17 429
“Батьки та діти”
Анотація до книги "Сильна стать"
Григорій погоджується на пропозицію давнього друга попрацювати водієм у дівчини місцевого бізнесмена.
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Дмитро готується до грандіозного відкриття комплексу відпочинку, що має затьмарити його минулі невдачі. Все йде за планом, окрім несподіваної відпустки особистого водія. Наступного дня бізнесмен отримує послання у вигляді обвугленого тіла свого працівника. А Григорій дізнається, що покійний друг втягнув його у заплутану гру, проте відступати запізно, тому що таємний ворог вже розпочав смертельне полювання
Книги з циклу:
Обкладинка від
Зміст книги: 68 глав
215 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО це так не проста доля була у нього, дуже шкода , тому що таке дитинство навіть ворогові не подаруєш. Надіюсь, що план із викраденням не спрацює. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Так, злості у Ніко достатньо))) Ще й Єва пам'ятає Ольжин успіх, який неабияк її бісить. Тому... Побажаймо Бойку удачі))) Дякую, люба❤❤❤
Засуджувати легко! Зрозуміти важко!!!
Іноді наші необдумані дії чи сказані в запалі слова можуть нанести непоправної шкоди!!! А якщо людину, тим більше дитину, постійно принижувати і вважати нічим, це може вилитись у величееезну проблему!!! Яку виправити практично неможливо!...
Ніко звик жити на вістрі, аби лиш довести всім, що він чогось вартий!!! І тепер він вирішив іти до кінця, щоб Єва побачила в ньому чоловіка, достойного її кохання, а не лише простого виконавця!!!
Все так напружено-гостро, кричущо-тривожно, захопливо-страшно!!!....
Дякую!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Ніко не з тих, хто відступає, з величезною раною на душі. І захопився він Євою лише тому, що вона як і мама - недосяжна... Маму він змусив впасти на коліна, а що зробить заради Євиних покірних очей? Герої пройшли шлях до нових орієнтирів, залишилось тільки вистояти заради них. Протистояння не на життя (( Дякую, Оленочко, що йдете крізь цю історію пліч-о-пліч зі мною. Ціною безмежно ❤❤❤❤❤
Дякую
Люба Мущук, Вам дякую, дорога❤❤❤
Я не суддя, і не вправі прикріплювати ярлики людям, з якими не поділяю їхні вчинки та спосіб життя, - на це є правосуддя та закони в державі. Але як свідома громадянинка цієї держави, я розумію, що виховувати треба не дітей, а себе... Дякую Міло, твої твори такі глибокі до роздумів, що інколи стає ніяково від того як легко ми описуємо, де зло, а де добро і не озираємося назад, не запитуємо себе, а чи бува я не спровокувала своїми діями, своєю байдужістю когось поряд на погані вчинки... Ми ж не святі, не ідеальні і як важко бути чесним з самим собою, визнавати свої помилки і не боятися вибачитися і виправити їх вчасно, щоб жити зі своїм Я в злагоді і відвертості. Дякую Міло, як завжди мої "тріади" суперечливі і провокативні, але я, це я і по іншому не можу.❤
Nina Tololo, Я часто помічаю, як важко матері промовити слово " вибач" своїй же дитині. Не тій, яка вже вище мами, а дітям 3х-5ти років, коли вони саме починають відчувати себе окремими від батьків, з власними смаками й вподобаннями. Батьки так би мовити умовно недоторкані в очах дитини, а дитина завжди щось повинна цим людям. Незнаю... я коли намагаюсь осягнути цю безаперечну дитячу довіру, у мене тіло німіє, серйозно))) І страшно дуже, щоб не розбити на дзуськи.
Читаючи проду, мені спала думка, як же часто ми засуджуємо інших , виносимо вирок, тавруємо, і ніколи не задумуємося, що ми дорослі самі ж породжуємо цих інших. Дитинство,- найважливіший відрізок нашого життя, як з питань фізіології (бо основа фізичного здоров'я закладена ще в утробі немовляти) так і з питань психології. Ми, - дорослі і досвідчені, повинні бути вкрай обережні до своїх дій та висловів з дітьми та підлітками, ми ж самі своїми прикладами і виховними заходами породжуємо майбутнє покоління. Дитяча психіка така вразлива, така м'яка й гнучка, як тісто. Коли ти приголубиш та полюбиш її, то дитина від дасть тобі в двічі, а той в тричі більше любові, але коли ти образиш її, принизиш, то те ж саме буде з нею, дитина не розуміє межі у своїй свідомості, в неї не має досвіду, вона лише буде захищатися в силу своїх життєвих прикладів. І ось тут саме страшніше, коли дитячі вчинки переступають червону лінію, а поряд не має людей, які б допомогли їй усвідомити, що це межа, за яку НЕ МОЖНА переступати, МЕЖА, за якою безодня, чорна безодня. Ніко попав саме в такі умови, умови, які й призвели до не поправних дій тепер, - до злоби, до заздрощів, до жаги легко і швидко збагатіти.
Nina Tololo, Мені немає що додати, ти виокремила зерно цієї проди. Діти дуже сприйнятливі саме до поведінки. З Ніко поводились немов із дорослим. Все мав розуміти, сльозами не псувати настрій, чекати й терпіти, наче йому те легко давалося. Дорослі так часто вимагають "адекватної" реакції від незрілої психіки, забуваючи спочатку пояснити дитині її ж стан, показати, що емоції це нормально, врешті дозволити виражати свої почуття. Єдиний промінчик беззаперечної любові - мама. І коли промінчик ховається у хмарах, чи скупо гріє, з'являється пітьми. Це логічно з точки зору явищ, але майже неможливо осягнути у відносинах.
"Будь-який чоловік, чи то успішний чи невдаха, до смерті боїться побачити в очах коханої розчарування" - гарно сказано...
Шаграй Наталія, От тільки вилізуть герою ті слова боком)))) Дякую вам за увагу до книги, мені дуже приємно❤
Ох які ж неймовірні емоції у нього. Дуже цікаво що ж він буде робити. Дякую. Чекаб на продовження.
Джулія, Вітаю, люба. Дуже радію, що ви зі мною. І з Бойком)) Його життя поволі наближається до омріяного, залишилось тільки розібратись з палієм та впіймати звіра, що провокує панічні атаки. І невідомо, що з того виявиться страшніше. Дякую, дуже дякую, що завітали!
Це.... Це так... Чуттєво, ніжно, на розрив!!! Які почуття викликала новина у Бойка!!! Ніби прозрів!!! Розшарпаний, розпорошений.... І тут все склалося і встало на місця!!! Хоча пазл ще не повний...
А Олине зізнання!... "Я поряд, коли не бачиш..... Я з тобою. Я частина тебе. Довше, ніж назавжди. "....Від цих слів серце завмирає і знову починає битися з шаленою силою! Хіба можна ще повніше передати силу почуття???...Силу, яка допомагає долати нездоланні перешкоди!!!
Дякую!!! Аж забула дихати!!! Які емоції!!! Які повороти!!!
Елена Нечипорук, Оооййй, як приємно❤❤❤ дякую вам! Тішуся як дитина вашому коментарю! Бойко чи то зрадів, чи то злякався, не зрозумів))) Але норов приструнив, бо образ власного тата лякає навіть у дорослому віці. Гірка , але дієва школа. Пазл склався надто добре))) Дякую за цитати❤❤, це так класно!
ВАУ!!! Ніякі вони не складні (це я про твої тексти), це вау, це супер, це просто бомба, який неперевершений опис почуттів, яке признання у коханні, яка детальна подача читачеві подій. Я інколи дивуюся, як же гарно й вишукано ти вмієш описати прості речі. Які незабутні емоції викликають в мене прості діалоги, прості слова, які ми вживаємо кожен день, але в тебе це виходить по особливому, ніби ти вгадала мої думки, мій стан. Дуже чуттєве оновлення, і як добре, що я розпочала день саме з нього. Не можу насолодитися, як двоє поранених долею відкриваються одне одному все більше й більше, як Дмитро сприйняв новину про те, що скоро стане для когось прикладом, захистом, вчителем, другом... А Олені слова про те, що вона буде завжди поряд, то як псалом, як урочиста пісня коханню та вірності. Ну і Грішка, його присутність і ті скупі слова до Бойка набагато більше говорять про нього, як про людину ніж будь-які вчинки. Хлопці потроху вибудовують своє ставлення один до одного..... Дякую Міло, як завжди твоє письмо не залишає байдужим до подій і надихає на щось справжнє і особливе. ❤❤❤
Nina Tololo, Дякую, моя дорога!❤ Який влучний початок розмови))) три дні безсоння заради твоїх слів, простих, але таких цілющих. Дякую, вони мене міцно обіймають❤ Коли Дмитро Бойко тільки з'являвся на світ (це так давно було)))) людина,яка "контролює" цей процес, одного разу випалила: тю, так він же типовий))) Чоловіки зараз по-іншому сприймають поняття сили, турботи, статусу. Показовість стала ледь не потребою у самовираженні. Бойко мав приклад-його батько рішучий і успішний через власні принципи, а не фальшиві поняття, але сину це не пояснив, не дав відчути міць через підтримку і довіру. І от писала я про Бойка, непоганого, але із викривленими поняттями. Все було відносно просто, доки не довелось описувати "звичну" радість. Він же ніколи не знав не купленої радості, як витягти із нього оте первинне чоловіче? Боже, як я боялась цієї проди))) А тепер усміхаюсь твоїм словам, п'ю каву, перечитуючи й насолоджуючись результатом. Ніно, моя вдячність безмежна. Ти не задумувалась про те, що теж створюєш словами? ❤❤❤❤❤❤
Бойко дійсно загрався! Загрався в :"Я все можу і все контролюю! Я всім доведу!!!" А деколи потрібно просто розслабитись і насолоджуватись життям!!
А тепер два простих слова опалили і одночасно обсипали кригою!!! А ще коли прийде повне усвідомлення!!!...
Батько досвідченіший і, може, не потрібно сприймати його підтримку "в штики"???Навіть Гріша визнав, що його робота ефективніша за роботу поліції! Але як між ними все складно!!! Немає тепла і довіри... Тільки тиск і... непорозуміння і невисказаності.... Завищені планки, невиправдані сподівання...
Дякую!!! Аж саму трясе від думок і почуттів Бойка!...
Елена Нечипорук, Що загрався, то загрався. Бойко окрилений Янголям, високо злетів, аж землю з виду втратив. От і гепнувся боляче. З татом дійсно не все так просто, ще у першій книзі лід тріснув))) Бойків чекає революція на відоме нам ім'я))))
Її слова точно все змінюють і тим більше зупинять, добре, що Григорій так допомагає. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, А як він того чекав... десь в глибині душі))) Факти проти принципів пішли на Бойка. Грішка зіграв у тому не останню роль. Дякую за враження, люба❤❤❤
Ось ті два слова, які міняють світ навкруги двох причетних. Бойко останнім часом жив з таким собі настроєм ВСІМ ДОВЕСТИ, ЩО...він зможе самостійно вести бізнес, що він може закохати в себе Янголятко, що він може контролювати своє життя, життя людей, які оточували його. Він думав, що, якщо вони залишаться з Олею у своїй фортеці, не спілкуючись з родинами, то будуть щасливими, бо йому окрім своєї дівчинки для щастя не потрібно нікого і нічого, хіба що "Мрія"... Він так спішив, бо був впевнений, що все вийде, чи може він, як раз того й спішив, що не був впевнений? Бо боявся, що Оля не буде щасливою з ним, бо боявся, щоб батько знову не порушив межу. Мабуть що це також, постійна боротьба в собі, яка чергувала: страх, невпевненість і самовпевненість одночасно, викликала паніку, невизначеність, розгубленість. Людей, які розуміли Бойка меншого, було не так і багато,- Оля, Сашко, Євген....Оля дивно останнім часом поводилась, Євгена вбили, Сашко між двома світами. А ще цей таксист зі своїми зухвалими поглядами...В яку безодню падає Дмитро, де він прорахувався, і як буде вибиратися з того всього??? Дякую Міло, ситуація ніяк не відпускає, а навпаки, кожен абзац приносить нову інтригу....
Nina Tololo, Ти, як завжди проймаєшся героями сповна. Так, Бойко імпульсивний, вимогливий і дуже вразливий. Батько зробив із нього відкриту рану. Дмитро жив за усталеними принципами, які надійно захищали від нападів батька. Бойко не боїться зустрічі з ворогом, навіть не зважає спочатку. І після вибуху він переймається не новими підривами, а діями рідного тата. Що він відчуватиме, коли усвідомить свою нову роль, коли цілком реально уявити себе на місці тата, людини, яка без перебільшень зламала його. Ця сила злякає його чи покаже рішення?
Дякую тобі за бесіду❤❤❤
Тиск на Григорія страшенний!!! Все нове, наука була короткою!!!
А як повідомити вагітній жінці таку новину??? І чи зміг би чоловік сприйняти її так, як вона??? От і підтвердження, хто ж насправді сильна стать!!!
Дякую, Міло, за проду!!! Здається, сама задихалася від розпачу, страху і розгубленості разом з Хмурим!!! Сподіваюся, в Одесі стане сірників!!!
Елена Нечипорук, Насправді його вчили з малечку, на очах у дядька, тому той такий упевнений був у Григорчику. Ніхто насправді не знає на що здатний, доки обставини не скрутять. А там або давай відсіч, або ховайся під стіл. Хмурий перший бій прийняв. За сірники мовчу)))) Дякую, Олено❤❤
О, Міло, яка важка прода. Така не проста місія випала Григорію...Я б не змогла. Мабуть старший Бойко навмисне запропонував Григорію принести невтішну новину Юлі, мабуть він подумав, що Грішка новенький, і ще не встиг прикипіти до їхніх родин. Але ж це Грішка, він точно не зміг би бути холоднокровним і стриманим і тут фаховість ні до чого, тут людяність. Яка різниця добре він знає родину Сашка, чи ні. Ой, як важко нашому герою, випробовування ще те. Та й родина Боків не проста, там, щоб розібратися треба не тільки знати їхні скелети, треба відчувати інтуітивно кожен погляд і кожне слово сказане ними, а у Грішки такого досвіду не вистачає. Ой, як же не вистачає дядька Євгена. Дякую люба, важка і емоційна прода, буду чекати Грішкиних дій, він зможе зібратися, він ЧОЛОВІК.
Nina Tololo, Привіт,дорога. З Бойками щоб розібратись, потрібно пам'ятати один нюанс і Хмурий зовсім скоро все зрозуміє,тому що він не слухає, а дивиться. Отриманий досвід доже допоможе у роботі, хоча, як відомо, добро завжди вилазить боком. А Ніко намітив вже наступну ціль. Дякую, що завітала❤❤❤
Я гадаю, що дует Бойко-Гріша відкриє нові грані не тільки їх характерів, але і їх світосприйняття реальності, а також істотно влине на життєві пріоритети, а останні події їх тільки зблизять..Особисто мені дуже подобається таке продовження)))
Ніна, Вітаю. Так, Ніколоз ще той учитель. Ця історія - контрольна для всіх героїв. А то говорити й усвідомлювати можна довго-нудно. Що обиратимуть: бити чи ховатися, це вже цікавіше))) Дякую за прихильність❤❤
А Грішка звісно попав.... Він сильний, він впорається.... Дякую Міло за насолоду.❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Nina Tololo, Григорчику аби сірників вистачило гризти))))
Якось вчора все зійшлося так, що реальний день був важкий, що оновлення твоєї книги мало не однозначне враження, тому вирішила коментувати продовження сьогодні. По-перше з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ЛЮБА!!!! Лише добра та світла, радості та безмежного задоволення від життя, від того що ти робиш. І по більше читачів, які б надихали тебе на нові перемоги!!! Тепер по проді: ніби розумію Надійку, сама не раз ставила чоловіка в такі умови, але з роками зрозуміла, що, коли ми пара, то повинні глибше і дальше дивитися ніж очі в очі, ми повинні дивитися разом в одному напрямку. На захист Красуні, хочу сказати лише те, що вона не мала часу насолодитися таким довгоочікуваним тихим і спокійним жіночим щастям, такими звичайними і буденними клопотами, які є в щасливій та люблячій родині. Наш маленький, а в кого великий егоїст часом просипається і заповнює більшу частину тої чаші. Змушувати чоловіків категорично вибирати я або інші, на мою думку не правильно. Запорука щасливого сімейного благополуччя є перш за все не ставити межі чи умови своєму обранцю, а відчувати і підтримати, дати зрозуміти, що я тобі довіряю і знаю, що все, що ти робиш, то для нашого кращого майбутнього. Це моя думка.
Nina Tololo, Дякую, дорога❤ Я щаслива, що познайомилась із тобою, це щось неймовірне)))
Отже, Надя. От не могла вона сприйняти Грішові обов'язки спокійно. По-перше, сам казав, що те все простіше простого, а потім броньовик надіває. У Наді період крихкої довіри. Так, безперечно вірить, але вона дуже вразлива. Недолюблена з дитинства, їй дуже важко відкритись одразу. Те паскудне відчуття неважливості миттю взяло верх. Наді страшно, тому що цього разу єдиний біль це Гріша, єдине кохання це Гріша. Він став цілим світом, безпечним і теплим. А Гріша виявляється із нею не відвертий. Ну і плюс - Ярослав. Синова безпека понад усе для матері.
Все навалилося на Грішу враз!!! А все здавалося простим спочатку!!! Тепер ще й за Красуньку переживає!!!
Згадуй дядькову науку, хлопче!!! Вона тобі потрібна як ніколи!!!
Дякую!!! Ну і прода сьогодні!!! До мурах і тремтіння!!!
Дуже цікава історія! Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, колего, що завітали. Дуже приємно ❤
Неймовірно емоційно, Бойко так працює над "Мрією", що все навколо якось швидко проходить без нього, а Ольга дійсно його кохає, але чи вистачить їй терпіння бути разом. Добре що Григорій вирішив все взяти в свої руки, таке відчуття що із Бойком вони будуть пізніше друзями. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Вітаю, люба❤ Бойко як завжди все на максимум, доки свого не отримає, не заспокоїться))) Але, як знаємо, на одного впертого знайдеться ще гірший)) А Гриня... попав через свою совісну натуру. Дякую вам за враження, дуже приємно ❤❤
Як страшно! Як страшно, коли опиняєшся в ситуації, яку не можеш контролювати!! Коли все летить в тартарари і попереду нічого немає крім розпачу!!!
Хоч би Саша був живий! Адже залишаться двоє діточок!...
А хлопець з відкритим переломом - то Ніко?
Дякую!!! Ніби сама там побувала і пережила!!!
Елена Нечипорук, Вітаю, люба❤ Цього разу Бойко все пам'ятатиме, тому й дійде краще. За постійною гонитвою до ідеалу, забув, що в житті головне. Саме своїм характером він досяг успіху у бізнесі, але це його й зламало. Хоча... Ніко ще не награвся.
Дякую вам за враження та підтримку❤❤❤
Який жах! Як вижити і пережити? Хоча б Сашу спасли. А тій підлій, ненажерливій
мачусі зробити секір башка.
Наталья Русанова, Вітаю. А щоб пережити треба ж до людей трішки хилитись, а не колючками обкластись й розпорядження звідти давати. Але про це згодом... Ця ситуація усіх розшевелить. Дякую, мила, що завітали❤❤❤
Сашко, як відчував, що буде недобре, але ж Бойко впертий і хотів всім доказати, що він впорається, що в нього все вийде. І от тепер маєш страшні наслідки. Про Сашка так і не зрозуміла, оте "На жаль" тримає в напрузі. Хоч би був живий, бо не уявляю, як Дмитро буде дивитися в очі дружині друга, він же їй пообіцяв, що буде все добре..... Дякую Міло, прода хвилююча і тривожна, але за кожним кроком, за кожним вибором будуть наслідки. Кожне знехтування дрібниць має продовження, і як показує життя сумне. Людина починає аналізувати і більш прискіпливо прораховувати всі за і проти лише коли аукниться, тк вже ми побудовані...
Nina Tololo, Вітаю, моя хороша❤ Дурна впертість лізе боком, тільки не власним. Бойко пнувся попри все і всіх, а тепер мусить ще й подумати хворою головою про власну мрію. Чи насправді білосніжна Мрія уособлює успішність? Чи дійсно це останній шанс для Дмитра? Поступитись? Послухати, що кажуть старші? Це виклик для нього. Ох, думати бізнесмену не одну ніч)))
Дякую тобі, люба, за присутність❤❤❤
Щоб розібратись ху із ху, зараз читаю першу книгу. Вона тех неймовірно цікава!
Наталья Русанова, Ооо, там є де поблукати))) Приємного часопроведення❤
Дякую за продовження.
Наталья Русанова, Дякую вам за увагу❤❤❤
Ніко парубок вигадливий!!!Фантазія буяє на всі 100%!!!А як крався-пробирався!!
Та невже "Акєла промахнувся"???
Дякую!!! В понеділок зранку додали адреналіну!!!
Елена Нечипорук, Вітаю, моя мила❤Вигадливий страшенно))) І нажаль із наслідками. Дякую вам за враження ❤❤❤
Ранок в понеділок розпочала з нової глави, -що може бути кращим. Дякую, моя авторко, за оновлення. Весь час поки читала була напруга, ніби я пробиралася, а не Ніко. Звісно, що переживала, щоб нікого не вбив чи поранив і коли дочитала до кінця глави, то завмерла....Одна справа то пошкодити будівлю, інша - люди. Ех, Ніко, що ж тобі не живеться нормальним життям, невже всі ці вбивства варті того, що в тих думках коїться, що треба переступити через межу, через червону лінію???... Але опис емоційного стану хлопця то майстерно зроблено, настільки детально і правдиво, що ніби відчула то на собі. Дякую Міло, і чекатиму на оновлення, бо тепер живи і думай, що з Бойком та іншими.❤
Nina Tololo, Добрий ранок, люба❤ Кожен шукає легких грошей і легкої роботи. У Ніко нажаль були передумови отримувати бажане насиллям, тому чесний заробіток для нього дивний))) Дякую за те, що поряд. Це дуже приємно, дякую ❤❤
Ну дуже тішилась читаючи, як Грішка заколихував малого, і як подумки планував кількість дітей, як злиться, що Надійка перевіряє Пиріжка в колясці, - ну правда, це так мило і чуттєво, коли такий сильний і трішки незграбний молодий чоловік стає таким собі добряком біля немовляти. Такі описи дуже тішать і залишають в душі затишок і впевненість, що за таким, як він, як за кам'яною стіною, - він надійний і вірний...... Ті речі, які автор описує про Грішку, це такі прості та щирі почуття, такі справжні, живі...Дякую Міло, ти чудово передаєш той настрій і ту атмосферу, яка панує там. А ось у іншому світі, там більш вишукане, більш світське, але воно, як на межі, ніби, щось вибухне: Оля приховує свою вагітність, звісно стає загадкою для Дмитра, інколи хлопця дивує, інколи заводить. Бойкові важко зібратися зараз, смерть Євгена, Олена родина, Грішка ( прийдеться поступитися- ТРІШКИ), його емоційний стан дуже напружений, але ж він витримає все, бо є хороша мотивація, - його Янголятко. Які вони різні ці пари, які різні в них інтереси та життя, але вони закохані одне в одного і хочуть лише одного бути щасливими зі своїми обраними. Дякую, люба. Чекаю на далі...
Nina Tololo, Вітаю, дорога❤ Дякую, що так щедро ділишся враженнями))) Це особливе відчуття! А у хлопців починають шкутильгати власні принципи. Їм доведеться ще багато чому навчитись одне у одного, пройти випробування пліч о пліч і довірити найцінніших. Чи вважатимуть вони себе справжніми чоловіками, коли прогинатимуться під очевидні речі? Побачимо згодом)))
Ніко хлопець завзятий і роботящий!!!! Як береться, то береться!!!
Бойко.... Дуже сподіваюсь, що він потахне!!! Якщо брати до уваги, як він ріс і жив, то можна зрозуміти його напади і зриви!!! Але ж любов і прощення творять дива!!! Він вже трохи пригасився!!! А далі з допомогою Олі заспокоїться!...?... Він же бачив, як до нього ставиться Лілія! Вона ж сказала :"мій хороший! "Попри те, що він погрожував їм зброєю, мама Олі зуміла побачити причини його дій і пробачити!!! Думаю, прокурор теж це розуміє, але ще не приймає!!!
Дякую!!! Аж до тремтіння...
Сьогоднішню проду читала з постійним побоюванням, що зараз рвоне. Так хотілося героям підказати, що тікайте з будинку по далі. З реакції Бойка зрозуміла, що Ніко розпочав свою небезпечну гру з "Мрії". А ще тішить, що хлопець розмовляючи з Олею на болючі питання, таки йде на поступки стосовно її родини і зацінив таки бутерброд з м'ясом копченим поважним прокурором. Це вже другий плюс на користь майбутньому тестю (перший був, коли він солодко спав л Янголятком вдома у прокурора). Дякую любий мій автор, за емоції, за насолоду і за діалог. Хай і надалі так буде...
Nina Tololo, Ти як завжди читаєш між строчок)))) Так, ресторанний гурман, який дуже полюбляє (невідому йому) домашню кухню, який впирався щосили, нарешті зізнався сам собі, що смачно))) Він прагне тієї сім'ї, хоче турботи і батьківської уваги. Ця лінія їжі й чоловічого взаєморозуміння ще не раз бавитиметься із хлопцями))) Дякую тобі ♥️♥️
Ой Йой ой,аж страшно робиться що далі буде(((
Oksana, Вітаю, моя хороша♥️ Ніко трішки збадьорить наших хлопців)) До них по іншому не дійде)))
Спочатку за вчорашню проду, - я от подумала, чого так, чого в так би мовити неблагонадійних сімей виростають різні діти: одні споглядаючи на алкоголізм батьків виростають турботливі та люблячі, інші, які мали в дитинстві насильство чи жорстокість, - виростають теж монстрами. Натура людська дуже складна. Грішка і Ніко виросли в різних родинах, але були не до люблені, вони не бачили справжньої батьківської любові, зазнавали приниження, насильство. А вибір по життю, погляд на цінність...зовсім не співпадає. Коли Григорій йде підробляти грошей для того, щоб забезпечити комфорт своїй родині, то Ніко заздрить Бойку і " Він точно не стелився б перед жінкою....З Бойківськими грошима Ніколоз володітиме будь-якою жінкою". Ось тобі й маєш два погляди на життя. Якось я в розмові з донечкою зауважила на користь обговорюємо го персонажа, що суспільство мов вплинуло на його дії, на що вона відповіла, що то чого в одному й тому суспільстві одні хороші, а інші протилежні? Скажу чесно, зрозуміла, що не маю права нав'язувати своє бачення дитині, бо не дивлячись на досвід програю у дискусіях з молодим поколінням.
Nina Tololo, Привіт, люба♥️ Я от думаю про ті сім'ї, у яких повноцінний склад, але тато чи мама мають періодичну роботу( добова, морська, заробітки за кордоном, навіть заробітки в іншому місті) чи не є такий варіант найнебезпечнішим з точки зору впливу на психіку дитини. Наче все добре, а постійно сумно за рідною людиною, чи відсутність на святах. Це дрібниця (бо є ж більш страшні речі), але тим не менш такий згубний вплив має місце. І добре, що є зараз безліч застосунків для безперебійного зв'язку із рідними))) А щодо власної думки vs дитини, ооо... тут дуже важко змовчати, але мусиш)))) Я от помічаю, що іноді син демонструє таку точку зору на звичні ( для мене) речі й поняття, що залишається тільки дивуватися))).
Із останнього, запитую його що таке щастя ( мать полюбляє філософствувати із чотирирічним))) він навіть не задумуючись відповів, це любов. Всьо. А ми( дорослі) іноді витрачаємо на пошуки все життя)))
Дякую за розмову і хорошого настрою♥️
Таж курча ляга з тими мерзенними хлопами!!! Міряються, бач, в кого яйки крутіше зварені!!! А жінкам хоч розідрися між ними!!! Самі не розуміють, що своїми перетягуваннями роблять тільки гірше!!!
Ну а Бойко!!! Зробив крок вперед і відкинув сам себе на десять назад!!! Оля не річ і не безсловесна лялька!!! Не втерпить напевно.... Бо перегин!!!
Сподівалася, що в біді і задля щастя людини, яку люблять, все-таки домовляться! Або хочаб перестануть гризтися!!! Але де там!!! Жаль...
Дякую!!! Сподіванки - цяцянки! Розвіялись мов дим!!! А шкода! Могли б хоч маленький крок назустріч зробити! Було б легше! Але.... Сумно....
Елена Нечипорук, Кожному потрібно характер показати і кров пустити)) Бойко сприймає всіх, хто з ним не згодний, ворогами й зрадниками. Оля звісно не річ, вона свідомо вважає їхні стосунки залежністю, а не почуттям. Правильно це чи ні, буде видно. До того ж скоро їм не до любові буде, бо Ніко теж хлопець впертий. І дурний до роботи))) Дякую, моя люба, що завітали! Зі святом вас❤❤❤
Оооооо, ну як так, ну невже такий поважний і статний чоловік не міг змовчати, та ж він так може втратити свою донечку. Оці батьківські ревнощі до обраних їхніми дітьми, що за дурість. Любити дітей,- це дати змогу жити так як вони бажають і не нав'язувати свої стереотипи, хай вони помиляються, хай набивають свої гулі на лобі, так має бути, діти повинні знайти себе в цьому світі і стояти впевнено на своїх ногах. А я вже думала, що буде родинна вечеря, та де там, що Бойко, наче сірник на готові спалахнути, що прокурор б'є так болюче словами в саме серце, та ще й кому. Шкода Олю, шкода дівчинку, вона ж розривається між двох вогнів, та ще й вагітна. І попри все мене вразила думка Дмитра, що в домі Олі добре, це маленький крок, маленьке усвідомлення, що йому добре там де й його дівчинці,- вдома. Дякую, Міло, за святковий подарунок. Зі святом тебе і твою родину. Побажання лише хороші та теплі, світлі та радісні.❤
Nina Tololo, Ну як поважному прокурору змиритись із тим, що один із Бойків таки відбере у нього кохану дівчинку. Це ж треба відпустити образи й опасання, та й взагалі минуле, яке ніякого відношення до дітей немає. Чи хоча б думати не про власну персону, але ні, краще доводити принциповість, ховаючи просте батьківське хвилювання. Тай Дмитро колючий і силу обставин, насправді він просто недолюблений хлопчик, який не має поняття сім'ї та рідного теплого дому. "Все мав, окрім обіймів". І що може змінити й об'єднати таких "важких" чоловіків? Цінність дізнаємось, втративши.
Дякую за розмову))) Вітаю зі святами, нехай панує мир та любов у твоєму домі❤❤
От же вперті ці хлопці, їм би порозумітися, щоб швиденько зорієнтуватися, що робити далі, а ні, - кожен норовить своє.Ну це мабуть нормально, вони різні, вони з різних болот, але щось їх об"єднує, чи може хтось.... Євген, - це знахідка, оті його слова до Дмитра обіймати свій скарб при найменшій нагоді, це заповідь для кожного чоловіка. Ми жінки емоційніші, наші гормони інколи таке витворяють, що самі не розуміємо чого хочемо, але ні, - розуміємо: хочемо відчувати себе в надійних руках, хочемо бути єдиним скарбом для свого шукача. Шкода Бойка, бо він же не знає, що майбутній татусь, а Грішка цього не може сказати. Цей стан геть усіх дуже напружує. А от Сашка красунчик, все правильно говорить, а головне робить. А ще, Міло, дякую за оте ;"- Надя приб'є ще до бою",- ці 5 звичних слів кажуть набагато більше ніж "Я тебе кохаю". Ну по крайній мірі я так відчуваю ці слова. Дякую моя авторко, щиро дякую за твою роботу.
Nina Tololo, Повимахуватись один перед одним то ледь не святе для цих двох, але обставини скрутять так, що підставлятимуть плече один одному навипередки, бо зрозуміють хто така сильна стать))) А Грішкові слова, не знаю... деякі його обурення просто чую (момент не запланований чи мав би податись іншими словами) а виходить: ось я який і роби з тим, що хочеш))) Дякую за цитати, люблю це страшенно))) ❤❤❤ Ти, як завжди, відчуваєш занадто❤❤❤
І ніби сильний чоловік, а головне питання боїться поставити!!! А признати помилки - то взагалі караул!!! Відпустити старі образи і жити заради кохання.... зрив!!!
