Дивна звичка

Я іноді не записую сцену одразу.

Просто ходжу з нею в голові.
Кручу її туди-сюди. Дивлюсь, як вона звучить.

Якщо через якийсь час вона не розвалюється — тоді вже сідаю і пишу.

А буває навпаки.
Сідаєш, швидко щось набираєш, а потім читаєш — і не те.
Наче слова є, а сенсу немає.

Раніше це трохи бісило.
Зараз звик.

Схоже, частина тексту все одно пишеться десь не в файлі.

І це, мабуть, нормально.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Гарний прийом
Мені такий підходить тільки для задуму сюжету, з часом непотрібні деталі стираються і записуєш саму суть
А от з діалогами пишу одразу, а тоді пропрацьовую
Цікаво дізнатись як по-різному кожен автор підходить до свого творіння, дякую, що поділилися
Натхнення та успіхів ✨

Aurelius Odel (Asphodel)
24.04.2026, 12:21:49

Кайла Броді-Тернер, Дуже дякую за Ваше повідомлення,дійсно цікаво, як різні митці підходять до створення своїх шедеврів)
Натхнення та гарного настрою!

Хороший текст взагалі пишеться не нами - він "приходить"

Показати 4 відповіді

Aurelius Odel (Asphodel), +

Інші блоги
А ви вже знайомі з Джейн?
Щось я так захопилася пригодами Джеймса і Ко, що дуже давно не згадувала про одну зі своїх завершених історій — "Квіти в темряві". А між тим вона досі чекає на своїх читачів. ❤️ Це історія Джейн Бесфорд, дівчини,
Закінчення книги. Новини.
У мене для вас чудові новини! ❤️ Сьогодні рівно о 00:00 вийдуть останні глави книги «Другий шанс. Чуже тіло»! ✨ Щиро дякую всім читачам, які зі мною знайомятся зі світом космічного Фронтиру. Але не поспішайте
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
Вітаю! Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" вже опублікована. ********************************* Я знайшов стіну з червоної цегли, наче тут був вхід, та його замурували. Я перевів зір на істинний і побачив приховані знаки.
Цієї ночі відкриється курйозна таємниця
Друзі, У моєму історичному любовному романі «Гострі грані кришталю» вже відбулося чимало подій. Емілі Міделтон шукала управителя для свого заводу. А знайшла вірного поплічника, чудового підопічного та… відмінного
Єгор - як завжди!
Обід — це добре, а ще дуже навіть вчасно! Я хочу їсти так, що в мене руки трястися починають. Добре, що Єгор уже помив посуд. Хлопець не цурається жодної роботи! Швидко розставляємо все по місцях і спускаємося вниз. Артур
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше