Я запитав, ти просто відповіла,
Без зайвих слів, як є, і без прикрас.
Сказала чесно, як ти розуміла,
А я читав уважно кожен раз.
Казала ти: «Люби, навіть як важко,
Це вибір бути поруч до кінця.
Коли не ставиш себе вище вперто,
А вчишся жити не лише для “я”».
І ти сказала, що буває страшно,
Не темрява, хоча й вона також,
А більше - загубити справжнє
І жити поверхнево, ніби лож.
Тобі ж важливе спілкування з Богом,
Не хочеш ти зійти у пустоту.
Ти віриш, що є шлях і є дорога,
Якою проведе Він по життю.
Ти вперто не трималася за плани,
Не гналася за шумом висоти.
Твоя надія не була далеко,
А в тому, що покаже Бог тобі.
Відредаговано: 29.06.2026