17 431
“Батьки та діти”
Анотація до книги "Сильна стать"
Григорій погоджується на пропозицію давнього друга попрацювати водієм у дівчини місцевого бізнесмена.
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Зміст книги: 68 глав
215 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк завжди, для ваших книг чекаю натхнення і відповідного настрою. Прийшли обидва))) Дякую! Книга неймовірна, як завжди. Описи емоцій, дій, відчуттів неперевершені, так тонко, хижо, яскраво. І перемогти демонів можливо, маючи сильний дух. Ваші хлопці змогли, і ми зможемо)))
Людмила Єрош, Вітаю, люба❤️ Ой, який солодкий ваш коментар, дякую. Ця трійця дійсно хижа й яскрава, а таким потрібна відповідна атмосфера))) Дуже приємно знати те, що ви чекаєте і настрій, і натхнення, а потім даруєте увагу та час моїм героям ❤️ Це справді особливе відчуття (яке створює нових, не менш особливих, героїв) Вдячна вам за це❤️❤️❤️
До Бойка в мене нема ні співчуття, ні симпатії і навіть млинці на сніданок мене не підкупили. Григорій поставив правильний діагноз - Недоумок!))). Олюня- його спасіння, надія, цілюща сила і живильна вода, вона для нього останній шанс. Парочка вибухонебезпечна, неймовірні побачення, почуття на межі, з полум'я у крижану воду, зброя, вбивства, достойні вчинки, дуже романтичне весілля, але для мене їх кохання хворе на всю голову і думаю, що вони після весілля та народження діточок все одно знайдуть на свою голову і дупу вражаючі пригоди))).
Грішка, Григорчик, Патрон - номер один❤, затьмарив своєю харизмою усіх і вся. Надя у "Фальші" і Красунька "Сильна стать" трохи інші жінки, Григорчик підняв її самооцінку до небес, вона розквітла. Читаючи, я хотіла Наді сказати: - Стоп, хоч іноді вимикай "яжемать")))спустися на землю, май терпіння, підтримуй Грішку і буде тобі мегащастя. А от друзі Дмитра - Саша і Юля саме вони моя пара, вони на мій погляд на три сходинки вище за наших дуже гарячих, невгамовних, емоційних.
Міла❤ бажаю тобі натхнення і більше читачів, бо твоя кропітка праця дійсно достойна визнання й нагород.
Елена Клименко, Смачні враження! Дякую тобі❤️❤️ Обожнюю читати про те, якими видаються герої )) Щодо Бойків — тихе сімейне життя напевно не про них. Можливо, знайдуть поживний адреналін у подорожах Європою (як хотіла Оля), а може у будівництві нового бізнесу))) Хмурі ж теж працюватимуть над собою. Зі спільною дитиною з'явиться зовсім інше відчуття материнства у Надії бо матиме надійну опору а Грішка, того хлібом не корми дай з дітьми побавитись))) А от щодо друзів Дмитра— Сашка і Юлії , так дійсно вони існують, як приклад турботи і терпіння для Бойка. І ти перша це помітила))) Авторка всміхається на всі 32))) Дякую, що ти поряд ❤️❤️❤️
Дякую. Дуже захоплює та відволікає . Дінамічно та цікаво. Також подобається пара Оля та Дмитро . Миру та здоров'я вам
Вера Быкова, Вітаю❤ Дякую вам за коментар. Мені приємні ваші враження. Нехай навколо вас та ваших рідних буде спокій і тиша ❤❤❤
Починала читати ще до війни, потім мене як і всю країну закрутили інші події, які увійдуть в історію нашої України. Та ось трохи зібралась і дочитала. Дякую, за емоції, за неймовірну історію. Сподіваюсь на Мир і на нові книги... Перемоги нам всім!!!
Евгенія Осинськая, Дякую за вашу прихильність ❤ Дуже приємно)) І окрема подяка за коментар ❤❤ Мир обов’язково буде! Перемога буде, а за нею і книги. Бережіть себе й своїх рідних ❤❤❤
Як не розтягувала задоволення від читання, але всьому приходить кінець. Кінець цієї історії феєричний, сповнений любов'ю, довірою та дружбою, сімейним щастям. Дякую, Міло за неймовірні почуття від прочитаного. Бажаю циклу успіху, багато гарних читачів. Автору творчого натхнення на нові історії і ще маю бажання прочитати продовження історії Бойків та Хмурих. До нових зустрічей.❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Наталья Русанова, Дякую вам за підтримку❤❤❤❤
З нетерпінням виглядатиму ваші новинки)
Лілія Миколишин, Мені дуже приємно ❤❤❤ Таємничий мовчун та хлопець з "гарячою кров’ю" активно готуються до зустрічі;))))
Безперечно-найтрепетніша і найшмиліша кульмінація. Пройти крізь терни, щоб побачити зірки, воно того варте! Варто пережити всі емоції, провали, переживання,щоб сповна насолодитися щастям!Дякую за вашу творчість, за кожен день чекання проди і за те що прихилили моє серденько до ваших шалених і непередбачуваних героїв)
Лілія Миколишин, Вітаю, моя хороша❤❤ Врешті, змучені хлопці заслуговують на спокій)) Яке влучне порівняння " пройти крізь терни..." Дякую вам безмежно за те, що згодились на такий непростий шлях разом із героями❤ Дякую за відвертість і емоційність. Я радію, що ви зі мною ❤❤❤ Обіймаю і чекаю нової зустрічі ❤
Ось і закінчилась неймовірна історія, яка довгий час тримала в полоні, та й ще, я впевнена, довго триматиме. Дякую, Міло, за емоції, за всі ті переживання, які викликала твоя трилогія. Вона зайняла окреме місце в серці. Чекаю нової, такої ж насиченої, історії.
Венера Савмар, Так і є. Ви відчуваєте, виокремлюєте чистий сенс, а потім чарівним чином сплітаєте у строки❤❤❤ Тішуся, що той момент стався❤
Мілочко, оце то фінальні акорди)) давно не була на весіллі, то ж чуттєві моменти зворушували, розхитували фібри душі і летіли іскорками салюту у вічність хмурого свідка - нічного неба))) так випестити, розсмакувати кожну дрібничку, кожну скалку різнобарвної мозаїки, не перестаю чудуватися)) все стояло перед очима: і вечірній подих Парижа, і хвилювання нареченого, і осяйна наречена, і гості - всі, з ким зріднилася і кого хотіла побачити... щасливими) і абсолютно щаслива молода пара))) не знаю, чи почувалася б затишно на такому ошатному заході в реалі, але тут, у Вашому творі, прожила цей момент щасливо)))) Міло, Ваші руки малюють картини зі слів)) і кожну треба не поспішаючи розглядати, віддаючись поступовому розкриттю деталей, переходу фарб у напівтони, напівнатяки і ніжний серпанок)))) дякую за Ваше неповторне мистецтво) тішуся, що замість 30 глав, Ви розкрили три глибокі книги з полюсуванням емоцій, протиріччям вчинків і психоделічним туманом чужої спотвореної свідомості))))
Ольга, Найщиріші побажання❤❤❤
Прекрасний , романтичний фінал шаленої історії! Було класно, цікаво, захопливо, весело, хвилююче, моторошно, сумно, злісно, страшно, а головне , незабутньо долати з героями їхній шлях! Дякую, Міло за емоції , які ти подарувала своїм читачам)) Буду сумувати за запальними Бойками та щирим Григорієм з Красунькою:)
Віталіна Побережник, Привіт, дорога❤ Дякую за участь у цьому безумному марафоні))) Твої враження завжди були з особливим відчуттям справедливості)) З нетерпінням чекала їх. Щиро дякую, зі була зі мною❤❤❤
Ой,я так чекала завершення цієї книги,і навіть не купила,щоб не читати по епізоду,а одразу всю історію... І нарешті кінець, і... ОБЛОМ !!!Я не можу її придбати O_o Чи тут якийсь секретний код?
Галина Апостол, ❤❤
Я посміхаюся від задоволення, ніби це я в Парижі виходжу заміж. Вау, яке закінчення цієї історії, який happy end... Не знаю, що написати, от просто не знаю. Круто, суперово, бомбезно, вишукано, феєрично....Всі слова, які виражають захоплення і радість,- всі твої, Міло. Настільки все було в міру і гармонійно, що важко навіть підібрати слова, щоб виразити свої враження, бо вони на такому фоні просто тьмяні, бліді і безбарвні. Дякую мій авторе, дякую за все: за сльози, за посмішку, за хвилювання, за тепло, одним словом ДЯКУЮ за емоції❤❤❤, ДЯКУЮ за час проведений з тобою. Хотілося написати щось особливе, але не виходить, бо те, що в серці словами не передати. Вітаю із закінченням книги і бажаю підкорення нових вершин.❤❤❤
Nina Tololo, Привіт, моє серце ❤ Герої так довго йшли, нереально ламали свої принципи, мучились й кричали, що я ( зі словами хай вже буде)) відійшла від принципу "ніяких мімішних хепіендів" )))) Це книга- суцільне протиріччя, особистий виклик для мене. Дякую, моя дорога, що була поряд, щоразу дарувала класний настрій і особлива любов - наші довжелезні розмови))) Я думала зробити скріни, гортала і розуміла,що тре все фоткати, просто все))) Дякую тобі, безперечно ціную й обіймаю❤❤❤
Чудове закінчення, штормило не по детски, але дядько був правий- Григорій має стержень, не зрадив собі, прогнувся, але не зламався. Рухається вперед разом з красунькою, Бойкам потрібний був такий таксист, щоб не боявся ткнути у власне г...
Все наше життя складається із помилок, прекрасно продемонстрували на прикладах наших героїв. Дякую Міло хочеться ще))). Чекаю наступного шедевру.
Світлана Герасимчук, Вітаю❤ Хлопці вистояли)) Бойку так точно пощастило))) Гріша і свої помилки визнав, і Дмитра навчив бачити трохи далі власного носа. Дякую вам за увагу і особлива подяка за очікування❤ Двоє диваків уже готуються)))
Вітаю з закінченням чудової книги, циклу неймовірних історій. Кожна заполонила мене і залишила в душі свій слід. Сильна сталь-сильна книга. Дякую за вашу працю.
Ольга Римарчук, Вітаю❤❤ Я вдячна вам за прихильність, за те, що дозволили героям торкнутись невидимих струн. Дякую вам і уже чекаю нової зустрічі❤❤❤❤
Ну от!!! Григорій поборов свої страхи і непевність, заспокоїв Красу і своє серце, знайшов своє місце і призначення, зайнявся важливою справою і заслужив міцний авторитет, і впевнено дивиться вперед, обіймаючи свою...!!!
Бойко подолав демонів, порозумівся з батьком і прокурором, отримав своє Янголя.!!! В життя і в серце!!!
І ось на цій ноті, під чарівні і заворожуючі феєрверки.... Ні!!!! Не кажу прощай!!! Не зможу!!!... Надто глибоко запали в серце!!! Кажу :"До зустрічі! " Знову.... Незабаром...
Дякую, Міло!!! За феєричні почуття, фонтан пристрасті, захоплення і муки!!! За салюти, торнадо, цунамі, які пережила разом з героями!!! ❤❤❤
Вам натхнення!!! Удачі!!! Нових задумок!!! Спокою в душі і серці!!! Щиро дякую!!! ❤❤❤❤❤
Елена Нечипорук, Вітаю❤ Ох і вимотались хлопці на шляху до щастя, але воно того варте)) Тішуся, що маю таку неймовірну читачку! Ваші любов, хвилювання й обурення були настільки емоційні, що буквально заряджали мене. Це фантастичне відчуття, дякую вам❤ Дуже сподіваюсь на нашу майбутню зустріч ❤❤❤
Яке ж прекрасне весілля, гарне закінчення цієї історії.
Марійка Козарик, Вітаю. Дякую вам за прихильність ❤❤❤❤
Фантастичне весілля, як і феєрверки! А як чарівно описано усі відчуття! Промови вийшли надзвичайно чуттєвими! Нарешті Дмитро здобув своє щастя, його Янголя тепер його дружина! А Грішка сумлінно взявся за довірену йому посаду) Напевно тепер почувається вже у "своїй тарілці"! Дякую вам за емоції, що подарувала ця книга! Натхнення та наснаги на нові звершення!
Галина Гнатюк, Вітаю❤ Дякую за ваші емоції, я дійсно жадібно вбираю їх і не ділюсь))) Герої циклу варті феєрверків)) Кожен на своєму місці, у згоді з собою. Дякую, що були зі мною, хвилювались, раділи і підтримували. Ви теж частина цієї історії, принаймні для мене❤❤❤
(heart)
Ольга, І вам моє ❤
Міло, так радіє душа з цих останніх розділів) радіє за сина, що нарешті прийняв тата (навіть не батька!) і усвідомив відповідальний тягар батьківства) за округлості Олюні) за те, що Гриньо скинув стару шкіру і приміряв на себе нову, що знайшов себе нового - сильну стать, мужнього захисника, безстрашного охоронця сім'ї, мудрого чоловіка)) проживала разом з ним його розгубленість, невпевненість, недолугість, непрофесійність і пробудження від сплячки)))) дуже тішуся за них двох, навіть читирьох - Грицька, Дмитра і Бориса з Волошиним))) пограли у війнушки, поділили цяцьки, окреслили зони власного впливу і нейтральні території для дипломатії)))) Міло, Ви чудова письменниця!!!!!
Ольга, Дякую, дорога Ольго❤ Ваші коментарі завжди викликають усмішку і зашкальний настрій❤ Дякую, що довіряєте мені ❤❤❤
У кожного своя в'язниця!... І це правда!!! Вони кожен сам себе загнав у свою персональну і змушені були подолати лабіринти недовіри, страху, злоби, неприйняття, гордощів і зверхності, щоб, нарешті, вийти на волю і вдихнути на повні груди!!!
"Хімія" між чоловіком і жінкою.... Найбільша таємниця і найвідоміша аксіома!!! Без кохання, взаємовіддачі, довіри і віри нічого не буде!!! Григорій це зрозумів і прийняв, благо перебування в лісі, на природі, сприяло цьому!!! І Наді вже не треба бути сильною!!! Адже поруч той, хто сильний і здатен їх захистити!!!
Дякую, Міло!!! Нарешті все стало на місця : і долі, і люди, і стосунки!!! Бойки порозумілися, Григорій зрозумів своє призначення, а Надя... Щаслива нарешті!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Вітаю, моя люба❤❤ Так, хлопцям довелось попітніти, шукаючи виходи)) Але у результаті отримали безцінний досвід. І друзів)) "Хімія" особлива у кожної пари (Бойка ще побачимо у всій красі) Без цієї особливості, їхні суміші характерів точно не втриматися на голій пристрасті ))) І найголовніший інгредієнти- вміти визнати свої помилки і змінюватися. Надя нарешті довірилась, заповнила образи і сумніви його любов'ю ❤ На черзі ще одні безумні))) Дякую вам за відданість Григорчику й величезну підтримку. Обіймаю❤❤❤❤
Дякую люба, за таку проду, як добре розпочинати день такими позитивними емоціями. Пам'ятаю, на початку твору ти писала, що в цій історії майже не буде поетичного опису природи, але мені головне не кількість, а вміння передати мить і хай вона буде короткою, але живою. Я настільки пройнялася цією главою, що відчула кожну сніжинку, кожен подих, кожен дотик, кожен поцілунок, кожен аромат цього дійства. Неймовірне відчуття задоволення та ейфорії від прочитаного. Дякую, дуже дякую за емоції.❤❤❤ Герої наче створені один для одного, наче віднайшли себе у тих закоханих очах, які дивляться на них з такою ніжністю і довірою, що готові на все, аби тільки не втратити цей контакт. Та я просто млію від слів " Тут його дім, його сім'я, його життя". Хіба не ці слова є головними....
Nina Tololo, Привітики❤❤❤ А скільки тих описів вирізається :(((( Знову довелось главу на дві ділити)))) Я ледь "зістрибнула" з лісу, знаю, що випишусь пізніше)))) Дякую, моя хороша, за цитату❤❤ Це ж Грішка, йому сірників не давай, а дай висновків наробити))) Тішуся, твоїми емоціями, на останніх главах у героїв спадає напруга, а у авторки - навпаки))) Дякую за те, що ти зі мною ❤❤❤
От заради таких митей і варто було пережити те все жахіття! І дійсно, як може Надя вважати Грішу вбивцею, адже він захищав її та Ольгу! Тут радше захисником, мало не героєм. Відчуття щастя захлинають обох і думка про можливу вагітність гріє душу Григорію) Він би був тільки щасливий! Дуже трепетно описано усі їхні відчуття. Тепер має бути усе добре! Дякую за емоції!
Галина Гнатюк, Вітаю, люба❤❤ Ох, ще скільки питань у його голові виникало під час перебування у лісі (( Йому потрібно було знати, бо Надя це не Ольга, яка сама може кого завгодно...))) Я радію, що вдалось показати ось це занурення у їхній персональний світ відчуттів, як Гріша тепер не тільки ділом , а й словами може довести;))) Дякую, що розповідаєте мені про свої враження ❤❤❤❤
От не знаю, це тільки мене Надя дратує своєю поведінкою. Я розумію що розуму поступово набираються як і берегти відносини, але що вона хотіла дійсно щоб він біля неї сидів? Я розумію що страшно за нього за сина, але він же нікуди не дівся як би далеко не тікала. Розчарувала. У Гришку вірю розгребе ту кучу. Ох емоції зашкалюють. Дякую.
Світлана Герасимчук, Вітаю❤ Такий от непростий, закомплексований і капризний у Наді характер))) Дівчата у цій історії взагалі не рахуються зі своїми хлопцями, у них інші пріоритети у житті. Як результат - суперечки й образи. Далі, або знаходити компроміс, визнавати помилки, або прощатися. Дякую за враження, мені дуже цікаво спостерігати неповторність героїв і героїнь))) ❤❤❤ Щодо Григорчика, тепер мусить "витягти" історію своєю харизмою)))) ❤❤
Міло, дочитала до кульмінації) хоча, знаючи Ваше вміння розтягувати кульмінацію на декілька глав - і майже до кінця, вже й не впевнена))) щоразу дивуюсь, як вдається Вам так реалістично описати ті жахіття, що відчуваєш здиблення абсолютно всіх волосяних фолікулів на тілі, і навіть там, де їх нема?)))Ваш триллер такий прекрасний у своїй довершеності)) спиною відчуваю весь розпач Грішки)) але передчуваю, що тут, мабуть , він опериться і виборе повагу не тільки у підлеглих, а найголовніше - довіру її)) я так сподіваючись, втішаю себе))) в очі навставлялись сірники, розум злітає з вісі на надшвидких обертах - маю взнати, що ж там далі))))
Міла Федорук, Мілочко, дякую за щиру емоційну віддачу- відповідь, теж дуже ціную це))) тішуся, як дитина=)) Скорпіон, кажете? Дуже інтригуючий знак гороскопу)) ха- ха, часом і на мене нападає той мізантроп, як дістануть добряче))) та хоч вбийте, не уявляю Вас з цією рисою))) мабуть, всього мізантропа відіграєте під час написання і для життя залишається тіко альтруїст))) ой, це все побрехеньки)) насправді, дуже ціную Вас як Авторку і кайфую від особистого спілкування)))) Мілочко, творчість - підкорена Вами стихія, радію за Вас неймовірно))))
Темні води оманливо привабливі у своїй незвіданості))) хочу туди, вже достатня глибина для занурення))) Дякую за запрошення, Міло) поринаю у пекельні перегони страху, паніки, принциповості, відданості, любові та прощення))) Вже впиваюся Вашими описами психофізіології, аж шкіра дибки стає)))
Ольга, Доброї ніченьки))) Бажаю насолодитися сповна враженнями❤❤❤
Аж не дихала доки читала!!! Ото був квест!!! Оля вчасно зупинила свого Бойка!!! Бо було б два трупи!!! Григорій діяв на інстинктах та інтуїції!!! І вибір був невеликий та очевидний!!! Та й з Ніколозом інакше не можна було!!! Він би не зупинився!!! А Гріша дав йому те, чого той прагнув - сповна скуштувати сили вогню!!!
Розставання з Красунькою витягнуло серце і душу!!! Адже не знає на скільки розлучаються!!! Та ще й їдуть в той ліс!!!... Мороз поза шкіру, таргани в нокауті, мурахи здерли ноги і без свідомості!!! Тільки я при тямі і вірю в Григорчика!!! Адже він, як ніколи, на своєму місці!!!
Дякую, Міло!!! Валер'янка в аптеках скінчилася... Пора переходити на щось міцніше. :)))Бо той Григорчик позбавив спокою!...❤❤❤
Гарного дня, люба!!! ❤❤❤❤❤
Елена Нечипорук, Вітаю, моя хороша❤ Ой, точно, Оля іноді з вередливого дівча перетворюється на фурію))) До того ж наш Бойко абсолютно обезброєнний перед нею))) Й перечити боявся)) А Григорій... має можливість вигулювати демонів, дядько не збрехав. На вашій вірі Гріша й вижив))) Принаймні від автора дісталось трохи менше стусанів, ніж було заплановано))) Тому вам від нього подяка❤❤))))) Про ліс мушу мовчати, але валеріанку відкладаймо, не п'ють такого на весіллі))))
Дякую вам за побажання. День минув у компанії динозаврів і мегащасливої дитини))) Бажаю доброї ночі й сонячного ранку❤❤❤❤❤❤
Знову таки не майже не дихала читаючи продовження! І як я зразу не здогадалась, що крім Дмитра ще прокурор може витрясти душу з Грішки за той обмін?) Але коли накрило усвідомлення цього, то ще більше почала хвилюватись. Розставання з красунькою було дуже болюче для обох, проте Гріша, сповнений рішучості, мусів завершити справу. І не дивує вже, що нікому не дозволив втручатися, а розібрався з ним особисто. Напруга просто зашкалювала в останні миті! Здається, що майже все позаду, і тут маєш тобі, чорний ліс. В голову закрадаються різні здогадки, але я точно не вгадаю, що там може бути. Зберігаєте інтригу до кінця, не даєте розслабитись) Триматиму кулачки за Грішку, сподіваюсь, що все минеться. Зараз Дмитро мав би трохи заспокоїтись, і можливо, допомогти заспокоїтись самому прокурору. Дякую вам, неймовірна книга!
Галина Гнатюк, Вітаю❤❤❤ Так, прокурор за доньку дійсно душу витрясе)) Але й Гріша має захисників))) Тих, які бісили ще до знайомства)) Розлука була неминучою( хоча сім'я для нього - попри все на світі) Гріша розумів, що його план був надто простим, недопрацьованим в силу відсутності досвіду, тому й розгрібати потрібно самому. А тим часом Дмитро навчився злагоджено працювати і відчув нарешті співчуття, усвідомлюючи страх Гріши за Надю. За ліс мовчу))) напевно ви здивує наступна глава)))
Вам дякую за повноцінну розмову))❤ Тішуся, що хлопці ( і той гад теж) викликають такі бурхливі відчуття❤❤❤❤
Я навіть не знаю, коли більше хвилювалась : у попередній проді, коли був обмін, чи зараз, коли зустрілися два полум'я,- Григорій та Дмитро. І все таки вони команда, і я впевнена, що і Дмитро на місці Грішки зробив би те саме. Так буває, коли зустрічаєш свою людину, коли знаходишся там, де й повинен бути. А Євген і справді добрий психолог, його досвід та інтуїція не підвели, бо він зіштовхнув двох гарячих і безбашенних відчайдух. Звісно, що в кожного були свої правила, свої принципи, але те, що вони йшли на ризик не обдумуючи то це було однозначно. Обоє мають дитячі страхи та образи, обоє пройшли через гнітючі муки зі собою, але вибрали вони різні шляхи і заспокоювали своїх демонів по різному. Дякую Міло, дуже дякую за цю історію.Мені дуже імпонує у твоїх творах те, що ти не розділяєш людей на хороших та поганих, на чорних та білих. Ми не святі, не ідеальні, кожен з нас робив помилки, робив кроки, якими ми не пишаємося, у кожного з нас є свої демони і це нормально. Але важливо, що саме далі ми відчуваємо, чи ці кроки є для нас хорошим уроком та досвідом, чи ми перетинаємо ту червону лінію вогню, яка відрізує нам всі ходи. Дякую люба за працю ❤❤❤❤❤❤ А хлопці молодці.
Nina Tololo, Привіт, моя люба ❤ Євген дуже боявся їхньої дружби, бо це не Сашко( гальма для Дмитра) таксист такий самий - бачу ціль, не бачу перешкод))) Тому наголошував на Ольжиному захисті. Але саме ця однакова риса й допомогла вистояти саме проти Ніко. Кожен з них, як ти написала, припускався помилок, робив боляче коханим і близьким, тому що неможливо знайти правильний шлях, не помиляючись. Найстрашніший ворог - всередині. ( філософія моїх історій) І Хмурий з Бойком били, вишукували й знову били противника. Вони абсолютно різні і водночас такі схожі, що напевно й Євген не завадив би цій дружбі))) І в результаті балакучий сім'янин стає тихим вбивцею, а зірвиголова - слухняно розвертається у протилежну від епіцентру подій сторону. А той, який тікав від себе самого не розумів, що це неможливо. Дякую, дорогенька, за твою любов. Я тепер й не уявляю, як без тебе)) ❤❤❤❤❤
вітаю, скажіть коли маєте намір закінчити книгу? бо не хочу розпочинати читати незавершену історію)))
Viktoriia G, Моє вам серденько ))) ❤❤❤
Як же я хвилювалася, щодо обміну!!! Фух, можна вже видихнути))) Дуже вразила Ольга своєю стійкістю, та своєрідним стержнем у характері. Я вже знала з книги "Я б'ю у відповідь" ,що Оля не проста дівчина( за ангельською зовнішністю прихований цілий ураган))) Гришка, як я і сподівалася, не підвів і проявив себе надійним захисником. Дякую , Мілочко , за главу:) Чекаю продовження)
Віталіна Побережник, Вітаю, моя дорогенька❤ Оо, Янголя страшно стійка)) Дійсно з ураганом всередині))) Здивувала навіть Грішу, який теж не мало жахів бачив у житті. Проте Оля слухняно стояла за спиною-стіною )) А Грішці потрібно остерігатись зовсім не Бойка, бо є дехто більш розлючений його планом.
Дякую за твої емоції й цікавість до усього циклу ❤❤❤❤❤❤
Ото боялася читати цю главу, декілька раз поверталася на попередню і перечитувала її кінець, але все ж таки цікавість перемогла і я наважилась на продовження. От вперше не знаю як коментувати, правда. Змішані відчуття: і рада, що Григорій вирулив ситуацію і одночасно нерозуміння, що буде далі....Те, що Ніколоза поки що не спіймали, - тривога, бо від нього можна чекати чого завгодно. Те, що приїзд Бойка саме в потрібний час трішки заспокоює, бо він би міг наламати дров. Але те, що він зараз зробить з Грішкою, то питання. Мабуть тепер виникнуть нові складності у стосунках. Отже, одну проблему вирішено, що правда, ще не до кінця, але одночасно виникли інші, і вони не менш складні....Дякую люба, за оновлення. Тепер хід за Дмитром...
Nina Tololo, Я неймовірно вдячна❤❤❤❤❤❤❤❤
Я просто в шоці!! Декілька разів прочитала перші сторінки і боялася рухатися далі!... Але ризикнула і не пошкодувала!!!
Приємно, що Григорій все тримав під контролем!!! Навіть форс-мажор з снайперами і зникненням Фазана не вибили його з рівноваги!!! Навіть те, що Бойко мчить до них не вплинули на нього!!! Зняти Бошку - було єдиним правильним рішенням, бо Ніколоз добре того "накрутив"!!!Все зробив, як Патрон!!! Хоча ще нічого не скінчилося і головна битва в нього попереду!!!
А Дмитро!... Думаю, що буфером між ним і Грішкою виступить Ольга!!! Адже вона вже загартована баталіями з Бойками!!! Та й її поведінка в даній ситуації знову підтверджує, що вона не з лякливих!!!
Дякую, Міло!!! Ця прода вибила дух, затисла серце і мало не вивернула мозок!!! Щиро дякую!!! ❤❤❤Гарного вечора!!!
Елена Нечипорук, Вітаю. Оооййй, як я люблю вашу любов до Хмурого❤❤ Обожнюю ваші коментарі❤❤ Григорчика добряче трухануло коли план почав розвалюватись як картковий будиночок. Але він зумів! Зумів повірити у себе, заборонив сумніватись і звісно ж - його улюблене заняття - позахищати дівчаток))) У Бошки не було шансів)))) Буфер потрібен буде, бажано куленепробивний))) І холоднокровності б вагон❤
Дякую за подаровані емоції❤❤❤❤
Я думала, що в мене серце зупиниться від напруги поки дочитала!!!! Як у вас так виходить?) Відчула себе точно у трилері. Дякую, вражаючі емоції! Сподіваюсь, найгірше позаду, ще треба зловити цього хворого на голову грузина і розрулити з Дмитром, бо він точно зараз психуватиме! Чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Вітаю, моя дорога❤ Це я вам дякую за шквал вражень. Мені дуже приємно! Я навіть провину відчуваю за те, що грузин так довго ходить по Одесі цілий і неушкоджений))) Ваші емоції настільки щирі, що читаю й думаю: "реально дістав вже цей Ніко"))) Дякую, що обираєте мої історії, дякую за справжні любов і ненависть❤❤❤❤
Я захоплююся Грішною, бо він має витримку, щоб не здатися. Ще зловити Фазана і все.
Марійка Козарик, Вітаю❤❤ Ох, Гріша показав всю свою витримку і отримав непоганий результат. Головне, щоб Бойко ще зацінив))) Дякую вам ❤❤❤
Гріша молодець, зреагував вчасно. Обидві врятував. Дуже подобається ваша творчість.
Ольга Римарчук, Вітаю, люба. Так, Григорій зумів відкинути всі сумніви й витягти їх усіх з смертельної загрози. Дякую вам за прихильність, мені дуже приємно❤❤❤
Для Дмитра це був удар нижче пояса, це був вчинок недозволений правилами бою, хоча в таких боях мабуть правил не існує. Шок, паніка і намагання сконцентруватися, зібратися з думками, - Дмитро пережив всі ці емоції одноразово в одну мить. Мабуть в такі хвилини організм настільки гостро все відчуває і реагує, що хлопець діяв все на підсвідомості. Жахлива ситуація для Бойка, для Хмурого, та й для всіх причетних, бо один не вірний крок, одне не вірне рішення коштуватиме дуже дорого...Дякую Міло.❤❤❤
Nina Tololo, О, так! Емоції у Дмитра зашкалювали. Той факт, що Лілія була готова діяти, миттєво допомогло сконцентруватись. Янголя знову врятувала, навіть на відстані))) Це викликало відповідне бажання шукати способи вирішення проблеми, а не винних у проблемах. Ситуація - на межі, як і емоції у героїв.
Дякую, люба ❤❤❤❤
Ну і випробування випали на долю героїв. Сьогодні вже Дмитро активно мізкує , як знайти вихід з дуууууже не легкої ситуації. Чомусь , я впевнена , що Григорій все вірно робить і не підведе. Глава неймовірно напружена! Дякую, Міло ,за продовження:)
П.С. У тебе так природньо виходить описати емоції та переживання героїв, що я ,як читачка, несвідомо сприймаю їх на себе))
Віталіна Побережник, Випробування варті зміни пріоритетів)) Що Гріша, що Дмитро уміють отримувати бажане, але зовсім не уміли берегти отримане. Ось доля (Євген) ))) і звела цих двох впертюхів, а потім відібрала найголовніше. Тепер Григорчику головне не засумніватись, а Дмитру забути про помсту))
Дякую, серденько , за теплі слова❤❤ Твоя відвертість це космос! М'якенька ковдрочка, у яку загортаюсь і гріюсь. Я дуже боялась не виправдати сподівання, а тепер по-троху відпускає))) Дякую, що ділишся враженнями❤❤❤
Аварія була підлаштована, щоб затримати Дмитра. Прокурор відкрив правду, спричинивши напад паніки. Добре, що Оля навчила маму, що робити в такому випадку. Ох як хвилююсь за той обмін! Хоч би вдалось знешкодити ненависного неконтрольованого грузина. Чекаю продовження!
Галина Гнатюк, Штат трохи перегнув із "затримати" ))) Ольга вірила у щасливі родинні відносини, тому й пояснювала мамі заздалегідь правила поведінки. Щодо обміну... Може статись все...
Дякую вам❤❤❤❤
А якщо я не читала"я б'ю у відповідь" то її треба прочитати,чи можна зразу "сильна стать"?
Катерина Позняк, Вітаю❤ Краще прочитати " Я б'ю". Вам комфортніше буде після знайомства з Бойком і з Євгеном.
Яка важка прода!!! Коли на плечі лягає тягар непростого вибору, коли на шальках два життя - Красуньки і вагітної Ольги, яка стала близькою, коли вибираєш втрату довіри за порятунок, коли ідеш по самому краю прірви.... А поряд немає нікого, хто б підтримав і сказав :"Ти не зійшов з розуму і все робиш правильно!!! Не бійся! Я з тобою!!! " І на фоні цієї какофонії безумства, безглуздості ситуації і непевності моменту, сцена заколисування Пиріжка!!!! Шалена ніжність, яка накриває з головою розбурханого і розшарпаного Григорія!!! Він має за що боротись і може це зробити!!! Адже він давно стоїть на шляху захисника!!! Сам його вибрав!!!
Дякую, Міло!!! Прочитала три рази проду, а слова зліпилися в отаку нісенітницю!!! Тому що не можливо уявити свої дії в такі моменти!!! Адже все не так, як здається!!! Дякую!!! Відчуття на межі!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Григорчику не позаздриш. Мусить йти проти своєї звичної природи, робити неприйнятні речі, тому що вибору немає. І він діє, приймає умови, щоб змінити їх. Тішуся, що припала до душі сцена з Пиріжком. Гріша - сім'янин, цього ніщо не змінить, йому необхідно було прийти до тями після викрадення, відчути, що живий, що здатен протистояти. Дякую вам за враження й постійну підтримку!!! ❤❤❤❤❤
Знала, що прода буде важка, коли побачила, що про Грішку, але не змогла не дати собі мить милуватися заколисуванням Пиріжка, це так...навіть не можу знайти правильні слова серед такої колоритної української мови, мабуть це словами не передати, лише треба відчути. Дякую вкотре за ті емоції, які викликає твоя творчість. Ну, а далі про головне,- викрадення, і вже не знаю чи Наді, чи Олі, бо обидва випадки божевільні страшенно...Мені дуже імпонує рішучість головного героя, лише Грішка може відважитися на такі шалені, я б назвала їх не сповна розуму дії. Хоча чому не сповна розуму, коли погрожують життям єдиної людини на світі, яка викликає в тобі сенс всього твого життя, то всі дії, які б вони не були є виправдними. Бо це, як раз і є, те головне ради чого ми всі живемо. Звісно, що буде ярість та злість зі сторони Бойків, можливо Грішка поплатиться всім, але ваги з чашею де родина завжди має перевагу і все інше не має ніякого значення. Важка, але водночас обнадійлива глава, ДЯКУЮ, люба за емоції, за можливість проводити паралелі між своєю персоною та героями і за те, що лише з тобою можу бути собою. ❤❤❤
Nina Tololo, Дяку вкотре за стимул опиратися всюдисущій поспішності. Ти розділяєш зі мною хворобливу любов до миттєвості, до доторку, до подиху вітра й цілунку сонця, до кожного вдиху героїв))❤❤ Чи думав Григорій, коли ховав за собою молодшого братика від баті, коли взяв на себе піклування про невістку, коли падав у ноги Каті, бо не міг йти проти неї, що врешті холоднокровно торгуватиметься життям вагітної дівчини. Він завжди з трепетом відносився до прекрасної статі, але ніхто не обирає обставини. Люди в силах тільки змінювати їх, а ті, які навчились прогинати безвихідь під себе, відповідати за свої вчинки і є сильними, за сталевим кістяком❤
Дяку, моє серденько, обіймаю міцно ❤❤❤❤❤
Рішення викрасти Ольгу зрозуміле, як і не розповідати Дмитру. Хоча він то уже знає і що тут відбудеться важко уявити. Добре, що хоч загадку розташування схованки Ніко розгадав. А далі все в його руках. Сподіваюсь, йому вдасться врятувати Надію і не завдати шкоди Ользі. Напруга на найвищому рівні! Чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Вітаю нас на фінішній))❤❤ Оо, Дмитро поки не знаю про ціну Надійчиної свободи, це попереду. Щодо схованки Ніко - це була найперша ідея, нитка крізь усю історію))) Тепер Григорію залишилось застосувати нові риси й принципи, випробувати їх на міць, тож напруга дійсно зашкалює))
Дякую вам за прихильність ❤❤❤
Цей неврівноважений грузин зовсім злетів з котушок!!! Дуже шкода Надійку, вона жертва обставин. Хоч би Гріша та Бойки встигли до того, як спалахне іскра!!! Як читала, аж волосся дибки поставало! Тримаю за них кулачки! Чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Як я тішуся вашими враженнями))) ❤ Ніко не має причин бути іншим. Гроші Бойка - потужний стимул переступити межу, бо й співчуття йому не знайоме. Його ніхто не жалів(( Надя, як би це страшно не звучало, має шанс показати свою силу, якою так мучила Григорчика. Хлопцям доведеться не просто, як завжди, коли потрібно здійснити неможливе))
Дякую вам❤❤❤
Хворий!... Хворий виродок, виплеканий і сформований своїми ж родичами!!! Людського в ньому не залишилося нічого!!! Ні жалю, ні співчуття, ні провини.... Ні-чо-го!!!! Тільки жага влади, верховенства, страху!!!! Хоча Надя його лякає і.... збуджує...?
Перед Григорієм непроста задача, яка вимагає важкого рішення!!! Чи зможе..??? Чи втримається???... Чи все буде гаразд???
Дякую!!! Тремор не вступається!!!
Елена Нечипорук, Ніко перетворився на одержимого власною перемогою, порівнює себе з величним вогнем і від того відчуває збудження. Надя збиває з пантелику - вразлива й тиха, проте душить пронизливим поглядом)) Ніколозу важко розуміти жінок, їхні бажання й потреби, тому що немає поняття поваги. Щодо Григорчика - ох, тримайте кулачки)))
Дякую вам❤❤❤
Бісів хворий виродок...як так можна? Я сподіваюся, що кара за ці жахливі вчинки таки наздожене цього нелюда! Чекаю з нетерпінням продовження і тримаю кулачки за Надійку і Гришку.
Дякую, Міло, за главу:-)
Віталіна Побережник, І бісів, і хворий, і виродок... А ще везунчик, як виявляється. На рахунок справедливості нічого не скажу, Гріша нехай вирішує, це його тема))) Знаю тільки, що Ніко розставить всі крапки над "і" у відносинах Краси й Хмурого.
Дякую безмежно за активність, дуже приємно читати твої палкі емоції❤❤❤❤
Бідна Надя, вона ж не постраждає. Надіюся Гриша встигне.
Марійка Козарик, Надя дійсно жертва обставин, але на іншій чаші ваг - життя вагітної. Вже у середу дізнаємось, як викручуватиметься Хмурий. Дякую за враження❤❤❤
Міло, люба, я не знаю, як коментувати цю главу. Кінець проди мене ледве не вбив....Ніколоз і справді божевільний підпалювач, йому, як і всім залежним потрібен заспокоювач...його вже не зупинити. Хвора одержимість то страшна сила, спепелить все навкруги. Але ж Надя так тримається, навіть Ніко не витримує її погляду...Хух, треба йти по заспокійливе....❤❤❤
Nina Tololo, Ніко ненавидить все і всіх. Його дитячі образи тільки поглибились, він розгубився від суворого погляду Надії, по- справжньому злякався жіночої сили( незримої, але впливової))) Він дійсно не розуміє меж допустимого, бо втратив свій орієнтир. Заспокійливе треба, попереду - безумна боротьба за життя❤❤❤
Ну не знаю, я декілька раз перечитала опис інтер'єру "Мрія", люблю читати твої зображення, твої змалювання навкруги, і не важливо чи це природа, чи будівля, чи щось інше. Це твоя "изюминка", твоя особливість, почерк твого письма. Настільки детально та влучно описано, що я ніби відчуваю той запах шкіряної оббивки, запах свіжої шпаклівки. Я розумію, що основні в цій главі люди, їхні стосунки, але нічого не можу з собою вдіяти так мене заворожують твої описи деталей, які передають ту всю атмосферу і задають додаткові враження сюжету. Дуже тішуся, що старший та молодший крок за кроком наближаються одне до одного, - коли разом, то і загадки стають вже не загадками. Відчуваю їхню внутрішню потребу в єднанні, і старший вже не такий напористий і молодший стає більш поблажливіший. Отже. вони вже не ті, що були, кожен поступається своїм принципам за для рідної людини, і хіба це не основне у стосунках. Гарна прода, не дивлячись на тривожний кінець, де обоє дізналися сумну звістку про Надю, - розмова в них вийшла змістовна. "Мрія"....сама назва вже говорить за себе, але в житті є головніша, є безцінна мрія, тому вибір Дмитра очевидний...Дякую Міло, дякую за насолоду, за емоції ❤❤❤
Nina Tololo, Бойко нарешті виокремив головну Мрію, "таке бажане, але неповторне відчуття" - він відпустив свої амбіції, залишив собі трішки спогадів і все. Не хоче бігти попереду всіх, навіть на дистанцію не виходить))) І батько вражений сміливістю сина - вимовив такі необхідні слова. Вони взагалі, виявляється, непогана команда))) Головне, встояти у найважчий час.
Дякую тобі за любов до моїх візерунків зі слів))) Дякую, це потужний заряд, мені так важко різати, відмовлятись від описів заради динаміки, а ти наповнила бадьорістю))) Усміхаюсь і перечитую))) Моє тобі серце❤❤❤
Бойки на шляху до порозуміння і прощення!!! Як важко, зі скрипом даються їм ці кроки!!! Але ж як приємно, що лід відчуження тріскає і опадає!!!
Гріша в шоці!!! У мене серце зайшлося від зловісних обіцянок грузина, а що говорити за нього??? Одна нестиковка, а які страшні наслідки можуть бути!!! І от будь мудрий і дай план!!!
Дякую, Міло!!! Напруга така, що у моїх мурах аж іскри між вусиками, а тарганів і не чіпаю, щоб не лупнуло током!!!
Елена Нечипорук, Бойки поскрипують, але уже хоча б не заважають один одному))) А Гріша, так, - в просторі знаходиться. Рішення не просте, але щось робити треба. Тарганів не чіпайте - фінальне протистояння не всі переживуть.
Дякую вам ❤❤❤❤
Бойки крок за кроком йдуть на зближення -- це радує!)) А от хвилювання за Надійку не покидає...Яке ж доленосне рішення прийме Гришка? Дякую, Мілусю, що попри поганий нет, ти таки ощасливила своїх читачів:) Чекаю продовження)
Віталіна Побережник, Дякую❤ Дуже приємна твоя підтримка❤❤ Для Грішиного рішення будуть передумови, тому терпіння нам всім))) Бойки дійсно зробили колосальний стрибок, тепер мусять закріпити цю довіру. Наступний тиждень - суцільне смертельне протистояння. ❤❤❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати