Реєстрація

Ірина Бібік

Мене звати Ірина, і це не нік :)) Я достатньо впевнена в собі людина й не боюся ні людського осуду, ні чужої думки. Тому й не стала вигадувати собі нік, щоб сховатися від критики. Якщо вже відверто, я не дуже розумію людей, які ховаються за псевдонімами. Точніше, розумію. Але завжди виникає питання: чому? Чого боїмося? Що засудять? Засміються? Не так зрозуміють? Люди, та вони й без вашого імені знайдуть, до чого причепитися! А якщо ти щось пишеш, але не хочеш підписуватися власним ім’ям, то чому? Може, боїшся, що хтось дізнається, хто ти насправді, і побачить, що за красивим текстом стоїть звичайна людина зі своїми думками, комплексами й тарганами в голові? А може, ти в інтернеті одна людина, а в житті зовсім інша? І страшно, що хтось побачить тебе справжнього, без красивої обгортки, за яку так зручно ховатися й отримувати схвалення? Бо анонімність — річ зручна. Можна написати що завгодно, а потім сидіти з невинним виглядом: «А я тут до чого?» Коли ніхто не знає, хто ти, завжди можна зробити вигляд, що це взагалі був не ти. Написати те, за що під власним ім’ям, можливо, довелося б відповідати. І тут уже питання не стільки в псевдонімі, скільки в сміливості. У тому, наскільки ти впевнений у власних думках і наскільки сильно залежиш від того, що скажуть інші. Чи готовий говорити те, що думаєш, навіть якщо комусь це не сподобається? Чи все-таки підлаштовуєш свої слова під чужі очікування? Питання, звісно, філософське. :))) Зручно, правда? :))) Але це лише мої думки. Я розумію, що в кожного можуть бути свої причини, і не збираюся нікого переконувати, що всі повинні робити так, як я. Просто особисто мені ховатися немає сенсу. Що думаю — те й кажу. Подобається комусь чи ні — вже не мої проблеми. Можливо, я занадто прямолінійна. А можливо, просто не люблю зайвих ігор. І ні, це не означає, що я завжди маю рацію. Я теж можу помилятися. Але мені точно не хочеться бути зручною версією себе лише для того, щоб комусь сподобатися. Тому я не бачу сенсу вигадувати собі інше ім’я, щоб здаватися цікавішою, загадковішою чи кращою, ніж є насправді. І тим більше не хочу ховатися від власних думок лише тому, що хтось може мене засудити. Я ІрЄна. І цього цілком достатньо. А якщо подумати, то скільки б масок ти не змінив, із собою все одно залишишся наодинці. І ось тут уже жоден нік не допоможе. :))) ⸻ А тепер про Booknet і мої літературні пригоди. :))) На Booknet я потрапила випадково. Просто вирішила дати життя своїм віршам і, можливо, знайти однодумців чи якихось віртуальних знайомих за інтересами. Ніяких планів стати великою письменницею, підкорити світ і роздавати автографи в мене не було. Та й зараз немає, якщо що. :))) Літературної освіти я не маю й до професійного письменництва мені далеко. Я пишу з дитинства. Просто так відчуваю. Беру й записую потік думок та емоцій, які ллються на папір. Так і народжуються мої вірші. Без особливих схем і розумних правил. Просто відчуваю — і пишу. І, як на мене, для аматора виходить зовсім непогано. Ну а якщо комусь не зайде — переживу. :))) Тож тут ви можете побачити невелику частинку моєї поезії. І так, авторка справді я. Заперечувати власне авторство було б уже якимось дивним різновидом амнезії. :)) Але є ще одна книга. Це суто робочий Експеримент, який мене затягнув. Так сталося, що я мала справу зі штучним інтелектом і вирішила перевірити: а що буде, якщо спробувати створити книгу за його допомогою? Бо ідей у мене купа. Іноді такого навигадую, що сама дивуюся, звідки воно береться. ? А от красиво викласти все це на папері, щоб результат відповідав тому, що я бачу у своїй голові, — тут уже починаються складнощі. Не вистачає слів, досвіду, професіоналізму. Та й узагалі, писати вірші й створювати повноцінну книгу — це, погодьтеся, трохи різні речі. З віршами в мене все відбувається природно. А коли доходить до сюжету, персонажів, діалогів і всього іншого, виникає купа питань. От і вирішила спробувати зробити це за допомогою ШІ. І що? Мені сподобалося. Затягнуло! :)) І ні, я не вважаю це шарлатанством чи обманом. Я ж не взяла чужу готову книгу й не привласнила її. У мене був власний задум, власні ідеї та бажання побачити, чи вдасться все це втілити в життя. Я пояснювала, що хочу отримати, спрямовувала процес, перевіряла результат, контролювала його й, мабуть, тисячу разів коригувала напрямок і текст. Тобто не просто натиснула кнопку, пішла пити каву, а повернулася — і вуаля, готова книга! ? Хоча, погодьтеся, було б непогано. :))) Для мене ШІ — це інструмент, який допомагає реалізувати те, на що мені бракує певних навичок да і тексти - це не зовсім мій коник. А от те, як саме людина ним користується, — це вже інша історія. І відповідальність теж ніхто не скасовував. Це як дати двом людям однакові пензлики й фарби. Один намалює таку мазню, що хочеться тихенько забрати в нього фарби. А інший створить шедевр, від якого очей не відірвати. Розумієте різницю? Мммм Пензлик той самий, а результат різний. Так само і з ШІ. Звісно, я не кажу, що все, до чого торкнувся штучний інтелект, автоматично стає шедевром. І не стверджую, що достатньо придумати одну ідею — і ти вже письменник. Але й кричати, що це обман лише тому, що людина скористалася ШІ, я теж не бачу сенсу. Для мене важливі задум, робота над ним і те, що в результаті виходить. Комусь цей інструмент допомагає, комусь не підходить. Хтось його використовує, хтось категорично проти. Кожен має право на свою думку. Але мені цікаво інше. Якщо ідея належить людині, вона керує процесом, контролює результат і вкладає сили в реалізацію задуму, то чи справді використання ШІ автоматично знецінює всю цю роботу? І ще цікавіше: чи здатен ШІ самостійно створити повноцінну книгу від початку до кінця, без людини, яка його спрямовує? І це тема для розмови… Тож можете висловити свою думку. Я почитаю. Можливо, з чимось погоджуся, а з чимось — ні. Тільки давайте без крайнощів. Бо між «ШІ все робить сам» і «усе, що створено за допомогою ШІ, — обман» є ще багато нюансів. А сперечатися заради того, щоб довести свою правоту будь-якою ціною, я не дуже люблю. Хоча подискутувати можу. Особливо якщо є про що. :))) ⸻ А тепер трохи про мене саму. :))) Ірина. Я вже не дівчинка, але ще й не старушка. Десь посередині. Вік, коли вже багато чого бачила, але ще не все життя прожила. :)))) І ТАК, Я ЗАМІЖНЯ! Маю чудову сім’ю — чоловіка і двох дітей. Тому одразу скажу: шукати тут загадкову самотню жінку, яка страждає від кохання й чекає принца на білому коні, не варто. :))) Бо маю вже на чорному :)) Так, я романтична й емоційна. Але, як бачите, не самотня. :))) Люблю гумор, прямоту й людей, з якими можна говорити нормально, а не ходити навшпиньках, щоб ненароком не зачепити чиєсь его. Не люблю лицемірства, показухи й оцього всього: одне думаємо, друге говоримо, третє робимо, а потім ще й ображаємося, що нас неправильно зрозуміли. Можу пожартувати, можу сказати прямо, можу не погодитися. І це зовсім не означає, що я вважаю себе розумнішою за всіх. Просто маю власну думку. І не бачу причин ховати її під плінтусом, щоб комусь було комфортніше. Подобаюся не всім? Та й добре! Просто проходьте повз. :))) Я ж не Porsche, щоб усім подобатися. :))) Коротше, така собі баба Яна на метлі? Без ніку, без загадок і без бажання здаватися кимось іншим. Яка є, така є. Не ідеальна, не свята й не завжди зручна. Але справжня. Ну що ж, тепер ви трохи знаєте, з ким маєте справу. :))) Кому цікаво дізнатися мене трохи ближче: читайте мої блоги, коментуйте, питайте, а я буду відповідати. Доречі є одна цікава книга - це ,так би мовити ,моя сповідь, як я зʼявилася на платформі , кому цікаво це тут https://booknet.ua/book/pomilki-pochatkvcya-b461935. Пишіть що Ви думаєте на цей рахунок, а я буду проводити роботу над помилками:))) Тільки майте на увазі: я теж можу відповісти. :))) є ще трохи інформації про мене в моїх блогах , наприклад в цьому https://booknet.ua/blogs/post/427739 Ну а де мене можно ще знайти: Threads: https://www.threads.com/@irynabibik TikTok: https://www.tiktok.com/@irynabibi ( тут найбільше МЕНЕ:))) Facebook: https://www.facebook.com/share/g/1CLC7JXqRF/?mibextid=wwXIfr YouTube: https://youtube.com/@irynabibikk Suno: https://suno.com/@irynabibik https://suno.com/@irynabibikkkk https://suno.com/@irynabibikkk https://suno.com/@irynabibikk Ну все, начебто представилася. :)))))

Відверті думки

1 книга

Думки автора

1

Помилки початківця

Помилки початківця

Не художня література

В тексті є: поради авторам, відверто та емоційно, відверті зізнання і власні думки

Повний текст 24 стор.

Безкоштовно

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше