17 429
“Батьки та діти”
Анотація до книги "Сильна стать"
Григорій погоджується на пропозицію давнього друга попрацювати водієм у дівчини місцевого бізнесмена.
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Зміст книги: 68 глав
215 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТака відверта розмова про проблеми аж ніяк не могла відбутись у минулому, а зараз це реальність. Як добре, коли усвідомлюєш свої помилки та вмієш їх виправляти, це я про Дмитра, він заслуговує на повагу. Нарешті майже всі клубочки розплутано, але знову втручається Ніко. Я страшенно сподіваюсь, що і з цієї ситуації чоловіки знайдуть вихід. Дякую, неймовірно напружено, але ж і цікаво! Тримаю за них кулачки, чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Оце ви точно підсумували, таке зізнання не могло з'явитись з уст колишнього Дмитра. Він не дозволяв собі, тримався за страх, як за соломинку, і від того героєм себе вважав, але Хмурий же дістане назовні найдрібніше зерно правди))) Достатньо було "голосно" тицьнути Дмитра в очевидне, як пріоритети миттю змістились, і з сотні ідеалізованих мрій постала найсокровенніша - бути татком, а не найбагатшим, найпринциповішим, найсуворішим хлопцем в Одесі))) Залишилось останнє випробування - спромогтись на співчуття. Дякую вам❤❤❤
чортів грузин! Все спланував і всіх обійшов, щоб досягти бажаного...Я сподіваюся, що сказані у відчаї Грішкові слова , стануть пророчими! Чекаю з нетерпінням на продовження...
Віталіна Побережник, Привіт, моя хороша❤ Грузину щастить, бо він має спільника старанного. Гріша у розпачі, а це, як відомо, не завжди погано. Мозок, працює, руки роблять))) Ніко, та й сам Хмурий, ще не знає на що він здатний. Дякую за враження, приємно що коментуєш❤ Оновлення підготовила, воюю з Київстаром за інтернет, бо з телефону не вийде опублікувати, все на ноуті((
Коментар видалено
Такі глави, що коли читала про викрадення, то ледь дихала, бо боялася найгіршого... Що то роблять з нами форс мажорні обставини, ми навіть не підозрюємо на скільки ми сильні та швидкі в своїх діях, коли справа торкається безпеки наших рідних та коханих. Та в Грішки весь світ перевернувся з ніг на голову, він так швидко все відтворив в своїй уяві, так точно збіглися всі пазли, але біда в тім, що страх і нерозуміння на що здатен викрадач зупинило все навкруги. Вимоги ворога нездійсненні: віддати Ольгу на обмін Наді, - це удар під дих, це задача, в якої ніколи не буде правильної відповіді.Він не має права ризикувати ніким за для звільнення Красуні, але й втратити сенс свого життя, - це занадто для нього. Ось і дійшов Хмурий до крапки кипіння, як він з цим усім справиться? Дякую Міло, за адреналін, маю підозри, що буде ще більша доза, бо Грішка не з тих, хто програє. Тримаю за нього кулачки, так хочеться, щоб у нього все вийшло.❤❤❤
Nina Tololo, Інстинкти у Григорія миттєво спрацювали)) От що робити з вимогою - це дійсно точка кипіння. З його принципами - ходу немає. Попереду суцільна напруга.
Дякую, моя хороша❤❤❤
Ну чому завжди так! Той слабкий вибух був відволікаючим, і саме в ту мить Бошка прослизнув в Надею. Розминулись буквально в секунди на сходах! Бідному Гріші зовсім не щастить! І як тепер виплутатись із ситуації? Сподіваюсь, він знайде вихід. Дуже напружено! Чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, У Гріши сильний противник. Ціна за свободу Наді дуже висока, нереально висока, бо доведеться ризикувати всім, що у нього є. Сильний той, хто готовий програти, але не здатись.
Дякую вам ❤❤❤
Мілочко, привіт вкупі з теплими сердечками!! Бачу, що у мене накопичилось 42 нечіпані сторінки) то вже скоро кінець, мабуть?)))
Ольга, Дякую за побажання, мені дуже приємно. Я сама обожнюю деталізацію, тому тисячний раз звіряю думки героїв з попередніх книг, тому рухаються повільно, але якісно❤❤❤ Мені пощастило, що маю таких теплячих й відданих читачок❤❤❤❤
Мене вразив Григорій, його реакція на події, його думки, його стан. І ще, останній опис оновленої глави "....пізнав природу нового життя - брехня це його зброя й броня." Як влучно і правдиво. Дякую Міло, як завжди опис емоцій і стану героя вражає до ВАУ.❤❤❤
Nina Tololo, Григорій відверто втомився метатись між чистою правдою і можливостями, які дає брехня. Поступатись потрібно, брехня врівноважує правду, особливо, коли питання стосується впливу на інших. Це ж і є головною задачею Патрона. Дядько обрав Грішку, тому що був впевнений, що хлопець правильно розпоряджатиметься новими можливостями. Хмурий як ніхто знає ціну правди, а тепер навчився управлятись і з брехнею. Дякую, моя хороша, за підтримку й увагу))❤❤❤❤
Як правильно вчинити, коли на кону життя дитини??? Як правильно поступити, коли на кону життя коханої людини???
Розмовляти - це робити кроки до довіри!!! Нарешті Григорій зрозумів, що це не порожні балачки!!! Калічити можна словами, правдою... Але природа нового життя - брехня це зброя і броня!!! Іноді краще не до говорити, ніж прибити правдою!!! Його враження... Дорогого варті! Сподіваюся, він оцінить!!!
Дякую, Міло!!! Все стає напруженішим, адже хлопці близькі до розв'язки!!!...
Елена Нечипорук, Вітаю. У нашого Григорчика все догори дриґом стало))) Боровся за правду вчинками, а виявляється, що іноді брехня вижити допомагає. Принаймні, брехня це не фізичне насилля, якого вимагає новий статус. І заради комфорту, зради тієї, яка один раз довела, що фанатичні пошуки правди можуть розбити людське життя варто спробувати нові принципи. Йому важко, але сірі очі - потужний стимул. Дякую вам за враження ❤❤❤
Ох нічого собі поворотики!!! Дмитро спокійніше реагує на Волошина,починає краще контролювати себе!!! А з Григорієм як спєлісь-спілісь!!! З пів слова розуміють один одного!!! Що ж, вороги, тримайтеся!!! Хлопці налаштовані серйозно і рішуче!!!
Дякую, Міло!!! Отака і має бути сильна стать!!!
Елена Нечипорук, Так, хлопці спєлісь))) Підказки є, пора б уже потрясти палія за шкірку))) Дякую, що завітали❤❤❤❤
Діалог хлопців просто ВАУ, вони ніби з погляду розуміють одне одного: молоді, емоційні, амбітні, ніби відчули смак розслідування і віднайшли ту потрібну ниточку у клубочку, яка й приведе до розв'язки. Волошин стриманий, досвідчений і поблажливий вже до молодшого Бойка. Ну для балансу це потрібно, бо цих запальних та імпульсивних іноді треба ще стримувати. Загалом з них вийшла добра команда, коли все злагоджено і разом, то результат не забариться. Дякую Міло, пречудова прода, дуже тішилася коли ці двоє переписувалися, а ще ота футболка тестя на Дмитру, то взагалі без слів....❤
Nina Tololo, Так, нарешті є контакт))) Краще їхнім ворогам добряче заховатись, тому що двоє трохи схиблених - ідеальний тамдем))) Волошин дійсно замість гальм, хоча... справедливість буде не доречна. Переписку довелось різати, тому що хлопці ще ті балакуни))) Дякую, дякую, серденько, за компанію. Обіймаю❤❤❤
Такий чудовий сімейний ранок!) Дмитру не по собі, але надзвичайно приємно опинитись на одній кухні з майбутнім тестем, готуючи ранкові млинці для коханої! Оте спільне куховарство стирає усі, раніше гострі кути у відносинах. Навіть батькова мовчазна турбота бачиться інакше, адже ж сам усвідомлює, що вагітність Янголятка змінює і його ставлення до всього. Навіть зізнається, в першу чергу собі, що не хоче покидати такий приємний прихисток у Олиних батьків. А спочатку як пручався і не відпускав її додому! Проте грузин не гає часу, потрібно найскоріше з ним розібратись. Дякую за таку теплу атмосферу! Чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Ольга таки достукалась до його справжньої натури))) Всі вважали хлопця нестерпним, а вона бачила лише страх. Тому й боролась за Дмитра, знала по собі наскільки глибоко може ранити батьківська любов. Розуміла Бориса, тому що помічали схожість із власним батьком, який так само надто оберігав її. Все стає на свої місця❤ Коли не боїшся бути вразливим, щирим, стаєш надзвичайно сильним))) Дякую вам за враження❤❤❤
Ніко тим часом ліпить нітрогліцеринові бруси
Дивовижний парадокс любові: чим більше віддаєш – тим більше отримуєш. Любов часто сприймають як досить зрозуміле і просте почуття, з яким може «справитися» кожен з нас. Насправді все трохи інакше. Любити і коли тебе люблять – це непросто, і часто викликає тривогу. Відкритися і повірити, що тебе взяли і полюбили, такого, яким ти є. З усіма шрамами на серці. Повірити, що ніколи не розлюблять і не кинуть – це не така вже й проста задача для багатьох. Так Дмитро боїться відкривати «бронь» на своєму серці – настільки ще свіжі спогади про минулі рани і невдачі. Ось так би я характеризувала стан молодшого Бойка. Він вчиться любити людину, а не образ, він вчиться любити родину з усіма її плюсами та мінусами, він відчуває перевагу ранкових сніданків у родинному колі , - це все так природньо і затишно, що по іншому й бути не могло. Хоча було й по-іншому... Чудова прода, просто мед.❤. Дякую Міло, за оновлення, коли читаєш такі сцени, то виникають думки, що заради таких ранків можна все перенести і здолати, бо то все за для найважливіших людей в нашому житті.І в котре пересвідчуюсь, що любов – не в конкретному чоловікові або жінці, вона – в тобі, і чим більше ти віддаєш, тим більше ти отримуєш
Nina Tololo, Привіт, моя дорога ❤❤❤ Бойко дійсно нарешті дозволяє собі справжні почуття. Крок за кроком ступає у власну пітьму, щоб позбутись її до появи найголовнішої людини у своєму житті))) А ще нашому Бойку починає подобатися неідеальність ))) Він дозволив собі бути щасливим цього ранку. Адже іноді саме внутрішні заборони заважають насолоджуватись неповторними митями, з яких і складається наше життя❤❤❤
