17 429
“Батьки та діти”
Анотація до книги "Сильна стать"
Григорій погоджується на пропозицію давнього друга попрацювати водієм у дівчини місцевого бізнесмена.
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Зміст книги: 68 глав
215 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНіколозу вже зірвало всі клеми і гальма!!! Він бачить ціль і не бачить перепон!!! В ньому бушує бажання вогню, тому що лише він приносить йому заспокоєння!!! Йому не шкода нікого і нічого!!! Гріє лише бажання доказати свою спроможність!!!
Страшно за Грішку!!! Невже Ніко наважиться взятися і за нього???
А Грішка почав був рухатися в правильному напрямку, почавши трясти брата Ніко!!! Та лиш йому не
дали розвернутися!!!
Дякую, Міло!!! Щось мені тривожно за Хмурого!!!Але дуже сподіваюсь, що охорона спрацює ефективно!!! Хоча...
Елена Нечипорук, Ніко й сам не помічає, що кидатися у бій причин немає. Але всередині горить, тріщить, вимагає вдовольнити комплекси. За Хмурого візметься, пошнирає й зрозуміє слабке місце таксиста.
Дякую вам, дорога Оленко, за підтримку й вболівання за таксиста❤❤ Ще з часів Фальші ви горою за цього хлопця. Це таке неймовірне задоволення, що й не описати словами))) Вдячна безмежно, обіймаю міцно❤❤❤
Яке тривожне оновлення, іще більша напруга на кінці, невже він наважиться щось заподіяти Грішкиній родині. Хоча, чому невже, він вже давно перетнув лінію в сторону зла та ненависті, жаги до швидкої наживи та заздрощів. От здавалося, багатьох в дитинстві прогинали, принижували, вбивали впевненість в собі та любов, але ж не всі стають такими злими та небезпечними, не всі...У холоднокровного вбивці ані блювоти, ані жалю від крові та вбивства, а Ніко цього не любить, його стихія то вогонь. Але за для ейфорії від полум'я йде на все, його кінцеве захоплення штовхає на ще більші кроки, криваві кроки. Він нічого і кого не забув, його дитячі складності постійно виїдають йому душу, його демони постійно з ним. Він не зупиниться поки не зробить справу, поки не побачить полум'я і нагородою буде відпочинок з феєрверком десь далеко за кордоном. Жах, але іншого життя він не уявляє. Дякую Міло, за продовження і за бонус і це було доречно, адже обоє глави про Ніко, тому ми дізналися більше про його плани, але тепер напруга піднялася вище, бо на кону життя рідних Хмурого. Маю надію на те, що охорона спрацює фахово...
Nina Tololo, Важко було б читати ці глави з перервою, там важливо відчути тиху цілеспрямованість. Він навіть не задумується уже, що план не працює, все навкруг не складається в успішний пазл, щоразу на шляху якісь перепони. У нього є гроші Єви, є можливість зникнути назавжди. Але саме психічна незрілість( дитяча психіка) невміння контролювати свої емоції й бажання, ведуть у безглузде протистояння . І кожна порція інформації здається йому підставою для боротьби.
Дякую за колосальну підтримку, моя дорога❤ Дякую, що розділяєш зі мною любов до копирсання у головах героїв. Можливо, це не успішна історія, але якщо гіркота тексту змусить хоч на мить задуматись хоч одного дорослого над своїми ( ніби звичними) словами в адресу дитини, це буде перемога. Ми як мурашки біля підніжжя скелі. ❤❤❤
Як вони міряються один перед одним своїми ч... его!!! Не бажаючи поступитися, зрозуміти, знайти компроміс!!!
Але нарешті Бойко-старший визнав, що він поганий батько!!! Хоча, що поганого в бажанні захистити і оберегти свою дитину??? Але любов не лише у оберіганні... Вона в милих дрібницях,обіймах, розмовах, які не замінять гроші і подарунки!...
Важко читати про почуття Дмитра, який постійно намагався перевершити батька, але не бачив усієї картини!... І його погроза!... Жаль збирає....
А Грішка!!!... Як тонко відчуває грань між можливістю втрутитись і залишити чоловіків для розмови!!! Так, помиляється, але хто із нас без гріха?!?... Через спотикання, гулі, колючки і мінні поля...
Дякую, Міло!!! Сподіваюся, що образи відійдуть на другий план, адже Ніколоз не розслабляється!!!...
Елена Нечипорук, Оце точно, що міряються своїми его))) Щодо Бориса, яскравий приклад арешт на "Мрію" у "Я б'ю ". Про це буде розмова трохи згодом))) А погроза... Дмитро мучається панічними атаками ( таке життя дійсно страшне, не знати коли і де тебе охопить неконтрольований страх) тому реакція на яскравий подразник відповідна. Григорчик сама толерантність))) Нехай тепер посперечається, що ця робота не для нього))) Дякую, дорогенька, за розмову❤❤❤
Як боляче читати слово вб'ю, проговорене сином для батька. Скільки часу втрачено на безглузді вчинки, жаль усіх, бо життя могло бути у Бойків іншим, але то була б інша історія. А наразі ми маємо батьківську любов і її результати. Менший Бойко ще слабкий і фізично і морально, але він не здається, він намагається довести батькові, що він зможе САМ. Навіщо дітям доводити батькам, що вони кращі, що вони впораються з усіма труднощами, хіба від цього залежить любов??? Та й в загалі чого це любов повинна залежати від чогось. Грішка, - боєць. Важко, але він крок за кроком розгрібає згарище, і не зважає хто перед ним, - прокурор чи старший Бойко. Правда, лише правда зможе поставити крапку. Волошин,- до кінця не зрозуміла, але то на краще, бо коли все зрозуміло, то не цікаво. Дякую Міло за нову порцію насолоди...Тема батьки і діти вічна і завжди актуальна, але мені подобається твій підхід і подача цього нескінченного дослідження. Адже діти стають батьками, а батьки були дітьми, настільки все взаємопов'язано, що ці два покоління ніяк не можна розірвати, але між ними є і велика різниця. Як же важко батькам усвідомити, що любов, це не лише оберігати від негараздів, це сила і краса душі.....
Nina Tololo, Вся суть проблеми Бориса у тому, що він мовчить , як риба. Є такі батьки, які у невдачах дітей, навіть незначних, вбачають свою вину( не додав, не довчив,) і їдять себе тишком, не показують дітям, що помилятись це нормально, що вони теж помиляються. А потім ті діти ростуть із комплексами, бо не розуміють як виражати свої емоції. А Григорій поспішає, у нього Красунька щоки дує, немає коли підбирати методи))) Що ж хлопці позбулись непотребу з голови й готові вийти на полювання. Дякую, моя хороша, за розмову❤❤❤
Ой, Грішка!!! Як чітко все поставив на місце!!! Обслуговуючий персонал!!! Ха!!
"Що ти зробиш з істотою, яка ось так розмовлятиме з твоєю дитиною? "!!!
"За гроші я працюю водієм... Але поважати за гроші не вмію. "!!!Мммм!!! Чітко і ясно!!!
А розмова!!! Яка напруга!!! Хлопці підтримують один одного, але запитання не ті! І відповіді не задовольняють!!! Еееххх!!! Ще трохи!...
Дякую!!! Напруга тисне на мозок, розриває зсередини!!! Очікування повільно вбиває, адже ворог не спить!!! Час бити!...Лише треба правильно розрахувати і направити удар!!!.....
Елена Нечипорук, О, так, Григорчик це чітко і ясно))) Тішуся вашими цитатами ❤ Таксист спробував грати за бойківськими правилами й побачив результат. Йому потрібна правда як звичне середовище, але для інших це рівносильно тортурам. Чоловікам мало жертв для істини й Гріші доведеться діяти радикально. Дякую вам❤❤❤
Ох і напружені перемовини! Здається, рід підозру впав батько Ольги! Якийсь смисл в цьому є, адже він хоче позбутись Дмитра! Але так і дочку наче підставляє. Хоча може бути зовсім інакше, а може то все Єва. Дуже заплутано та напружено! Дякую, чекатиму далі)
Галина Гнатюк, Ох, Волошин потрапив у немилість. І це дійсно реальний варіант помсти( навіть без загрози для дочки, є варіант))) Дмитру добряче гукнуться ці обвинувачення. Головне, що не знають чоловіки - Ніко не чекає. Він діє.
Дякую вам ❤❤❤❤
Ну не знаю, таке враження, що це не нарада однодумців по питанню, а сходка людей, які прийшли, щоб зберегти свій скарб і у кожного він різний. Коли Волошин хоче вберегти свою доньку, то Бойко старший хоче контролювати і тримати все і всіх під контролем. А от Дмитро в котре хоче довести свою спроможність і значущість. Всі все розуміють, але вдають, що діють в інтересах спільного результату. Для Григорія ця гра в новинку, він не звик до таких лабіринтів та ребусів, він простий і прямий хлопець, що бачить, про те й говорить. А з Бойками не так, - знову Грішка набиває гулі і все це так би мовити імпровізація, все приходиться додумувати на ходу без якоїсь попередньої підготовки. Важка ніч у хлопців, - без розуміння коханих, без обіймів та ласки, майже не спавши треба вирішувати питання, які не дають розслабитися ні на мить. Грішка намагається вникнути детальніше, а Дмитро, - то вагається, то потроху підпускає цього зарозумілого таксиста, він же протеже Євгена, а отже він має йому довіритися. А от щодо батька і Волошина то тут інше, з ними Дмитру треба бути напоготові, бо перед ним досвідчені і доволі складні персони.Ох, як же все заплутано, кожен тягне одіяло на себе.... Чекаю на проду
Nina Tololo, Так, перша зустріч ( у звичному режимі) безрезультатно, тому що кожен, як ти наголосила, тягне ковдру на себе. Але ... Це у них ще Гріши не було на нарадах))) Таксист достатньо побачив й почув( а він ще той психолог ))) тому зустріч у режимі Хмурого буде куди цікавіша . Люди іноді безглуздо опираються очевидному, тільки тому що бояться реакції оточення. Такий вибір міє ефект лавини, один закрився й всі інші ховаються за масками. Але, на щастя ,відвертість теж має таку особливість. Тож перед Григорієм не проста задача - взяти верх над статусом, багатством, професіоналізмом та банальним страхом. Тримаймо кулачки за таксиста))) ❤❤❤
Обоє вперті але кохають одне одного! Кожен має свої страхи і комплекси,свої скелети і підводні камені!!! Але його порив накрити ніжки!!!... Вони, дійсно, ще туманні одне для одного!!! Ще пізнавати а пізнавати!!! А Наді розвивати довіру!!!
Ну і наші хлопці!!! Спілісь-спєлісь!!! Мають спільну ціль, бажання, та й можливості є!!! Так смішно :"Гріша вмить згадав, що цей хлопець... недавно лікував голову..., а тепер щось силується пояснити йому о п'ятій ранку. А головне те, що Гріша уважно(!) слухає його... "Як уявлю!... Регочу до кольок!!! Але беруться до роботи і це головне!!!
Дякую!!! Хлопаки зібрали мізки до купоньки, підтерли шмарклі, підтягнули пояси і готові до бою!!!! Зі страхами, з комплексами, з небезпекою!!! На кону дуже багато - спокій і щастя коханих!!!
