Комiкс-спойлер!

Ну, Катя... ну хiба ж таке питають пiсля спiльної ночi на одному диванi?

А ви теж тепер хочете знати "Чому?"

Чи розколе Катя свого напiвкровку можна буде  дiзнатися вже завтра о 19 00 в новiй главi

"Котик для Вищого"

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Nadia
28.07.2026, 18:45:06

♥️♥️♥️

avatar
Nadia
28.07.2026, 18:09:38

❤️

Анастасія Газе
28.07.2026, 18:22:56

Nadia, ❤️

avatar
Анастасія Коулд
28.07.2026, 13:34:54

❤️

Анастасія Газе
28.07.2026, 14:11:00

Анастасія Коулд, ❤️❤️❤️

Шикарний комікс)

Показати 2 відповіді

Анастасія Газе, Кіт в шоці)

Класний комікс ) Так, мені це було цікаво ще з дитинства, коли я лише дізналася про перевертнів )))

Показати 2 відповіді

Анастасія Газе, Ясно ❤️

avatar
Кіт Анатолій
28.07.2026, 10:18:32

Тренована дівчина ✨ᕦ(ò_ó)ᕤ

Анастасія Газе
28.07.2026, 10:23:49

Кіт Анатолій, яке життя такі і м*язи)))

Ого в неї руки які сильні)) Гарно ❤️

Показати 3 відповіді
Анастасія Газе
28.07.2026, 09:53:05

Джул, Та я зрозуміла)

Інші блоги
Поглинач демонів. Продовження. Слеш.
Сніданок, який важко пережити… особливо для талії! Що може бути небезпечнішим за зустріч із демоном? Правильно — сніданок, приготований головним алхіміком замку, особливо якщо він вирішив особисто простежити, щоб
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше