Редакція

Одного ранку Мирон Вежа, лексикограф, відкриває словник і бачить на сторінці білий проміжок — там, де мало бути слово. Не помилка друку. Не дефект паперу. Просто порожнеча.
Колеги сміються: перевтома, друкарський брак. Дружина каже, що він дивиться на світ крізь рану. Тільки молода дослідниця Лада погоджується пошукати разом — і в корпусах, архівах, резервних копіях їх чекає та сама порожнеча.
Скоро Мирон починає розуміти: зникають не просто слова. Зникають людські стани, яких ці слова тримали можливість. І хтось робить це навмисно.
«Редакція» — новела про мову як умову існування світу і про те, як тиранія приходить не з забороною, а з методичкою.