Елена Нечипорук, Як гарно ви описали: туманні одне для одного. Це точно, над відносинами потрібно працювати й це непорозуміння покаже готовність кожного з них. А хлопці, так понєслась))) Коли писала, уявляла Грішу, який підпер голову й перелякано витріщався на холеристичного Бойка)))) Але слухає, бо тікати не його стиль. Грішці - тільки бити))) Дякую вам за цитатку, дуже приємно, що припала до душі й повеселила))) ❤❤❤
Я чекала цієї проди, мені так хотілося дізнатися, як саме хлопці розпочнуть спільно працювати. І те, що вночі чи на світанку це сталося не дивно, бо ми ж маємо справу з такими непередбачуваними і не простими людьми. Хлопці навіть не уявляють, як вони доповнюють одне одного, який між ними тісний зв'язок і д.Євген, як досвідчений в цих справах це відчував. Це, як ключ і замок, ними можна закрити і відкрити, просто ідеальна пара. Разом вони сильніші, вони будуть впливати і навчати одне одного навіть не усвідомлюючи цього, це той випадок в житті, коли з'являється потрібна людина в потрібний час. Вони, - команда.І знову про Грішку, про його кохання. Я аж завмираю від його почуттів до Красуні. Так він не стримався, його не зрозуміли, але так, як він не втримався і заглянув у кімнату, той порив підійти і вкрити ковдрою....це так по-чоловічому, по-справжньому. Як би ти не сердився, але турбота за коханими людьми понад усе.Та й врешті решт пішов Грішка на цю роботу лише для своїх Наді та Пиріжка. Браво Міло, як добре, що дві історії злилися в третю.❤❤❤
Nina Tololo, Вони об'єднались у момент взаємної потреби. Кожен дійшов висновку, що нові умови й знайомства це неминучий хід речей. З Грішею Дмитро не боїться помилитись ( бо вони однаково молоді) А Гріша у нас сердечна людина, він вже ставиться до роботодавця як до молодшого брата. Вони надто схожі й водночас дуже різні)) Так приємно читати, що ця пара однозначно симпатизує❤❤ Щодо коханих... Буде у хлопців розмова на цю тему))) все скажуть)) ДЯКУЮ ❤❤❤
Та невже! Оце вже щось схоже на співпрацю. І Дмитро згадав замовника, і фонд перевірив, та ввів в курс Грішу. Можливо, таки вдасться уникнути чергового вибуху. Але ж ще Єву не знайшли, а це буде ще та новина. Ох і закручується знову. Дякую, чекатиму далі)
Галина Гнатюк, Ох, Дмитро як сірник! Тільки дай вогню))) Він виріс у змовах і заздрощах, одразу розуміє картину( хоча не зовсім вірну)), вже й план помсти вигадав. От тільки не врахував Григорчика, який взагалі жодного разу не вдаватиме дурника)) Співпраця гідна безумного палія Ніко))) Дякую, що завітали❤❤ Щасливої зими!
Ох якби ж то щоразу аналізувати, що злітає з тих вуст!! Але в пориві гніву, зазвичай, встигається наговорити купу гидот, яких насправді і не думаєш, а просто хочеться вколоти! І слово не горобець, вилетить - не спіймаєш! А потім дивуєшся, чого це раптом так змінилося ставлення... Словом можна воскресити і словом можна просто вбити. І як після цього Гріші знову братися за ту роботу? Дякую, чекатиму далі)
Галина Гнатюк, Вони разом настраджались, разом мріяли про спокій і майже отримали його, але характер штука вибухова. Гріша не звик відступати, а Надя не ризикуватиме сином. А вирішить цю задачу тільки сильний.
Дякую вам за враження❤❤❤
Ну от, цього я і боялася.Грішка з шкіри лізе, щоб у них все було добре, а Красуня його не розуміє. А Надю здолав страх і за Грішку, і за їхнє кохання, коли почула про перестрілку на ринку. Ну от як розібратися хто тут правий,- обоє. І Красуню можна зрозуміти, вона ще не насолодилася щастям і вона мама,- переживає за сина. І Григорій правий, бо як чоловік він повинен бути впевнений, що кохана жінка і мале дитя матеріально всім забезпечені. Чого так складно іноді порозумітися? Чи то чоловіки чогось не розуміють, чи ми жінки сприймаємо занадто емоційно......Життя з усіма гранями та призмами, кутами зору та розуміння одне одного без слів. Але ж Грішка пробував, а Надя відштовхнула......випробовування продовжуються. Дякую люба, за оновлення. Опис їхніх переживань зашкалює, чого варте оте :"І зараз ті вени розриваються з тріском...",- неймовірно круто❤❤❤.
Nina Tololo, Так, винного немає, ми знаємо принципи цих обох(( Надя дійсно просто не насолодилась спокоєм, роллю коханої, їй страшно промовити "кохаю" тому це означатиме "довіряю", але поряд снують чоловіки в костюмах, Гріша спозарання зникає в броньовику на цілий день, його родичі насідають, а вона родичів взагалі відверто боїться( з відомих причин), ось воно й ввібралось у образливі слова. А Гріша... окрилений впевненістю, натиснув. Обоє вперті й зі своєю правдою, а кохання такого не терпить. Ще одна задача для справжнього чоловіка.
Дякую, моя хороша❤❤❤
Ніко!!!... Моторошний хлопець!!! Людина з порожньою випаленою душею - страшна людина!!! Вона, мов вакуум, висмоктує все навколо себе, залишаючи випалену безжиттєву пустелю!!!
Григорій... Як мені його шкода!!! Він втомився!!!.. Втомився доводити, що він не такий, як батько, що чогось вартує, що може бути вірним і відповідальним, що може справитись з дорученою справою,що.... Втомився!... А ще й без такої важливої підтримки і довіри Наді.... Важко!... Вона так хотіла з ним бути!!!... Без умов, без зобов'язань, без ні-чо-го!!!!Бути поряд з її правильним чоловіком!!! І раптом - сумніви в ньому!..... Це ще дужче його гнітить і відбирає бажання і сили....
Дякую!!! Шкода їх всіх!!! Кожного по-своєму!!! Але Грішку найдужче!!! Бо втрачає опору і зміст,коли здається все почало виходити!......
Елена Нечипорук, Ооо, Ніко уособлення вогню. Без контролю чекай біди! А Григорія кидає зі смуги в смугу. Хоча, якщо згадати, то сам все й розпочав))) У Наді - кохання коханням, а безпека сина найголовніше. Вона її не відчуває, боїться й злиться, бо розчаровуватись боляче. Ще одна перевірка для сильного почалась.
Дякую вам❤❤❤❤
Здається, що Гріша нарешті усвідомив, чого він хоче, і може тепер він збереться і зробить все можливе, щоб найскоріше знайти палія! Шкода тільки, що Надя образилася. Дякую, чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Грішині здогадки щодо Бойків підтвердились і він відчув впевненість, зізнався самому собі, що в силах керувати ситуацією. Тепер і палія шукати є інтерес))) Головне, щоб вдома був спокій❤
Дякую вам за вболівання❤❤❤
Скажу чесно, що мене вразило зразу ж після читання оновлення, цитата : 1."Яким бути із нею, щоб втримати поряд, він не уявляє"., 2."Дідько! Як же йому подобається ця відповідальність!"., 3. "На мить уявив себе солідним дядьком...Хіба не до цього життя готувало його? То чи варто тягнути за собою минулі невдачі?" Почну з останнього, я недавно в інстаграмі прочитала допис однієї людини, якою захоплююсь, про те, що її чоловік живе за принципом, цитую : "Проживати урок життя треба в час його активних подій і після крапки розпаду більше туди думками не повертатися. В момент перегортання сторінки, - минуле, треба залишати в минулому..." Як на мене, то це як раз і є той момент для Грішки, в його житті сталися доленосні зміни, і просто так це не проходить, і це він почав розуміти і відчувати на собі всі ці зміни. Тепер щодо цитати №2, вже декілька раз він ловить себе на думці, що йому подобається цей новий статус, до біса тяжкий і незрозумілий в деталях, заплутаний родинними стосунками обох родин Б та В, але він почав себе бачити в цій картині, а отже свідомо чи підсвідомо, маленькими кроками Грішка йде ВПЕРЕД. І нарешті ц.№1,- ось тут складніше, бо це і є для нього №1.❤❤❤ ДЯКУЮ.
Nina Tololo, ❤❤❤❤❤
Дякую Міло за проду, краще Грішкін стан не опишеш, дуже життєво, по справжньому, детально і чесно. Неймовірний герой, персонаж, який викликає бурю емоцій і дуже різних. Я настільки ним захопилася, що інколи читаючи опис ніби відчуваю разом із ним ті почуття і відчуття, які він переживає. Те, як він росте, як людина, мабуть він сам не підозрює і це ще більше захоплює ним. Те, який він щирий і справжній ще більше додає йому харизми. Інші люди намагаються багато грати в житті, багато масок на їх обличчі. А от Грішка не такий, він прямий, він простий і це його візитна картка. Когось це дратує, когось розчаровує, але в цьому його сила, про яку він і сам не здогадується. Не зраджувати собі, залишатися завжди попри все ЛЮДИНОЮ. Дуже зворушливе оновлення, зачитувалася і деякі епізоди перечитувала двічі. Повторююсь, але ти Міло, майстер описів, твої порівняння такі влучні, що інколи думаю, як ти вловила той момент, що правильно і художньо відобразила у творі. Твоя спостережливість і відчуття вміло вгадувати мить стану душі людини дуже допомагає читачеві в збагаченні її уявлень про природу почуттів, вміло чергує напруження й розслаблення ритму сюжету твору. Це просто ВАУ❤❤❤.
Nina Tololo, Оой, Грішка він такий особливий. І вразливий, тому що, як ти сказала, не користується масками. Вся його біда у тому, що потрібно було б обрости товстою корою й не брати до серця, але Грішці вкотре одного шкода, там потрібно допомогти, а іншому підказати. Він розсіює власне проміння, забуваючи, що іноді сам потребує тепла. Я казала, що ця історія стане іспитом для нових принципів. Кожна подія, слово, жест грають проти хлопців, аби вони показали нам силу статі.
Дякую тобі за любов до моїх дооооовгих описів всьооого))) Стримуюсь, скрегочу зубами, аби уникати символізму у тексті, тому що тут головні дії й реакції героїв))) Твої враження огортають піднесенням, ніжусь й перечитую ще раз. Дякую, серденько❤❤❤
Надя просто переживає за нього! А Гріша заледве трішки заспокоївся після невдачі. А от що ж буде з охороною, коли половина штату відвернулась? Треба якось витягувати ситуацію. І ще згадка про Ніко миготить десь на задньому плані... Дякую, чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Не подумавши, можна добряче образити словами. До того ж Надя надто гостро сприймає свою важливість у житті Гріши через нещодавні зміни в житті. Ніко з самого початку вертиться поряд, тільки от Гріша не слухав дядькових натяків, а тепер мусить розгрібати сам. Дякую за ваше очікування, воно дарує тепло❤❤❤❤
Міло, книга у моєму доступі, але чекаю до завершення)) це як у дитинстві відкладати цукерки "на потім")) гра вартує свічок, бо потім можна неспішно насолодитися))))) наснаги Вам, Мілочко)) Ви у топі моїх улюблених авторів на букнеті)))
Ольга, Ох, нашим невгамовним доведеться не солодко. Ціную вашу прихильність ❤❤❤❤
О, нічого собі плани! Невже ніхто не завадить цьому божевільному підірвати цілий поверх? У нього тепер немає стоп-фактору. Усі, хто був йому важливий, уже на тому світі. І це, напевно, найбільша небезпека! Напруга зростає. Дякую! Чекаю продовження.
Галина Гнатюк, Так, Ніко годує біль вогнем, а наші хлопці ніяк не згуртуються. І нажаль, відомий факт: біда об'єднує, як ніщо інше. Тому... адреналіну "Сильна стать" багато з'їсть ))) Дякую, що ділитесь враженнями❤❤❤
Інколи так складно з висновками, ніби все зрозуміло, - є зло і воно повинно бути наказане. Але чомусь від цього не стає легше. Коли дивишся в дитячі очі, як знати, що коїться в маленькому серці. Чи наша доросла байдужість та неуважність, брак часу чи інші фактори раптом не породили в дитячих душах паростки злоби та ненависті. Дуже глибоке оновлення. Дякую Міло за проду, я вдячна тобі дуже, що ти так влучно і глибоко описуєш психологічний стан героїв не залежно від того, які вони. Коли чесно і щиро, то це відчувається.❤
Nina Tololo, Я не сподівалася на коментарі, чесно)) Розумію, що дуже важка прода й напруга іскрить. Писати її були ще тим завданням. Не хочу здаватись авторкою, яка у всіх бідах обвинувачує батьків, тому що це не єдина причина зла у цьому світі. Але рахуватися із потребами дитини батьки зобов'язані. Є різні життєві ситуації, але й їхні рішення багатоваріантні. І ні в якому разі не душити дитину власними комплексами. Батьки повинні бути таким собі затишним будиночком для дитини ось і все. Дякую тобі❤❤❤❤
З кожною новою главою, з'являються все нові запитання, а про їх відповіді можна лише здогадуватися. Ніко розійшовся не на жарт!!! Страшно уявити, що цей псих далі втне.
Міло, вмієш ти заінтригувати)) Чекаю на продовження:)
Віталіна Побережник, Вітаю, моя хороша❤ Так, запитань назбиралось... за все життя))) Деякі відповіді заховані у відвертих розмовах, діякі - у вміння бити, а не бігти від демонів, а деякі приховались у пораненому серці. І саме Ніко висмикне ті відповіді назовні, тому що йому нічого втрачати, на відміну від інших.
Дякую, що ти зі мною. Це дуже приємно й чомусь хвилююче)))❤❤❤
Цей грузин несповна розуму. Я ще з минулої глави зауважила, що він доволі неврівноважений та імпульсивний. Хоч і Єва ще те стерво, проте навіть вона на таке не заслуговує. От що він зараз задумав, навіть в голові невкладається. Хоч би не добрався до Ольги... Сподіваюсь ні Дмитро, ні Гріша цього недопустять. Дякую, дуже цікаво. Чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Ніко живе емоціями ( психіка дитини), він не здатний зупинитись й проаналізувати невдачі, змінити стратегію чи, наприклад, обдумати подальші дії. Ось так виріс, отримуючи бажане залякуванням рідних, і йде далі по життю з тим же переконанням. Євген намагався позбавити цієї залежності, скерувати гнів у правильне русло, але Ніко віддав перевагу вогню, тому, який колись захистив його, повернув маму й поставив її та світ на коліна. У наступній проді якраз дізнаємось плани палія.
Дякую вам за розмову)))❤❤❤
Ооо, жах, дочитала оновлення до кінця, не прода, а жесть. Ну як так, Ніко й справді божевільний. Його дитячі страхи та образи, його вогонь поглинув душу. Він згорів ще тоді в дитинстві. Тепер це не він, це полум'я, це відчуття того, що там де він, - все згорить. Тільки так він почувається захищеним тільки так він може показати свою силу, яку бояться інші. По іншому він не знає і не вміє жити. А ось Єва загралась в небезпечну гру. Дякую Міло, сьогоднішнє оновлення дуже емоційне, події розвиваються так неочікувано гостро, що від того всього якийсь ступор після 31 глави. Правда, чекаю на далі....
Nina Tololo, Ніко порожній. Він бачить ціль і не бачить шляхів її досягнення, окрім сили, примусу. Обділений і заляканий, він отримав вплив через страх інших. Палії взагалі не прагнуть насилля, вони надто ніжні для цього, але їм необхідно спостерігати страх і розгубленість, знати, що це вони причина, центр хаосу, ось це насолода. ( такі люди навіть можуть брати участь у гасінні вогню, який самі ж й влаштували). Ніко йшов до Єви, не здатен навіть втямити, що вона кохана, просто бажання отримати її, виплеснути емоції, показати силу пристрасті. А зброя це захист. Так його хотів навчити Євген. І Ніко захистив себе від можливого болю очікування.
От читала 30 главу і думала, що розмова в кабінеті Бойка старшого нагадує оте відчуття, коли хочеться обійняти сина, відкинути все зайве і поговорити з рідною душею про життя, але ж ні, постійно щось стримує. Дурна впертість, показ того, що батька повинні слухати беззаперечно, що батько має досвід, що він все знає і постійно повчає, як жити, постійно вказує на те, що син не дотягує до самостійності. Не підтримка батьківська, не любов, а повчання, контроль, зверхнє ставлення. Ну, що ж ти Старший не можеш просто обернутися лицем до свого нащадка підійти і обійняти свого сина, проговорити ті прості слова, що ти віриш в нього, що ти ніколи не сумнівався в його силі і здібностях, що ти поруч є і будеш завжди і що він може розраховувати на тебе. Це ж не так важко...Та сильні світу цього вміють керувати цим самим світом і бояться показати себе слабкими. справжніми. Для них діти, як проекти, в які треба вкласти кошти, а не душу та любов. Грішка молодець,- поважаю ще більше.
Nina Tololo, Привіт, дорогенька❤ Ох, ці Бойки обидва бетонні)) Виховані авторитетом та обставинами. Вони потай слідкували, замість простих розмов, вигадували причини, замість елементарного запитання, мовчали, замість обіймів. Але життя не рівна дорога. Борис бачить наслідки своєї поведінки у вчинках Дмитра й це не залишає його байдужим. Спочатку Ольга вражала своєю відданістю й вірою у Дмитра, а тепер "важка артилерія" - Гріша. Цей мовчати не може))) Тому попереду багато відвертостей))) ❤❤
Міло, вітаю з передплатою. Ось тільки вчора думала, що не буду читати наступну проду, почекаю, поки зо п'ять назбирається. Потім подумала, що мабуть не витримаю...а тепер точно витримаю)))
Венера Савмар, ❤❤❤
ух ти яке сьогодні бонусне продовження
А Григорій захоплює все більше і більше
Бойко і Волошин разом за одне? несподівано якщо чесно
Чи завтра буде продовження?
Оленка Тур Хомік, ❤❤
Ну, от тепер і цю книгу проситиму на папері))) Сторінок назбиралося, я читати, а тут таке!!! Ну, все таке, як я люблю:))))
Інна Камікадз, Вітаю. Дуже рада, що ви завітали❤ Сторінок і подій трохи назбиралось))) Знаю про вашу любов)) Приємно ❤❤❤
Ох яка ж у них розмова почалася, можливо хоч тепер зможуть повністю все обговорити. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, О, так! Бойки розмовляють суперечками)) Обговорень у них буде вдосталь, тому що іншого варіанту немає. Батько і син по одну сторону барикад. Дякую, що завітали.
Ооооо, ці Бойки, як же важко з ними та й між ними неначе напруга у 380 вольт. Ні менший ні старший не вступає, кожен лише говорить, слухати не хочуть обидва. Але те, що у молодшого виникло бажання (хай і на коротку мить) припинити ворожнечу дає хоч якусь надію на порозуміння. Останні події у "Мрії" підкосили Дмитра, але у медалі дві сторони, і хоч ціна за велика, - Дмитро загартовується. Звісно новина про майбутнє батьківство додає сили і впевненості. Так складно все, він йде до батька переборюючи себе і водночас він стане татом,- життя воно таке: однією рукою допомагає, а іншою заважає. Баланс. Єва таки злякалась, її настрій, як у хамелеона: то нервовий сміх, то оціпеніння. А от що до Грішки, то Дмитро мабуть вперше інтуїтивно відчув, що Хмурому потрібна підтримка. І хоч знайомство з цим нахабним таксистом розпочалося не з кращого, та відданість і турбота зі сторони хлопця за останні години все таки взяли верх. То ж адвокат у Грішки вже є і захищати його буде сам Бойко молодший. Цікава ситуація, життя інколи підносить непередбачувані сюрпризи. Дякую Міло за проду.❤❤❤❤❤❤
Nina Tololo, Бойки наелетризовані, це точно))) Тут "зіграє" на руку впертість Дмитра, вже якщо вирішив бути кращим татусем, то з шкури лізтиме, аби вдалось))) А ще вибух показав істинне обличчя причини атак. Ольга стає порятунком( рідною людиною), а не подразником, він припускає цю думку і вона звужує межі страху навколо батька. Щодо Хмурого, Дмитро вмить відчув знайому несправедливість і кинувся на захист. Долі цих двох хлопців переплітаються дужче й дужче))) Дякую, серденько, за розмову❤❤❤
Невже у батька прокинулось хвилювання за сина? Принаймні Дмитро подібного ніколи не бачив. От розумію цей факт. Батько завжди був зайнятий, навіть якщо це і було з найкращих міркувань, навіть якщо і хвилювався за сина, то ніколи цього не показував. І Дмитро виріс із думкою, що батькові він непотрібен, що він все робить йому на зло, що батько ворог. А от що вдалось приборкати самому панічну атаку, то це вже досягнення! І до голови Дмитра таки підкрадається думка піти хоч на деяке примирення з батьком, проте він ще з нею не погоджується. От зараз реально шкода Гришу, виноситимуть йому мізки, попри те, що й сам, напевно, вже собі виніс. Дякую, за главу. Наштовхує на роздуми) Чекатиму продовження.
Галина Гнатюк, Дмитро працював із спогадами, у яких батько постійно зайнятий, але він жодного разу не уявив себе на місці тата. Додати до цього звичайні особливості характеру й отримаємо відповіді на ігнорування батьком сина. У них попереду ще не одне одкровення, тому що посередника більше немає. А щодо панічних атак, так, Дмитро зумів, бо намацав істинну причину.(ідеалізований образ Ольги, на якому тримається глузд Бойка нарешті тьмяніє) А якщо знаєш подразник, зумієш протистояти, або уникати й врешті перемогти неконтрольовані напади паніки. Щодо Григорія... скажу тільки, що таксист буде вкрай здивований тим, що відбуватиметься))))
Дякую вам ❤❤
Григорій поспішив і це мало не коштувало життя людині! Але!!! Хлопці не дали йому докопатися, бо все йшло не по плану!!! Питання залишилося відкритим, а Григорій - розбитим!!! Але, сподіваюся, він збере себе до купоньки, включить мозок, згадає науку і... Все зможе!!! Йому інакше ніяк!!! Стрижень є, лише потрібно його віднайти і міцно впертися!!!
Дякую, Міло!!! Тримаю за нього кулаки і вірю в нього!!! Дядько не дарма його вибрав!!! Він бачив глибше!...
Елена Нечипорук, Таксист битий, тому й засумнівався у легкому успіху. Тепер доведеться починати з початку. З серйозними намірами та діями, не забувши "поїсти" себе))) Минуле така штука, що б'є в найнеочікуваніший момент в найболючіше місце. Що з тим робити? Григорчику доведеться знову вивернути страхи назовні.
Дякую вам))
Потрібно було уважно слухати і запам'ятовувати науку дядька Жені, то менше було б промахів. Шкода Грішу,бо
демони піднялися і роздирають його. Ти надто нікчемний, Хмурий, звучить з минулого Гріші, це як приговор та вирок ще не винесено, тому він буде боротися, працюватиме над собою, щоб довести перш за все собі,що він на щось здатний. Дякую за продовження!
Наталья Русанова, Дяку❤❤
Ох як же ж шкода, що у Гриші вийшла така помилка, тепер прийдеться, ще й самому собі доказувати, що він зможе це зробити. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, ❤❤
Гірке розчарування в самому собі настигло Грішу несподівано. Але ж одразу не буває легко. Чоловіка підставили, справжнього покупця тепер важко буде знайти. Демони, напевно, роздирають душу. Дуже напружено. Чекатиму продовження.
