7 грудня Ганнусі виповнилося два роки. З цього приводу був торт зі свічками та інші смачні і несмачні «розваги».
Наприкинці святкогового вечора ми з Андрійчиком та бабусею Галею сіли грати в доміно. Так, цей чотирирічній шкет вміє грати в доміно і навіть пояснив мені, що таке «риба».
Після трьох-чотирьох партій я помітила дещо цікаве. Андрійчик завжди розпочинав гру, маючи на руках «дупль-пусто» та «дупль-один». Придивляюсь. Бачу, що він завжде прагне перемішувати доміношки після гри і при цьому кулачки в нього завжди стиснуті. А в кулачках, зрозуміло, ті самі «дупль-пусто» та «дупль-один». Я з посмішкою викриваю «шахрая». Після цього він мені каже:
- З тобою, тьотя, грати нецікаво! Я буду грати з бабусею Галею!
Боже, бережи казино!
Але свята проходять, а повсякденність з нами завжди і вона буває непростою. Один з таких днів, прийшов час складати іграшки, про що Стас (батько) повідомив дітям.
Але молодша Ганнуся не дуже цим перейнялся. Тому Стас робить окреме зауваження:
- Ганнуся, поки не збереш іграшки, нікуди не підеш (планується прогулянка).
Андрій, який стоїть поруч і вже намірявся збирати іграшки, дивиться на Ганнусю й «пояснює»:
- Збирай, Ганнуся. Поки не збереш, нікуди не підемо. ТАКА НАША ДОЛЯ...
Як видно, патететикою мій племінник аж зовсім не зневажає, якось заявив Дарині після обіду:
- Мама, поки не настане наша смерть, краще не вари суп з огірками (розсольник).
Та і взагалі овочі якісь небезпечні. Даша готувала борщ (ну не розсольник же ж готувати!) і Андрійчик випросив у неї трохи капусти, а у татка - плоскогубці. Влаштутвав гру, начебто плоскогубці - акула, що поїдає капусту. Жамкаючи таким чином капусту, стиха промовляє до себе:
- От вражого батька син! Все йому мало капусти. Це він і нас поїсть... (це вільна переробка фрази з казки про Пана Коцького, але ж як в тему).
До речі, поки не забула. Цей актор нещодавно дебютував в ролі ведмедя.
Найкраща в світі тьотя (за версією «Племінники і Ко») відвідала виставу і зпросоння ледь не втратила свій статус - адже ведмедів було четверо, тьотя не виспалася і перші 5 хвилин фотографувала іншого хлопчика, що потім викликало гучний регіт у матері племінника.
Боже, бережи театри!