А мої котики взяли й викрали полцейського...

Катю плющить, бо згадала як саме працює вампірський гіпноз ))

Коли Кет і Любомир уже торкнулися ручки дверей, вони синхронно озирнулися.

— Ходімо, вийдемо на перекур, — сказав Любомир Сергію.

— Хіба хтось із вас палить? — здивувався той, але заінтригований їхніми поглядами підвівся.

Вийшли з відділку, не зупинилися, пішли далі. Завели Сергія у двір, де була припаркована Audi. Любомир відчинив задні дверцята:

— Сідай, — кинув Сергію. Той підкорився.

Кет і Любомир застрибнули слідом на заднє сидіння, затиснувши Сергія між собою. Одночасно грюкнули дверцята авто.

— Ви ж знаєте, що щойно викрали поліцейського прямо з відділку? — усе ще жартуючи, запитав Сергій.

— Моя подруга… — почала Кет.
— Твоя нова подруга… — додав Любомир.
— У жодному разі не має знати, — Кет говорила холодно, дивлячись прямо перед собою.
— Що ми працюємо разом, — закінчив фразу Любомир.

Пауза. Кет видихнула:

— Може, змусиш їх забути про наше знайомство гіпнозом? — майже мрійливо додала вона.

Око Любомира сіпнулося:

— Абсолютно ні! — викрикнув він

— Чому? — холодно перепитала вона й постукала пальцем по дверцятах авто.

— З ним це навряд чи спрацює, — він поплескав Сергія по плечу. — А з нею… — він трохи замислився, — точно не хочу знати, чим вони займалися тієї ночі!

— А-ха-ха! — Кет розсміялася дещо божевільно. — Геть забула, як це на вас самих працює!

Кет видихнула, заспокоїлася і спокійно додала:

— Тоді вб’ємо їх.

— Ну, приховати їхнє зникнення буде важко, але не неможливо, — погодився Любомир.

— Слухайте! — Сергій нарешті вирішив вставити слово. — Я знаю, як це працює! І ви граєте неправильно: один із вас має бути добрим копом!

— Любомире, потягнеш за ниточки в Організації? — Кет проігнорувала жарт.

— Доведеться, — серйозно відповів він.

— Слухайте, — Сергій нарешті перестав глузувати із ситуації. — Я вперше зустрів жінку, яка хоче мене, навіть коли бачить його! — він кивнув на Любомира. — І ви двоє хочете це в мене забрати? Та нізащо! Але я ж не дурень. На майбутнє просто будемо узгоджувати маршрути.

— Логічно, — підсумувала Кет. — І щодо неї, Кріс… іскра минулого між нами не спалахнула.

— Я просто підвіз її додому! — додав Любомир. — Ми більше не спілкувалися і не плануємо.

— Добре! — Сергій розсміявся. — Ось тільки чому правдою тут звучить лише те, що ти зрештою відвіз її додому?

— Вбивство — все ще найкращий вихід, — зауважила Кет.

— Згоден, — сухо підтримав Любомир.

— Та розумію я все! Не партеся. Але щоб я забув твій шкільний вайб, Любасику, ти мені все ще винен бухло! — Сергій глянув на друга, потім на Кет і додав: — Випускайте, поки мене і справді в розшук не подали!

Про інші їхні крінжові вчинки читати тут "Котик для Вищого"