У центрі роману — Северин Паламарчук, хлопець із чутливою душею, який із дитинства бачить світ через кольори, символи та людські емоції. Його життя — це низка загадкових і болючих подій, які формують його характер і тіньові сторони душі: рання втрата близьких, самотність, перші потрясіння та несвідомі пристрасті.

Зустрічі з жінками, що з’являються у його житті — як світлими, так і темними,— залишають відбитки, які визначають його майбутнє. Монастир, який мав стати порятунком, стає полем внутрішньої боротьби між вірою та тілесною природою. Злочин, який трапляється в тиші святих стін, оголює справжню сутність людської вразливості.

Про те, як випадковості складаються у точну симетрію нашого життя. Книга, що болить, оголює й залишає післясмак правди.