180 166
“※ Невипадкові випадковості ※”
Анотація до книги "Світанкова кава"
П'ять подруг по 18+. Дівчата дуже різні, та об'єднує їх бажання ЯКНАЙКРАЩЕ робити власні "помилки молодості":
— Закохуватись у всіх підряд? — ТАК!
— Думати лише про себе? — ЗВИЧАЙНО!
— Насолоджуватися життям? — А для чого ж ще жити?
— Думати про наслідки? — На це немає часу!
Дівчата люблять обговорювати та порівнювати чиї “помилки” КРАЩІ.
Перше кохання, перший секс, відкриття, розчарування, зради, вірність, трагедії, втрати, що випалюють душу та бажання жити… але є подруги, котрі витягнуть з найглибшої ями до світла і щастя… навіть силоміць.
Імена і місця подій — змінено.
— Закохуватись у всіх підряд? — ТАК!
— Думати лише про себе? — ЗВИЧАЙНО!
— Насолоджуватися життям? — А для чого ж ще жити?
— Думати про наслідки? — На це немає часу!
Дівчата люблять обговорювати та порівнювати чиї “помилки” КРАЩІ.
Перше кохання, перший секс, відкриття, розчарування, зради, вірність, трагедії, втрати, що випалюють душу та бажання жити… але є подруги, котрі витягнуть з найглибшої ями до світла і щастя… навіть силоміць.
Імена і місця подій — змінено.
Зміст книги: 61 глава
835 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩиро дякую Лано, за неймовірні емоції. Перечитала втретє. Вперше ще придбала на літнеті. Тепер знову не змогла пройти мимо. Буду по другому колу всі ваші книги купувати, тому що читаючи їх, немов би сам знаходишся десь поряд і все проживаєш разом з ними. Творчого натхнення вам, авторе!
Алена Войткевич, дякую за коментар, але цієї книги ніколи не було на літнеті, вона завжди була тільки тут, на Букнеті. На літнет я колись давно починала викладати «Межі пристойності», дійшла до половини, а потім видалила і більше ніколи нічого там публікувала.
За побажання дякую =)
Дякую, дуже сподобалось!
Anna Orexova, дякую за відгук)
Неймовірна книга, як і всі Ваші роботи Лана. Вони мій наркотик))) Історія життя та кохання Олесі і її подруг,це відображення життя цілого покоління молоді 90-х років, іх проблем, побуту, впливу оточення та багато інших факторів. Дякую Вам за такий ностальгічний екскурс в історію та подаровані емоції, є над чим задуматись та порадіти.
Надежда Красуля, «часи були дурні й веселі» ©
Дякую за відгук)
Перечитала всі ваші книги по другому колу,дякую Вам ,вони чудові.
Людмила Осійчук, дякую за відгук)
Дуже класна книга, почала читати і вже не відірвалася до кінця, дуже дякую за неймовірні емоції. Натхнення Вам і вітання для подруг. ♡
Inna Cierajewski, дякую, передам)
Зловила себе на думці, що щось я ще у Вас не прочитала). І от прочитала "Каву", як і всі ВАші книжки, на одному диханні). Насправді ,перетинання доль героїв і 20-ти річних дівчат з 90-х , і знову у мене затьохкали мої спомини з тих часів. Було приємно прочитати про Степана з ФД. Головні героїні -дівчата- такі різні, але ж які вони дружні!!! Знову ці дитячі страхи і мантри, втручання батьків і така класна Ольга. Все так перетинається між Вашими творами, що нагадує славнозвісну "Санта-Барбару" ))). А Лана -це Ви? Наснаги Вам , Лано, у творчості! Читаю наразі "Активний пошук"
Iryna Semeniuk, так, Лана — це я)
Дякую! Книга шикарна! Герої реальні, персонажі цікаві усі без винятку, історія переплетення їх доль - це і є саме ЖИТТЯ. Натхнення авторці на нові твори!!!
Ольга Клюцевська, дякую за коментар і за побажання))
Дякую Лано,вибачте ,що не коментувала,бо читала і. ні на що не переключалися .Доля дівчат дуже різна,,їх матері виховувались ще в совку,і життєві цінності були інші і вони хотіли ,щоб і дочки так жили.
Доля Рмана старшого вражаюча ,складна,добре ,що старша дочка його прийняла,і щаслива з Тарасом.Сама впевнена ,розумна,із своїм світоглядом серед подруг Ольга,вона розум їх дівочої компанії.Романа Бондарчука шкода,.
Але життя продовжується,і кожна з них тепер щаслива по своєму.
Lydmila, дівчата геть різні: Лариса дуже обережна, навряд чи вона влаштувала б стриптиз, опинившись не на тій співбесіді, а от Олеся здатна йти ва-банк, що вона робила не раз навіть за описаний у книзі період.
Пригоди Олесі в клубі вражають ))..що далі?і хочеться, щоб з Романом все склалося!
Лана Вернік, Дуже переживала за неї з Романом і рада за них!!
ох, а про такі залежні стосунки як в Оксани та ще й без перспектив читати мені завжди важко... і от результат. тепер - церква і віра - наче надія? Але чомусь тривожно...
Лана Вернік, Так!
Дочитала!Дякую за цю історію, неймовірні переплетення доль! Історія Романа(який з Олесею) - це Диво...
дуже шкода другого Романа ...
Жіночі ( дівчачі ) типажі та характери різні та цікаві! Ольга вражала своєю нестандартністю( не будувати романтичних ілюзій в голов) і відсутністю рожевих окулярів )) Давала цінні поради про стосунки ,от тільки не всі хочуть та можуть до них дослухатися...
Іра Сітковська, Оля і зараз людина-локомотив =)
Тікають курчата , головне годівля й утримання))
Розмови дівчат не для чоловічих вух ))
Тільки шаблю свою тикає )
Іра Сітковська, цитати =)
Як і інші книги- просто супер!
Неперевершено,реалістично,живо.Читаєш і проживаєш всі події разом з героями,тим більше,що 90-ті переживала студенткою,і всі події тих років знаю не з переповідок.Особливо радує,що Ви чудово обізнані з історичними подіями наших прекрасних міст і селищ.
Дуже дякую за пречудові книги.
Людмила, дякую =)
Це не я обізнана, це герої обізнані, а я лише записую все з їхніх слів =)
У мене враження, що мова про Боярку і Тарасівку… ?
Лана Вернік, ну, про склозаводи в Київській області знаю два - Пісківка і Гостомель.
Гостомель заблизько, а дівчата довгенько їхали електричками. Була в Пісківці біля склозаводу, який нині лише банки виготовляє, поруч кілька багатоповерхівок. Чомусь всю історію асоціювала саме з цим селищем.
Я в захваті від обох книжок!
Цікаво, як склалася доля у Марка і Лани? Розкажіть, будь ласка)
Катерина Лабушняк, якщо Ваш знайомий син дипломатів, вчився на хореографа за кордоном і зараз у ЗСУ, то, можливо, це він =)
Дуже класна історія! Натхнення безмежного!
Marinka Vlasenko, дякую за побажання =)
От круто ви пишете. Ваші історії про звичайних людей з незвичайними долями. Продовжуйте писати. Натхнення вам і успіхів!
Галина Шевців, дякую =)
От круто ви пишете. Ваші історії про звичайних людей з незвичайними долями. Продовжуйте писати. Натхнення вам і успіхів!
глава 25... здається, що мізки у Одесі - як у курки....
хоча можливо це лише вік ....
Tussy Zaitseva, Олесі?
Хороша історія, прочитала із задоволенням. Шкода що в епілозі не згадали Марка
Тетяна Бідна, дякую)
про Марка планувалася окрема історія, але тоді не склалося, а зараз він воює, тому поки що питання підвішене.
Прочитала три ваші книги " Межі пристойності", " Фантомна довіра" і сьогодні закінчила " Світанкова кава". Це щось неймовірне! Я в захваті! На одному диханні, не можна зупинитись навіть на сон.. Смакувала кожною сторіночкою! Неймовірно цікаво, зворушливо, життєво, повчально, правдиво і глибоко! В окремих моментах плакала. Щемно. Хочеться продовження, ще і ще! Не можу відійти від прочитаного ! Чи є продовження? Порадьте, що ще можна почитати із вашої творчості? Чи можна ваші книги купити на папері? Лано- ви мій кумир!
Наталья Неруш, "Хибні мантри" - нещодавно завершена книга
паперова версія є у "Туману" та "Межі пристойності"))
Все прочитала я Вашу книгу, книга просто БОМБА. В ній отримала купу отримала купу емоцій як позитивних, негативних ,розчарованих так і для себе виділила які особливі моменти для подальшого (горіхову Ольги настоянку я точно зроблю) в житті. Правда після неї ніяк не можу почати іншу книгу (дуже близько взяла до серця смерть Романа)
Алла Литвиненко, я не з Черкас, все моє життя крутиться довкола Києва)
посилання на сомережі є в кінці останного блогу.
Я вже боюсь починати читати Вашу книгу:)
Лана Вернік, Бо знову загублюся в вашій книзі як в попередніх, це ж як наркотик:)
Він що невиліковно хворий? Чи то оті страшні травми забирають життя? Я у шоці. Олеся мабуть налякалася страшенно. Ось чому Роман останнім часом якийсь дивний.
Людмила Азорская, ще не дійшла до цієї історії, але коментарі дуже емоційні!
по-моєму ця Олеся трішко "того"...з сприйняттям слів в неї не дуже
Марина Шевченко, ніхто не ідеальний)
Дуже дякую: ))
У 44 розділі йдеться про лікаря, Семена Олексійовича, який згадується у "Фантомній довірі". Тоді він у Лори запитав про уролога, щоб почати бесіду і розрадити засмучену дівчину, а не у цій книзі Олесю. Я правильно зрозуміла, чи щось наплутала?
Галина Бас, наплутали)
цей лікар є тільки у СК, і про уролога він запитував саме Олесю. Це шоста глава.
Синхронізувала і все з'явилося))))
Галина Бас, рада, що проблема вирішилася)))
Добрий день! Я оплатила книгу, але з 11 розділу не маю доступу до книги. Дякую за допомогу!
Яка я рада, що відкрила ще й цю книгу автора. Здається, така проста історія дівчат, але все так життєво. Переживаєш за кожну з героїнь. Повторюсь, бо вже писала схожий коментар до іншої книги автора, але ця книга ніби оповідь автора про своїх знайомих, їх історія. Цікаві у вас друзі є, такі не прості у всіх історії. Дякую за епілог із коментарем про долі героїв зараз. От читаю вже вашу третю книгу, роблю висновок, що от люди того часу відрізняються від сучасної молоді. В свої молоді роки герої вирішували не легкі проблеми долі, допомагали один одному, не кидали. Зараз така дружба рідкість. Чесно, заздрю автору і її колу спілкування, бо це мабуть казка, чути такі неймовірні історії долі простих людей. Дуже правильно передано сутність "віруючих людей", бо чесно, оцей осуд жінок... І тільки зараз до мене дійшло, що всі ваші героїні різні і вони як "Секс і місто", тільки так життєво і в Україні, по звичному для нас. Бо всі абсолютно різні, у всіх свої історії кохання і щасливий чи не дуже кінець. Дякую автору за цю книгу, буду читати ще й інші книги автора, бо поки це моє одне з найкращих відкриттів сучасних укр.авторів) П.С.Надіюсь, після перемоги всі книги зможемо купити надруковані)
Таісія, дякую за такий теплий коментар ❤️
Ваші книги неймовірні! Їх не хочеться прочитати швидко, їх хочеться смакувати, перечитувати знову і знову кожен рядок, запам'ятовувати кожен момент. Книги тримають в зацікавленості від першого до останнього рядка. Дякую вам за вашу працю! Натхнення вам!
Юлія, дякую за коментар і за побажання)
Прочитала всі книги ще минулого літа. і от тільки зараз зрозуміла, що вони з часом дають багато переосмислити, відчути.... Світанкова кава, мабуть, найулюбленіша. чомусь згадала про героїв сьогодні і вирішила залишити коментар. Прочитавши після сотні інших книг, будучи вже далеко від України, розумію, що емоції, подаровані мені тоді, залишаються зі мною десь у серці. Дякую Вам.
Наталія Сербенюк, і Вам дякую за відгук ❤️
Приємно читати, що книга запам'яталася.
Господи, який кайф читати і розуміти хто такий Роман Бондаренко і хто такий Бонд і взагалі я просто не можу)))))
Лана Вернік, таааак, і я дуже чекаю нових історій))) ви просто неймовірно розповідайте) дякую вам
Неймовірна, насичена книга. Взагалі, якщо зібрати всі ваші книги на реальних подіях в збірку, можна назвати- "КНИГА ЖИТТЯ"
Адже це часом нереальні історії реального життя, які дають змогу багато над чим задуматись. Я б навіть сказала дають змогу поглянути на світ з іншого боку медалі. ВИ даєте таку змогу. Особисто я прочитавши всі книги багато що для себе переосмислила, багато про що замислилась, аналізувала своє минуле. Я дуже вдячна ВАМ за вашу працю, ВИ справді робите велику справу. Чекаю з нетерпінням наступні історії, адже інші вже не здаються такими цікавими)))) Успіхів і натхнення для подальших шедеврів)))))
Julia Sara, дякую)
Дякую за книгу. Прочитала на одному подиху.
Ольга Ратушна, і Вам дякую за увагу))
Дякую за чудову історію!
Надя Сторож, дякую за увагу до моєї книги))
Вітаю, почала читати твір.
Фантомна довіра- позаду! В захваті!❤️
Роман- це ж не Рома Бондаренко, на честь якого Степан та Лариса назвали сина??
Лана Вернік, Дякую, вже дочиталася до 2 Романів.І І навіть до фіналу.
Читаючи епілог ФД - Рому Бондаренка було дуже шкода, а сьогодні - просто серце краєтья. Порожила кожну хвилину з героями..Цінуймо кожен день, кожну мить...
Щиро дякую за чудові твори❤️
Дуже сильний твір!Думала,що після ФД важко буде вразити,але вдалось не гірше)Після історії Ольги починаєш по-іншому дивитись на життя...Розумієш,що потрібно цінувати кожну мить,бо іншої може не бути...
Олеся Локота, дякую)
Цей цикл емоційний, це так, до того ж він написаний про близьких мені людей, а цінність і крихкість життя, думаю, всі відчули особливо гостро після 24 лютого....(((
Не знаю, Лано, що буде зі мною після прочитання ФД, але можу сказати, що я вже втратила спокій і після СК ( після МП було трошки легше). А ці дівчата і ці чоловіки (Марк-котик, Артем, Денис, Романи) і їх долі щось зачепили десь глибоко, що не можу не думати про них. Останні глави та епілог - в саме серце, особливо історія "народження" Романа та сімейна доля Ольги. Хоча при першій її грі з Денисом буле таке сильне відчуття у мене, що не може це скінчитись ось так просто...можливо я романтизую, а й може і ні...але ця гра для Дениса вже тоді стала не просто грою...
Олеся - це взірець справжнього кохання, яке буває лише 1 раз у житті, й то не у всіх... Цікаво, а ви її колись запитували. Якщо б лікування Романа мало б інший результат, змогла б вона бути з іншим чоловіком через час?
А дівчина-веселка! Це щось...мати в своєму оточенні людей з такими історіями, товарищувати з ними...і так майстерно писати про них! У вас також цікава доля;)
Дякую вам за вашу творчість!!! Я стала залежною від неї, прочитавши тільки 2 романи. Що буде далі - аж страшно:)
Елена Тимошенко, Зможу відповісти через деякий час:)
Ага… і квитки на Скутер коштували від 5 до 50 грн! Скажені гроші!!!! Як я хотіла поїхати!! (Я теж з передмістя Києва) )).
Лана Вернік, Круто)))! Моі однокласниці з батьками теж їздили. Ми, нажаль, не мали такої змоги…
Я ще в процесі читання. Але уже зараз щиро дякую автору за книгу, емоції переповнюють. То не можливо описати.
Лана Вернік, Прочитала. Як казала одна наша спільна знайома: ''Напиши гарний комент.'' А у мене немає слів. Не від того, що нема що
сказати, а просто те не так легко висловити. Ваші книги читаються легко, до них прикипаєш, тяжко відволіктися на роботу
будь-яку. Бо думаєш, а що там далі. Прочитала майже всі книги. Щиро дякую за Вашу працю, за пережити емоції. Ваші герої живі люди, ті які є десь поруч. А вони читають про себе? Мені найбільше запам'ятався дідич вечір Лади. То тре додуматися. Молодці дівчата, креативні. Ще раз дякую.
Боже! Як дивно читати про ресторан, в якому неодноразово була…….колись, в іншому житті..
Янина Кап (Зоя Маг), симпатичне місце)) теж зазирала... в іншому житті((
Ох, той секонд під мостом! Скільки там ексклюзиву було знайдено!!! ))))
Янина Кап (Зоя Маг), легендарне місце))
ДЯКУЮ!!! Лано, ця історія вийшла така красива. Трепетні романтичні почуття поселилися у серцях усіх героїв. ХЕ всеж таки. Багато різного з ними усіма траплялося. І я дуже рада, що у Романа і Олесі нарешті усе добре і вони щасливі. Дуже вболівала за них. Мирного неба! Натхнення вам люба!!!
Людмила Азорская, і я Вам дякую за такі емоційні коментарі)))
І Вам мирного неба!
О, нарешті Роман повернувся до Олесі! Скільки чекала - мабуть більше місяця!
Людмила Азорская, то була зворушлива зустріч.
Ох Тарас! Тримайся! Оксана швидко тебе вилікує!!!
Людмила Азорская, одне одного вилікують)
Шкода звісно. Проте від нервового напруження Олеся постійно плакала, переживала. Отже будуть діти трохи згодом!!!
Людмила Азорская, головне, працювати у цьому напрямку))
Оля як завжди тримає чоловіків на відстані. Роман не виняток. Або щось змінилося?
Людмила Азорская, два хижака ловитимуть одне одного)
Лада, чого ж ти така дурна? Навигадувала дурниць та плекала їх. Реальне життя потрібно плекати!!! Але Сергій її пробачив та здається готовий почати жити з чистого листа. Заради дитини.
Людмила Азорская, ще одна в полоні ілюзій... час прозріння ще не прийшов.
Який же цей Тарас стриманий та ввічливий. Чого ж Оксані не зустрівся раніше? Все було би тоді інакше у її житті!
Людмила Азорская, люди приходять у наше життя тоді, коли настав їхній час))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати