Розділ 1

— А як тобі ось ця? — попри свій захват від шопінгу запитала Евелін, показуючи Дженніфер ще одну сукню.

Білявка досить невпевнено подивилась на запропонований варіант і, як би цього не хотілося Евелін, скривила губи.

— Ні, Ев, це не вона…

— Ох, Дженні, ну годі тобі! Свято в мене, а обираєш сукню так, немов це твій день народження святкуватимемо!

Дженніфер винувато всміхнулась, але вже підійшла до сукні молочного кольору неподалік. Побачивши в очах подруги зацікавленість, Евелін затамувала подих. Подумки схрестила пальці, аби та капризуля вже обрала вбрання на вечір. Вони вже декілька годин обирали сукню для неї, а невдовзі розпочнеться свято. А ще ж треба зробити зачіску та макіяж! Зрештою, навіть Дженніфер важко було відвести погляд від цієї краси, яка немов чекала саме на неї. М’яка на дотик коротка коктейльна сукня, яка так чарівно пасуватиме її засмаглій шкірі. А коли дівчина приклала до себе цю красу, прикусивши губу та підійшла до дзеркала, то задоволено всміхнулась. Евелін не важко було здогадатися, що нарешті їхні закупи завершились.

Як завжди, перед тим як покинути торговий центр, дівчата ще завітали у Старбакс на улюблену каву.

— Про тебе знову запитував Шон, — мимохідь повідомила Евелін, зробивши ковток.

Втім, Дженніфер лише на мить затамувала подих, але майже одразу всміхнулась, немов подруга сказала якусь дурницю.

— Він завжди й про всіх запитує, Ев.

— Ну не скажи… Шон дивиться на тебе по-особливому і з цим ніхто вже навіть не сперечатиметься. Хочеш ти того чи ні, а тобі вже заздрять…

Дженніфер дзвінко розсміялась, але майже ніхто з відвідувачів і не звернув на це уваги, адже галасу вистачало і без них.

— Таке скажеш! — пролепетала та і поквапилася допити свій напій.

Подумки ж Дженніфер було приємно, що такий хлопець, як Шон звернув увагу саме на неї. Усі папараці на узбережжі тільки й чекали, аби сфотографувати його, а про дівчат та чисельних шанувальниць й мови бути не могло. Втім, Дженніфер досі намагалась заперечувати, що була однією з них. Мабуть, саме в цьому полягав велетенський плюс, що вона проживала в Малібу. Звісно, батьки не поділяли її прагнення жити окремо, але поважали вибір, адже донька майже щодня навідувалась в батьківський дім.

Хай там як, а дівчина насолоджувалася спокоєм, на березі океану. Творча натура вбачала красу саме в тиші під легке хлюпання хвиль, вдихаючи свіжість, якої так бракувало в місті, а особливо в Лос-Анджелесі. Так, єдиною вадою в цій досконалій місцині було те, що неподалік уздовж узбережжя, знаходилися вілли чисельних зірок, які досить часто могли влаштовувати гучні вечірки. Та будинок Дженніфер, все ж був далі від цих дійств.

Зробивши легкі завитки, Дженніфер прочесала їх пальцями, надаючи легкості та невимушеності своєму образу. Сильно не фарбувалась, лише злегка підкреслила очі чорною тушшю і підфарбувала губи персиковим блиском. Поправила сукню, до якої дуже пасували одягнені прикраси, які батько подарував минулого року. Підвіска та сережки з діамантами, які неабияк підкреслювали колір її очей — сірий і з блакитними візерунками на райдужці.

Невдовзі дівчина все ближче наближалась до будинку подруги, біля якого вже зібралося чимало автівок. Але першим вона помітила червоне спортивне авто, від чого аж переводило подих. Хоча насправді від розуміння, що то Шонове авто. Отже, мрія стількох дівчат вже тут… Мрія, яку Дженніфер стільки разів замальовувала у своєму альбомі декілька років поспіль. Та вона була занадто мала, щоб така зірка, як Шон, звернув на неї свою увагу. І лише тепер, коли Дженніфер розквітла подібно до Одетти, красень побачив її…

— Евелін, ти неперевершена! — із захватом вимовила Дженніфер, обійнявши подругу й поцілувавши в обидві щічки. — Вітаю, люба! Все, як ти й просила…

Дженніфер протягнула Евеліні пакунок із фірмовим написом. Від радості, дівчина мало не запищала, але натомість ще раз обійняла подругу. Сьогодні іменинниця була в розкішній сукні трохи вище колін. Ніжний шовк бузкового кольору бережно огортав її тіло, немов пелюстки, а від того квітка була ще прекрасніша. Довге волосся Евелін зібрала у високий хвіст, оголивши при цьому тендітні плечі та спину. А вже за мить до них поважно підійшов і найкрасивіший парубок з присутніх.

— Дівчата, — промовив Шон низьким оксамитом, але поглядом губився між двох красунь, — ви втішаєте моє око…

І обидві зніяковіло всміхнулися. Ще б пак, якщо це комплімент від найзавиднішої голлівудської зірки. Звісно, Евелін пішла до всіх гостей, але залишитися в компанії Шона — для Дженніфер було чимось надзвичайним. Втім, як і всі його подальші залицяння. Так, дівчина розуміла, що чи не з кожною він так загравав, але все ж чимала приємність, коли на тебе прикуто стільки поглядів. Безумовно, більша частина з них були сповнені заздрістю, але й для багатьох і захватом, першочергово від зірки поряд із Дженні.   

Вечірка біля басейну просто неба навіть не думала закінчуватися. Молоді люди та деякі знаменитості, з якими Евеліна підтримувала зв’язки завдяки батьку, насолоджувалися часом, коли їм було все дозволено. Тільки от Дженніфер була з-поміж тих, хто полюбляв усамітнення, тишу та миті, коли вона почувалася комфортно. Так, свято Евеліни було виключенням, бо це була найкраща подруга, яку Дженні не могла підвести в таких важливий для неї день.

Користуючись нагодою, що жодного залицяльника біля неї не було, Дженні попрямувала крізь шалену молодь до вбиральні. На першому поверсі була зайнята, тому піднялась на другий. Пройшовши гарно освітленим коридором, вона тільки тепер змогла вільно видихнути. Та за дверима кімнати Евелін почувся знайомий голос і дівчина сповільнила свою ходу, прислухаючись до бесіди, що відбувалася за ними.