"Я тобі винен" - незабаром фінал!

"Боже, ну за що ти послав мені цю жінку??

Коли Вікторія підійшла до ліжка і відкинула простирадло, я думав, що від сорому згорю.

Лежати колодою в брудному памперсі перед коханою жінкою, це те ще випробування. Стискаю зуби й кулаки й мовчки переношу принизливу процедуру. Раз на день до мене приходить медбрат і змінює памперс. Перед цим я напиваюся і в кращому разі під час цього процесу сплю. А зараз мені довелося перенести всю цю ганьбу в повній свідомості. Та ще й у виконанні Вікторії.

Але на цьому тортури не закінчилися. Водні процедури виявилися не меншим випробуванням. Вікторія намилює мене, не пропустивши жодного потаємного місця, а потім змиває все і витирає рушником. Мимоволі згадую, як мив її в мотелі й тільки зараз розумію, що вона тоді відчувала, але й на цьому мої випробування не закінчуються."

"Я ТОБІ ВИНЕН"

Розділ 62 вже на сайті!

1741821180_36.png

У неділю, 25-го травня — закінчення історії!

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мрія Чарівна
22.05.2025, 23:45:38

Дуже тонко))) Чудова сцена)

Показати 3 відповіді
Анна Лященко
23.05.2025, 10:55:18

Чарівна Мрія, Дякую! Мабуть, скоро почну нову історію про драконів... Я вже скучила за ними))

Неприємна для Влада сітуація.

Анна Лященко
23.05.2025, 07:04:31

Олександра Новацька, Та дуже важка для нього...

avatar
Надія Деревянко
22.05.2025, 23:44:24

Прекрасний сюжет , респект автору

Анна Лященко
23.05.2025, 07:03:16

Надія Деревянко, Дякую! Я стараюся))

avatar
MillaS
22.05.2025, 20:21:32

Дуже гарна історія. Чекаю продовження

Анна Лященко
22.05.2025, 20:31:23

MillaS, Дякую! ❤️❤️❤️

avatar
Лана Рей
22.05.2025, 20:13:10

❤️❤️❤️

Анна Лященко
22.05.2025, 20:18:37

Лана Рей, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Рецензія
На твір "Країна рожевих мрій" " авторки Тетяни Гищак в рамках марафону взаємного читання. Сюжет Людство таки догралося і влаштувало ядерну війну. Крім пацюків і тарганів вижили також люди, як найбільш
Дві новини, після яких хочеться все кинути...
Всім привіт. У мене є дві новини, і обидві, на жаль, неприємні. Перша новина: я взяла участь у марафоні, і мене дуже зачепила критика. Мені закинули багато речей: і що в книзі є помилки, і що сюжет та стосунки розвиваються занадто
Чи вірите ви у себе?
Любі, чи часто автори знецінюють себе й не вірять у власний успіх? Думаю, майже кожен автор хоча б раз дивився на свою книгу й думав: «А раптом вона нікому не потрібна?» «А раптом я пишу недостатньо добре?» «Чому
Перші привітання та побажання для Лізи
Спочатку вітали батьки, потім кращий друг, а що із цього вийшло: — Мамо, тату, я дуже вдячна вам за подарунок. Він справді дуже гарний. А про наречених мені ще рано думати, адже я лише вступаю до університету. —
Знижка ❗❗❗
Сьогодні діє знижка на книгу "Полонянка у спадок" - А ну вставай і на вихід, - ричить на мене Степан, мій звідний брат і чоловік, якого я ненавиджу всією душею. Та й не тільки я. - Нікуди не піду, - відсовуюсь від нього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше