіант, а як же показати характер новому чоловікові!)))
Дякую за ваш час та читання❤️
Початок ніби то легка ейфорія, нове знайомство, однак далі все надто серйозно
Неба Крайчик, То початок всіх початків)))) Дуже дякую за ваш коментар❤️
Анотація заінтригувала — додала в бібліотеку, обов’язково повернуся.
Арія Щульц, Щиро дякую❤️
Вау, історія - до мурах. Поглинула за два дні ❤️
Соломія Вейра, Ухти, я така рада, що читали♥️♥️♥️ Дякую за фідбек♥️
дякую за таку щемливу історію,!Успіхів!!
Любов Груша, Вам дякую за прочитання та відгук❤️ Це тільки початок серії, тож буду рада вас бачити в наступній книзі❤️
Надзвичайно щемка та чутлива історія! Кінець вразив фатальністю та холодним рішенням. Чудово розумію, наскільки це був тяжкий удар для Луни, але яка ж сила – у такий складний момент прийняти холодне й зважене рішення та впевнено піти у невідомість. Браво.
Кейт Лорен, Дуже дякую, що ви дочитали до кінця, ще й лишили свої враження✨ Ви навіть не уявляєте, як для мене цінно читати такі коментарі❤️Наступна частина вже набрала обертів, тому буду щиро рада, якщо залишитесь з нами❤️❤️❤️
А вам, як автору, бажаю натхнення творити та не зупинятись на творчому шляху❤️
Вітаю Вас Пані) Підписався до Вас у підтимку)
Адріан Анжелворд, Вітаю)
Дякую)))
дуже шкода Луни.
Таня Александрова, Вона з усім впорається) Не відразу, але вона матиме колись щасливий кінець)
Дякую, що продовжуєте читати❤️
книга неймовірна,хочеться читати без перерви,дякую сюжет прекрасний.
Таня Александрова, Дякую❤️ Неймовірно цінний та приємний ваш фідбек❤️Цікаво почути вашу думку, коли ви дочитаєте книгу повністю❤️
початок дуже цікавий
Таня Александрова, Дуже дякую❤️ Сподіваюсь, надалі вам ще більше сподобається) І звісно, буду дуже чекати хоча б кілька слів вашого фідбеку❤️
Прочитала вашу книгу. Звичайно, не буду сильно спойлерити, але хочу сказати: обов’язково читатиму продовження. Хочу до кінця зрозуміти всі емоції, думки та почуття Кая. Якщо людина має стільки секретів і таємниць — завжди є якась обґрунтована причина, яку хочеться зрозуміти. Луні хочеться побажати всього найкращого — людина, яка не зробила нікому нічого поганого, заслуговує на щастя.
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
Емоційно, відверто, сюжет постійно на піку.
Супер. Неймовірно сподобалась книга!
Антоніна Шевченко, Щиро дякую❤️Це неймовірно надихає та дає віру у свій твір❤️ Бажаю і вам успіхів та надзвичайно сильного натхнення творити❤️
Відчуваю, що все в них буде добре, але, якщо тут є емоційні гойдалки, то я в ділі;) Тим паче рекомендація від Анни Лір - значить книга не абищо!
Night Rain, Щиро дякую❤️ І справді, сама супер довіряю рекомендації та власне самій Анні Лір. Вона неймовірна авторка❤️
Розділ 62: Луна — молодець! По-перше, вона молодець, що погодилася поїхати з Каєм у подорож. Цим вчинком вона показала, що дає йому другий шанс. По-друге, коли Луна попросила його бути напарником, щоб поплавати в підводній печері — це був справжній психологічний жест довіри. Вона дала зрозуміти, що готова знову йому вірити. Тепер Кай має цінувати те, що його кохана, попри всі його помилки, досі його любить і готова бути поруч.
Діана Лисенко, Дякую❤️
Історію справді цікаво читати. За героїнею хочеться спостерігати, співпереживати їй, а її постійні роздуми зовсім не втомлюють — навпаки, допомагають краще зрозуміти її характер і внутрішній світ.
Бажаю автору успіхів, натхнення та наснаги для роботи над новими ідеями!
Айрін Айс, Дуже дякую за таку купу коментарів❤️ В деяких моментах ви потрапили прямо в точку) Бажаю вам взаємно натхнення, успіхів та легкого письма)
Розділ 12. Цікаво, цей страшний сон — це відголоски інциденту, що стався в клубі її матері, чи, можливо, Луна й раніше пережила насильство?
Добре, що Кай нарешті зробив перший крок до зближення. Подивимось, що вийде з цієї спільної вечері.
Думаю, зміни у керівництві видавництва відбуваються не просто так. Тут явно щось криється за лаштунками.
Ой, зовсім не так я уявляла їхнє подружнє життя. Луна — наче пташка в клітці, господар якої навіть не звертає на неї уваги. Тоді навіщо він взагалі погоджувався на шлюб? Мотиви Кая залишаються незрозумілими.
А історія з доморобітницею — сумна й щемлива… аж сльози навертаються на очі.
Добре, що поруч є друзі. Вони підтримують Луну, не дають їй зануритися в прірву смутку та розпачу. Саме завдяки їм вона ще тримається на плаву.
Чомусь думаю що Ділана Кай вигнав з міста...щоб подалі від Луни був.
Не розумію, чому Кай такий грубий. Адже колись між ними було кохання — можливо, навіть справжнє. З її боку — точно. Вона була закохана, берегла його записку… А він? Чому так змінився? Це весілля було заплановане заздалегідь, чи Кай після розриву все ж шукав її й вирішив прив’язати до себе саме таким способом?
І що це за плата, про яку йдеться? Можливо, батьки Луни винні Каю чи його родині? Поки незрозуміло, що й до чого, але інтрига тримає. Загадка змушує читати далі.
Отакої! Та це ж, мабуть, і було те її коротке, нетривале кохання. Неочікувано... але я відчувала, що Джаспер тут якось замішаний! Виявляється, він брат нареченого. Дуже цікаво, якою була любовна історія Луни та Кая. Чому вони розійшлися? Здається, саме Кай став причиною розриву.
Підготовка до весілля мала б бути зовсім іншою, а тут — суцільний шок. До того ж героїню навіть не познайомили з нареченим! Хоч би організували зустріч перед подією, аби вони могли побачити й краще пізнати одне одного. Та все ж є ймовірність, що ми вже знаємо нареченого, або він пов’язаний із кимось із її друзів. Може, це Джаспер? Або батько когось із знайомих? Інтрига наростає... а може, це взагалі незнайомець?
Оце так розмова з батьком. Прикро, що він ставиться до дочки як до інструменту для досягнення власних цілей. Героїня прийняла шокуючу новину з високо піднятою головою — мабуть, добре знає характер батька й розуміє, що сперечатися марно. Чомусь мені здається, що обранцем може бути Джаспер. Інтуїція підказує, що й у стосунках із подругою Ребекою все буде не так просто. Відчуваю, що це заміжжя — лише початок ще більших негараздів, ніж були до цього. Цікаво, читаю далі!
І цей напад у клубі — якийсь підозрілий. Схоже, він був не випадковим, а добре спланованим. Хто той третій нападник? І що йому потрібно від Луни?
У другому розділі нарешті з’являється відповідь, де подівся хлопець героїні. Але виникає ще більше запитань. Чому він тікає з міста? Його змушують? Якщо так, то хто? Мені здається, не обійшлося без втручання когось із родини Луни.
Красива й ніжна обкладинка одразу привертає увагу. Назва заінтригувала — цікаво, чи знайду в тексті пояснення, чому саме така. Головна героїня з подругою розважаються у клубі, де знайомляться з хлопцями. І чомусь, дочитавши розділ до кінця, відчувається, що з новими знайомими історія лише починається. Лукас і Джаспер, здається, ще зіграють важливу роль у житті Луни — або хоча б один із них. Відчувається мелодраматичний підтекст.
Особливо зацікавило зізнання героїні, що вона колись відчувала кохання, але воно тривало недовго. Отже, нинішні її стосунки з Діланом — без любові? Тоді навіщо вона їх підтримує?... І взагалі де цей парубок вештається?
Ця книга розбила моє серце
Oksana Le, А це один з найкращих компліментів, які мені робили❤️ Я неймовірно вдячна вам за прочитання та фідбек❤️ Наступна книга буде не менш цікавою)
Мій місяць моя орбіта . Ви мене приємно здивували
Oksana Le, Дуже дякую❤️ Це неймовірно приємно❤️
Це найкраща книга яку я читала ,?
оля Мельник, Щиро дякую за такий прекрасний комплімент! ❤️ Чекаю вас у наступній книзі) Історія тільки набирає оборотів❤️
Вітаю із завершенням!
Кая ненавиджу, і не хочу, щоб Луна його колись пробачила)) Розумію, звісно, що вони ще зустрінуться)) Іду читати другу частину!
А взагалі дякую за цю книгу, вона чудова і подарувала мені дуже багато різних емоцій❤️
Анна Лір, Дякую, за ваш відгук та щирі емоції. Ненависть до цього чоловіка найкращий комплімент, який ви могли б написати))) Але сподіваюсь, що розділи від нього дадуть шанс на прощення. Не відразу, але з часом. Він не солодкий і надзвичайно складний, але єдина незмінна частина його душі - це кохання до Луни. Просто він ще не навчився це показувати правильно. Але й Луна нарешті навчилась обирати в першу чергу себе.
Обіймаю❤️
Закінчила читати з болем в грудях, з душею стиснутою в кулак. Важко Луні, Кай сам обрав собі ту важкість.
Чи не важкість?
Чи зведе їх знову доля ?
Чомусь передчуття, що в Луни теж народиться дитина як "згадка" про острів...
Alexandra Lesia, Наступна частина вже на сторінці) Доля їх зведе, але іноді вона робить це не найкращим чином...
Щиро дякую за ваш фідбек❤️ Неймовірно цінно, що ви повертаєтесь і лишаєте коментарі та здогадки❤️
Розділ 58: Думаю, що Луна правильно вчинила, поїхавши з Каєм у подорож. Хоч вона й була зла на нього, все ж має до нього почуття. Вона правильно зробила, що дала йому ще один шанс. Хочеться, щоб у них усе вийшло.
Люмен Белл, З коментарів повна картина не складається, якщо сам ще не читав ті глави (особисто для мене це саме так, коли не знаєш продовження). Спойлерів я не боюся — навпаки, вони додають маленької інтриги! Якщо ви обіцяєте, що далі буде гаряче — це чудово, я таке люблю) Обов’язково поділюся враженнями, коли дізнаюся, що ж там герої таке влаштують!
Якось неприємно боляче, навіть не знаю скільки ще болючих ударів можна витримати?! Я його не розумію. Я так хочу щоб вона була щасливою, Луна заслуговує)...без нього.
Milla Trus, Дякую!❤️Дуже буду чекати ваш відгук на наступну книгу) Якщо знайдете час❤️✨
Розділ 56: Відчувається, що героїня намагається втекти від болю через роботу. Вона ніби занурюється у справи, щоб не думати, не згадувати, не відчувати. І це так по-людськи — триматись за щось конкретне, коли всередині хаос. Але дуже відчутно, що її серце ще болить, просто вона ховає цей біль за звичними діями.
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
Не знаю, я описати свою реакцію))) На язиці крутяться тількі нецензурні слова щодо Кая) Я не хочу його більше пробачати! Ну не можна з такими секретами створювати нову родину. На що він взагалі розраховував? Я дуже зла на нього! А вам дякую за емоції❤️❤️❤️
Анна Лір, Ваша реакція безцінна!) Саме на таке я й розраховувала) Останній розділ - і продовження не змусить себе чекати❤️ Серія книг тільки починається❤️
Дякую, що повертаєтесь і проживаєте разом з героями їхній шлях❤️
Я не можу повірити що все так закінчиться! На ноті розбитого серця!
Людмила Каменецкая, Історія Кая та Луни точно не закінчиться так просто. Останній розділ відкриє остаточно всі карти) А після, буде нова книга... І сподіваюсь, що ви пройдете шлях героїв разом до кінця❤️
Бажаю автору подальших успіхів!
Люмен Белл, Дякую!
Тримаєте в напруженні! Цілий розділ без Кая, ох! Ну я навіть не знаю, я б уже мабуть не пішла ні на яку зістріч на місці Луни, бо ну скільки можна давати шанси! Якщо там дійсно є якесь логічне пояснення, краще б написав листа вже чи щось таке. Ну я все одно дуже заінтригована і чекаю продовження♥️
Анна Лір, Це було повідомлення від людини, яка точно допоможе Луні поставити остаточну крапку. І всі секрети стануть явні♥️
Коментар видалено
Або – “Вони знали все. До останньої коми. І все одно залишилися.” Так само і діалоги подекуди мають доволі штучний вигляд – починаючи з першого розділу: “потрібна турбота… зі смаком виклику”. Я не проти використання ШІ як такого, навіть для словесного втілення власних ідей – але здається, що історія стане живішою та оригінальнішою, якщо автор більше довірятиме самому собі.
Або – “Вони знали все. До останньої коми. І все одно залишилися.” Так само і діалоги подекуди мають доволі штучний вигляд – починаючи з першого розділу: “потрібна турбота… зі смаком виклику”. Я не проти використання ШІ як такого, навіть для словесного втілення власних ідей – але здається, що історія стане живішою та оригінальнішою, якщо автор більше довірятиме самому собі.
Загалом початок твору залишає двояке відчуття: текст без граматичних помилок, емоційний – але нелогічний вигляд з розповсюдженим сюжетним тропом “вимушений шлюб”, коли немає навіть приблизного попереднього пояснення, чому Луна погодилася. Помітний вплив ШІ – текст дуже вирівняний, що швидко втомлює при читанні, як і численні пафосні та неочевидні метафори: “міс“ може виявитися порожньою, а “просто дівчина“ – цікавою, глибокою, живою.“, “Зустрічі з татом завжди пахли стабільністю”, про матір Луни з її другом – “Вони виглядали як ті, хто пройшов війну – і вижив”. Взагалі жодного натяку немає, про що йдеться.
Загалом початок твору залишає двояке відчуття: текст без граматичних помилок, емоційний – але нелогічний вигляд з розповсюдженим сюжетним тропом “вимушений шлюб”, коли немає навіть приблизного попереднього пояснення, чому Луна погодилася. Помітний вплив ШІ – текст дуже вирівняний, що швидко втомлює при читанні, як і численні пафосні та неочевидні метафори: “міс“ може виявитися порожньою, а “просто дівчина“ – цікавою, глибокою, живою.“, “Зустрічі з татом завжди пахли стабільністю”, про матір Луни з її другом – “Вони виглядали як ті, хто пройшов війну – і вижив”. Взагалі жодного натяку немає, про що йдеться.
Розділ сьомий. Що ж, те, що наречений виявився їй більше ніж знайомим, додає інтриги. Надто пафосна фраза Луни – “Ти ніколи не питав, чого я хочу” – зважаючи на їхнє минуле) І оце речення – “раділа, що сьогодні не доведеться лягати завтра в ліжко з людиною, яку не знаю.” – то сьогодні чи завтра?) Не кажучи, що раніше вона теж не надто його знала) Та зрозуміло, що атмосфера була інша.
Розділ четвертий.
Луна страждає та розмірковує про “бізнес-план” та контроль – але поки неясно, в чому “бізнес” і нащо цей “контроль” її майбутньому чоловікові. Зрештою, навіть затяті “контрол-фріки” прагнуть завоювати кохання, бо людиною, яка щиро прив’язана, значно легше маніпулювати, ніж жінкою, яка вже до весілля мріє вбити нареченого – бо їй його нав’язали. Що ж то за вигода для нього, якщо дружина ненавидітиме і довіряти він їй не зможе?
Характеристика батька: “Адам Кларк, у свої п’ятдесят, мав усе: розлучення, бізнес, вплив – і доньку, яку любив.” – якось дивно заносити розлучення у список ”активів”. І тоді тим більш кумедна фраза Луни йому – “Можливо, ти забув, але шлюб – це на все життя”. Ну, для її батьків так не було. І дуже незрозуміло, як Адам просто поставив повнолітню самостійну дівчину в Америці чи Великій Британії перед фактом, що вона виходить заміж – і головне, що вона це прийняла! Жодних пояснень – що, як вона відмовиться? “Вбивство честі”, як у деяких ультраортодоксальних мусульманських країнах? І до чого тут “бізнес-угода”? Було б зрозуміло, якби дія відбувалася або в умовному Афганістані, або років двісті тому, коли шлюби переважно були нерозривними, жінка не могла вільно розпоряджатися собою, а чоловік, не будучи одруженим, здебільшого не міг будувати суспільну або політичну кар’єру – до того ж отримував за дружиною придане, а її батько – союзника в особі зятя.
Розділ третій. Коли Луна йде до офісу батька, діалог із Сідні раптом “виринає” нізвідки – наче читач має “побачити”, що в приймальні сидить секретарка, до того, як це написано.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати