Поки зовнішній світ активно намагається вбити моє натхнення, я не піддаюся.
Жалітися не буду, ну ж бо тут блоги літературні, а не про життя в цілому, але вважаю, що кража натхнення цілком відноситься до наквололітературної тематики.
Буває ж так, що ти прокидаєшся з чіткою думкою віддатися творчкості, попутно прибираючи хату, але зовнішній фактор повністю збиває вектор. Назвемо цей фактор так: вимагатєлі. Саме цим калькованим словом, бо інакше втрачається рівень дратування на цих людей.
Так що ж робити, коли настрій остаточно зіпсували? Коли хочеться чи то боксерську грушу побити, чи комусь від душі зробити підлість, щоб не тільки тобі погано було, а писати треба? Ну ж бо ти вже не аматор, а професійна письменниця.
Ритуальність.
Колись я почула, що натхнення для лінивих.
Ця фраза мене вразила, хоча я не зовсім з нею згодна. Не всім, хто пише, потрібна дисципліна професійного письменника, достатньо кайфу від процесу в миті натхнення.
Для того, щоб не чекати натхнення, а приманювати його, треба створити ритуал для написання книг. Хтось запалює свічки. Хтось робить собі каву та одягає спеціальний письменницький светр. Хтось пише суворо в одному місці.
Головне створити нейронний зв'язок у мозку: відбувається ось це, значить весь світ почекає, ми пишемо шедевр.
А як це у вас відбувається? Чи вдається хоч щось написати, коли розбурхана і зла через події поза письменницькою бульбашкою?
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДесь рік тому в мене добре виходило писати і в поганому настрої і в гніві, але тоді я і писала криваву рванину, тож навіть, я б сказала, для тих книг то на користь було)) А зараз в мене так не виходить))
Оксана Павелко, ахахах, це крута реклама книжок, додам до бібліотеки)))
Багато факторів впливає на процес написання. Важко абстрагуватися, шукаю виправдання, виходить, що лінива )
❤️❤️❤️
Кі Цуне, Дякую за підтримку))
Коли не можу писати (а таке буває частіше, ніж бажалося б), починаю читати щось по темі. Або дивитися кіно, теж схожої тематики. І буває так, що якась деталька служить поштовхом. Я починаю думати: "Ага! А я описала б це ось так!" Ну, і повертається натхнення.
Олена Ранцева, ❤️
Ну, я не в останню чергу й пишу для того, аби згладити гострі кути реальності. Тому - так, вдається))
А як саме... Буває по-різному, але один з важливих факторів - зайняти зручне положення. Для цього навіть планшет з клавіатурою собі намутив, аби можна було напівсидячи в ліжку працювати)))
Очерет, Тут згодна)))
Я відношусь до письма як до роботи. Кожен день сідаю й пишу, але розумію, що це не всім підходить. І так, іноді в мене немає настрою теж — ну тоді не пишу, роблю візуали )))
Morwenna Moon, Так, згодна, багато чого залежить від настрою)
❣️❣️❣️
Крісті Ко, Дякую за підтримку)
Найкращими мотиватлрами є читачі.
Їх коментарі дуже добре мотивують сідати й писати продовження )
Олеся Глазунова, О, тут не посперечаєшся) Коли читаєш коментарі, хочеться їх ще більше))) А для цього треба писати)
В мене це якось простіше відбувається...
"Апетит приходить з їжею", тому коли туплю й нічого не виходить - головне просто пів сторінки написати, а далі вже поїде якось. На редактурі підправлю))
LibertyFox, Теж варіант)))
Це дійсно вибиває з колії. Це сприймається так, наче хтось навмисне хоче тебе назавжди виштовхнути з цієї приємної для душі справи.
Ромул Шерідан, Отож
Я вмикаю звуки дощу і пиши інше зовсім) потім попускаєі продовжую ❤️❤️❤️
Olena I, О, класний лайфхак, дякую)))
Не повірите, якраз те, що ви описали, — найідеальніший антураж для творчості. Коли все добре й гарно, якось воно не пишеться. ✨ ⭐
Ірина Бібік, Ну, коли в планах писати романтику, бажання взяти біту й розламати щось, не котується)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати