Холодний протокол завершено!
Я виклав повну версію книги.
Тепер уже без оновлень.
Можна читати від початку до кінця — в своєму темпі, без очікування.
Дивне відчуття, якщо чесно.
Ніби довго з цим жив — а тепер просто відпустив.
Але вона нікуди
03.04.2026
2
Пʼятниця навіяла
Я помітив за собою одну штуку.
Іноді відкриваєш книгу — і вже через кілька сторінок розумієш: або зайде, або ні. Навіть без очевидної причини.
Не те щоб щось прям погано.
Просто… не твоє.
А буває навпаки — текст
27.03.2026
11
Питання до авторів
Колеги, стало цікаво, як у вас це працює.
Ви більше про паперові книги чи залишаєтесь в електронному форматі?
Працюєте з видавництвами — чи видаєтесь самі?
Якщо з видавництвами — як це у вас склалося? Це був свідомий
20.03.2026
20
Разом чи до фіналу?
Я останнім часом думаю про ритм.
Про те, як ви читаєте.
Коли історія тільки народжується — глава за главою — вам цікаво йти разом із нею? Чекати продовження, жити в цій невизначеності, обговорювати, будувати свої
01.03.2026
2
Про створення тексту
Мій ранок почався з вбивства красивих речень. Знову.
Переписував сцену. Мої емоції коливалися від "Вау, я геній!" до "Так, ну... нормально, мабуть".
Сьогодні вона стала просто чесною. І, звісно, коротшою. Це такий
21.02.2026
8
14 лютого
Сьогодні день, коли стрічка наповнена серцями.
І це нормально.
Але я хотів сказати про інше.
Про тишу.
Про той стан, коли ввечері ніхто не чекає з питанням «як минув день?».
Коли ти сам наливаєш чай і сам вирішуєш,
14.02.2026
2
Про паузи
Буває, я сиджу перед екраном і нічого не пишу.
І це не тому, що не знаю, що сказати. Швидше навпаки — знаю занадто багато і емоції одночасно не вкладаються у голові.
Є слова, які можна поставити одразу.
А є ті, що приходять
10.02.2026
2