4 глава

В вечері зібравшись до дому Асіє покликав директор.

 — Асіє прошу можеш заходити.

— Доброго вечора. Пане директоре. Ви хотіли мене бачити?

— Ти за скільки часу ні разу не брала відпочинок. Ти змучилась перебувала тут майже кожен день.

— Я просто люблю свою роботу. 

— А ми раді таким працівникам, як ти, Асіє тоді відмови не приймаються і ти ідеш відпочивати, забравши премію.

— Добре,  директоре дякую вам.

— Це тобі дякую Асіє.

Дівчина посміхнулась і пішла.

Прибравши кабінет, Асіє завітала до  бухгалтерії і їй виписали премію і зарплату.

Асіє давно купила собі будинок, з нею також проживають Артур і Аліна.

Раз Асіє дали відпочинок вона прийшла до дому, раніше. Трішки пізніше обіда вона зайшла до дому.

— Привіт всім є хто дома? — крикнула Асіє на двох поверховий будинок, стягуючи із себе не комфортні під бори. 

— Асіє? Ти чому так рано прийшла до дому? — подруга прийшла із кухні і обійнала дівчину.

— В мене відпустка на цілий місяць.

— Що? Ти нарешті можеш провести час з нами) 

— Так Аліно) я так втомилася ходити на цих підборах, що капець — із втомою Асіє сіла на пуфік який стояв в коридорі.

— Розумію дівчинко, але робота така, а давай зараз сходимо поїмо? Я зробила твою любиму лазаню.

— Де багато сиру?

— Дуже багато, як ти любиш.

— Добре тоді накривай, а я піду перевдягнуся.

Асіє піднялась в свою кімнату і відкрила шафу. Вона найшла те, що їй було необхідним. Взяла великі широкі штани і чорний топ, вона вдягла велику плюшеву в'язану кофту, яку зв'язала їй мама. Коли у дівчини були тяжкі дні то вона вдягала її вона хотіла відчути підтримку батьків і хоть вона велика в 4 рази ніж Асіє.