Належу йому

Вирушаючи з хлопцем на відпочинок, я ніяк не очікую, що коханий зрадить мені і віддасть в руки таємничого і лякаючого незнайомця. Я чекаю від нього чого завгодно, але вже точно не дивного питання:
- З дітьми ладнаєш?
Злякано киваю у відповідь, скоса поглядаючи на вікна і плануючи свою втечу.
- Прекрасно. Завтра мій юрист підготує всі документи. У тому числі договір про нерозголошення. Хоч словом проговоришся комусь - повернешся туди, звідки тебе забрав. Зрозуміла?
- Так, - відавлюю з себе, все ще не розуміючи про що йдеться.
- Дитяча кімната праворуч.
- Яка дитяча?
- Ти слухаєш про що я тобі кажу? Моїй доньці потрібна тимчасова няня. І у тебе є шанс підзаробити трохи грошей на зворотний квиток, - криво посміхнувся він, дивлячись на мене колючим поглядом.