Сьогодні день, коли стрічка наповнена серцями.
І це нормально.
Але я хотів сказати про інше.
Про тишу.
Про той стан, коли ввечері ніхто не чекає з питанням «як минув день?».
Коли ти сам наливаєш чай і сам вирішуєш, чи вимикати світло.
Самотність у цей день відчувається гостріше. Наче хтось підкручує звук у кімнаті, де й так тихо.
Я не вважаю її ворогом.
Самотність — це не завжди про відсутність любові. Іноді це про паузу. Про простір. Про час розібратися, ким ти є без чиїхось очікувань.
Не кожен лютий має бути теплим.
Але навіть холод не означає порожнечу.
Якщо сьогодні вам трохи самотньо — це не робить вас менш цінними.
Можливо, це просто етап.
Можливо, це період тиші перед розмовою, яка ще попереду.
І якщо так сталося, що ви читаєте ці рядки наодинці — знайте: ви не єдині в цьому.
Іноді достатньо просто витримати вечір.
А завтра буде звичайний день. І це вже добре.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ, як людина аромантична та асексуальна, готова прожити все життя на самоті, тільки разом з котиками. Тож інколи людям буває просто не потрібен партнер: не кожному потрібні романтичні звʼязки
Mantikora, Звісно, унікальність людських доль та поглядів прекрасна. Цим цікавий світ і життя в ньому
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати