Серпень

Лишалась собою

Я дивився на тебе недовго -
Може, кілька хвилин, може, мить.
Ти про щось говорила спокійно,
І ти знала, про що говорить.

Я питав про звичайні речі,
Про навчання, про справи, про день.
Ти ж казала про все так просто,
Наче зовсім не знала проблем.

Ні, не те щоб їх зовсім не було,
Просто мир не лишав твоїх рис.
Ти про труднощі теж говорила,
Та вони не тягнули вниз.

І мене це дивувало трохи,
Бо навколо постійний неспокій.
Люди часто губляться в ньому,
А ти ніби лишалась собою.

А потім сміялась тихенько -
Не для всіх, не напоказ, не всім.
І те тихе, коротке «хі-хі»
Чомусь досі лишилось в мені.

Може, справа була не в усмішці
І не в погляді навіть твоїм.
Просто поруч з тобою здавалось,
Що цей світ може бути простим.

Подобається

#1051 в Різне
#147 в Поезія

Відредаговано: 29.06.2026