Чим міцніше тримаєш, тим важче втримати, а іноді і неможливо!!! Тож найкращим рішенням буде відпустити!!! Тоді і рішення буде на поверхні!!!
Два закоханих чоловіка!!! Розуміють і не дуже один одного!!! Один боїться втратити, інший - відпустити!!! Але такі схожі в своїх бажаннях!!!...
Дякую!!! Кайфую, упиваюся їхніми непростими двобоями один з одним і з самим собою!!! Дякую!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Щоб відпустити, потрібно визнати силу своєї жінки. А це для Дмитра взагалі невідоме поняття. Так, він слухав поради Євгена, але тепер доведеться навчитись говорити із Олею, а не підсилати охорону, водія, домогосподарку, секретарку, прикриваючи страх турботою. Дмитро має втямити, звідки справжні чоловіки черпають силу. Одним словом, Грішці не позаздриш)))) Дякую за безумні емоції, тішуся вашими словами❤❤❤
Бажання бути сильним чоловіком, який все тримає під контролем, дбає про безпеку рідних,з легкістю вирішує складні моменти, легко розрулює негаразди... Це все не дає Дмитрові усвідомити, що просити допомоги - це нормально, тим більше у рідних! Це не робить слабким, навпаки зміцнює і додає сил! Адже чуєш за плечима стіну підтримки!!!
А гордість не дає переступити через дитячу образу і побачити, що минуле вже в минулому!!! Там немає що рятувати!!! Рятувати потрібно тепер ,майбутнє!!!
І допомога Григорія просто необхідна!!! Але як признатись і попросити, коли корона за люстру чіпає???
Дякую!!! Просто балдію, кайфую!!! До мурах!!!
Елена Нечипорук, З короною у Дмитра серйозні проблеми)))) Але нічого... життя, тобто Ніко, швиденько все виправить, правда боляче буде до сльозок, але ж по-іншому не доходить. Дякую, люба, що ділитесь враженнями, дуже приємно❤❤❤
Ти мій автор на всі 100, - не можу стримувати свої емоції, але коли читала оновлення, то зловила себе на думці, що геть забула про що читаю, бо той опис тіла та стану персонажів, та подача невеличкої події сюжету ніби заворожила мене. В тебе не має ідеалів, в тебе не має чорно білого кіно, в твоїх творах присутні всі фарби веселки і не має різниці позитивний чи негативний герой. Так Нік це зло, безперечно, але він людина, погана людина, але йому притаманні всі почуття і відчуття, як і всім нам. Єва, о Єва, не знаю, хто з них ядовитий, але це теж людина, це жінка, Звісно, що їхні дії заслуговують на осуд, на кару, - це навіть не обговорюється, я лише хочу донести як грамотно і природньо ти їх подаєш читачеві. Вони люди, які в силу тих чи інших обставин та умов життя вибрали інший, - не правильний бік. Вони не впоралися зі своїми страхами, зі своїми бажаннями, зі своїми злими демонами і самі перетворилися на них. І скільки би ми таких людей не засуджували, все рівно вони будуть жити серед нас, і буде постійно битва за своє місце, за свої пріоритети. Дякую Міло, хочу застерегти тебе, що я не прихильник таких людей, я лише описую свою думку стосовно цієї глави.Ти дуже майстерно пишеш.
Nina Tololo, ❤❤❤
(ʘ́оʘ́)
коли продовження?..
Лана Вернік, намагаюсь щодня у будні))
Урааааа,я дочекалась,проковтнула за мить і вже чекаю на продовження.Як же я їх обожнюю,особливо мені імпонують чоловічі імоції і «мій»Бойко)))
Oksana, ❤❤
Ну і прода! Аж подих забило!
Які вони схожі! Кохають всупереч!... Хоча це так важко!!!
А швидкоплинність життя іноді приглушує і забуваються сказати головні слова!!! Грішка згадав!!!
І точно - Бляха!!! Оля вагітна, але нічого не каже, щоб уникнути нових атак!!! Але і приховувати не вихід!!!
Дякую!!! Ото ковбасить!!! Не по дитячому!...
Елена Нечипорук, Грішці щастить на людей))) Тепер має спільницю у недомовках)) Тепер думатимуть на пару як викручуватись! Дякую за враження❤❤
Вау!!! Мушу йти, але емоції то така штука, що їх треба випускати на волю. Продовження за розміром не велике, але зміст в ньому набагато більший. Прокоментую пізніше, поки враження від прочитаного,- вау, вони й справді так схожі....
Nina Tololo, І як йому тепер спокійно спати?)))) Дякую за твої емоції❤❤❤
От звалилось на Григорія! Чомусь здається, що дядько щось відчував, адже недарма так його тренував і вчив! Так, нелегко керувати такою кількістю людей, якщо ніколи цього не робив!
А Оля що, вагітна? Їй зараз потрібне тепло, як у Гріши, а не морозна лють Дмитра. Нелегко їм, адже Євген був не просто другом чи службовцем!
Ситуація - зашибісь!!! Крутись, як хочеш, але...
Дякую!!! Квест жаху розпочався?
Елена Нечипорук, О, так! Із таємницею дядькових настанов розбиратимемось довго. Григорію не легко буде із керуванням, як і Дмитру без "правої руки". А Оля... мусить довіритись майже незнайомцю))) Точно ви написали- квест. Персональний. Дякую ❤
Ситуація не проста, а просто жахлива. Розумію, що всім боляче, але Григорію до того всього, ще й треба зібратися і вирішувати всі питання охорони дівчини, в нього підлеглі, і йому треба навчитися бути лідером, бути дядьком Женею, а це вкрай важко. Емоції у хлопця сплелися в клубок: біль за дядька, гнів на Дмитра, жаль і обов"язок до Ольги, нерозуміння подальших дій до хлопців-охоронців,- це для Грішки занадто. Він простий хлопець, який бажає підзаробити трішки грошенят для своїх Красуні та Пиріжка, йому б зануритися у буденні дні своєї родини, такої бажаної, такої омріяної, він же її тільки знайшов. Відчуваю, що у Грішки вибух мозку, така напруга, що зараз задимить або заіскрить. Дякую люба, дуже дякую за оновлення. Опис стану персонажів у надзвичайній ситуації дуже реальний і правдивий, а особливо Грішкин, ти не зраджуєш собі і це є той самий хлопець, але ситуація інша. Тому думаю, що наш герой разом із новими поворотами життя буде вчитися новим навикам і новим відчуттям. Він прийме бій, - він сильний.
Nina Tololo, Григорій розгубився, бо винних немає. Це не батя алкоголік, що все зіпсував, ні. Звісно, люди навкруг його дратють, колосальна відповідальність збиває з ніг і банальний страх невідомого душить. Але винних немає. А Гріша надто правильний, щоб просто поїхати додому. Він дасть бій, і не тільки він( ти процитувала фразу одного з героїв)))). У завтрашньому оновленні дізнаємось чому у Хмурого не залишиться вибору.
Я першу книгу ще не прочитала повністю і не зрозуміла хто такий Ніко,що зробив вибухівку в готелі та чию машину він підірвав. А виявляється,що то дядька Євгена підірвали. Який жаль. І Грішу жаль,що його втягли в це болото, бо все те не для нього.
Міла Федорук, ,читаю кожне продовження. Дякую!
Я... Просто.... Панічні атаки - це страшно! Дуже!!! Самому боротися дууууже важко!!!
А Гріша... Так жахливо, дізнатися про загибель близької людини, ще й таку страшну і болючу!!!
Ммм-дааа! Нелегко буде хлопцям!...
Дякую!!! Ото жесть!
Елена Нечипорук, Так, Дмитру не солодко, він тримається за Олю надто міцно. А Григорій, смерть дядька здаватиметься йому неприємним сном, в порівнянні із майбутніми подіями . Дякую, дорога, за враження ❤
Ось сиджу і думаю як і що... останні слова про д.Женю приголомшило і якийсь незрозумілий ступор. Якось я пропустила, не відчула, що Ніко вбив саме д. Женю, а мала б здогадатися. Щось мене відволікло, чи може хтось... От тепер розумію, що побоювання д.Жені були не просто так і Грішкине оскаженіння цілком виправдане. Ця гра стає занадто небезпечною. Влада, великі гроші, - кому вони приносили щастя, постійний страх, азарт, конкуренція (нездорова звісно). Це не Грішкине життя, навіть і не уявляю, як він переживе цей період. Дякую люба, сумна прода, переживаю за Грішку, хоч Дмитру та Ользі теж не солодко,- вони звиклі до такого життя, але втратити дорогу їм людину, - це жесть.....
Nina Tololo, Дядько Женя ще не раз здивує нас своєю мужністю. Двом хлопцям, що залишились одинокими( ось тепер це насправді страшна самота без берегу, до якого можна було прибитись) доведеться вивертатись не на жарт. І про якийсь там характер чи принципи чи стійкість немає коли думати. Треба бити. Хіба не цьому суть?
Як на мене, то Григорій - то тепло від каміна, який деколи "стріляє" іскрами,але так приємно огортає і зігріваає! А Бойко - мов палючий мороз, який тримає все під контролем, підчиняє і важко поступається, хоча і стоїть на своєму!!! Але кожен з них любить по-своєму!!!Деколи незрозумілою, деколи болючою, деколи неприйнятною, але любов'ю!!!
Дякую!!! Аж потрушує від тієї напруги, що витає навколо Бойка!!!
Елена Нечипорук, Вітаю❤ О, Бойко то суцільна напруга))) Але, нічоо, у нього ж тепер Хмурий є)))
Я сьогодні порівнювала дві пари, захід сонця Грішки і Наді, та схід, - Дмитра і Олі. Дивовижно, - кохання одне, але, яке різне, поцілунки, обійми ті ж самі, але, які різні, почуття єдине, але, які різні відчуття. Дуже гарно, Міло, дуже. Опис заворожує, дякую і чекаю на далі...
Nina Tololo, О, так. Якщо Гріша зігріває, то Дмитро спопеляє. У Бойка все по максимуму і Ольга не поступається йому. Ця пара надто чутлива, надто закохана, надто вимоглива, все або нічого. Перше кохання одним словом))) Дякую за твої враження❤❤❤
Прочитала оновлення і насторожилася, бо розумію, що далі розпочнеться протистояння двох світів. Тримаю кулачки за наших хлопців, наших, - бо вони по одну сторону. Дякую Міло, за проду і з нетерпінням чекаю на продовження, відчуваю, що буде гаряче...
Nina Tololo, Далі дізнаємось якою буває глибина у підлості. Ну і трохи Грішиних повчань про все на світі-бо-він-же-не-змовчить ))) ❤❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати