Розділ 4. Дем’ян

    Дем’ян
    Вперше побачив її на вулиці, недалеко від однієї із своїх автомайстерень. Як виявилось, вона власниця нової крамнички. На перший погляд, звичайна дівчина, проте є у ній щось магнетичне, незрозуміле. Одразу захотілось підійти ближче і познайомитись, але щось зупиняло. Вирішив просто спостерігати і чекати слушної нагоди.

    І от підходящий момент настав. Побачив її на вулиці. Ця тендітна красуня несла величезну коробку. Зупинився, запропонував підвезти, зрадівши, що зможу нарешті познайомитись. Та вона навіть не глянула в мою сторону, а коли повідомив, що нам в одному напрямку, зиркнула так, ніби хотіла вбити поглядом, категорично відмовивши. Якщо чесно,  такого не очікував. Трохи дивно, проте її можна зрозуміти, я ж незнайомець.

    Ця зустріч дозволила мені роздивитись її ближче. Хвилясте каштанове волосся, ніжні риси обличчя і холодні очі. Та попри всю її настороженість і неприступність, відчувається якась м’якість, чарівність і життєва енергія. Не розумію, що в ній такого, та знаю, що мушу розгадати. Щось мене до неї притягує.

    Наступного разу наткнувся на цю «снігову королеву» в парку. Вона милувалася дитячими забавами та виглядала при цьому так ніжно і безтурботно. Як можна було втратити такий шанс для знайомства? Пішов слідом за нею.

   Сиділа біля озера і насолоджувалася краєвидом, а я милувався нею. Та коли заговорив, вона миттю змінилась в лиці. Знову стала холодною і відстороненою. Мабуть, не хотіла щоб хтось порушив її відпочинок, тому і зміряла мене тим самим вбивчим поглядом.

    Знайомитись категорично відмовилась. Але коли я здавався, йдучи до своєї цілі? Все ж вдалось випитати ім’я. Воно таке ж незвичайне як і ця красуня - Нея. А коли побачив листок в її волоссі і торкнувся щоб його забрати - здригнулась та раптово відсторонилась. Дивна реакція. Та на якусь коротку мить вловив у її погляді непідробний страх. Нічого не зрозумів.

    Дівчина швидко піднялась і вже хотіла втекти, та щось в натовпі її зупинило. Прослідкував за цим колючим поглядом і побачив парочку поруч. Вони цілувались.  Той хлопець помітив Нею і вони злобно свердлили одне одного очима. Хто він їй? Дівчина пішла, а я так і залишився там. Хотілось подумати про все.

    Те, що з нею легко і просто не буде,  усвідомив того ж вечора. Сем, мій друг дитинства та бурної юності, вирішив добряче розважитись  і ми пішли в клуб, де зазвичай проходять наші шалені парубоцькі гулянки. Ще на вході мене підчепила Дана. Ми час від часу з нею зустрічаємось щоб весело провести час, та нічого більше. Серйозні стосунки не для мене. Просто усвідомлюю, що ще не зустрів ту, з ким все буде можливо, заради якої зміг би не задумуючись відмовитися від свободи. Ось взяти наприклад, моїх батьків. Вони познайомились ще в університеті і відтоді разом, причому, часом ведуть себе так, ніби їм по 18. Знаю, в мене теж буде все так само.

    Несподівано погляд зупинився на дівчині у чорній сукенці, яка підпирала стіну. Щось смутно знайоме. Не повірив своїм очам. Похапцем відчепив від себе Дану і підійшов.

    Виглядала вона неперевершено і чомусь знову була невдоволена моєю появою. Та і комплімент не оцінила. А коли запитав, що вона тут робить, взагалі вибила мене з колії заявивши, що винні чоловіки і я такий самий, а може і гірший.

    Висновки напрошувались самі. Значить, її кинув хлопець, може навіть той самий, якого зустріла сьогодні в парку. Тому вона вільна. Подумки тріумфував. Хто як не я, вилікує її.

   Помітив, що Нея трохи перебрала. Запропонував вийти на вулицю. Категорично відмовила. Її знову злякав мій дотик. Все ж наполіг. Погодилась, хоч я вже і не надіявся. Вийшла сама. Удруге відсторонилась, коли торкнувся її руки. Взагалі не звик, щоб дівчата так на мене реагували. Новий досвід, чи виклик?

    Вона зиркнула і вперше промовила моє ім’я. Усміхнувся і зрозумів, що хочу чути це з її вуст постійно. Потім роздратовано запитала, чому я ходжу за нею і натякнула, що існує безліч інших дівчат. Сказав їй те, що вона, мабуть, і хотіла почути, потім поцілував. Хто б встояв? Та зеленоока красуня несподівано і різко відштовхнула мене. Не та реакція на яку розраховував. Закляк, а вона в паніці відступила назад і побігла в темряву. З ступору мене вивів її пронизливий крик. Там як завжди розважалась п’яна компанія і один із них схопив Нею. Я не роздумуючи вдарив його в пику і забрав її. Вона моя! В голові крутилось тільки це.

    Світло клубних вогнів привело до тями, та злість на них не відступала. Було бажання повернутись і розібратись. Вона вся тряслась. В цьому і моя вина. Дівчина вирвала руку, усвідомив, що занадто сильно її стискав. Наче отямилась, злісно крикнула щоб більше не смів так робити й попрямувала в клуб. Хотілось зупинити. Вигукнув її ім’я, але це не допомогло.

    Через декілька хвилин вона, за руку зі своєю подругою, майже вибігла з клубу. Слідом за ними плентався Сем. Я і не думав відпускати їх самих на таксі, тому безцеремонно повів до свого автомобіля. Нея вагалась, але вибору не було, Сем і його нова чорнява подружка уже все вирішили. Вона сиділа біля мене й мовчки дивилась у вікно, час від часу вказуючи напрямок. Була так близько і одночасно так далеко.

    Ця дівчина навіть не попрощалась з нами, лиш витягла ту брюнетку з обіймів Сема і вони зникли.

    Так, з нею легко точно не буде. Як же мені подружитись з цією неприступною дівицею? А в Сема з її подружкою, здається, все заладилось як годиться, треба це використати.