Племінники і Ко. Записки веселої тітоньки

Глава 51. Ідеальні діти.

За вікном - злива, але Ганнуся та Андрійчик наполягають на тому, щоб піти гуляти на вулицю - засідилися вдома.

Взагалі-то прогулянка - це, скоріше радість для батьків: можливіть зберегти оселю від руйнування, а себе від нервового тіку. Але погода аж геть «не гулябельна».

Діти канючать, маніпулюють, наполягають. Стас просить тиші і запитує:

- Ну ви ж гарні дітки?
У відповідь стройний хор практично імені Пятницького:

-ТАААК!!!
І рефреном на вищій ноті Андпійчикове:
- Що аж дух захоплює!!!!!!

Сам себе не похвалиш.

І так не лише в похвалі. Зрештою, бажання і власну позицію треба формулювати якомога чіткіше. Як це робить, Ганнуся, наприклад:

- Ганнуся, а давай ти не будеш більше стукати тарілкою по столу?

- Ні, - спокійно, з посмішкою, впевнено у власній перемозі.

Але не треба забувати і про навколишній світ. Адже ідеальні діти бачать куди далі власного носа.

Сидимо з Андрійчиком на зупинці, чекаємо на бабусю. Тут повз їде величезний підйомний кран. Милий у захваті:

- Я навіть не очікував таке побачити!
- Ну бачиш, життя завжди нам готує якісь приємні сюрпризи!

Андрійчик, замислившись:

- Так, але життя нам також готує багато гірких та несмачних сюпризів.

Отже, «Племінники і Ко» бажають вам, щоб всі сюрпризи від життя були смачними та солоденькими!

Інна Токарєва

Подобається

#3743 в Різне
#738 в Дитяча література
#923 в Гумор

У тексті є: гумор, діти і любов, гумор з дитячих вуст

Відредаговано: 26.02.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись