Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Тайлеру було дивно бачити Вівіку у чомусь такому простому. Він кілька разів перечитав написи, та все одно не міг второпати що до чого.
На грудях красувався напис: “Я заткнула за пояс Диявола!”
А на спині: “І тепер він цілує мені руки!”.
– Це, слова з якоїсь пісні, чи що?
Вівіка запитально поглянула на друга.
– Ну…ця футболка, це якась цитата?
Вона пирхнула:
– О, так. Люцифер вирішив лишити мені дарунок. 
Тайлер знервовано ковтнув.
– Не жартуй так.
– О, ні, я цілком серйозно. 

– Мені…не наближатись?
– Краще не треба.
Дівчина здивовано здійняла брови.
– Скажеш, хоч чого?
– Ні.
– Ясно, – видихнула вона, відвертаючись. – Гаразд.
– Не треба дутися. Просто…мені некомфортно.
– З якого моменту тобі стало некомфортно у моїй присутності? То ти тікаєш з ліфту, то шуруєш спати у машину, тепер шарахаєшся мене – що не так?
– Справа не в тобі…
– Таке кліше, що блювати тягне, – закотила очі вона.
Тай з докором поглянув на подругу.
– Ясно, все не чіпаю. Як скажеш, можемо наліпити жовті лінії на підлозі, щоб я тримала дистанцію.
– Не перебільшуй.
– Краще червоні? Чи може вирахуємо п’ять кроків? На додачу кашляти у лікоть?
Тай розвернувся, бурмочучи:
– Нестерпна…
– Вчусь у кращих! – гаркнула вона.

Певний час Вів неначе збиралась із думками. Тай затамував подих.

– Я можу поспати у тебе?

Хлопець на мить вклякнув. Його сповнювали суперечливі емоції: полегшення, що вона знайшла сили нарешті про щось попросити і важкість від того, що тепер він повинен тримати себе в руках. 

Хлопець повільно кивнув, підводячись:

– Звісно, лягай. Я посплю на підлозі.

– Я прийшла не виселяти тебе з твого ліжка. Я візьму свою ковдру. 

– Гаразд, – кивнув він, усвідомлюючи, що навіть якби Вів обмоталась у три шари брезенту – це б не полегшило його стану.

Присутність Вів була вагомою, вона відчувалась під шкірою, тож жодна ковдра жодне ліжко XXl-формату не зможе притлумити цього відчуття.

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️