Осколки її душі

Раз Асіє дали відпочинок, вона прийшла до дому раніше. Трішки пізніше після обіду зайшла до дому.
— привіт всім) є хто дома? - крикнула на двох поверховий будинок, стягуючи із себе не комфортні каблуки.
— Асіє? Ти чого так рано? - прийшла із кухні обнявши дівчину.
— Мені дали відпочинок, аж цілий місяць.
— що? Нарешті ми зможемо провести із тобою час).
— так Лейла)... Я так втомилась ходити на цих каблуках - із втомою Асіє сіла на пуфік, який стояв в прихожій.