Запрошую до моїх "котиків"

Щось тепле і дивне читати тут "Кет.Вальс крові"

І абсолютно божевільний дорослий вайб тих же двох тут:

"Котик для Вищого"

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра
16.07.2026, 20:38:54

❤️❤️❤️

Анастасія Газе
16.07.2026, 21:43:41

Іра, Дякую за підтримку

Чудовий комікс)

Анастасія Газе
16.07.2026, 19:33:41

Василенко Сергій, Дякую

avatar
Солеста Бескид
16.07.2026, 13:08:03

☺️☺️☺️

Анастасія Газе
16.07.2026, 13:08:57

Солеста Бескид, ☺️☺️☺️

avatar
Євген Званіч
16.07.2026, 10:58:53

❤️❤️❤️

Анастасія Газе
16.07.2026, 11:03:44

Євген Званіч, ❤️❤️❤️

avatar
Кіт Анатолій
16.07.2026, 05:24:24

♥️♥️♥️

Анастасія Газе
16.07.2026, 09:34:51

Кіт Анатолій, ♥️♥️♥️

avatar
Julia Shperova
16.07.2026, 03:00:48

Романтика така романтика))

Анастасія Газе
16.07.2026, 06:41:34

Julia Shperova, Там дуже дивна романтика)))

хех, вайбово))

Анастасія Газе
15.07.2026, 22:46:44

Маргарита Хольська, В тих двох дуже дивний і дикий вайб.

avatar
Анастасія Газе
15.07.2026, 22:45:12

Книжки доступні по клікам на картинках)))

Інші блоги
Поглинач демонів. Продовження. Слеш.
Сніданок, який важко пережити… особливо для талії! Що може бути небезпечнішим за зустріч із демоном? Правильно — сніданок, приготований головним алхіміком замку, особливо якщо він вирішив особисто простежити, щоб
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше