Не можна було не закохатися (воїне кохання, зачекай мене!)

Я захлинаюся від кохання, задихаюся, бо нічим дихати. Почуття переповнюють мене. Краще за все розкаже про кохання лише та, яка вже не стримує цих почуттів, бо вони рвуться назовні, розриваючи всі існуючі межі. Невже я знову закохалася, коли вже вважала, що жоден чоловік мені не подобається? Коли чоловік ставав огидним, якщо його уявляла у ролі коханого, бо одразу вспливали спогади про те, які ж вони безпомічні без втручання та турботи жінки. Одна раптова зустріч змінила все. Я зустріла воїна кохання, який вирішив довести мені, що треба продовжувати закохуватися, бо без цього життя нікчемне. Він вистрелив своєю стрілою, як той Святий Валентин, але не в моє серце, а в зірку кохання, яка освітлює шлях та гріє усе живе на цій планеті. Але я закохалася не в першого зустрічного, а в нього самого