Племінники і Ко. Записки веселої тітоньки

Глава 52. Про фантазію.

Заходжу в кімнату. Андрійчик звернувся клубком на підлозі з маркером в руці. І якось дуже швидко встає. Звичайно, я запитую:

- А що ти там робив?...
- Та я, та там... - нітиться він.
- Кажи вже.

Зітхаючи, знімає капець (гумовий старенький) - всередені він розмальований маркером:

- Та от… НАФАНТАЗУВАВ... трошки... Але потім це можно змити... слиною... або ж там водою.

Але фантазують у нашій родині не лише племінники. Якось обмовилася, що було б добре мати власну машину та вміти водити. Племінник зреагував миттєво:

- Тьотя, то я кулю тобі машину! Яку ти хочеш? Ферарі? Майбах? Чи може, Фіат? Або ж взагалі якийсь кабріолет?

Тепер ви розумієте, чому я так багато часу з ним проводжу? Все задля забезпеченої старості. Тим більше, колись він обіцяв мені бунгало на Карибах. Уявіть собі: я у власному червоному кабріолеті їду по якомусь карибському острові до власного бунгало....Ех! Оце буде життя!

Але поки що він малює пароплав, принаймні, щось схоже на нього. Це в ньому, каже, лев Боніфаций їздив на канікули.

- А лева чого не намалював? І золота рибка ж у нього була?

- Ну намалюю. Але якщо ти ДУЖЕ мене попросиш!

«Племінники і Ко». Наша фантазія у справі підтримки вашого гарного настрою – безмежна! Ну, якщо ви добре попросите, звичайно!

Інна Токарєва

Подобається

#4498 в Різне
#921 в Дитяча література
#1117 в Гумор

У тексті є: гумор, діти і любов, гумор з дитячих вуст

Відредаговано: 26.02.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись