Супергеройська історія - виклик собі! Запрошую))))

Привіт, мої любі! Сьогодні хочу розпочати презентацію новинки неординарно для мене)))) Правда як вона є))))

Історія створення книги

"Я - навіжена!" - саме такою була моя думка, коли я прийняла рішення взяти участь у конкурсі "Супергерой поруч". Ця теза охарактеризовує мене вже досить давно, тож я вирішила з неї й почати цей блог))))

Коли лише з'явилися оголошення від Букнету про початок конкурсів, я подумала: "От би всюди взяти участь!", але одразу й смикнула себе, що неможливо всюди встигнути ще й тому, що в мене лише розпочалася робота над дилогією "Майже принцеса", а моїм жанром є все ж любовні романи, тому "прощавай, супергерою, не до тебе!". Та варто все ж подякувати Богу, що перед початком конкурсів я мала цілий місяць відпочинку, то ж сил вистачало і працювати, і мріяти)))) 

80% першої частини "Майже принцеса" було написано за два тижні, в середині листопада я взялася за першу книгу на конкурс любовних романів "Кохання не купити" "Навчи мене вірити" і писала його, лише часом відволікаючись на "принцесу", рівно півтора місяця до двадцять шостого десь грудня. Тоді стрімко народився сюжет другого роману на той же конкурс "Сяйво обручки". Ця книга з першого дня стала моєю улюбленою і була написана за місяць - до двадцять сьомого чи восьмого січня. Я планувала присвятити всю себе другій частині "Принцеси", яка на той час не була навіть розпочата, але сталося дещо, що круто змінило мої плани...

Якось я розмовляла з моєю прекрасною читачкою Оленочкою Когут і вона спитала мене: "А чому ви не хочете спробувати себе на конкурсі про Супергероя?" 

І тут я згадала, що мені ж так хотілося спробувати все і всюди... Але це виклик-виклик, бо жанр, тема і нелюбовна тематика далеко за рамками моєї зони комфорту. Залишалося півтора місяця до завершення конкурсу і хтось би сказав: "Часу море! Ти вже двічі зробила такий подвиг!", але річ у тім, що одна справа писати те, від чого кайфуєш, а зовсім інша - те, що взагалі далеко від твого стилю.... Але річ у тому, що виклики саме такими і бувають. А то що то за виклик, коли ти робиш те, що й щодня?))))

Обізвавши себе навіженою, я стала придумувати сюжет. Дякую моєму татусеві, який допоміг мені з усіма деталями історії. А також дякую Астерії за розкішну обкладинку))))

І ось до завершення конкурсу рівно місяць, у мене дві книги в процесі і ще дві викладаються, хоча вже написані, "Майже принцесу 2" пишу не так часто, як хотілося б (пробачте мене, мої принцесочки) а в "Супергеройці" вже є трошки тексту, тому я готова презентувати вам своє творіння!

Не знаю, що це буде... Не знаю, чи вийде в мене вкластися з часом (бо пишеться не так, як мої слрчики, втім, це очікувано))), не знаю, чи оцінять цей експеримент мої читачі, не знаю, чи зможу скласти гідну конкуренцію моїм невимовно талановитим колегам, якими захоплююся, на цім конкурсі, але я докладу зусиль, аби насамперед зрозуміти, на що я здатна. Адже саме в таких викликах розкривається талант, то ж хочу викинути себе з зони комфорту і дізнатися, що я насправді можу. А вас запрошую оцінити цей мій експеримент))))

Отже, до вашої уваги

Місія на двох

Анотація до книги "Місія на двох"

Ось ви живете, мрієте, будуєте плани, навіть не уявляючи, що відбувається в світі... А що, якщо я скажу вам, що магія існує? Про неї знає лише дуже обмежене коло осіб, вони бережуть цю істину в суворій таємниці. Вони ніколи не розкажуть вам, що наш світ на порозі гибелі. Та якщо ви хочете дізнатися правду, тоді слухайте...

Про серйозні речі з гумором
 

Безкоштовно! Оновлення щодня!

Не любовна історія, любовна лінія не головна
Гумор
Янголи та Демони
Магія
Сильні безпосередні герої
Становлення особистості
Війна добра та зла
Хепі енд
 

Цитати

Ми приховуємо від звичайних людей свої здібності, аби уникнути того, що було в Середньовіччі. Ну, пам'ятаєте оце: «Відьма! Розпалюйте вогнище, будемо смажити шашлики!»? Ми, маги, не любимо, коли з нас роблять шашлики. Я скажу більше, робити шашлики зі світлих магів взагалі дуже неправильно! Хоча б тому, що робити комусь зло нам страшенно не вигідно. Ми отримуємо все те, що віддаємо у світ. Це відбувається отак: ось я, світла магиня, зробила комусь зло, а ще до вечора в мій будинок вдарила блискавка (до прикладу). Або ж якщо мій батько обдурить когось заради наживи, його бізнес одразу потерпить великих збитків. Це працює і навпаки: допоможемо комусь, добро станеться з нами. Щоправда, допомагати треба від щирої душі, а не з розрахунку, інакше все дарма. Карма, щоб її. Крім того, є ще й таке, що рівень нашої магії коливається. Діяння зла вбиває у нас магію, а добра — підсилює її.

***

Сьогодні більшість магів обрали для боротьби сиель — унікальні й рідкісні артефакти, схожі на скриньки. В них ховається безмежний запас джерела магії, аби чарівники могли нею користуватися. На диво, зручні речі. Дійсно ж, магам води не з бідонами носитися, а магам вогню — не зі смолоскипами ходити, щоб у разі чого мати, звідки черпати силу.

Дехто обрав зброю, якою мав керувати винятково з допомогою магії. Інші, як Тобіас, котрі належали до магів тварин (а серед них були, як ті, що вміли чути мову, скеровувати їх, лікувати), також цілителі й маги рослин мали випробувати мене на силу мого серця. На щастя, небезпечних звірів ніхто не додумався випустити на претендента або годувати отруйними бур’янами. Їх артефакти допомагали створити ілюзію, подібну на голограму, всередині якої я опинюся. Вони читали давні слова заклинання, сплітаючи навколо мене клітку, що блищала всіма барвами веселки. Конусоподібна магічна оболонка, яка згущалася навколо, не випускаючи назовні. Матерія їх магії була потужним зарядом енергії. Це була сила їх сердець...

Я добре знала своє завдання. Від мене чекали лише те, що я звільню себе, здолавши клітку на ментальному рівні. Зовсім небагато потрібно для того. Лише відпустити себе, віднайти в серці силу й зруйнувати над собою чужий натиск. Магія — не лише яскраве шоу. Магія — насамперед те, що в наших серцях.

***

 — Чи є серед вас той, хто сумнівається у тому, що Амеліна — гідна кандидатура на роль нашої берегині?

Найсильніші маги, ті, кого найбільше поважали й кому найсильніше довіряли, підняли свої руки. Це була традиція. Того, кого пропонує магістр, повинні перевірити й інші. Не можна обирати людину, якій не довірятимуть всі члени клану. Це, певно, найважливіша з умов посвяти.

Друзі, мені неймовірно потрібна ваша читацька любов, яку ви завжди даруєте мені! Насправді я дуже хвилююся. Будь ласка, підтримайте мене коментарями, зірочками, нагородами і репостами)))

Щиро ваша Юліанна!