Привіт, друзі!) 

Нарешті Діані (і нам теж) випаде нагода познайомитись з таємничим сусідом поближче ;) 

Як це буде, читайте в нових розділах Її надії! 

Уривок: 

Від прискіпливого вивчення мене відірвав раптовий дзвінок у двері. Невже Стефа повернулась?

Залишивши планшет на підставці на столі, я рушила у передпокій. Відчинивши двері, навіть не дивлячись у вічко, хмикнула.

— І що ти забула?..

Та різко урвалась, помітивши, хто стоїть на порозі. Замість подруги на мене дивився сусід. Владислав тримав у руках порожню скляну банку і дивився на мене з такою пересторогою, ніби я була бомбою сповільненої дії. 

На мить зависнувши, я втупилась у міцні м'язи на передпліччях, що визирали з-під закочених рукавів фланелевої сорочки. Цікаво, він ходить у спортзал?.. Потім, пригадавши нашу останню зустріч, відчула, як нагріваються щоки.

— Добрий... вечір?