1 367
“Оберни...”
Анотація до книги "Котик для Вищого"
Коли ти намагався триматися від усіх якнайдалі, вона взяла й безцеремонно увірвалася у твоє сіре буденне життя. І ніби цього мало, керівництво наказує працювати з нею в парі. А ти — керівник середньої ланки з власними скелетами в шафі, який надто добре знає, які підводні камені ховаються за цим конкретним наказом.
Навіть якщо у твоїх жилах тече кров монстра, іноді єдине, що рятує психіку від божевілля — руда пухнаста кішка.
«Котик для Вищого» — іронічне міське фентезі з романтикою, гумором, вампірами та котом, який, здається, розумніший за більшість персонажів.
У тексті на вас чекають: ? Сильна та вперта героїня, яка вміє створювати проблеми ? Втомлений напіввампір-бос, що намагається зберегти залишки спокою ? Руда пухнаста улюблениця, яка вирішує, хто тут насправді Вищий ?
Навіть якщо у твоїх жилах тече кров монстра, іноді єдине, що рятує психіку від божевілля — руда пухнаста кішка.
«Котик для Вищого» — іронічне міське фентезі з романтикою, гумором, вампірами та котом, який, здається, розумніший за більшість персонажів.
У тексті на вас чекають: ? Сильна та вперта героїня, яка вміє створювати проблеми ? Втомлений напіввампір-бос, що намагається зберегти залишки спокою ? Руда пухнаста улюблениця, яка вирішує, хто тут насправді Вищий ?
вампіригуморсильні почутя
“Коли жінка хоче чоловіка, її не зупинить навіть те, що він вампір. Просто буде мати завжди при собі святу воду та осинові кілочки. Пригоди не зовсім звичайної дівчини в світі, де демони та вампіри просто живуть поруч)”
Зміст книги: 34 глави
80 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПравда може вбити, але і сенсу в такому існуванні мало. Хоча хто ми такі, щоб судити? Просто він зробив те, що важав за потрібне. І дійснр, інколи поьрібні монстри, щоб зробити те, що страшно зробити людям.
Бабки біля під'їзду - топчик)) даа, знайти та вбити того, хто не має тіла в іьому світі, складна задача. Але в Сіда є слабка ланка на ім'я Світлана...
Олександра Шен, Та зайнята людина була))) Трудоголік він)))
Я буду сподіватися, що Женя пішов за дівчиною через вампірський вплив, а не через те, що вона озвучила. Інакше буже сумно.. Хотілося б жити в світі, де пропадааших л.дей шукали, а не годували родичів відписками. Але то сум дня, мабуть. Едине, що порадувало в цій главі - відповідь Раї "я загадто сильно ціную життя". Тому, що прожила багато, на відміну від короткоживучих людей...
Оце рибалкам ранкове шоу! Тільки заради цього потрібно йти) А паралельно "неіснуючий" демон влаштовує собі сніданки з людей. І все це переплітається з днем народження на природі, наче і немає ніяких інших проблем у Кет. Чи допоможе балончик проти істот, які можуть кулаком пробити дірку в стіні? Точно ні, але все одно подарунок практичний.
Р.S. Бідний, бідний Женя...)
Олександра Шен, Ну... проти вампірів в теорії може, через підвищені сенсорні чуття, а "неіснуючий" ще той дивак ;)
Щодо Жені... не його тиждень був...
Нарешті хтось помітив дідів-рибалок!
Пенсіонери страшніші за перевертнів та вампірів, це точно) Мутний цей вампір до нестями, та противний. А ще використовує техніку аб'юзінгу. І через це вдвічи противніший, бо цим нагадує деяких людей в оточенні. Ну, а Рая запальна/залипальна жіночка, бо й запалити в магазині може, і залипнути в тик-тоці)
Олександра Шен, Ох, він... фанатик. Ну і тип огидний насправді)))
Вона. зі свойм любасиком колись його доведе ))
Bogdana reider, Навіть не уявляєте)))
Ахаха, оце так Рая, оце так подаруночок) відчувається давній бойовий досвід)) але і на обернених полює непогано.
Не згодна тут з вампіркою - проблема в тому, що ми вік від віку вбиваємо тіло цієї недоїмперії. А серце вирвати - чи неспроможні були, чи занадто добрі. Сподіваюся, на цей раз доробимо цю богоугодну справу.
Демон, до речі, вірну річ сказав - через деяких придурків світ тонких істот досі приховарий від людей. А могли б співпрацювати...
Олександра Шен, А насправді, якби вони існували, це б розширило перспективи людства...
Ну нарешті! Опирався, опирався, але, якщо жінка захоче)) Тим більше, здається, Кет не дуже цікавить подальше життя з Любомиром. Хоча вона ще стопятсот разів передумає)
А от з привобу вибора Вищого - чому він має обирати між жінками? Може, хоче знищити обох? Такий варіант потрібно враховувати.
Олександра Шен, Катя живе моментом, і взагалі, сам ляпнув, а жінка сприйняла надто серйозно ;)
Мій відгук
https://booknet.ua/blogs/post/448544
Який котик
Bogdana reider, Кошара шикарна)))
Я вже люблю цю парочку))
Bogdana reider, Вони прикольні)))
Цікаво, а у вампіра та земної жінки можуть бути діти? І чи потрібні вони таким істотам. Бо все ж таки довге життя, яке прожила Рая, змінило її, а розуміння, що стільки ж попереду, взагалі змінює правила гри.
Не втручатися, коли тобі оголосили війну означає, що в один не прекрасний день на своєму порозі людина побачить вампіра, який явно не привітатися зайшов.
Олександра Шен, Ну Любасик же існує, Вищі народжуються, але сама Рая, нажаль абсолютно не компетентна в цьому питанні. Так вийшло:(
І без потойбічних істот люди можуть між собою розібратися( зрозуміло, що вдові було тяжко, але прирікати юнака на загибель... і не доведеш нічого. Відповідь Вампіра "порозважатися" на цьому фоні звучить цинічно, але чим люди кращі? І вони створюють собі іграшки, на яких потім полюють. Спіймати вищого тепер - ще та задача.
Анастасія Газе, Коли істота довго живе, так дуже часто буває. На жаль...
Знають друзі - знають всі) як же ж знайомий цей бардак у кімнаті! Я вже налаштувалася на романтичну сціну... але Міядзаки також непогано.
Добре, я почекаю))
Олександра Шен, Ахаха! То так і задумано і взагалі там серйозна розмова, але сік замов)))
Мене більше смішить сцена випихування мужика в парадне)))
Дурні, хто ж відстороняє найкращих спеціалістів від роботи під час такої складної справи? Я б додаткові виплати вимагала. Максу ж дали. Тим більше, потвора лютує, вбиває людей, оперативники вже постраждали. Питання часу, коли це потрапить в людські газети. "Маньяк-вампір полює на людей"! Воно ООНН потрібно? То ж нехай грошима закривають свої помилки.
Олександра Шен, Ну... там специфічне ставлення до Любомира;)
Надіслала вам рекомендацію)
Олександра Шен, Вже побачила)))
А хлопця таки шкода. Використали, як кіценя безпомічне. І не вбити в той момент не можна було. "Людська справа про нелюдів", я б сказала. Тому що задум вищого, а використала людина людину. Про "погодувати кицьку" - шикарна відмазка, заберу. Єх, думала, хоч у нелюдів з цим простіше. На одному дизанні прочитала!
Олександра Шен, А хто її зна... щось же мало її підштовхнути до таких рішень, а небіжчики, зазвичай мовчать.
Всесвіт взагалі має дуже дивне почуття гумору, та шляхи виконання бажань людей. Здається, Максу може пощастити, поки Любомира поставали на штраф-стоянку) хоча він явно себе недооцінює, 10 секунд це дуже непоганий результат. І, до речі, так дуже часто буває, що сильні та розумні розслабляються, і на цьому їх ловлять навіть маленькі дівчата. Шкода тільки, що до того, як знищать, вони вб'ють ще багато людей...
Олександра Шен, Нажаль всесвіт не працює на випередження:(
Згадалося прикольне - ви з РАЙради? Ні, з АДміністрації) ору чаечкой - зіткнення з суккубом не є страховим випадком) передивлюся свій страховий поліс)) ну подобаються вони один одному, подобаються, чого ото по магазинам хтлити, щось вигадувати? Кошка це для гладження, а не жінку заміняти...
Олександра Шен, То ще й відмазка))) Жалюгідна, але відмазка. Класифікація інциденту прямо в суть!
Класифікація вампірів - вищі та обернені. Логічно. Хлопця того і не спитали мабуть, хоче він ставати вампіром чи ні... Ліль за ним тепер, діставай, розбирайся, а робити з ним потім що? Він то не винен, що комусь заманулося кровушки попити...
До речі, в мобільній версії дуже багато картинок ростягнутих. Я по своїм інколи бачу, а тепер і у вас побачила.
Олександра Шен, та що вже зробиш з тими картинками))) Колись доберуся може перероблю!
З десятої по дванадцяту глави історія для мене стала ще цікавішою, бо тут і минуле Кет відкрилося сильніше, і напруга між нею та Любомиром уже зовсім не схожа на звичайні робочі підколи. Дуже сподобалася їхня домашня сцена з піцою та фільмом — після всього містичного хаосу вона вийшла напрочуд теплою й живою. Любомир усе більше видає себе дрібницями: турбується, ревнує, тримає її за руку й при цьому вперто намагається робити вигляд, що все під контролем. Кет теж уже не така байдужа, як хоче здаватися, і її поцілунок у машині це чудово показав. Окремо зачепила історія з Раєю, Антоном і минулим Кет, бо тепер багато рис її характеру сприймаються зовсім інакше. А полювання додало потрібної гостроти: тут і небезпека, і драйв, і навіть противник встиг помітити, що між цими двома щось явно відбувається. Вже смакую, хто з них першим перестане робити вигляд, що це просто напарництво.
Ксенія Терещенко, Ого! Вас прямо втягнуло в їх світ! Це дуже приємно, для мене. Теж люблю домашню сцену, яка зовсім не "побачення, а серйозна розмова")))
Погрожувати поліцейському, навіть якщо це друг - така собі ідея. Невже Сергій такий непривабливий, що дівчата на нього не ведуться? По візуалу так дуже і дуже симпотний. Але, як то кажуть, дружба дружбою, а служба службою. Головне, щоб таки не вбили. Бо вони можуть. Причому обидва.
Олександра Шен, До речі він їм ще не раз морально помститься)))
Новий прикол. Тут правильний придурок, а в мене буде неправильний придурок) а чсе ж таки Любомир молодець. І маму відвідує, яка б вона не була, і на провокацію Кет не повівся. Респект вампіряке!
Олександра Шен, Ну, як не повівся... Ота стриманість йому ще довго болітиме)))
А в Каті своїх букашок в голові міліон)))
Чим далі читаю, тим більше ця історія затягує — герої вже встигли стати майже рідними, а від їхніх перепалок постійно усміхаєшся. Стиль автора чудовий: усе написано легко, живо, з гумором, але напружені й моторошні моменти при цьому справді працюють. Особливо захоплюють Кет і Любомир, бо за їхніми підколами й показною байдужістю дедалі сильніше відчувається щось зовсім не дружнє. Після всіх цих випадкових дотиків, ревнощів, турботи, укусу й невдалих спроб тримати дистанцію вже страшенно цікаво, чи наважаться вони нарешті визнати, що між ними відбувається. Подобається, що романтична лінія не витісняє основний сюжет — історія з оберненими, загадковим Господарем і вбивствами стає тільки небезпечнішою. А ще герої настільки яскраві й характерні, що навіть серйозні сцени нерідко розряджаються якоюсь абсолютно їхньою реплікою. Дуже хочеться читати далі й дізнатися не лише, хто стоїть за всім цим, а й чи можливі взагалі нормальні романтичні стосунки між цими двома «правильними придурками».
Ксенія Терещенко, Правильний і обмежений купою правил у власній голівонці, там тільки один ;)
Гарно так Кет попрацювала над зовнішністю боса) хоча він і так симпатичний, судячи по вязуалу. Не скажеш, що вампір. А чому вважається, що демонів немає? Судя по писанням, їх легіон! Чи просто в наш простір не пускають. Атмосфера накалюється, скоро іскри почнуть народжуватися) але ж 18+))
Анастасія Газе, Могла б. Але тоді б це була не Кет, а миша сіра звичайна)
Атмосфера в офісі ще та) дійсно, роль секретарки при таких розкладах може витримати тільки дівчина, яеій байдуже на хлопців. Але справа серйозна, тим більше, що минуле не хоче ставати минулим. Поки що багато питань)
Перше діло - перше тіло) чорний гумор наше все. Вже не дивує, що поруч існує інший світ - вампіри, демони. І з ними працюють люди. І навіть тендінтні дівчата, такі, як Кет. Але це удавана тендінтність, дівчина ще себе покаже)
Вампір ти або бос - не поспішай спочивати на лаврах. Бо прийде новенька пігалиця, і зробить боляче) А потім прийдеться розгрібати всі наслідки. Цікаво про фізіологію вампирів. Буду читати далі, бо події, я так розумію, тільки починаються))
Олександра Шен, Тут тільки починаються, але в цих двох є минуле, якого соромляться не тільки вони, а навіть авторка;)
Історія відразу затягує — тут дуже вдало змішалися містика, детектив і легкий, живий гумор. Особливо сподобалася динаміка між Кет і Любомиром: вони постійно підколюють одне одного, сперечаються, але між ними вже відчувається напруга, за якою цікаво стежити. Любомир взагалі вийшов дуже колоритним — серйозний Бос, напіввампір, а поруч із Кет раз у раз потрапляє в кумедні ситуації. При цьому лінія з вирваними серцями й загадковим Сідом не дає історії перетворитися просто на романтичну комедію й добре тримає інтригу. Подобається й те, що герої мають спільне минуле, яке поступово виринає через дрібниці й жарти, а не вивалюється на читача одним великим поясненням. І, звісно, Віві вже впевнено претендує на звання окремої зірки цієї історії. Читається легко, з усмішкою, але водночас хочеться дізнатися, що ж насправді стоїть за цими вбивствами.
Ксенія Терещенко, Ого! Дякую дуже гарний коментар. Віві всім до вподоби!
Вітання з марафону спільного читання. Берусь за читання. Коментарі по мірі прочитання, поки що скажу, що обложка – дуже незвична, анотація теж сподобалася.
Ксенія Терещенко, Дякую! Приємного читання!
За підсумками перших розділів – твір справляє враження дуже живого, бешкетного та обіцяє безліч пригод головних героїв, як через надприродні події, так і не меншою мірою, через власні непередбачувані почуття) Мені, можливо, часом бракувало розлогіших описів та деяких додаткових пояснень, а початок трохи змусив мене замислитися через дрібну неузгодженість – "Весна була прохолодною. По небу пливли хмари, погрожуючи дощем, який так і не зірвався." – адже не всю весну хмари пливли? Можливо, зрозуміліше було б щось типу "Весна була прохолодною. Ось і того дня по небу пливли хмари, погрожуючи дощем, який так і не зірвався." Чисто для прикладу, звісно) Звісно, це радше питання мого читацького смаку, а в цілому мені сподобалося, зважаючи, що вампіри не моя тема)
Чи у Любомира є можливість зближення виключно з “істинною парою”?) У третьому розділі присікування Кет до його “ніяковіння” дещо відгонить “подвійними стандартами” – жінка на його місці мала б повне право обуритися, а не виправдовуватися) Тож Кет наче сердиться не тому, що він до неї чіплявся, а тому, що ні)
Дана Новак, до речі, навіть їх тримання за ручки в барі, якщо були б жінки, так би не спрацювало (((
Ахах, секретарка Аллочка) Прикольне незле кепкування з “фемлексики”, коли вона таврує “стигматизацією” те, що максимум тягне на “патерналізм”, та й то навряд чи – адже Любомир не ставив під сумнів здатність Кет кермувати…
Анастасія Газе, Ну, бо ж вона сама, бідолашна, бореться з собою, аби не піддатися "професійній хворобі")
Між Любомиром та Кет “іскрить”) Щоправда, поки що не любовно – щось на кшталт підліткової ворожнечі… Епізод з “Пожирачем” нагадав мені серіал “Надприродне” чи “Хейвен” – мимоволі чекаєш, що хтось скаже “У когось активувалися “біди”))
Дана Новак, Ну... там є історія... її трохи зачепило. Не просто ж так він вибачився.
Доброго дня, я з марафону Елани Чунту "Прочитай мене!" Початок цікавий, одразу задає інтригу, що ж там в минулому між Кет і Любомиром, сподобався гумор – бос, якого замучили секретарки, що невпинно закохуються)) Гарний переворот "класичного сюжету")
Анастасія Газе, ))
Вітаю, розділ 3 дочитала)) Конспірація Любасика і Сергія у пабі - це дещо)) прям робота під прикриттям аби позбавитись від зайвої уваги))
Іванка Сокіл, Дякую. Воно то виглядає смішно, але людина страждає
О, а тут мені вже подобається, що справа нарешті починає розкручуватися і «Пожирач сердець» явно не такий простий, як здавався спочатку. А Кет і Любомир — це окрема комедія: «тоді вб'ємо їх» — «згоден» мене винесло ? І оце їхнє синхронне небажання згадувати шкільне минуле все більше натякає, що там було щось значно цікавіше, ніж вони розповідають ❤️
Елана Чунту, Так і було;)
О, тут уже вони обоє хороші ? Кет зі своїм «правильним придурком» і Любомир з відповіддю про заднє сидіння — ну дуже дорослі й серйозні агенти, ага))
Елана Чунту, Він вибухнув, а хто б не вибухнув, а Катя...
Дякую за відгук!
Бляха, оце з ґудзиками було прекрасно ? Особливо коли Любомир так і поперся у відділок, а потім щиро не розумів, чого Сергій на нього так дивиться)) А Кет мені подобається все більше, вона його доведе раніше, ніж вони того демона знайдуть ❤️ І от з Сідом уже реально цікаво — щось мені підказує, що Кет ще дуже пошкодує, що одразу все не розповіла.
Елана Чунту, Я її за це засуджую))) Могла просто сказати! Дякую за відгук.
О, тут уже й моторошна загадка намітилася! Цікаво, що не так із цим убивством і чи справді воно пов’язане з Пожирачем сердець.
Елана Чунту, Вітаю. Дякую за відгуки. Співчуваю вашій втраті. Тут багато кота, тож якщо тригерить, я зрозумію. На жаль, не мала змоги відповісти раніше.
Оце Кет ефектно влаштувалася на роботу)) Особливо сподобалося, як вона спочатку довела Любомира на арені, а потім ще й перетворилася на кішку та демонстративно нявкнула. Їхнє спільне минуле явно обіцяє багато веселого, тож цікаво, що буде далі ❤️
Цікава анотація! Бажаю успіху і натхнення! З радістю підтримую лайком! Буду рада знайомству та взаємній підписці!
Вікторія Рей, Дякую! Навзаєм!
Гарна історія. Що ж там буде через 5 років?
соль соль, Дякую за відгук і дякую що дочитали) Поки в них відпустка. По ідеї буде темніше))) Тут головне щоб авторка то почала писати не через п'ять років)))
"Вайфа" навіть вибачилася, я думала буде трохи по іншому. Супер, книга затягує, і мені подобається хімія між ними, хоча вони про це ще не знають))))
Анастасія Пармська, То розвиток персонажу))) Але дійшло до неї наскільки все було погано, коли намацала фізичні наслідки власного "злочину"
Ну , я чекала що вони зустрінуться в пабі, але не очікувала таку розмову на паркінгу, круто, він як справжній джентльмен себе повів. Цікаво яка реакція буде на роботі???)))
Анастасія Пармська, А вона повела себе, як багато жінок до неї, ех, Катя, Катя...
Вітаю з завершенням) Я так розумію, це ще не остання книга?
Очерет, Так, фінал відкритий, думала що дам їм ще одну, але ж самі бачите по натякам тягне мене на темну сторону))) Зрештою минуле можде наздогнати в найнеочікуваніший момент, а поки нехай насолоджуються. Вони заслужили.Дякую за коментар.
Ох і Катерина, вона до сказу доведе Любомира. А той момент з гудзиками я аж сама подумала що щось буде))
Анастасія Пармська, Просто треба виглядати більш цивільно ;) Нічого більше)))
Супер! От скажу чесно, не дуже полюбляю фентезі, але мені зайшло. Дуже легко читається, і я наче повернулася в дитинство коли переглядала улюблений фільм "Люди в чорному" або "Сутінки"
Анастасія Пармська, Дякую, але "Сутінки" в цьому всесвіті лише страждають ;)
"І так я все ще цнотлива" классссс, от мова писання , ну дуже мені подобається. Проста логічна без різних викаблучувань.
Анастасія Пармська, Ну Катя, взагалі за словом в кишеню не лізе))) Або декого просто дістали сімейними жартами))) Дякую за коментар!
Захоплююче, цікаво, гумористично...!
Peter Cooper, Дякую!
Оце так робочі будні! Авторка просто майстерно тримає баланс між гострим сюжетом, містичним детективом і таким іскрометним гумором, що відірватися просто неможливо.
Динаміка між Кет і Любомиром — це окремий вид мистецтва. Їхні перепалки, постійне балансування на межі субординації та взаємні шпильки («Любасик» проти «правильного придурка») створюють шалену хімію, від якої повітря навколо буквально наелектризоване. При цьому герої не плоскі картонні ляльки, а живі, наїжачені, зі своїми захисними реакціями та характерами. А кішка Віві й другорядні персонажі додають історії особливого шарму й життєвості.
Дуже крутий мікс іронії, напруги та романтики без зайвої похмурості. Біжу читати далі, бо зупинитися вже неможливо!
Ната Валь, Дякую! Неймовірно приємно!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати