Ось і перший морально важкий вибір...
Вітаю, любі друзі! Почнімо нашу сьогоднішню мандрівку?)
Минулого разу все закінчилося на милій ноті, пам'ятаєте? "Прогулянка", "чаювання" і все таке...
Виявляється, не тільки в Аїри й Каеля були розваги, від яких аж дух перехоплювало... добре хоч, що серце не зупинилося!

А що так вибило з колії нашого стриманого командира й сильну Міранду, можна дізнатися ТУТ.
Тепер можемо повернутися до улюбленого демона. І що ж це він тут робить?...
Пуффі вже відносив містян геть. Але й коло майже сформувалося. За лічені хвилини простір освітило червоне сяйво. Каель не позаздрив би зараз тому демону, коло якого використовувала Катастрофа. Неймовірні затрати магії.
– Поппі.
Вогняний фамільяр з’явився в ту ж мить.
– Ну що, хлопче, в нас тут скоро проблемка з’явиться… Словом, доведеться погратися з вогнем.
Поппі з ентузіазмом кивнув.
– Тільки цього разу ми спалюємо все одразу, – попередив хлопець.
Фамільяр продемонстрував свої вогняні м’язи.
Каель усміхнувся куточком губ.
Примітка: не можна гратися з вогнем!!! Навіть якщо ви Каель...
І так, у нас новий друг))

І цей друг точно не дасть вам змерзнути! Хіба підсмажить трохи...
Але не хвилюйтесь! У нас же є Пуффі з сильним-сильним вітром! Він і вогонь здує... і вас. Малий вирішив нас здивувати новим образом))
Враз біля обличчя вигулькнуло біло-блакитне тільце.
– Пуффі.
Фамільяр прилип до його обличчя, лоскочучи повітряними сльозинками.
– Я теж радий тебе бачити, малий, – усміхнувся. – Допоможеш нам?
Пуффі кивнув. І перевтілення почалося. Фамільяр виріс до п’яти метрів, обернувшись грізним вовком. Неймовірна краса, хай би хто там що не казав.
Голем піднявся в повітря. Важкі кінцівки намагалися пробитися крізь невидиму стіну. Марно.
– Молодчинка, Пуффі.
...
Поппі вигулькнув зовсім поруч і облітав його довкола вже в тисячний раз за секунду.
– Я в нормі, – запевнив. – Нумо не гаяти часу.
Чоловічок відсалютував з усією серйозністю. Його жовтогарячий жар змішався з блакитно-фіалковим демоновим.
Пуффі повільно вдихнув, набравши повні легені повітря. Випустив вже руйнівний смерч. Потоки підхопили полум’я й понесли до голема, посиливши в кілька десятків разів.

"Ну все, проблему вирішено", – подумали ви. Адже так?
Не було б цього посту, якби все було так легко...
В Очисників почалися нові "веселощі"...

Люди одержимі ворогом, рятунку немає. І тут питання: "Що мають обрати Очисники: залишити в живих і приректи на буття маріонетки чи вбити тих, кого мають захищати?" Що бб обрали ви?
Відповідь чекає на вас ТУТ.
На цьому прощаюсь.
З любов'ю, ваша Анна Пономар ❤️
P.S. У мене з'явилася сторінка в Instagram. Заходьте – обіцяю, буде цікаво))
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти☺️❤️❤️❤️
Люсія Фларен, Дякую ❤️
Дуже красиві ілюстрації, а другу окремі серденька ❤❤❤❤
Міра Гранд, Щиро дякую! ❤️❤️❤️
Бозє, який милий друг!))))
Марія Залевська, Дуже дякую!! Їх ще трохи буде, заходьте)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати