406 832
“※ Невипадкові випадковості ※”
Анотація до книги "Фантомна довіра"
Реальна історія. Україна. 90-ті. Вона — студентка. ВІн... причетний до продажу радянської зброї за кордон.
Бажання змінити рід занять змушує Його розпочати розслідування, котре виявить несподівану правду про ВСЕ.
На початку історії Він — учень випускного класу, Вона — дівчинка, котра стала жертвою небезпечних жартів своїх однокласників і мало не загинула. Він її рятує. Ця подія пов’язує їхні життя і роз’єднує водночас.
Чи зможуть вони бути разом, зустрівшись через роки? Чи все-таки його робота несумісна з сімейним життям?
Імена і місця подій — ЗМІНЕНО.
Книга БЕЗКОШТОВНА, але ви можете подякувати автору вподобайкою =)
Бажання змінити рід занять змушує Його розпочати розслідування, котре виявить несподівану правду про ВСЕ.
На початку історії Він — учень випускного класу, Вона — дівчинка, котра стала жертвою небезпечних жартів своїх однокласників і мало не загинула. Він її рятує. Ця подія пов’язує їхні життя і роз’єднує водночас.
Чи зможуть вони бути разом, зустрівшись через роки? Чи все-таки його робота несумісна з сімейним життям?
Імена і місця подій — ЗМІНЕНО.
Книга БЕЗКОШТОВНА, але ви можете подякувати автору вподобайкою =)
Зміст книги: 39 глав
524 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікава книга! Викликає сильні емоції. Герої настільки справжні, що майже, як ходила до них у гості у свою юність))). Прочитала з захопленням. Як редактор у минулому, я уявляю, яку роботу ви провели, щоб її створити. Ви неймовірно талановита письмениця! Бажаю вам успіху і надалі!
Читала із захопленням, особливо враховуючи, що я теж росла в 90-ті. Дуже дякую Вам, автор, за Ваш талант. Чудова книга.
Наталія Кулькова, дякую за відгук)
Це неймовірна книга,життя набагато цікавіше за вигадки,дуже дякую за вашу працю, безсонна ніч вартувала того щоб прочитати цю несподівану історію?
Іванка Кітовська, рада, що сподобалося)
смс сі
Lesia, це шифр? =)
Дуже сподобалось, щиро дякую за вашу роботу)
Одна з найкращих книг, що читала на цій платформі!
Anna Orexova, дякую за відгук)
я надіюсь лора поборола онкологію. Книга супер! Як щоб у мене була б можливість я би хотіла побачитись з героями.
Marta, поки що її аналізи в межах норми. Ваше бажання зрозуміле, бо після прочитання виникає відчуття, що ви їх знаєте, але насправді — ні.
Ці вкраплення "язика" деяких персонажів додають штрихів до портрета, а в наш час - тим більше на контрасті !
Іра Сітковська, так записувати «язик», то ідея мого друга) ВІд початку там було інакше все оформлено.
Дуже дякую. Дуже цікава книга.
Наталия Гребченко, дякую)
дуже цікава книга. Дякую Успіхів вам .
Наталия Гребченко, дякую)
Перечитую вже не вперше, а емоції завжди через край. І сумно, і весело, і болить, і радієш за головних героїв. Дякую Вам за те що написали цю історію, а ГГ дякую що поділилися. Є над чим подумати і дещо переоцінити. Натхнення Вам на нові шедеври, бо кожна Ваша історія це шедевр. Здоров’я Вам і ГГ. Миру всім нам.
Наталія Катуна, дякую за добрі слова і побажання)
Як кажуть, щоб з людиною зійтися,треба з нею спочатку розійтися, тоді видно справжнє обличчя, а не маску. Як у Руслана, за всі його слова після клубу...дайте хоч за горло потримати )
Лана Вернік, )
Історя з Русланом взагалі крінж....
Лана Вернік, Хм...цікаво...
Попалась, Наядо...)
Іра Сітковська, попалася)
Неймовірно написано/!роман не схожий на інші .дуже кропітка праця автора,де задіяні факти (...).Дякую за роман.
Єдине,що дуже засмутило.,що Стефан таки мав іншу...( А весь роман він був надійний-чоловік ...,а потім оп,і на тобі))не забов'язувала ж фурія його спати з Маргаритою((цей момент дуже болісний в романі
Лана Вернік, В такі моменти хочеться бути чоловіком )) бо у жінок все складно і той самий " оргазм у голові", я тільки почала читати, але от Лора не могла і наче віддавала борг з Русланом...
Дякую авторці за прекрасну історію кохання Стефана і Лариси,яка пройшла через численні випробування,змогли бути щасливими не дивлячись ні на що!БАЖАЮ НОВИХ ЧУЖОВИХ ІСТОРІЙ!
Лідія Федяй, ))
Перечитала книгу вдруге, читала ще до війни. Складна, емоційна історія, дуже шкода Лору, маю надію, що вона щаслива. Вчинки Степана викликають неоднозначні емоції, чомусь мені здається, що по- справжньому він її все- таки не кохав. Роман надзвичайно цікавий, читаєш і відчуваєш себе реальним свідком тих подій. Люблю читати книги великого обсягу. Твори пані Лани перечитала усі із величезним задоволенням, певно на букнетті немає більше такого автора. Буду перечитувати " Межі пристойності".
Лана Вернік, ....
Хочеться прибити ту " подругу", яка вбила у голову Лори, що та фригідна...але читаю далі
Лана Вернік, Так, але часу б...можливо, у 2 половині серпня буде більше !
Книжка просто супер
оксана тимошенко, дякую)
Супер книга . Дякую !
Оля Рыбянцева, дякую за увагу)
Чудовий твір!Дякую!!
А розуміння того, що на реальних подіях,викликає мурахи!
Людмила Мартинчук, краще б всі ці події були вигадкою...
Книга справила величезне враження, навіть трохи важко читалося через наплив емоцій. Я звичайно знала,що в 90-х Україна продавала радянську зброю, але масштаб цього явища і перед усім те, що нею робилося в Африці, вибив мене з колії. Ви зробили величезну роботу, збираючи ці всі факти до купи, дякую. Дуже шкода було Лору, як вона це все пережила і вистояла, витримала, піднімалася і йшла далі...Дуже вдячна Вам за вашу творчість, натхнення Вам і цікавих людей з їхніми неповторними історіями. Окремо міцного здоров'я Лорі, вона сильна і впорається з усім.
Inna Cierajewski, над цією книгою працювалося найскладніше, це правда, але і ця пара — моя улюблена )
Дякую за побажання і мені, і Лорі.
Мені сподобалось ! Але змусило задуматись про деякі речі , про які раніше навіть не здогадувалася ! Дякую !
Валентина, дякую, що поділилися враженнями)
Дякую!
Алла Логвиненко, будь ласка=)
Цікава і захоплююча книга! Дякую!
Наталія Палка, дякую за коментар)
Захоплива історія
Оксана Сокол, дякую)
Лана Вернік - я з такою цікавістю прочитала ваш роман, навіть не очікувала. Прочитавши, я почала усвідомлювати скільки ж треба було авторці перечитати , передитись , проаналізувати факти. Цей роман наштовхнув мене на думку про ресурс воєнний України після 1991 року, І як його "ділові" розтягали, щоб програвати за вечір до 100 тис. Степан - не є принц, він заробляв як для себе , так і на "ділових". Дякую за історичну правду - як розкрадають Україну. Ви, мабудь, журналстка, бо багато інформації з газет і фото з журналів.
Алла Литвин, я перечитувала й уточнювала лише певні моменти з розповіді головного героя. До книги потрапила лише інформація, яка свого часу потрапила в пресу. Багато фактів лишилися в чернетці.
Степан не принц, він і не претендує. У розвідці взагалі нема людей в білих рукавичках.
Я не журналістка, у мене юридична освіта.
Лано! Ви чудова авторка, читаючи ваш роман я неначе побувала в дитинстві. Усе описане вірно, тяжкі були часи, і не дай Бог, знову вернутись в ті часи , коли вони вважали себе кращими за всі нації, що входили до СРСР. Анекдоти складали, висміювали, ненавіділи. Роман вичитаний , ніде жодної помилки не зустріла в тексі, що не може не радувати. Не читала ваш твір раніше , зізнаюсь , тільки тому що він великий. Але коли почала ...роман легко читається!!!
кафедра Економіка підприємства, дякую за коментар) минуле не повернути, як би хто там цього не бажав...
Помилки й одруківки є, поступово виправляю) мабуть, ви зачитувалися сюжетом і не помічали їх)
Така дитяча казка. Так і не дочитав. Це ж не детектив.
Григорий Лобачёв, ніколи не читала дитячих казок про контрабанду зброї і кокаїну, ну, але все може бути в цьому світі. Дякую за коментар.
А аудіоверсії цієї та інших ваших книг не планується ? Мені важкувато читати такі обсяги саме в електронному вигляді...тому цей твір досі в черзі...
Іра Сітковська, поки що не планую озвучення жодної книги.
— Наприклад, коли потрібно стріляти у терориста через заручника.
— Як через заручника?
— Отак. Прямо крізь людину.
— Таке буває?
— Є така практика. Іноді, щоб врятувати людину, доводиться зробити їй дуже боляче.
Цей діалог — суть їхньої історії. Нарешті я осилила цю книгу повністю. Дякую.
Dana Boiko, якось так.
Вашому твору 10 з 10. Дякую за отримане задоволення.
Тетяна Гомонюк, дякую =)
Знаєте, дозволю собі трохи про особисте. Сам був відмінником і, впринципі, став цікавитися дівчатами після кількох курсів університету, а до того були екзамени, спорт, змагання та інше. Скільки людей обмежують себе лише сексуальними інтересами, забуваючи, що це лише інструмент, а не суть відносин. Та це питання не лише молодих, а дехто примудряється поринути у вир подій далеко в поважному віці. Чесно кажучи, було важко читати. Не через стиль написання (він хороший) а через порушену проблематику і розуміння того, що люди насправді так думають.
Загалом, всі ми не без гріха, але нестися на всій швидкості в бетонну стіну... Так, захоплююче і цікаво, але всі розуміють, що буде потім, а воно буде, в будь-якому випадку.
Цікавить наскільки тепершня молодь концентрується на відносинах, навіть у дитсадках скоро будуть пари. Потім вони дорослішають, але стають холодними і навряд хтось з них зможе по-справжньому любити. Боятимуться. Хоча, хто знає.
Від мене лайк, але цікаво було почитати про жінок і їх світ з іншої сторони. Книга велика, гризтиму частинами...)
Zinkevych Ihor, Дуже цікаве ваше враження.
Прочитала вже вдруге (перший був у 2020 році). Дякую автору!!! В реаліях сьогодення книга «чіпляє» глибше. Сподіваюсь, незабаром мрія всіх українців здійсниться, а головні герої нарешті будуть разом!
Лано, дякую за всі Ваші книги … і чекаю нових!
Ольга Маковська, сподіваймося і працюймо на перемогу.
Неймовірна книга, прочитала на одному подиху. Вболівала за героїв, місцями плакала... Емоції розбурхані. І важко розуміти зараз, що діялося тоді в 90х . Щиро дякую автору!
З нетерпінням чекаю нових книг! А до екранізацій недалеко!
Надія Кутрань, дякую)
Нову книгу почну лише коли знатиму, що матиму на неї час. Оновлення раз на тиждень читачів не влаштовує.
Мені дуууууже сподобалась книга,емоції зашкалювали,шкода Ларису що натерпілась багато,а Тоня з самого початку було зрозуміло що піде по рукам.....
Вікторія Пиж, дякую за коментар)
Тоня шукає щастя як уміє. Сподіваюся, що знайде.
Дякую, дуже сподобалася книга.
Світлана Матюша, і Вам дякую за увагу)
Зачепила історія Тоні. Миле дівча, гарна подруга, трохи легковажна, та то таке. Чому ж потім від неї всі відвернулися? Ну образились на матір, злякалася, наробила дурниць. Здається що спілкувалися з нею, бо так було зручно, а далі - кожен за себе. Шкода, що не зустрівся їй Семен Олексійович, не дав слушної поради. Звісно, вона нікому не скаже,проте це дуже боляче.
Лана Вернік, Тоді вибачаюсь. під час читання намалювалося така картинка. Лора поринула в материнство і сімейне життя - тут без питань. А з Бакеро - симпатія, закоханість, все що завгодно, але не кохання. Тому так і сталося.
Роман дуже цікавий чи історіями доль чи різноманітними фактами))) Дякую, що поділились нею. Протягом читання ловила себе на асоціаціях, ніби сиджу вдома з мамою і за чашкою чаю слухаю розповіді про знайомих мені людей (або й не дуже знайомих). Мені взагалі цікаві різноманітні життєві історії. Оці всі заздрощі, плітки, тупі упередження наше сьогодення, наше минуле і майбутнє. На превеликий жаль.
Інколи, читаючи про війни в Африці і дивлячись на теперішній стан справ, єдина думка: землю не врятувати - ніколи не можна було і, очевидно ж, не вдасться. Людська природа незмінна(((
В мене життя значно нудніше, аніж в Степана (Богу дякувати, ахах), але його роздуми буквально ідентичні моїм. Добре, що природою в людину закладено любов до життя, бо з такими поглядами далеко не заїдеш. Окреме дякую за максимально адекватний текст, діалоги і реалістичних героїв. Натхнення вам в подальших починаннях!
Хелена Власенко, дякую за коментар =)
ГГ складна особистість, частину його роздумів довелося дипломатично оминути, бо на них поширюється заборона платформи... =) Але Ви праві, життя він любить, і воно любить його.
Легко читається, дякую.
Якби цю книгу в друці!
Татьяна Псевдоним Шпаковская, Так!
Емоції через край! Книгу взялась читати знічев'я...чомусь очікувала історію Принца і Попелюшки...І приємно помилилась! Та вкотре переконалась, що читати Ваші книги - особливе задоволення! Переживати з героями їх почуття та емоції, дивитись на ситуації під різним кутом і бачити, що біле - не завжди біле, а чорне - не завжди чорне. Життя - штука складна. А в буремні 90-ті - ще й небезпечна. Тоді, ще дитиною, я багато чого не розуміла і не помічала в силу свого віку. Пізніше, в студентські роки - особливо не вникала. Модним було твердження - "я людина аполітична". А після подій 2014 року поступово прийшло прозріння. Лана, у вас фантастично вийшло викласти хронологію подій з усіма поясненнями та додатковою інформацією! При цьому показати життя, як простих так і не дуже "простих" людей...(Мій внутрішній перфекціоніст в шаленому захваті!). В одному з коментарів зустріла фразу " книжкове похмілля" - оце точний стан моєї душі! Книгу - "проковтнула" на одному диханні і досі не відпускає...Натхнення та легкого пера!
Катя Купрейчук, дякую за коментар)
Під час роботи над цією книгою я теж багато про що дізналася, бо аполітичність мене теж зачепила колись...
Ломка після книги присутня, це правда, і нічого з цим не поробиш.
Дякую за побажання!
Я читала книгу пів року тому,і знов її перечитую.І знову хочу повторити свої слова,ЦЕ ШЕДЕВР!Після Ваших книг не можу читати інші,захоплюють.І знаєте,я теж є власницею різних очей.Реакція людей доволі різна і в наші дні.Дуже цікаво за цим спостерігати,кого це захоплює,а кому не приємно.Та мені мої очі подобаються.
Катя Франчук, 100%
Лано ,скажіть,як справи в головних героїв?
Лана Вернік, Стосунки на відстані Доля
Ще щось неймовірне,книга захоплює!Натхнення автору.
Марина Севостьянова, дякую за побажання =)
класс
Микола Семенюк, дякую)
От цікаво, в якому з героїв Ваших книг захований автор?)
Oleksandra Shkutova, У цій книзі мене нема, я є в наступній книзі циклу під своїм іменем. Ви мене не пропустите=)
Вкотре перечитала вашу книгу. Вона неймовірна!
В часи війни багато фактів сприйняла зовсім інакше. Масштаби розкрадання зброї вражають... Розуміння того, що поки існує ринок зброї, доти будуть війни - практично доводить до сказу, бо з цим ми нічого не можемо зробити.
В теперішній період з книги найбільше зачепила фраза Степана в одній з розмов з Лорою, що в нас війни нема поки що...
Дякую, що ви пишете такі неймовірні книги!
Чекаю ще з нетерпінням!
Світлана Горинь, будь ласка) Скоро повернуся на цю сторінку.
А тут можна десь на сторінках зустріти Артура ДО подій Межі пристойності?
Напевно б вистачило б на окрему книгу фактів, там же і зайняття танцями й купа розбитих сердець)))
Татьяна Псевдоним Шпаковская, зі Златою Артур познайомився в червні 2006 року, а знову зустрів через чотири роки.
З Степаном він познайомився вже після початку АТО.
Дякую за книгу, прочитала на одному диханні, неможливо було відірватися.
Алла Білоус, дякую за відгук =)
Сподівалася на детектив, а більше схоже на мелодраму, початок був цікавим, а потім те саме: постільні сцени, сльози, трагедії... Далі читати не цікаво.Так що "на любителя"
Татьяна Лукина, читати безкоштовну книгу чи не читати — читач вирішує сам, повідомляти про це автора зовсім не обов'язково, але дякую, що повідомили.
Історія для книги взята з життя розвідника, і в ньому (о, жах!!!) відбувалися постільні сцени, сльози і трагедії... як і у більшості людей, бо розвідники теж ЛЮДИ, а не бездушні машини на службі. До того ж описані моменти внесені до книги, щоб показати певні риси характеру ГГ, а не тригернути когось їхньою згадкою і зіпсувати очікування екшену.
Книга безкоштовна, тож фінансово ви не постраждали. Ходіть здорові =)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати