Сьогодні я побачив цифру 100 переглядів у своєї першої книги.
І несподівано зрозумів, що для мене це не «просто статистика».

Це сто разів, коли хтось відкрив текст.
Сто моментів довіри.
Сто коротких «я дам тобі шанс».

Я добре пам’ятаю, як писав цю історію — без упевненості, без гарантій, без розуміння, чи вона взагалі комусь потрібна. Я вкладав у неї те, що зазвичай не показують: сумніви, страх помилитися, надію, що тепло все ж можна зберегти.

Це моя перша книга.
Я ставився до неї як до чогось живого.

Можливо, сто — це мало для платформи.
Але для мене це сто людей, які були поруч із текстом. Навіть якщо недовго. Навіть якщо мовчки.

Я не знаю, яким буде майбутнє цієї історії.
Але сьогодні я точно знаю одне:
я не писав у порожнечу.

Дякую кожному, хто відкрив.
Я дуже хочу вірити, що це — тільки початок.
І що далі буде більше світла.