Ця невеличка збірка народилася завдяки одній людині. Не тому, що вона була бездоганною, а тому, що серед буденності щиро прагнула ставити Бога на перше місце.

Мене надихали її простота, щирість, дитяча довіра до Господа та вміння залишатися собою. Саме це стало поштовхом для цих віршів і рядків.

Це не історія про ідеальну людину. Це кілька слів вдячності тій, чий приклад нагадав мені, що справжня краса народжується там, де людина живе з Богом і не втрачає щирого серця.
Присвячено Софії Данюк