А я таки відчувала , що троянди для Наді))) зможе наш Григорій і Бойкове добудувати і своє не розгубити. Сподіваюся він зможе через Бошку вийти на палія
Лілія Миколишин, Я навіть не очікувала такої реакції ))) Григорчик не раз доводив, що здатний ігнорувати такі випади)) Особисте й чуже, робота та дружба, минуле й майбутнє - все перемішалось й булькотить, немов у казані, навколо хлопців. Їм же залишається тільки встояти. Або не встояти. Дякую за враження❤❤❤❤
Сьогодні вперше якось важкувато коментувати про Грішку, - таке враження, що зірве йому дах... Всі ті домисли і роздуми, все нові й нові факти, які надходять одні за одним, не щадять хлопця. А тут ще й Бошка, - чи не пошкодує Григорій про згоду на повернення. Адже у Бошки своя підступна роль, в такій ситуації страшно перемудрити. Але мене вразило інше, як себе сприйняв Григорій, коли відкривав про себе дані, наскільки він невпевнений в собі, що думає найгірше. А ось з Красунею не відступиться, в цьому весь Григорій: тут тобі й сильний і чесний, але ранимий і залежний...Дякую Міло за проду, клубочок потихеньку розпускається і вказує дорогу, не перечепитися б через ниточку...❤❤❤
Nina Tololo, Згодна, що інфа-водоспадом на героїв, це прямий наслідок їхньої співпраці. До того ж, пріоритет воєн вимкнувся, всі орієнтовані на сім’ю))) Бошка - перше рішення Григорчика холоднокровно використовувати всі можливі ресурси, змінювати обставини. Щодо невпевненості- у минулому у Гріши немає інших спогадів, він завжди себе "недооцінював" (дякувати Каті), а от зараз це інша людина, двері вибиватиме, якщо Надя не спуститься ))))
Дякую тобі ❤❤❤❤
О боже, тільки не це, не викрадення Наді з Пиріжком. Ніко й справді втратив страх, його все більше й більше затягує полум'я...Мабуть вже все всередині вигоріло, замість душі попіл. Але ж про матір він так хотів подбати, так хотів вирвати з дідової оселі, не хотів, щоб мама там доживала віку. От читала про його роздуми і склалося враження, що це не жива людина, - робот, така собі машина, яка запрограмована на знищення, і чим далі він просувається, тим більша жага...Жах, а не життя. Дякую люба за оновлення, хлопці різні: один головний в центрі обставин, нікому не потрібний з дитячими образами, інший,- дуже слабкий, його невпевненість у собі переборює всі його починання та мрії про нормальне правильне життя. Такого переманити легко і Ніколозу навіть не потрібно над цим довго трудитися, він знає на що треба натиснути.... Чекаю на далі. І зі святами тебе і всю твою родину, хай полосатий котик буде прихильним до тебе❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Nina Tololo, Ніко насправді мав добро у душі, як всі люди, але він зламався, обрав приємніший шлях помсти, а не змін у собі. Можливо, тому доля послала йому недосяжну жінку, таку, яка не була б поряд, але гріла своїм існуванням. Ніко загорівся Євою й не витримав відмови, втечі жінки назад у безвихідь. Чому, якщо він пропонував краще життя? Він вразливий, тому бачить причину у собі. А тут ще й Бойки, які стали між ним та матір'ю, а потім і Євою. І знову замість шляхів вирішення, він горить помстою. Піромани самостверджуються підривами, виражають свій гнів
вогнем, тільки споглядаючи жах у очах постраждалих вони відчувають себе живими. А наш Ніко ще й смак крові скуштував, як миттєвий спосіб впливу... Чи є у довірливого Бошки шанси? Чи є він у Наді, яка є легким шляхом впливу? Це все у фінальних.
Дякую, моя зіронька, за привітання❤ Нехай кожен день буде наповнений по вінця щастям, спокоєм, усмішками рідних й чудесними моментами. Обіймаю❤❤❤❤❤
Ніко розбудував такий план, що аж страшно стало за Надю. Сподіваюсь, він її не знайде. А Бошка все вагається, але тут або погодитись, або очікувати від грузина можна чого завгодно, адже якщо відмовитись, то участь може бути сумною, аж надто багато розповів про усе Ніколоз. Хіба грати на випередження і повідомити Григорію, проте цей варіант все ж не надто реальний. Чекатиму на рішення цього хлопця. Я все сподіваюсь на якесь просвітлення у його голові, хоча його цікавлять тільки гроші. Дякую, дуже напружено!
Галина Гнатюк, Вітаю, моя люба❤ Біда у тому, що приязні у Бошки до Патрона немає. Все пішло шкереберть, коли Гріша з'явився в конторі, злість на нього змусила піти Бошку з хорошої роботи, не боячись навіть залишитись без грошей. Цей хлопець не сильний, на жаль, він звик йти за сильними(( Дякую, що розповідаєте мені про свої враження ❤❤
Грішко?!?!????? "...Крихітко... Я ж можу приїхати... "..??????Щооооо????? 125 троянд???!!!??? Комууууу????Врілі??? А чарівною сковорідкою по...???
Справу треба робити, палія ловити!!! А ти фігньою займаєшся!!!!!
Дякую, Міло!!!! Ох роздраконилиииии!!!! Грррр!...
Елена Нечипорук, Хахах))) Оце доброго Янгола Грішка має)))
Ніко загнаний в кут, постійні невдачі його переслідували і йому потрібний помічник, щоб завершити розпочате, тому він намагається схилити на свою сторону Бошка. Цей персонаж слабший за Ніколоза, він постійно вагається, але переконати його не так і важко, Ніко знає чим хлопця заманити. А він часу не витрачав, нишпорив та спостерігав за Євгеном і вогню йому вже замало, - потрібні інші, сильніші відчуття....Не буде спокою, поки не вирішиться : або він, або його. Це як політ метелика на світло: аж надто він кличе до себе і манить, цей згубний вогонь. На стільки манить, що метелик, як під гіпнозом, летить на нього....Дякую Міло, персонаж такий суперечливий і складний, що перечитувала глави попередні, щоб хоч якось сформувати думку, бо я вже як Грішка, інформації багато, а пазли все ніяк не складаються❤❤❤
Nina Tololo, Ніколоз зрадив власні принципи, зрадив те, що хотів виростити у ньому Євген. Доброту всі розуміють й сприймають по- різному. Григорій та Ніколоз це дві сторони однієї медалі. Дядько підходив до них з однаковими методами. Бошка типовий плаксій. Він зламаний сметрю наставника, злий на Грішу, що той нічого не робить, але й сам рішучих кроків не робить. Втік назад у минуле, замість того, щоб підтримувати рівень, на який вийшов завдяки дядькові. Такі люди спроможні тільки виконувати накази. І Ніколоз дає йому цю можливість. Щодо пазлів - відповіді у наступних главах. Я сказала б навіть, що це будуть суцільні відповіді)))) Тому що всі причетні нарешті діятимуть разом❤ Дякую, моя дорога, за терпіння)) ❤❤❤
Мілочко, я так спостерігаю і проводжу паралелі одночасно на себе, на інших жінок - Авторок, яких я полюбила, як і Вас, і дивуюся досі тому жіночому феномену - стресостійкості, внутрішній силі, відданості сім'ї і бажанні та поиребі самореалізуватися)) водночас і пишаюсь, і сумую))))))
Ольга, Дуже приємні ваші підтримка й розуміння❤❤ Скажу тільки, що саме потреба й робить всю справу)))
Міло, ледве стримуюся, але хочу припастися більшим оновленням)) просто хотіла привітатися, сказати, що дуже чекаю на нові глави і шлю хвилю позитиву і натхнення Авторці))))
Ольга, Дякую вам❤❤❤❤ Глави оновлюю вночі, бо вдень пріоритет - сім'я, але незмінно тричі на тиждень. Бажаю святкового настрою і терпіння))) ❤❤❤
Так виходити з комфорту важко, але, як по-іншому навчитися чогось нового? Людство поки що іншого шляху не придумало... І так Грішка хоч і твердий горішок, та це все для нього таке не його, - занадто. Але дороги назад не має, йому потрібно з усім цим впоратися: із новою роботою та й з новою жіночою увагою... І справді підказок та фактів багато, а що робити з цією інформацією, як все це скласти до логічного завершення, то ще та задача... Хороша прода, розкриває нашого Григорчика ще більше, його думки та дії є цьому підтвердження, та й Євген виявився "темною конячкою", а отже цікавість зашкалює. Дякую Міло, буду чекати на далі.
Nina Tololo, Гріша змирився))) От тільки нове ніяк не припине з'являтись. Можливо, він дізнається, чому дядько обрав його, а не когось з контори, чому вважав найкращим? Ти, думаю, вже здогадуєшся))) Часу обмаль, підказок достатньо. Чого не вистачає для того, щоб отримати відповіді? Сашко сказав би))) Дякую, мила❤❤❤
Невже Григорій піддасться на спокусу із боку Яни?! Не можу повірити , що він зрадить Надію.
Марійка Козарик, Спокуса з'являється в найнеобхідніший момент)))) Гріша, звісно, не такий стратег як малий Бойко, але змінювати обставини навчився)))
Дякую, люба❤❤
Міло, не втрималась, і таки прочитала останнє оновлення)) зрозуміла (вкотре!!!), що мені мало) хочу купатися у цьому творі, хочу пливти вільним потоком - це незрівнянні відчуття свободи та задоволення) ммм, хоч натякніть, скільки ще плануєте глав?) сприймайте даний текст як прояв любові, а не вимагання)))) сердечок малювати не виходить, та вони тут є!
Міла Федорук, Ох, так на серці тепло) дякую, що цінуєте))) відчуваю Вашу внутрішню силу, захоплююся Вашим оригінальним, неповторним талантом - справжнім діамантом)))
як добре, що "корони" по трохи знімаються і хлопці крок за кроком ідуть на примирення, адже в них одна спільна мета)
Дякую, Міло! Вітаю Тебе з прийдешніми Святами!:)
Віталіна Побережник, Так, нарешті характери поховались за спільну мету)) Вчасно, тому що Ніколоз теж переслідує дві важливі цілі. Дякую, дорога, за привітання. Мені дуже приємно. ❤ Бажаю щасливих прийдешніх свят❤❤❤
Як вдало приготований шашлик Дмитром та новина про вагітність Олі сколихнули спогади та розтопили лід ворожого ставлення Волошина до Бойків, об'єднало їх в боротьбі з ворогами. Радію дуже такому порозумінню, хоча ще в будуть притирки,але основу дружнього відношення між ними покладено.
Наталья Русанова, Волошин сам себе загнав у кут примирення))) Принципи, звісно, дорогі, але донька дорожча))) Примиренню бути, тому що вдавати суворих дядьків немає причин))) Дякую❤❤❤
Оце розмова.... Як важко було Дмитру переступити через себе, щоб першим звернутися до прокурора за допомогою, але за для своєї родини (Олі та немовляти, яке носить під серцем кохана) він здатен на все. Він навчився контролювати свої емоції, свій стан, хоча поряд з Волошиним це не легко дається. А що ж прокурор? Боїться втратити свою єдину доньку, але принципи тримають його на повідку. Все сплилося і минуле і теперішнє, що то доля випала на чоловіка. Дякую Міло, за оновлення, складна розмова і підозрюю, що не остання, але без цього ніяк....
Nina Tololo, Ця розмова була неминучою. Волошини і Бойки уже міцно зв'язані. Прокурор тікав від минулого до останнього, але продовжувати нав'язувати свою думку про Бойків стало невигідно. Оля, як і мама, може обрати безумство, а не розміреність, тому краще грати по-чесному)) Чоловіки нарешті кучкуються, а це означає кінець поганцям))) Дякую, люба❤❤❤❤
Вечеря вдалася!!! А розмова...!!! Дмитро просто не знає, як сприймати теплі родинні стосунки!!! Але як приємно лоскоче біля серця турбота!!!
І що ж йому має сказати Янголя???
Дякую, Міло!!! Як завжди, солодко-млосно, тривожно-обіцяюче, тепло-збудливо!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Попереду у Дмитра ще не одна розмова))) Лілія потроху привчає хлопця до рук))) А Оля відволікає цілунками. Дівчата ще ті стратеги)))) Дякую вам ❤❤❤
"Йому хочеться обійняти весь світ...Дмитро в цю мить відчув себе володарем світу...Дмитро втрапив по вуха в п'янкий медовий погляд...Це не паніка, не тремор, не свавілля психіки. Це...приємно..." - як же наш Бойко молодший міняється, як міняються його відчуття у будинку Волошина. Але прокурор так і не вийшов....А Оля,- розквітла наче квіточка, яку полили водою...Такі щасливі, такі закохані,- одна милота..Інше життя, зовсім інше...А як він подумав про свою майбутню донечку, хіба не диво в порівнянні того Дмитра, яким ми знали його раніше. До речі ім'я для донечки вибрано, наче символічно, - Віра. Лише віра в себе принесе йому успіх та перемогу над своїми страхами. Мммм, як це гарно, як чуттєво. Так не хотілося, щоб в ці хвилини щось чи хтось втрутився з поганими новинами, але доля знову підкидає нові випробовування, неначе провіряє їх на міцність...Дякую люба, за насолоду, я так чекала цієї проди, де вся родина збереться за столом, де молодята розкриють свою приємну таємницю. Хотілося від прокурора трішки більше ласки до свого зятя, але це ж прокурор, йому не легко переступити через себе... ❤❤❤
Nina Tololo, Прокурорський дім й садок магічні))) Чого тільки вартує мудрість Лілії, яка є першопричиною бід двох сімей, але мужньо тримає удари долі, віддає себе повністю в ім'я майбутнього. Прокурору важко одразу прийняти Дмитра(хоча вже в наступному оновленні буде цікава розмова))) А тут ще й донечку потрібно відпустити з-під крила. Бойко змінюється заради дитини, заради Ольги, яка терпляче відігрівала його серце, пробачала й вчила терпінню. Здається, пихатий красучик наситився любов'ю сповна й готовий віддавати сторицею турботу та увагу❤❤❤ Головне, щоб встиг)))
Дмитро намагається вчиняти правильно! І думки про дитину, і вибачення, це все йому не властиве, проте він старається з усіх сил. Тепер би ще Ніко знайти швидше, ніж він дасть про себе знати! Дякую, чекатиму продовження!)
Галина Гнатюк, Ніко піймати треба дещо втямити, до того наші хлопці й рухаються. Дмитро пробує нормальні відносини, по троху усвідомлює, що опір батьку не має ніякого значення, злість руйнує, а не захищає. І змінити щось у житті може тільки він сам. Дякую вам за прихильність❤❤❤
Міло, вже й не злічу скільки разів волосся на потилиці ставало дибки, відколи продовжила читати) дух перехоплює, мозок намагається відфільтрувати і впорядкувати сутність, що тече між рядків) всі скалічені душі стали такими... у дитинстві)) як Ви по зернинці вибираєте і складаєте в орнамент ознаки у пошуку першопричин Дмитрової паніки, як показуєте його здатність інсайтувати і приймати по частинах висновки)) як гарно змальовано цінність людського життя в очах Гріши, прагнення до стабільності та безпеки в очах Надії, бажання бути значимим у Діми та визнання у Ніко, стати стіною та опорою - гідним батьком для сина у Бориса))) кайфую, купаючись у соковитих словах, глибокому змісту і карколомній пастці сюжету))))) дякую за Вашу творчість!!!
Ольга, Вітаю! Дякую вам за кожну знайдену зернинку)) Герої циклу дійсно, як рослинки, що ввібрали у себе в дитинстві забагато "некорисного". Тепер їм залишається навчитись жити з тим усім, тому що ні Надя, ні Гріша не зітруть з пам'яті хмільних батьків, Дмитро не позбудеться ПА за тиждень, як і Ольга, яка досі вгамовує свою паранойю. Єдине нещастя для героїв це авторка, яка вибиває страх страхом у найкоротші строки)))) А ще любов читачів, яка реально окриляє ту авторку. Одна надія на жанр)))) Вдячна вам безмежно❤❤❤
Цікаво! З перших слів. А потім жаргоні словечки. Давно я такого не читала. Однозначно ця книга має всі характеристики, щоб стати улюбленою.
Міла Федорук, Дякую !
О Міло, яка прода...Мммм, я декілька раз перечитувала щимливі абзаци, ну як в тебе так гарно виходить описувати романтичні сцени, - серце мліє, коли читаю про почуття головних героїв...Гарно, дуже гарно і природньо. А ще, мені дуже подобаються перепалки Бойка і Хмурого, їхнє спілкування таке чесне і чоловіче, вони такі різні, але водночас так доповнюють одне одного, так лікують себе.... Ну і нарешті прокурор, от чекаю від мужих чоловіків (Старший Б. та прокурор), що скинуть свої посадові та олігархічні обличчя, підійдуть до хлопця і просто по-батьківському обіймуть, поговорять без усяких там закидонів, але мабуть не на часі. Ну і вишенька, - Дмитро ніде себе так не почував умиротворено, як посеред прокурорського саду. І пес заставив його посміхнуться і сонце тепліше гріє, і бажання швидше зняти цю напругу.... друге життя, зовсім друге життя. А Грішка й справді добре впливає на нашого молодшого. В самого все розладилося, але на разі вирішив, що можливо так буде краще. Дуже круто...Дякую Міло, сьогоднішня прода для мене й справді бальзам на душу, ти наче інтуїтивно відчула що мені потрібно в цей день❤.
Nina Tololo, Привіт-привіт, моя зіронько❤ дякую за твоє захоплення, мені дуже приємно. Бойко та Ольга по-своєму дивні, милі та незрозумілі на перший погляд. ))) Дякую, що зацінила безумних Хмурого-Бойка❤ їхні діалоги для мене випробовування))) Старше покоління може максимум не заважати))) Наш Малий нарешті награвся у крутого, брутального, найрозумнішого й найуспішнішого. Коли панічний страх змусив відмовитись від зустрічі з Ольгою , йому реально стало страшно. Не таке життя він хоче, а тут ще й психотерапевт куяльницький підштовхнув на вірний шлях))) Побачимо чи надовго вистачить запалу)))) Дякую тобі й радію, що ти зі мною❤❤❤
Міло, Ви вмієте виймати по одному волокну нерви, один за одним, скласти їх на купку і найменувати)) мовляв, це - порядок хаосу)) Міло, відчуваю сама всі ті напади страху, жаху, задухи, дзвону у вухах у вакуумі тиші, стікання краплі холодного поту по спині, потопання у розпечених пісках пустелі)))) не відчувала панічних атак у житті, та знаю про них)) Ваш опис дозволяє відчути їх в повній мірі, весь той жах безвиході, що накочує на людину, накриває повітронепроникною плівкою, викручує і душить))) Трепетні епізоди, коли Бойко відчув частинку домашнього затишку, тепла у запаху з кухні, у маленькій дитячіій кімнатці з плюшевими ведмедиками)) мама Олі - зразок материнської безумовної, всепрощаючої любові і розуміння))) Вхопився за цінності, а вони наче пісок - висковзнули крізь пальці... Дуже гарно, Міло, я кайфую!!! Ви - потужна письменниця))))
Ольга, ❤❤❤
Ох, як все сплітається) лещата стискуються у щільне кільце, погрожуючи перекрити кисень)) фігури займають свої місця на полі) моторошно в передчутті біди)))
Ольга, Бажаю лагідного понеділка❤ Дякую за прихильність, як хом'як ховаю ваші слова, щоб потім смакувати й смакувати)))
Вітаннячко із флешмобу. Загалом читаю фантастику і фентезі, аж тут ваш Гриша а-ля Джейм Бонд. Досить драйвовий початок, безліч деталей і думок героїв накочують, наче ураган. Тримаюсь за штурвал, щоб не знесло від екшну ненароком. Життя, як воно є, з присмаком небезпеки та еротики. Виписано так, що мозок не встигає переварювати події, чи то я така неповоротка. :))) Цікаво було зазирнути на кухню детективу-триллера. Дякую за таку можливість.
Лана Василенко, Дякую вам за увагу❤ Мені приємно буде бачити колегу серед читачів❤❤
Міло, пройняло до дрижаків) звістка про дядька шокувала і рукою хабрала сон))) а ще оте марево напівпритомності, напівсну, жахіття уяви, змішані з буянням вегетатики, так описано, що на собі відчуваєш))) картинки триллера перед очима))) дуже майстерно))))
Ольга, І від мене сон чкурнув))) Дякую за високу оцінку, тішуся, що мої хлопці спати не дають))) І сердечка ❤❤❤
Початок ошелешив своєю динамікою)) цей стиль викладу лоскоче нерви) наче йдеш навпомацки темною кімнатою)) небезпека, змішана зі збудженням, нуртує всередині) нарешті ось воно - світло в кінці тунелю, знайомі люди у незнайомих обставинах, що змусили їх зібратися докупи) цікаве поєднання, кожен зі своїм внутрішнім психом всередині) Міло, мені дуже подобається, пригода захопила мене з перших акордів))))
Ольга, Вітаю, дорога❤❤❤ Які ж приємні ваші враження!! Компанія, що зібралась дійсно зашкалює безумством))) Сподіваюсь, що до останньої крапки ошелешуватиму❤❤❤
Дмитро нарешті обрав, те, що йому більше до душі! І це його Янголя, а не бізнес, Мрія, Фонд та все інше! Як тільки побачив, одразу відчуття прокинулись, наче мурахи по шкірі. Як все таки кохання додає сил. Сподіваюсь, вони тепер грузина розгадають. Дякую, чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Так, довели хлопців до путя, тепер й у бій можна))) І грузин, на жаль, теж у повній готовності. З понеділка дізнаємось що ж Палій забув на Ямі. Дякую вам за враження ❤❤❤
Як легко давати поради комусь і як важко самому слідувати тим порадам ...
Наталья Русанова, ❤❤❤
Оооой!!!! Я балдію!!!! Такі дві проди!!!!!
Ааааа!!! Грішка "одразу зрозумів, що Бойко сцикун породистий"!
"...постійно змагаюсь. І що?
-Ні. Ти постійно тікаєш".
"...Впав - підводься!. Не тримай у собі.... Іноді, щоб пробачити, достатньо співчуття... Коли людина дорога, думаєш тільки про те, як не нашкодити....
...хоч спробуй з людьми нормально поговорити.....
...Чому ти називаєш її Янголом, а душу не довіряєш? "!!!!
"...Не встигнути не боїшся? "
"...Дівчаткам можна пробачати... Нам потрібно боротись, виживати щохвилини... придуркам. "!!!!
Бойко ,напевно, зрозумів, що найкращий психотерапевт поряд з ним. Тому що Грішкині поради з життя, а не з написаної кимось книжечки!!! Його поради кров'ю написані у нього на серці, бо щоразу сам їх прокручує, переживає, спотикається, встає і знову рухається!!!
Можна сто раз повторити, а на сто першому зхибити!!! Життя не перепишеш на чистовик, але на чужих помилках легше вчитись, ніж на своїх!!! Не так боляче!!! Але іноді треба і самому помилитися, щоб усвідомити цінність того, що маєш!!!
Дякую,Міло!Перечитала,декілька раз,аж серце тиснуло!!! Дякую!!! Гарного дня!!!
Елена Нечипорук, ❤❤❤
Міло, нереально круті проди, просто нереально. Читала захлинаючись, думок мільйон, але часу не маю розкласти все по полочкам ( хворію), завжди з тобою і відпишусь обов'язково.❤❤❤
Nina Tololo, ❤❤❤
Погано бути перфекціоністом, бо все контролювати і виконувати на відмінно дуже важко, а ще важче зізнаватися в своїх помилках, своїх невдачах...
Наталья Русанова, Для Дмитра це дійсно дуже страшно. І від його сміливості бути чесним, приймати допомогу залежить пошук Ніко❤❤
Надя не витримала випробування на стійкість!!! Жаль!!! Як мудра жінка могла б його зрозуміти!!!
Грішко!!!! Щастя не в грошах!!! Зрозумій!!!! Хоча і без них нікуди, але не вони головне в стосунках!!!
Добре, що хоч починає рухатись в справі Ніко!!! Ще тикається, мов сліпе кошеня, але ж не всі одразу розумними народились!!!? Дій!!!
Дякую!!! Дуже напружена ситуейшен!!! Але вірю в нього і в них!!!
Елена Нечипорук, Але повчати сили завжди знайдуться)))) У Дмитра просто немає інших варіантів)))
Дмитро боїться визнати свої помилки. Боїться приниження, та бути покинутим, прийняти невідворотні факти. Але Гріша намагається достукатись до нього, натиснути на больові точки, адже дійсно терапевти не завжди скажуть все в очі, особливо, знаючи хто перед ними. Все ж обох чекає ще чимало завдань, тому потрібно зібратись, та робити рішучі кроки! Дякую, чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Так, тато Дмитра добряче зіпсував, але на те й дається характер, загартовується сила. Для Дмитра внутрішнє протистояння гірше вибухів. Психотерапевт не може за клієнта все розкласти по поличкам, тільки слухати й допомагати шукати причини. А от у Григорчика медичної ліцензії немає, тільки життєві стусани. Вибір за Бойком: тікати й далі чи дати відсіч страху. Дякую вам❤❤❤
От вже перші вдалі вісті, але ниточка все одно обривається! І навіть, здається, що такий сумний розрив з Надійкою йому зараз на користь. Поки не знайде Ніко, дівчині краще бути від нього далеко! Пазлики по трохи складаються, але ще декількох не вистачає. Тримаю за нього кулачки, нехай удача буде на його боці!) Дякую, чекатиму продовження!)
Галина Гнатюк, Розрив з Надею дуже вчасно))Гріша взявся за розгадку рішуче. Пазли складатиметься, бо кожен із чоловіків потроху розуміє, що працювати потрібно злагоджено, так як на початку казав Сашко. Але тоді всі були амбітними по самі вуха. Ніко спустив на землю й ще трохи повчить чоловіків бути сильними)))
Дякую вам за вболівання, мені приємно❤❤❤❤
Важка знахідка в готелі. І вірно навідав Грішка будинок Дати, брата Ніко, але це наштовхнуло на поїздку його в Латівку. А
Надя ніби на підсвідомому рівні відчула загрозу, а ще й образа на Грішку за постійну відсутність, вирішила виїхати на деякий час з Латівки. Може це і спасе їх від Ніко. А Грішке буде над чим задуматися...
Наталья Русанова, Єва хотіла зістрибнути з потягу, який сама пустила по рейках. Ніко гальм не має. Гріша розчавлений, бо не думав, що жінці для щастя потрібні не гроші, а Бойки ніяк не можуть примиритися. Наступний крок кожного вирішить, без перебільшень, їхню долю.
Дякую, що ділитесь враженнями❤❤
Ох, як не солодко! Гріша. розбитий цією поведінкою Красуньки! Він ніби й її розуміє, але ж так хоче дати їй все необхідне! Ця робота відібрала купу часу, і Надійці його не вистачило. Сам же просив Олю не добивати Дмитра, а хто ж дасть таку пораду його Красуньці! А дівчина почувається наче й не потрібною, адже часу на неї в Гріши не було, ще й на телефон не відповідав, а вона ж хвилювалась, можливо в голову приходили погані здогадки. Ображена жінка може зопалу наробити непередбачуваних вчинків! А у неї ще й дитина на руках. Сподіваюсь найближчим часом все налагодиться. Дякую, чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Грішці не солодко, це точно. Але урок затямив, став сильнішим, тому що відпустив. У нього немає водія чи охоронця, який постійно підставляє плече. Є тільки щирість і правдолюбство. Чи допоможуть вони повернути Красу буде видно))) Дякую вам❤❤❤
Ну і відчуття! Жахіття просто! Якби не потреба в ноутбуці, то хто ж знає, коли б її знайшли! Дивні відносини, жили наче разом, але кожен своїм життям. А ситуація стає знову ще загрозливішою! Чи впорається Гріша з цим усім. І також не покидає питання: навіщо Євген залишив Ніко після вибуху в штабі? Щось тут не чисто і таємниць більшає. Дякую, чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Вітаю! Єву знайшли б напевно працівники, тому що ні Борису, ні Дмитру вона не цікава. Як пояснював Борис Ользі - він втратив свою кохану, а всі інші просто люди. Грішці щастить у роботі, але не щастить у коханні( про це вже сьогодні) От щодо Євгена, він не залишав Ніко, а змусив відлетіти з країни. Чому він так зробив і чому у штабі нітхо не знає про грузина, оце вже Грішина хвора голова))) Дякую вам!
Ех, Грішко!!! Не про те думаєш!!! Хоча.... Видно, що ти давно з Красунькою не був!!! :)))Але май голову!!! Бо вже "вздрів, що за біда ті "великі гроші", розумієш істинну суть"!
Знахідка, звичайно, моторошна!!! Яка на начальника охорони відповідальність!!! "Справишся, Хмурий?! Приймаєш виклик!? "!!! Ну, Грішко!?!?!?? Зберися!!! І все зможеш!!! Тіло пам'ятає смак страху, але не давай йому себе захопити, голову включай і руки все зроблять!!!
Дякую, Міло!!! Аж сама затерпла від його думок і відчуттів!!!
Елена Нечипорук, Ну, впевненість вона звідусіль пре))) Знахідка підвищує ставки, щоб рухались жвавіше і нарешті втямили, як позбутись грузина. Зараз всі при своїх інтересах, як на початку історії. Але обставини інші. Гріша навіть не підозрює, яку роль йому вготовано. Дякую вам за вболівання❤❤
Ніко не чекає, він діє. Щастя, що Гріша не дозволив заїхати на територію, але пробирають страхи, що цей божевільний зібрався в Латівку! Єва у спогадах не дає спокою. А ще дивно, що ніхто до цього часу про неї не згадав і не почав шукати. Ох і закрутили! Чекатиму продовження!
Галина Гнатюк, Вітаю, дорога❤ Ніко злий, тому що нічого не виходить. Але замість зупинитись і подумати, шукає винного. Єва- пристрасть, яка могла б замінити вогонь, але вона зникла у момент найбільшого бажання. Ніко не може припустити, що сам винен, адже він не вбивця, він йде за вогнем. Єву не шукають, тому що вона просто вдома не ночувала. Цей факт аж ніяк не викликає у Бориса занепокоєння. Бойків об'єднує лише призвіще. Дякую вам❤❤❤❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати