Чи вірите ви у себе?

Любі, чи часто автори знецінюють себе й не вірять у власний успіх? Думаю, майже кожен автор хоча б раз дивився на свою книгу й думав: «А раптом вона нікому не потрібна?» «А раптом я пишу недостатньо добре?» «Чому інших читають, а мене — ні?» «Може, мені взагалі не варто було починати?..»

І найцікавіше — ці думки можуть з'являтися навіть тоді, коли ти вже маєш читачів, відгуки та людей, які чекають на продовження. Особисто для мене письменництво — це постійне протистояння між «я хочу писати» і «а раптом у мене не вийде?». Особливо складно не порівнювати себе з іншими авторами,  хтось набирає тисячі прочитань, хтось швидко знаходить свою аудиторію, а ти дивишся на це й думаєш: «Можливо, зі мною щось не так», але потім згадуєш, навіщо взагалі почала.

Моя перша книга «Кіцуне» колись теж була просто ідеєю в голові, потім з'явилися сторінки, персонажі, сцени, сумніви… і зрештою — книга, яку вже можуть читати інші люди. Мабуть, найважливіше, чого я вчуся як автор: не потрібно чекати моменту, коли ти нарешті повністю повіриш у себе, іноді достатньо просто продовжувати, бо авторський шлях — це не тільки про успіх.

А ви коли-небудь знецінювали власну працю? Чи ловили себе на думці, що «у мене все одно нічого не вийде»?

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дикий Степ
15.08.2026, 15:07:39

Вірити в себе - це те, що мусить робити кожна людина кожного дня. Моліться на себе. Щоранку медитуйте на власне відображення, бо у цьому шаленному світі ви потрібні лише своїм глистам. І якщо Всесвіт знову вимагатиме від вас жерв для балансу карми, не соромтесь підставити галасливого сусіда чи надокучливого колегу.

avatar
Емілія Зінченко
15.08.2026, 14:04:09

Вітаю! Я пишу вже 5 років, з них публікуюся 3. І ось нещодавно впала у невеличкий депресняк, бо перечитала всі опубліковані твори і зрозуміла, як же по дитячому вони написані. Прикольно, місцями добре, але більшість тем та ідей шаблонні (а колись вважала, що унікальні). Оце думаю видалити всі зі своєї сторінки, і почати новий етап у письменництві. Починаю роботу над новою книгою. Про неї, до речі, я написала невеличкий блог.

avatar
Лєна Міле
15.08.2026, 10:12:56

Постійно. Буває, навіть хочеться видали книгу. І думки: «А раптом, те що роблю я, якийсь треш?» Та потім збираєшся і розумієш, що почате треба завершувати. А ще рятує фраза « Дозволь нарешті собі зробити щось погано». Це рятує від надмірного перфекціонізму.

Показати 2 відповіді
Лєна Міле
15.08.2026, 13:58:56

Анастасія Коулд, Це сумно. Не йшла в сенсі прочитань чи вам самій не подобався результат?

avatar
Марина Войтенко
15.08.2026, 09:09:11

Було таке і є на даний момент, але якщо людям не цікаво тоді буду писати для себе. В мене це як хобі, для того щоб на деякий час відволіктися від реальності і поринути у свій світ )))

Анастасія Коулд
15.08.2026, 12:59:54

Марина Войтенко, Теж в цілому така сама, але хочеться не тільки для себе писати, а і для своєї аудиторії теж, так більше стимулу, бо я в більшості стараюсь для когось, чим для себе)

Думаю всі через це проходять, особливо на початку шляху. Я якраз через це проходжу, але зупинятися не планую, бо, по ‐ перше кайфую від цього, і, по - друге, вірю, що читачі знайдуться.

Анастасія Коулд
15.08.2026, 12:56:08

Ксенія Терещенко, ❤️

avatar
Григорій Яструб
15.08.2026, 10:40:35

Ваші роздуми властиві майже для кожного автора. Навіть успішного. Суміви завжди дають поштовх генерації нових ідей, чи поворотів в сюжеті. Якщо про себе, то колись давно, по мірках людського життя, я щось міркуючи переходив вулицю. В голові крутився не те що сюжет, а якісь образи та спогади. В цей момент Бог і смикнув мене за вухо. Десь в підсвідомості, певно його голос підказав: "А ти пиши, пиши..." І почалося. Взявся писати романи, і причому відразу чотири, щоправда жоден ще не закінчив. Саме головне, процес написання приносить задоволення, а те що вже публікую, подабається навіть самому, і контрольній групі читачів. Ось така моя думка стосовно вашого допису.

Анастасія Коулд
15.08.2026, 12:53:54

Григорій Яструб, Згодна, треба писати і не зупинятися, навіть якщо аудиторія набирається довго і здається, що твоя творчість ні кому не цікава, я теж пишу просто, бо подобається, можливо я стану відомим автором)))

avatar
Борис Бордовий
15.08.2026, 00:00:13

Було таке. Треба не зупинятися, розвиватися. З часом буде все краще і краще. Вчитись майстерності ⭐️

Анастасія Коулд
15.08.2026, 08:05:47

Борис Бордовий, Згодна)

Інші блоги
Давай разом доживемо до наступної проди
Привіт вам) Прода на книгу “Обійми за регламентом” на сайті. Наступна прода буде опівночі. А поки ви читаєте, трохи думок вам у голос. Останні дні добряче луплять по складах. Починаючи логістикою поштових
Любі друзі
Дорогі читачі! Ось і опублікована остання глава книги Пригоди дачного синдикату 3. Єгипетське «сафарі». А це означає, що історія наших невгамонних дівчат завершена! Чим закінчиться ця неймовірна пригода? Чи врятують
Як би мої персонажі були реальними?
Як би мої персонажі із книг були реальними? Якщо б всі мої персонажі були реальними то звичайно я б з радістю познайомилася із Кіцуне із книги про "Кіцуне" та з Ліоном із книги "Лисяче серце" Але я б напевно
Втрачений зв'язок. Новинка.
Вітаю, мої читачі. Хочу розповісти сьогодні трішки про мою новинку, яка нещодавно була опублікована на моїй сторінці - Втрачений зв'язок. Це книга - продовження історії кохання Асі та Артура, яких ми вже встигли полюбити
Про сміливих дівчат
Доброго часу доби, шановне панство. Маючи ще кілька днів відпустки, а також трошки вражень, які назбирала за час цієї відпустки, хочу вам дещо сказати)) Вмощуйтеся зручніше, тому що, поки на дворі, крапає дощ, я поділюся своїми
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше