Вони могли би...

Вітання) 

Сьогодні пороздумуємо на незвичну тему) А саме про особистостей, які могли би бути у ваших книгах парами, але ними не стали. Ну просто так...чисто теориточно припустити))

І почнемо з пари, яка дійсно була парою, правда зовсім не довгий перід часу...і такі вже вони були несміливці) Це Діна та Артур з книги "Бути другом"

Я вже якось казала, що починала писати цю книгу, саме ради любовного трикутника між друзями. Не знаю, чому мені так вперто хотілося споганити стосунки між дружбанами через одну жінку) Але мені дійсно хотілося побачити Діну та Артура у парі. Можливо тому, що вони обоє дуже терпеливі і чутливі до близьких їм людей. Саме тому між ними так швидко виник конект, і відчувалися вони дуже органічно..і до речі не лише мені)). Були ще люди, яким ця пара була до душі. І навіть пропунували загубити Степана ( чоловіка Діни) десь у джунглях Африки))) Тож, думаю, якби у Діни не було коханого, і в Артура коханої, то ці двоє цілком би точно могли полюбити один одного щиро та усім серцем...з часом. 

Трішки з книги:

"— Каптур, наприклад. До речі, зараз це дуже навіть актуально, — ввімкнув свого внутрішнього модника Артур, — Ну хочеш, зараз приміряємо, я переконаний, що тобі сподобається, — додав вже ніжно і напів пошепки на вушко. 

Діна зупинила його дотиком до шиї, затримавши обличчя чоловіка поруч себе. Її голубі, як мороз, очі змусили його відчути поколювання, але вже не на кінцях пальців, а в районі грудей. 

— А ти спробуй переконати, — всміхнулася, прошепотівши йому на вухо. 

Артуру стало ще більш ніяково. Ну от і на що вона натякає? Поцілунок, обійми? Чоловік завжди був доволі рішучим у стосунках і вмів проявляти ініціативу першим, але він боявся це робити у стосунках з жінкою покійного друга. 

— Як? — глитнув.

— Як чоловік…як чоловік, який чоловік, а не лише друг, — натякала як могла Діна.

“Вона натякає на поцілунок, очевидно”, — подумав про себе Артур, але все ще лиш просто дивився на неї. 

— Кілька днів тому, ти вмів цілуватися, — хіхікнула Діна, — І дуже навіть добре. 

Добре…так, їм обом добре разом. Але чи добре це в принципі? Стосовно Віри, стосовно Степана? Сумніви досі роздирали чоловіка…досі…і хоч розум підказував, що Степана уже немає і він ніколи не повернеться, але в серці однаково була тривога і неспокій. 

— Якщо ти цього точно хочеш…, — наче намагався відмовити її. 

— Якби не хотіла, не просила б, — додала йому впевненості своєю відповіддю Діна."

Схожа ситуація з парою Віка-Артур з книги "Бачити кінчиками твоїх пальців". Все думаю якби цей хлопець поводився там так само адекватно, як у третій книзі циклу і у нього з Вікою все би склалося. І взагалі мені здається він доволі сильно її любив, як і вона його, зрештою. Але жорстока авторка все їм споганила руками жорстокої Тамари, зробивши з Артура жорстого маніпулятора, а з нещасної Віки жертву обставин. Тому як не крути, але цій парі не бути разом...Хоча думки щодо того, щоб дати Арутру шанс у друге проскакували, але куди тоді діти Гната? У космос запустити, хіба?)))))) 

А ще можна було б зєднати у пару Даринку і Антона( книга "Відлюбилося)", заміть того, щоб вбивати цих двох нещасних невзаємно закоханих)) Ну типу..люди яких вони кохають їх не люблять, то чому б не полюити один одного? 

Але чесно...ну не бачилися вони мені у парі...аж ніяк) Мені здається, що і Даринка і Антон занадто сильно були зациклені на інших людях. І чесно Антона..я увляю в парі лише з Каріною. І я певна, що ця жінка одаково якось по своєму любила Антона, як Тімоха Дарину)

Ну це певно і все. Якщо ви автор, то поділіться, чи виникали у вас якісь такі думки, щоб когось з кимось перетасувати (ну з героїв ваших книг). Або хто б з ким теоритично міг би бути парою...можливо навіть серед кількох ваших книг)) міжкнижні пари)) Або якщо ви читач, то поділіться яка пара вам подобалася? 

Гарного вечора..і якщо що..ви могли би почитати якусь мою книгу, про якусь пару)) Позитивного настрою та миру в душі.