Вітаю всю громаду Букнет, а особливо Тебе мій Постійний Читач.

Я хочу поділитись кількома думками, можливо вам будуть цікаві. Згадував тут, про те як я починав, і побачив де я опинився. Можливо мій приклад вам допоможе.

1. Перша задумка роману в мене з'явилась коли мені було 16 років, глубокою осінню, я лежав із температурою, та дивився Салем Лот, Кінга. А перший мій роман, вийшов коли мені глубако за 30, я все так само лежу, тільки хвороба набагото тяжча ніж простуда. Тоді тільки починали формуватись такі платформи як Букгет. Я про них не знав, а писав в зашит. Не знав шо із тими творами робити. Навіть на зиму 2020 року не знав. Тільки коли я мав три зашити я почав шукати. І Букнет був третім. Я почав публікувати в кінці 2020 року.

2.Я дуже псіхував. На мене обвалилось лавина хейту, із помилками, кривими обкладинками, я намагався все виправити. Хоча просто втрачав час, на тих, хто і сам не знав що вірно, а що ні. Тепер я просто блокую, раніше я сварився. Хоча це все можна було пояснити двома факторами: хвороба, та відсутність засобів, хоча би лаптоп. Ні телефон, на якому я писав. Тому я пішов з Букнету, та писав в дрібному виданні, яке потім закрилось. Щоб просто бути на плаву. Я наманався писати. Дописав повноцінний роман. Потім другий, це Таємниці містичних вулиць. Почав третій... застряг. Криза.

3. Криза є у всіх. Я почав надсилати листи у видавництва. Тепер увага!!! Приготуйтеся до відмов. Відмовили, напішіть ще, та відсилайте. Я не дуже був терплячим. Проте продовжував надсилати. Тим часом я писав великі та малі збірки на Букнет. Я на це витратив ще три роки. І ось... я підписав контракт,(перед цим продавав свої твори за кордон як самовидав) я отримав контракт, та право на видання 3 книг в рік. І статус польського письменника. Я повернувся на Букнет, повністю хворий, але із триумфом письменника. Писати книгу на українській, як розвагу, та відпочинок. Для нас всіх.

Із повагою до всіх,

Шиповський.