Галина Гнатюк, Так, це точно,що одразу такі " робочі тонкощі" не прораховуєш))) Гріша трохи захопився власною персоною й одразу ж перечепився)) Добре, що без наслідків, не враховуючи демонів. З цими хлопцями йому тепер ставати до бою. Дякую вам за враження❤❤ Чудового настрою!
Аж страшно уявити, що відчував Григорій в ті хвилини: розпач, гнітюче відчуття нікчемності і безпорадності. Він підвів всіх, забракло досвіду, ті відчуття ватажка, що вів свою стаю на здобич, - розбилися вщент. Від його помилки могла загинути людина, від його рішення, життя родини перетворилося на до і після. А щоб тобі, як же складно все,- життя летить шкереберть вниз. Лише хвилину назад відчував себе лідером і піднесення давало сил і впевненості в собі, давало значущості його в цьому світі і все розбилося об скелю чи зі скелі, та яка вже різниця. Як дивитися хлопцям у вічі, як встати і випрямити спину?... А д. Євген? Він довірив і повірив, а Грішка не впорався....Та я не думаю, що він так легко відступить, так мабуть будуть сумніви, мордування себе, та не зможе наш герой спокійно жити не завершивши справу. Ні, тут вже справа честі. Дякую люба за оновлення, шкода Григорія, але без падіння не буває злетів, без зусиль над собою, ПЕРЕМОГИ НЕ БАЧИТИ.❤
Nina Tololo, Вдача вдачею, а думати трохи треба. Хоча, якби Гріша одразу сприйняв свої обов'язки як довгострокові, можливо по-іншому ставився б. А тепер, як ти написала, мордування себе гарантоване))) Ніщо не стається просто так і кожен крок має наслідки. Грішці доведеться знову обирати між важким минулим та комфортним майбутнім.
Дякую тобі, моя хороша❤❤ Гарного настрою!
Гриша так вправно все взяв у свої рцуки, шкода лише що він не вірить повністю у свої сили. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Так, нарешті Грішка відчув себе у своїй тарілці! Керувати озброєними дядьками не так вже й складно, якщо набратися сміливості)) Головне, не відступати на півшляху. Дякую вам, моя люба❤❤❤
Читаю і вкотре переконуюся, що правильно вмотивована людина може багато! Гріша витримав перевірку коханням! Витримав перевірку зневагою! Витримав перевірку "дружбою"!Ще залишилася перевірка витривалості і відданості! Коханню, близьким, роботі... Собі....А негаразди осядуть.... мов пил...
А ще в ньому зростає впевненість у діях і прийнятті рішень! Ось такого Грішку я і люблю!!!
Ммммм! Смажені карасики!!! Смак дитинства!!!❤
Дякую!!! Дякую, що нагадали!! І дякую за класнючу проду!!! Вірю, що все в нього вийде!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Я десь так і уявляю вашу прихильність до цього хлопа))) Грішці дуже знадобиться особистий Янгол, бо Ніко теж цілеспрямований. ❤❤❤❤❤
Привіт люба. Читала дві глави підряд і дуже переживала за Грішку, важко йому звикнути до нового статусу Патрона і відповідати всім критеріям, але він пройшов таку життєву школу, такі виклики долі, що по-іншому не могло й бути. Так, хай його дії покажуться ще незграбними і комусь дивними і невпевненими, але хлопець залишається людиною і потроху прямо на льоту схвачує головне, інколи навіть і не розуміє, що його кроки для когось є спасінням та безпекою. Його слова про помсту так вразили, він намагається вирішувати справи по доброму, по-людські, як Грішка-таксист, але ж за спиною штат, - штат, який звик до чіткого наказу, до впевнених і фахових дій керівника. А Грішка навчиться, хоча не легко, ой не легко буде. Дякую Міло, за оновлення. Григорій неймовірний персонаж, по його діях, по його сприйняттю цього світу можна вивчати психологічний стан людини, про зміни, про підйоми та спади. В ньому стільки суперечливих емоцій, але це лише приваблює і притягує увагу. Буду чекати з нетерпінням, що буде далі....
Nina Tololo, Вітаю, моя хороша❤❤❤ Ооххх, я тебе чекала. Всі вихідні виглядувала))) Серйозно))) І нарешті, кава й довгоочікуваний розмова❤ А Григорій як виріс, читаю твої спостереження й тішуся. Так, він однією своєю присутністю рятує людей, забирає біль на себе й звісно влучно пояснює незрозумілі комусь речі. Бо не соромиться витягувати своїх демонів на сонце)))) Зі штатом ще буде... Адже лідер це ціла наука, але без сталевого кістяка, марна. Як гарно ти сказала " у ньому стільки суперечливих емоцій", це буде зі мною цілий день)) Дякую тобі за проникливість глибше психіки героїв, ти бачиш у деталях, у напівтонах живу людину. ❤ Мені так приємно читати твій коментар, ледь діждалась))) Здається, це залежність))))❤❤❤❤
Гріша молодець, доказав хто тут головний, таким впевненим стає. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Так, поїздка на Яму виявилась дуже вдалою.))) Тепер вибір за штатом. Приймати такого Патрона чи їжитись й далі. Але Григорчик боїться не їхньої реакції.))
Здається, Грішу невпізнати. Такий самоконтроль увімкнув, хоча всередині роздирають протиріччя. Лиш би той перекупщик розговорився. Після такої вистави, сподіваюсь, вийде. Чекатиму продовження.
Галина Гнатюк, О, це точно))) Інстинкт самозбереження( той який допомагав бути сильнішим за п'яного батю) наказав діяти , а не тікати і це виявилось дуже знайомим і легким методом. Страх добряче мотивує)))
Не знаю, мені просто ваша "Сильна стать" ночами сниться,от і провіряю, чи сни не віщі.
Галина Апостол, З довірою до таксиста співпало))) ❤❤❤
Як все складно і непросто!!! Як важко при такій роботі залишатися людиною!!! Та й хлопці мають не прості долі, тому такі гарячі!!!
А Гріша молодець!!! Тренування не пройшли даремно, зміг взяти демонів під контроль!!! Ще й сили залишилися жартувати!!!
Максе, говори! Не буди лихо!...
Дякую!!! Залишатися людиною при будь-яких обставинах!!!... Головне в житті...
Елена Нечипорук, Хлопці Грішці точно що гарячі дістались, але страх перед брехнею коханій будь-яких демонів приструнить))) Новий Патрон нарешті втямлює дядькову науку. От тільки чи стане знань натрапити на слід палія. Дякую, Оленочко, що завітали ❤❤❤
Ой,відкрийте завісу,чи в найближчих епізодах не закладуть вибухівку в Борисову машину!Звичайно, Григорій виявиться поряд,з чого й зародиться довіра до таксиста...
Галина Апостол, Оо, Борис однозначно ворог, але не для Ніколоза. У грузина інші цілі))) А щодо довіри до таксист, невдовзі дізнаємось одну суттєву таємницю ( їх у Бойків вистачає))) , яка однозначно зміцнить довіру Дмитра до Григорчика. Дякую, що завітали❤❤❤
Прочитала анотації і волосся здибилося від відчуття небезпеки)тепер побачила, що книги з циклу пов'язані не тільки складною психологічною лінією, а й героями))) Міло, не зважаючи на величезну спокусу, не читатиму, поки книга не буде завершена))) я зрозуміла, що порційне сприйняття обтяжує, виснажує мене, а я хочу сама задавати тепм, а не бути залежною від обставин) і знову, стикнулася зі своїм внутрішнім гачком - зачіпкою - так я відчуваю тиск, тисну сама на себе, відчуваю зобов'язання, примус до їх виконання) а тиску я не люблю))))) Кількість відгуків збільшується, але їх якість знижується) закон діалектики - нічого не вдієш))) До таких висновків дійшла, як Ви казали, "після наради зі своїми Тарганами)))) роботи з психологом непочатий край....
Ольга, Головне, ви про це розмірковуєте❤❤
За Вас триматиму кулачки і бажатиму удачі та швидкого пера))) я терпляче чекатиму, з любов'ю)))))
Ольга, Дякую, я не поспішатиму❤ Врешті решт, сильну стать витісую, аби поставити ідеальну крапку вкінці циклу)))
Ухх,як закрутило... Попередні історії читала завершеними,на одному подиху.А тут доведеться помучитися очікуваннями... Страшно цікаво що далі!
Галина Апостол, Вітаю ❤ Так, хлопців трохи покрутить))) Зате як зміцнішають... якщо виживуть, звісно. Це, напевно, егоїстично, але ваше очікування додає неабиякої завзятості. Дякую ❤❤❤
Гріша такий... Близький, рідний, справжній!!! Він так розуміє Олю, хоче допомогти зрозуміти і порозумітися!!! Та й робота того вимагає!!! А от як буде домовлятися з хлопцем?... Методи Бойка-старшого йому не подобаються, але якщо притисне?...
Дякую!!! Кожної проди виглядаю, бо нетерплячка сильніша мене! :)))❤❤❤
Елена Нечипорук, Я, здається, вже називалася вас Янголом для Грішки та Наді ❤❤❤ Ви так близько його підпустили, що я примружуюсь від страху, бо мушу підіймати на нього руку))) Сила знайома Хмурому не з казок, дядько був не чужою людиною, а стояти й оцінювати небезпеку авторка не дозволить))) Або бий, або біжи! Щодо нетерплячки, знаю ту біду))) Виглядаю ваш коментар щоразу❤❤❤
Гріша иак швидко вчиться командувати ними, молодець, але як буде виббивати інформації дуже цікаво. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Ооо, думаю він здивує. Але у тому вся суть історії))) Я тішусь, як дитина, від того,що Григорчик симпатизує не менше ніж Бойко )) Дякую, моя хороша!
Не просто читала, а зачитувалась про Грішку, про його відчуття, про його думки. Ну це так по-справжньому, так чесно. І те, що він звикає до нового статусу і те, що в думках виникли спогади... Він вчиться, він звикає, він переборює, він обмірковує, він порівнює. він намагається бути відповідним, але він залишається бути собою, тим чуйним і справедливим, щирим і відвертим. Дякую Міло, коли читаю про Григорія, не зважаючи на різні суперечливі ситуації, якась хвиля задоволення і спокою залишаються ще довго на душі, ніби знаю, що цей чоловік зуміє знайти вихід з усіляких негараздів, ну от як говорять, за спиною, як за кам'яною стіною в сенсі безпеки та спокою. Чомусь саме таке відчуття залишив сьогодні Грішка.
Nina Tololo, Гріша ніяк не звикне до своєї значущості, а це відбирає таку необхідну впевненість. Він розуміє головне, і з хлопцями по троху знаходить спільну мову, але ніяк не згадає останні настанови дядька: забути про правду й довіряти тільки собі. Гріша надто чуйний, надто щирий і слухняний. На жаль броньовик не захищає душу. Дякую за розмову, дорога моя.
Ох нічого собі! Та це справжній бойовик! Моторошно страшно непередбачуваного грузина. Шкода Сашка, він відчував, попереджав, проте його не послухали. І як тепер у цьому всьому викручуватись Гриші? Третя частина перевершує попередні дві. Напруга щоразу зростає, аж дух захоплює! Цікаво переплелися події та герої. У кожного за душею дитячі травми, та кожен схиблений по своєму. Чекатиму продовження.
Галина Гнатюк, У мене чудово розпочався день)) Дякую вам❤ У цій книзі вся попередня філософія проходить випробування на міцність. Тому буде боляче й гаряче)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати