Знову комікси!

Це сцена з "Оберни..." за яку навіть я відчуваю так званий "гішпанський сором"

Богданчику, це що таке взагалі було?

Вони переглянулися, піднялися й пішли до підвалу Івана. Старий якраз зачиняв свій сховок. Богдан стояв поруч, підпираючи стіну. Побачивши Раю, спробував зробити крок і віддати честь, як військовий, але впав на траву й пробурмотів: 

— Ти можеш вбити не тільки іклами, красуне… 

І заснув блаженним сном. 

— Іване! — Рая була розлючена. — Ти нащо це зробив із цим?! 

Вона пнула носком чобота сплячого Богдана. 

Не дивно, що навіть через десяток років для Кет, абсолютний псих, творець незамнної отрути паралізатора, все одно просто... Мамкин Тюбік

— Мабуть, зараз не найкращий момент... — Любомир налив собі соку.

— У нашому житті взагалі не буває доречних моментів! — Кет проковтнула піцу й налила собі коли. — Питай уже!

Хлопець надпив сік, поставив склянку і заговорив: — Твоя маман... сказала, що ти завдала першого удару.

— О! То ти хочеш знати, як він помер? Цікаво, чому вона сама не розповіла? — Кет зробила ковток коли. — То був абсолютно божевільний план її «тюбика»!

— Ти серйозно його так кличеш? — Любомир пирснув зі сміху.

— А що, ти їх разом бачив? — Кет знову потягнулася до піци.

Так, ми всі віримо, що у вас тут не побачення, щоправда розмови якісь надто романтичні...

Про "найромантичніші зітхання", на які тільки зданті ці двоє тут "Котик для Вищого"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Поглинач демонів. Продовження. Слеш.
Сніданок, який важко пережити… особливо для талії! Що може бути небезпечнішим за зустріч із демоном? Правильно — сніданок, приготований головним алхіміком замку, особливо якщо він вирішив особисто простежити, щоб
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше