1 глава

Минуло 2 неділи після смерті батьків цих невинних дітей. Вони сиділи на дивані прижавшись один до одного в тиші, але цю тишу потривожила Асіє.

— Брати...  давайте ніколи ніколи не будемо покидати один одного...  я не витримаю і ще одной втрати... 

— Ми із всим впораємось, сестричко ми сильні так відь? - скрізь емоції відповів брат Кадир. 

— Я ніколи вас не покину. Ні- ко- ли! Ви — самі найважливіші та найцінніші, що у мене залишилось.

— Ми завжди будемо триматись разом, так відь?

— Звісно сестричко — відповів Омер, та обнялись вони.

З тої розмови минуло 2 дні. В двері постукали, Кадир відкрив її, налякався. 

— Кадир Ерен? 

— Так, щось трапилось? 

— Ми прийшли по Асіє Ерен. По даним нам прийшло, що ваших батьків не стало і вона неповнолітня. Зараз ми її будемо забирати під опіку — після своєї промови вони увірвалися у будинок. 

— Як забираєте?! я за неї придивлюсь, не забирайте мою сестру! — намагався до кричатись до них хлопець, но нічого він не міг зробити. Вони увірвалися у кімнату Асіє, сказали щоб вона збирала речі.

— Брат що відбувається? Хто це? — дівчина вибігла і влетіла в обійми брата надіївшись, на захист.

— Сестричко... це органи опіки. Ти нічого не бійся, добре? Збери речі, поки ти будеш із ними, я зберу документи і буде в мене опіка, добре?

— Я не хочу із ними їхати. Кадир, Омера також заберуть?! 

— Омеру через 2 неділі буде 18, його не будуть забирати... Сестричко, ти чуєш мене? Ми всі будемо разом. Я заберу тебе, обіцяю! 

— Добре... не залишай мене там! Будь ласка! 

— Не покину тебе сестричко! Збери не обхідні речі і їдь із ними, а я поїду заді. Ти нічого не бійся, я заберу тебе і все стане на свої міста, ясно? 

— Добре... — Дівчина лише міцніше прижалась до брата в обіймах. Її трусило від страху, а і ще від того, що Кадиру не дадуть опіку і вона більше ніколи не побачить братів. 

Скрізь цей весь хаос вона, не помітила як сидить вже в автомобілі. В ньому настільки було тісно, що із-за страху і паніки вона почала втрачати свідомість. Стінки давили на неї, тим паче на грані стресу це було в 5 разів страшніше.

Далі буде ❤️ 💫